Постанова

від 17.03.2009 по справі 16/655/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/655/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" березня 2009 р. Справа № 16/655/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого            Андрєєвої Е.І.

Суддів:                    Мацюри П.Ф.

                              Ліпчанської Н.В.,

При секретарі          Юзьковій А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача             –    Павлов К.О.,

від відповідача             –    Тульська А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП ВТФ “Лагуна”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.01.2009р.           

по справі № 16/655/08

за позовом ПП ВТФ “Лагуна”

до ТОВ “Ранг”

про стягнення 52 500 грн.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 32 від 02.03.2009р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Журавльова О.О., а розпорядженням № 44 від 16.03.2009р., проведено заміну судді Журавльова О.О. на суддю Мацюру П.Ф.

Суд встановив:

02.12.2008р. Приватне підприємство виробничо-торгова фірма „Лагуна” (надалі - ПП ВТФ “Лагуна”) звернулося з позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення з ТОВ “Ранг” 52 500 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.01.2009р. у позові відмовлено.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням,  його оскаржив позивач та просить скасувати. В обґрунтування послався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, колегія суддів  апеляційного господарського суду вважає, що  апеляційна  скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, та як встановлено місцевим господарським судом, позивач платіжними дорученнями № 172 від 27.07.2004р. та № 172 від 28.07.2004р. перерахував на користь відповідача 52 500 грн.

Позивач послався на те, що дана сума була ним перерахована добровільно у погашення заборгованості, яка була предметом розгляду справи № 10/124 та по якій 29.06.2004р. господарським судом Миколаївської області було винесено рішення. Цим рішенням було присуджено стягнути з ПП ВТФ “Лагуна” на користь ТОВ „Ранг” 132 725,04 грн. В подальшому, як зазначив позивач, в ході виконання рішення суду, 52 500 грн. були стягнуті з нього ще раз примусово виконавчою службою. З врахуванням вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача 52 500 грн., як такі, що набуті ним без правових на те підстав.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд послався на те, що спірна сума ніякого відношення ні до рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2004р., ні до рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.2007р. не має, оскільки у формулюванні платежів, вказаних у платіжних дорученнях № 172 від 27.07.2004р. та № 172 від 28.07.2004р., за якими позивачем відповідачу перераховані 52 500 грн., вказано: „часткова сплата кредиторської заборгованості відповідно до акту звірки”.

Однак з такими висновками місцевого суду не може погодитись апеляційна інстанція з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів витребуваної судовою колегією справи № 8/139/05-НР (первісний № якої, як зазначено вище –10/124), ТОВ „Ранг” заявило позов про стягнення з ПП ВТФ “Лагуна” 132 725,04 грн.

До прийняття рішення  ухвалою від 15.06.2004 р. по витребуваній справі суд зобов'язав сторони  зробити та надати  акт звірки взаєморозрахунку, що сторонами зроблено 17 .06.2004 р. (справа № 8/139/05 т.1 а.с.224-225).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2004 р. позов повністю задоволено. Стягнено з ПП ВТФ „Лагуна” на користь ТОВ „Ранг” 132 725,04 грн., з яких: 67 417,61 грн. - сума основного боргу, 4109,97 грн. –пеня, 3752,97 грн. -  інфляційні, 57 445,39 грн. –річні, 1327 грн. –держмито та 118 грн. –за ІТЗ судового процесу.

Після прийняття судом рішення від 29.06.2004 р.,  ПП ВТФ “Лагуна” платіжними дорученнями № 172 від 27.07.2004р. та № 172 від 28.07.2004р. перерахувало на користь ТОВ „Ранг” 52 500 грн.,  зазначивши в графі „призначення платежу”, що суми перераховані як часткова оплата кредиторської заборгованості відповідно акту звірки від 17.06.2004 р., тобто, акту, який було складено за завданням суду і який був предмет розгляду попередньої справи та одним із доказів при прийнятті рішення суду  від 29.06.2004 року.

В подальшому підприємство „Лагуна”, не зважаючи  на те, що ним сплачена сума основного боргу,  оскаржило рішення суду в апеляційному порядку, а в подальшому, оскільки в апеляційній інстанції його скарга не була задоволена, в касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2005р. рішення місцевого суду від 29.06.2004р. та постанова апеляційної інстанції від 02.11.2004р. скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.05.2007р. по справі № 8/139/08-НР, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2007р. та  Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2008р, уточнені позовні вимоги ТОВ "Ранг" задоволено, стягнуто з ПП ВТФ "Лагуна" на користь ТОВ "Ранг" 112 027,78 грн., з яких 50 080,18 грн. основний борг, 3802,80 грн. пеня, 3473,72 грн. збитки від інфляції, 53 445,07 грн. 34 % річних, 1108,01 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

12.10.2007р. виданий відповідний наказ..

19.11.2007р. державним виконавцем Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення у примусовому порядку з ПП ВТФ "Лагуна" боргу на виконання наказу № 8/139/05-НР від 12.10.2007р.

Під час проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню з'ясувалося, що перераховані ПП ВТФ "Лагуна" на користь ТОВ "Ранг" 52 500 грн., на підставі платіжних доручень № 172 від 27.07.2004р. та № 172 від 28.07.2004р., не зараховані до погашення заборгованості ПП ВТФ "Лагуна" перед ТОВ "Ранг".

На запит державного виконавця про перерахування ПП ВТФ "Лагуна" 52 500 грн., ТОВ "Ранг" листом № 06/557 від 23.05.2008р. повідомив, що дана сума була сплачена  ПП ВТФ "Лагуна" в рахунок існуючих на той час інших договірних відносин і тому не може бути зарахована до суми по погашенню боргу відповідно рішення  по справі № 8/139/05-НР.(а.с.17)

15.08.2008р. виконавчою службою винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з його виконанням, тобто, стягненням повної суми боргу у розмірі 112 027,78 грн.(а.с.10)

Враховуючи вищевикладене, ПП ВТФ "Лагуна" звернулась до ТОВ "Ранг" з листом від 29.09.2008р., яким просило повернути безпідставно отримані 52 500 грн.

У зв'язку з відсутністю реагування на даний лист,  ПП ВТФ "Лагуна" звернулось до господарського суду з вимогами про стягнення з ТОВ "Ранг" безпідставно отриманих коштів.

ТОВ "Ранг" заперечувало проти заявленого позову, пославшись на те, що дана сума була сплачена  ПП ВТФ "Лагуна" в рахунок інших існуючих на той час договірних відносин, які не були предметом розгляду справи № 8/139/05-НР.

Відмовляючи в позові, суд безпідставно зробив висновок, всупереч фактичним обставинам справи, що заявлена вимога ніякого відношення  ні до рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2004 р, ні до рішення того ж суду у тій самій справі від 24.05.2007 р,  не   має, оскільки, як вище зазначено, кошти перераховані підприємством „Лагуна”  до ТОВ „Ранг” після того, як  сторони звірили взаєморозрахунки у попередній справі та було прийнято судове рішення. При цьому, той факт, що в платіжних дорученнях в графі „призначення платежу” підприємство не послалось на виконання рішення суду, не спростовує доводи позивача, що саме за рішенням суду він частково розрахувався з ТОВ „Ранг”, оскільки в платіжних дорученнях платник послався на часткову оплату кредиторської заборгованості відповідно акту звірки від 17.06.2004 р., яка мала місце при розгляді попередньої справи.

Не знайшли свого підтвердження і посилання відповідача у даній справі на те, що  кошти, про витребування яких йдеться у позовній заяві у загальній сумі 52500 грн., є розрахунком за інші господарські відносини.

Так, на вимогу апеляційного суду  надати докази вищезазначеним посиланням, ТОВ "Ранг" надало ряд копій накладних, стверджуючи, що вони не були предметом розгляду попередньої справи, та згідно яких було здійснено поставку ПП ВТФ "Лагуна" паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 67 417,61 грн.

Аналогічні докази в підтвердження своїх заперечень ТОВ „Ранг” надало і в судовому засіданні першої інстанції даної справи (а.с. 66-77)

Дослідивши надані докази, судовою колегією встановлено, що представленні в апеляційну інстанцію накладні  були предметом розгляду суду за попередньою справою. Звертаючись з позовом до ПП ВТФ „Лагуна” про стягнення боргу, ТОВ „Ранг” всі надані у даному судовому засіданні накладні перелічив у своєму позові по справі № 8/139/05–НР і на підставі цих та інших накладних 17.06.2004р. було здійснено звірку взаємних розрахунків між сторонами на зазначену суму.

Аналогічні докази ТОВ „Ранг” надало і до суду першої інстанції, заперечуючи проти позову у даній справі. Однак суд представлені докази залишив без уваги, не надавши їм ніякої правової оцінки.

Таким чином,  відповідач ні чим не довів , що кошти у розмірі 52500 грн. він одержав від позивача на інших підставах, а навпаки, представивши накладні, які були предметом розгляду справи № 8/Є139/05-НР, лише підтвердив факт відсутності інших господарських стосунків з підприємством „Лагуна”  на час прийняття рішення від 29.06.2004р., та обґрунтованість заявленого до нього позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач, неодноразово оскаржуючи прийняті судовими інстанціями рішення за попередньою справою за позовом  підприємства „Лагуна”,  ні в яких заявах не зазначав того, що борг їм сплачено, не заявляв про це і при новому розгляді справи,  а тому, на думку відповідача,  позов ним заявлено не на законних підставах.

З такими доводами відповідача не може погодитись судова колегія, оскільки на підставі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При цьому, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

Крім того, позивачем у попередній справі оскаржувалось рішення в цілому. Там  він був відповідачем, а тому  не звертався з вимогами, заперечуючи проти позову. Саме тому, як його представник пояснив, ним не акцентувалась увага при оскарженні рішень та при розгляді попередньої справи в подальшому, на частковому добровільному виконанні ним рішення суду.

Не приймається судовою колегією до уваги і посилання відповідача на порушенні  позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом, оскільки  вимоги позивача у даній справі пов'язані з розглядом та виконанням рішення у справі №  8/130/05- НР.

На підставі викладеного не викликає сумніву той факт, що кошти у сумі 52500 грн., які одержані ТОВ „Ранг, були перераховані йому підприємством „Лагуна” на часткове виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2004р. А оскільки означена обставина не врахована  при виконанні рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.2007р., тобто, ТОВ "Ранг", при примусовому виконанні рішення по справі № 8/139/05-НР(№ 10/124), повторно, без правових на те підстав, отримав від ПП ВТФ "Лагуна" додатково 52 500 грн., а тому  користується грішми, що належать позивачеві,  без достатньої правової підстави, то у відповідності з вимогами ст.1212 ЦК України 52 500 грн. підлягають стягненню з відповідача та поверненню позивачу.

Приймаючи до уваги вищенаведене, та те, що місцевим господарським судом винесено рішення на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення  справи, а тому прийняте в порушення як матеріального так і процесуального права, то таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким позовні вимоги ПП ВТФ "Лагуна" задовольняються, як в частині стягнення  52500 грн. з відповідача на користь позивача, так і судових витрат у відповідності з вимогами  ст. 49 ГПК України, а саме: державного мита у розмірі 788 грн. ( 525 грн., внесених при подачі позовної заяви, та 263 грн., внесених при зверненні до апеляційного суду);  118 грн. витрати на ІТЗ судового процесу .

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105  Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ПП ВТФ "Лагуна" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.01.2009р. у справі № 16/655/08 скасувати. Позов  задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Ранг" на користь ПП ВТФ "Лагуна" 52 500 грн. боргу, 788 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                Н.В. Ліпчанська