Постанова

від 12.03.2009 по справі 33/95-08-4733

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/95-08-4733

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" березня 2009 р. Справа № 33/95-08-4733

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.  

за участю представників сторін:

від позивача: Остренко Л.Є. за довіреністю від 01.01.2009р. №01

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Барабойський завод продтоварів”

на рішення господарського суду Одеської області від 13 січня 2009 року   

у справі №33/95-08-4733

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”

до відповідача Приватного підприємства „Барабойський завод продтоварів”

про стягнення 221711,79 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Барабойський завод продтоварів” 221711,79 грн., з яких 169000 грн. основного боргу за договором від 18.01.2008р. №1-2008, 19773 грн. інфляційних збитків, 3805,97 грн. –3% річних та 29132,82 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 січня 2009 року у справі №33/95-08-4733 (суддя Мазур Д.Т.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” задоволено. З ПП „Барабойський завод продтоварів” на користь ТОВ „Мрія” стягнуто 169000 грн. основного боргу, 19773 грн. інфляційних збитків, 3805,97 грн. –3% річних, 29132,82 грн. пені, 2217,12 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що позивачем свої зобов'язання за договором від 18.01.2008р. №1-2008 виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 18.01.2008р. №М-00000001, податковою накладною від 18.01.2008р. №3, довіреністю від 17.01.2008р. серії ЯНГ №217486 та актом прийому-передачі майна від 18.01.2008р., підписаним представниками обох сторін, підписи яких завірені печатками, а отже несплатою боргу відповідач порушує свої договірні зобов'язання. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст.ст. 230-232 ГК України, ст. 625 ЦК України вимоги позивач про стягнення пені, індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми є обґрунтованими.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ „Мрія”. При цьому відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин справи, оскільки судом не враховано, що позивачем на надані належним чином зроблені розрахунки індексу інфляції, 3% річних та пені, а отже загальна сума заборгованості без надання чіткого механізму нарахування також є недоведеною обставиною.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ПП „Барабойський завод продтоварів”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 12.03.2009р. за вх.№286-Д1.

Відповідач (ПП „Барабойський завод продтоварів”) про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.02.2009р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПП „Барабойський завод продтоварів” за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 18.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мрія” (Продавець, позивач) та Приватним підприємством „Барабойський завод продтоварів” (Покупець, відповідач) був укладений договір №1-2008, згідно з яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити, прийняти та оплатити обладнання (майно), найменування та кількість якого визначені в накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

За умовами договору загальна вартість майна за цим договором складає 200000 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33 грн. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточних рахунок Продавця протягом місяця з моменту підписання акту прийому-передачі майна (п.п. 2.1-2.2 договору).

Відповідно до п.п.3.1-3.2 договору придбане майно Продавець зобов'язаний передати Покупцю протягом 10 робочих днів з дати підписання цього договору. Факт передачі засвідчується складанням видаткової накладної та підписанням сторонами акту прийому-передачі майна. Перехід права власності на майно відбувається у момент виплати повної вартості майна, а перехід всіх ризиків –момент підписання сторонами видаткової накладної. Згідно з п. 4.2 договору Покупець зобов'язується прийняти придбане майно та сплатити кошти за придбання майна у строки, визначені п.2.2 цього договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення п.2.2 договору Покупець сплачує Продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від суми заборгованості за придбане майно та річні відповідно до цивільного кодексу України.

Згідно з п.7.2 договору останній набирає чинності з дня підписання і діє до повного виконання сторонами.

Також судом першої інстанції правильно встановлений факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 18.01.2008р. №1-2008 в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 18.01.2008р. №М-00000001 (а.с. 10), податковою накладною від 18.01.2008р. №3 (а.с. 11), довіреністю від 17.01.2008р. серії ЯНГ №217486 (а.с. 12) та актом прийому-передачі майна від 18.01.2008р. (а.с. 13), підписаним представниками обох сторін, підписи яких завірені печатками.

Згідно з вищевказаними документами відповідач без зауважень прийняв у володіння майно на загальну суму 200000 грн.

Як вже зазначено вище, на виконання умов укладеного договору, а саме п.п.2.1,2.2,4.2 відповідач повинен був протягом місяця з моменту підписання акту прийому-передачі перерахувати на поточний рахунок Продавця 200000 грн.

Таким чином, оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт був підписаний сторонами 18.01.2008р., відповідач був зобов`язаний здійснити розрахунок з позивачем до 18.02.2008р.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що відповідач своїх договірних зобов'язань щодо розрахунків з позивачем за придбане за договором від 18.01.2008р. №1-2008 майно належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 19.02.2008р. у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 200000 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується окрім того і актом звірки взаєморозрахунків від 01.04.2008р. (а.с. 16), підписаним представниками обох сторін, підписи яких завірені печатками.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що в липні 2008 року ПП „Барабойський завод продтоварів” частково розрахувався з позивачем за придбане майно внаслідок сплати 31000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 03.07.2008р. №30 на суму 10000 грн., від 16.07.2008р. №33 на суму 8000 грн., від 18.07.2008р. №34 на суму 5000 грн. та від 24.07.2008р. №35 на суму 8000 грн. (а.с. 14-15).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 169000 грн. (200000 грн. –31000 грн.).

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а тому вимога ТОВ „Мрія” щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 169000 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Вимога позивача щодо стягнення пені за неналежне виконання договірного зобов'язання –оплати придбаного за договором від 18.01.2008р. №1-2008 майна також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п.6.4 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідно до розрахунку пені, наданого представником позивача до суду першої інстанції в позовній заяві, сума пені, що підлягала стягненню з відповідача становила 29132,82 грн. При цьому позивач розрахував її за період з 19.02.2008р. по 18.11.2008р.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що зазначений розрахунок є необґрунтованим, оскільки позивач нарахував відповідачу пеню протягом дев'яти місяців, що є порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Облікова ставка НБУ з 01.01.2008р. становила 10% річних, а з 30.04.2008р. –12% річних.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 19.02.2008р. по 29.04.2008р. у розмірі 6556,83 грн. (169000 грн. х 2 х 10%/366 днів х 71 день), а також пеня за період з 30.04.2008р. по 18.08.2008р. у розмірі 12300,98 грн. (169000 грн. х 2 х 12%/366 днів х 111 днів), тобто: загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 18857,81 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ТОВ „Мрія” про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст.625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків 3% річних та індексу інфляції за порушення грошових зобов'язань відповідача перед позивачем, наданих ТОВ „Мрія” до суду першої інстанції в позовній заяві, індекс інфляції за березень-жовтень 2008 року склав 19773 грн., а три відсотки річних за період з 19.02.2008р. по 18.11.2008р. склали 3805,97 грн.

Місцевим господарським судом правомірно прийнятий до уваги наданий ТОВ „Мрія” розрахунок індексу інфляції як обґрунтований та здійснений згідно з вимогами діючого законодавства. Таким чином, за вказаним розрахунком з ПП „Барабойський завод продтоварів” підлягають стягненню інфляційні збитки у розмірі 19773 грн.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що розрахунок 3% річних є необґрунтованим, оскільки позивач при здійсненні цього розрахунку допустив арифметичні помилки.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що з відповідача за період з 19.02.2008р. по 18.11.2008р. (274 дні) підлягають стягненню 3% річних у сумі 3795,57 грн. (169000 грн. х 3%/366 х 274 днів).

Водночас апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що доводи скаржника стосовно неправомірної відмови судом першої інстанції у клопотанні ПП  „Барабойський завод продтоварів” про призначення бухгалтерської експертизи є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи немає жодного доказу того, що суд першої інстанції неправомірно відмовив відповідачу у призначенні такої експертизи.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПП „Барабойський завод продтоварів” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 13 січня 2009 року   - зміні.

В силу вимог ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Барабойський завод продтоварів”  задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 13 січня 2009 року у справі №33/95-08-4733 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Барабойський завод продтоварів” (67841, Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, вул. Леніна, 22А, р/р 26002133471 у філії ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 24539459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 21, р/р 26000136653900 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20494926) 169000 (сто шістдесят дев'ять тисяч) грн. боргу, 18857 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 81 коп. пені, 19773 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. інфляційних збитків, 3795 (три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 57 коп. –3% річних, 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 25 коп. держмита та 112 (сто дванадцять) грн. 52 коп. витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 21, р/р 26000136653900 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20494926) на користь Приватного підприємства „Барабойський завод продтоварів” (67841, Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, вул. Леніна, 22А, р/р 26002133471 у філії ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 24539459) 51 (п'ятдесят одну) грн. 44 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов