Постанова

від 04.03.2009 по справі 49/12-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

49/12-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 березня 2009 р.                                                                                    № 49/12-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді     Гончарука П.А.,

суддів:                             Вовка І.В.,

                                        Малетича М.М. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Харків - Курорт” на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. у справі № 49/12-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Мегаполіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Харків - Курорт”, про стягнення 991 125,12 грн.,

за участю представників:

позивача: Кириченко Р.В., довіреність № 121 від 15.09.2008р.,

відповідача 1: Романченко Т.В., довіреність б/н від 06.10.2008р.,

відповідача 2: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Мегаполіс” (далі –ТОВ “Торгівельний будинок “Мегаполіс”, Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” (далі –ТОВ “ЕКО”, Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Харків - Курорт” (далі –ТОВ “Харків - Курорт”, Відповідач 2), про стягнення 991125,12 грн.

Водночас, Позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу 1 будь-яким чином ухилятися від виконання зобов'язань за договором поставки № 4019-К/5136К від 03.01.2008р. та відмовлятися від прийняття поставленого товару, знімати з реалізації продукцію, а також накласти арешт на всі розрахункові рахунки, грошові кошти та нерухоме майно відповідачів в межах суми позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. заяву ТОВ “Торгівельний будинок “Мегаполіс” про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено частково та вжито наступні заходи по забезпеченню позову: заборонено ТОВ “ЕКО” будь-яким чином ухилятися від виконання зобов'язань за Договором поставки № 4019-К/5136К від 03.01.2008р., зокрема, не надавати ТОВ “Торгівельний будинок “Мегаполіс” щомісячно відповідні замовлення на поставку товару та відмовлятися від його прийняття, знімати з реалізації горілчану продукцію, отриману ТОВ “ЕКО” від ТОВ “Торгівельний будинок “Мегаполіс” за договором поставки № 4019-К/5136К від 03.01.2008р., а також накладено арешт на всі розрахункові рахунки в банківських установах, що належать ТОВ “Харків - Курорт”, в розмірі 100 000,00 грн. та на грошові кошти ТОВ “ЕКО”, в розмірі 891 125,12 грн., які знаходяться на усіх належних йому рахунках, в тому числі, але не виключно, на рахунках № 2600631400701, в філії АБ “Південний” в м. Києві, МФО 320917, № 2600731400702, в філії АБ “Південний” в м. Києві, МФО 320917, № 2600831400703, в філії АБ “Південний” в м. Києві, МФО 320917, № 26001380658941, в Київській обласній філії АКБ “УКРСОЦБАНК”, МФО 321013, № 26067380658941, в Київській обласній філії АКБ “УКРСОЦБАНК”, МФО 321013 і № 26005014033151, в філії ВАТ “Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 380333. В решті, в задоволенні заяви відмовлено.

У поданих касаційних скаргах ТОВ “ЕКО” та ТОВ “Харків - Курорт”, посилаючись на порушення судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, просять скасувати ухвалу господарського суду   Харківської  області  про  вжиття заходів до забезпечення  позову.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є  у відповідача  на момент пред'явлення  позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання  рішення.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

У зв'язку із цим, на думку судової колегії, задовольняючи клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна та накладення арешту на рахунки і грошові кошти відповідачів, місцевий господарський суд не врахував вимог зазначених процесуальних норм та не навів саме достатньо обґрунтованого припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім того, дійшовши висновку про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії стосовно майна, суд не врахував те, що вибір такого способу забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги, оскільки за позовом про стягнення коштів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна застосовується тоді, коли кошти у боржника відсутні, у зв'язку із чим, виконання рішення про стягнення коштів, буде неможливим.

Також, оскаржуваною ухвалою безпідставно обмежено повноваження товариств, якими є відповідачі, закріплені законодавством та їх установчими документами, щодо здійснення їх господарської діяльності, що є порушенням принципів господарювання в Україні, встановлених ст. 6 Господарського кодексу України.

За таких обставин, оскаржену ухвалу суду першої інстанції щодо вжиття заходів до забезпечення позову, не можна визнати законною й обґрунтованою, а тому така підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

 П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Харків - Курорт”, задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. у справі № 49/12-09 в частині забезпечення позову, скасувати. В іншій частині, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                           Гончарук П.А.

судді:                                                                                     Вовк І.В.

                                                                                              Малетич М.М