Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/7166/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/7166/13 12.06.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН", м. Чернігів

До Приватного підприємства "ВКФ "Укрметалоконструкція", м. Київ

Про стягнення 31 500 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Павленко А.А. - пред. по довір.

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 31 500 грн. грошових коштів за Договором поставки № 16/01-2012-06 від 16.01.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як постачальником, умов щодо поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. було порушено провадження у справі № 910/7166/13, розгляд справи призначено на 21.05.2013р. та зобов'язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів; направити позовну заяву з усіма додатками до неї на адреси відповідача - м. Київ, вул. Сагайдака, 100а та 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 1/2, кв. 495, та донаправити всі додатки, які надані до позовної заяви на адресу відповідача, а саме: 01000, м. Київ, вул. Ст. Сагайдака, 101, докази направлення надати у судовому засіданні; надати належним чином завірені копії Претензії № 1548 від 19.09.2012р. та докази її направлення, для залучення до матеріалів справи та оригінали для огляду; пояснення та нормативне обґрунтування вимог, які інформації чи листування проводились між сторонами з заявленого предмету спору; пояснення щодо розбіжності в якості копій 1 та 2 сторінок договору № 16/01-2012-06 від 16.01.2012р.; докази, що вказують неналежне виконання пункту 5.3. договору відповідачем; перевірити по банку та надати довідку банку про те, що кошти на момент розгляду спору на рахунок позивача не надходили, а товар не поставлений.

21.05.2013р. в судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 15.04.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 12.06.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та зобов'язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів; направити позовну заяву з усіма додатками до неї на адреси відповідача - м. Київ, вул. Сагайдака, 100а та 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 1/2, кв. 495, та донаправити всі додатки, які надані до позовної заяви на адресу відповідача, а саме: 01000, м. Київ, вул. Ст. Сагайдака, 101, докази направлення надати у судовому засіданні; надати належним чином завірені копії Претензії № 1548 від 19.09.2012р. та докази її направлення, для залучення до матеріалів справи та оригінали для огляду; пояснення та нормативне обґрунтування вимог, які інформації чи листування проводились між сторонами з заявленого предмету спору; пояснення щодо розбіжності в якості копій 1 та 2 сторінок договору № 16/01-2012-06 від 16.01.2012р.; докази, що вказують неналежне виконання пункту 5.3. договору відповідачем; перевірити по банку та надати довідку банку про те, що кошти на момент розгляду спору на рахунок позивача не надходили, а товар не поставлений.

22.05.2013р. судом було направлено судовий запит до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів з проханням повідомити чи відображено в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН", м. Чернігів (код ЄДРПОУ 14247520) та Приватного підприємства «ВКФ «Укрметалоконструкція», м. Київ (код ЄДРПОУ 35083164) операція по Договору поставки №16/01-2012-06 від 16.01.2012р. на суму 31 500 грн., в т.ч. ПДВ 5 252 грн. та чи видавалась відповідна податкова накладна.

07.06.2013р. від Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів надійшла відповідь на судовий запит, в якому зазначено, що ТОВ «ТАН» відповідно до поданих реєстрів не мало взаємовідносин з ПП «ВКФ «Укрметалоконструкція».

10.06.2013р. від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів надійшла відповідь на судовий запит, в якому інспекція повідомила, що ПП «ВКФ «Укрметалоконструкція» було включено податкову накладну від 16.01.2012р., платник ТОВ «ТАН», на суму 31 500 грн. (ПДВ 20% - 5 250 грн.).

12.06.2013р. від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі - 31 500 грн., як безпідставно набуті, посилаючись на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Дана заява прийнята до розгляду, як така що подана до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час та місце судового процесу, в судове засідання вдруге не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено рекомендовані повідомлення про вручення, що підтверджують факт отримання 22.04.2013р. ухвали про порушення провадження від 15.04.2013р. та 31.05.2013р. - ухвали про відкладення від 21.05.2013р., а також, конверти з судовою кореспонденцією, які було повернуто з адрес відповідача з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.06.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про зміну підстав, та просив позов задовольнити.

Позивач не виконав вимоги ухвал суду, а саме, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів; не направив позовну заяву з усіма додатками до неї на адреси відповідача - м. Київ, вул. Сагайдака, 100а та 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 1/2, кв. 495, та не донаправив всі додатки, які надані до позовної заяви на адресу відповідача, а саме: 01000, м. Київ, вул. Ст. Сагайдака, 101, докази направлення; не надав належним чином завірені копії Претензії № 1548 від 19.09.2012р. та докази її направлення, для залучення до матеріалів справи та оригінали для огляду; пояснення та нормативне обґрунтування вимог, які інформації чи листування проводились між сторонами з заявленого предмету спору; пояснення щодо розбіжності в якості копій 1 та 2 сторінок договору № 16/01-2012-06 від 16.01.2012р.; докази, що вказують неналежне виконання пункту 5.3. договору відповідачем; не перевірив по банку та не надав довідку банку про те, що кошти на момент розгляду спору на рахунок позивача не надходили, а товар не поставлений.

Представник позивача в судовому засіданні причини невиконання пояснив тим, що письмових доказів знайти не можна.

В судовому засіданні 12.06.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши представлені в справу докази, документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В позові позивач посилався, на те, що 16.01.2012р. між сторонами було укладено Договір поставки № 16/01-2012-06, відповідно до п. 1.1. якого позивач, як покупець, доручив, а відповідач, як постачальник прийняв на себе зобов'язання щодо поставки товару.

В подальшому позивачем було змінено підставу позову. Так, позивач посилався на те, що 11.01.2012р. між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо купівлі товару. Оскільки, дана домовленість відбувалася дистанційно і тому, не було можливості письмово оформити договір щодо купівлі-продажу вищезазначеної продукції.

До матеріалів справи долучено копію Договору поставки № 16/01-2012-06 від 16.01.2012р. (с. 6-7 том І справи), яка завірена позивачем з відміткою «згідно оригіналу». Проте, на вимогу суду позивач не надав оригінал з якого була зроблена вказана копія та не надав пояснення невідповідності першої сторінки Договору другій.

Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 11.01.2013р. на суму 31 500 грн. (с. 8 том І справи).

16.01.2012р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі - 31 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3368 від 16.01.2012 року.

В призначенні платежу вказаного платіжного доручення було зазначено: «попередня оплата за полосу зг рах 1 від 11.01.12 Угода б-н від 11.01.12 ПДВ 5 250,00 грн.».

Органи ДПІ в листі від 10.06.2013р. підтвердили виникнення господарських правовідносин між сторонами.

Позивач зазначає, що станом на 12.06.2013р. відповідач не виконав усну домовленість та не поставив товар, у зв'язку з чим є підстави для застосування ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, а саме, щодо зобов'язання відповідача повернути безпідставно набуте майно.

Належних доказів відмови від угоди та вимоги повернення коштів суду не надано, оскільки, відсутні докази надсилання претензій.

Відповідно до ч. 1. ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2. ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1. ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч. 2. ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 642 ЦК України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Судом встановлено, що позивач здійснив дії щодо схвалення умов домовленості та перерахував грошові кошти на рахунок відповідача, прийнявши пропозицію щодо купівлі товару.

Відповідно до ч. 1. ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, підстав для застосування ст. 1212 ЦК України та для повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі - 31 500 грн. не має.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави для стягнення з відповідача грошових коштів не підтвердив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 18 червня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук