Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-10085/12/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10085/12/0170/12

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-10085/12/0170/12 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 21.03.13

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна Поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул.Севастопольське шосе, 52,смт.Гаспра,Ялта, Автономна Республіка Крим,98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва,буд.16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 у справі № 2а-10085/12/0170/12 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна Поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій, - задоволені частково.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 20.08.12р. №0003092301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 34891,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 8723,00 грн., №0003082301 про донарахування податку на прибуток у сумі 43614,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 10904,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ №АБ 436583, основними видами діяльності позивача є: діяльність лікарських закладів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; загальна медична практика; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надавання послуг мобільного харчування.

У період з 20.07.12р. по 26.07.12р. посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Санаторій "Ясна поляна" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи" за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.

За результатами перевірки було складено акт від 02.08.12р. №1052/22-01/02650802/123 .

Перевіркою було встановлені порушення позивачем:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 68335,00грн., у тому числі: за 2009 рік - на суму 68201,00грн. (2 квартал 2009 року - на суму 24721,00грн., 3 квартал 2009 року - на суму 43480,00грн.), за 2010 рік - на суму 134,00грн. (3 квартал 2010 року) по взаємовідносинам з ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи";

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 54668,00грн., у тому числі: за квітень 2009 року на суму 3098,00грн., за травень 2009 року на суму 6916,00грн., за червень 2009 року на суму 9763,00грн., за липень 2009 року на суму 20426,00грн., за серпень 2009 року на суму 14358,00грн., за серпень 2010 року на суму 107,00грн.

На підставі зазначених порушень, 20.08.12р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0003092301, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 34891,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 8723,00 грн. та №0003082301, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 43614,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 10904,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентом та як наслідок, безпідставно виніс податкові повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 273339,00 грн. (за 2-3 квартали 2009 року - на суму 272805,00 грн., за 3 квартал 2010 року - на суму 534,00 грн., ) по взаємовідносинам з ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи".

Відповідачем вказується, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, у тому числі, контрагентів позивача - ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи". Зазначено, що діяльність вказаних контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

Такі висновки відповідач зробив на підставі:

- акту від 06.04.12р. №22/22/32271261 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Кримторг", код за ЄДРПОУ 32271261, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.";

- акту від 06.04.12р. №17/22/36693441 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Кримспецтехнолоджи", код за ЄДРПОУ 36693441, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.".

На підставі викладених висновків відповідач зробив висновок про порушення позивачем - п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого відповідачем було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 43614,00грн. та нараховано штрафних санкцій у сумі 10904,00грн.

Так, відповідач посилається на те, що вказані підприємства є - "вигодо набувачами" у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 69-0146, за обвинуваченням директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_4, за ч.3 ст.212 КК України та інших осіб, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

При чому акті перевірки використані матеріали досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже вирок суду по кримінальні справі має набрати законної сили, та стосуватись дій чи бездіяльності особи, правові наслідки яких розглядає адміністративний суд, та у вироку повинно бути надано оцінку питанням, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно конкретною особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Також відповідачем було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34891,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8723,00грн., відповідно податкового повідомлення-рішення від 20.08.12р. №0003092301.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п. 5.3.9 п.5.3 т. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають обов'язкові реквізити.

20.03.09р. між ПП "Кримторг" (Продавець) та ДП "Санаторій "Ясна поляна" (Покупець) був укладений Договір № 04 , предметом якого є постачання товарів згідно накладних. Згідно п. 3.1 Договору, моментом поставки товару вважається дата, зазначена в товарній накладній, оформленій Продавцем на відвантажений товар. Згідно п. 4.3 Договору, Покупець здійснює оплату не пізніше 10 календарних днів з моменту надання рахунку на оплату вартості товару (а.с. 50-51, том 1).

Фактичне виконання сторонами зазначеного договору підтверджується наданими ДП "Санаторій "Ясна поляна" видатковими та податковими накладними, виписаним ПП "Кримторг" (а.с. 69-142, том 1).

Згідно дослідженим документам, в період з квітня по серпень 2009 року ПП "Кримторг" поставлені ДП "Санаторій "Ясна поляна" продукти харчування на загальну суму 327364,16грн. (в т.ч. вартість без ПДВ 272803,14грн., сума ПДВ 54561,02грн.).

Згідно журналу-ордеру по б/рах. 631/1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2009 рік (а.с. 145, том 1), оприбуткування придбаних у ПП "Кримторг" продуктів, відповідно до приписів "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом МФ України №291 від 30.11.1999р. (зі змінами та доповненнями), відображено в бухгалтерському обліку бухгалтерськими проводками:

- Дт 201/1 "Сировина і матеріали" - Кт 631/1 в сумі 272803,14грн.,

- Дт 641/5 "Розрахунки з ПДВ" - Кт 631/1 в сумі 54561,02грн.

Оплата придбаних продуктів харчування здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та платіжних доручень (а.с. 22-79, том 2).

Згідно дослідженим документам, в період з 28.04.09р. по 19.01.11р. позивачем були перераховані на поточний рахунок ПП "Кримторг" грошові кошти в загальній сумі 327364,16грн., яка дорівнює загальній вартості поставлених за досліджений період продуктів харчування.

Також, в серпні 2010 року на замовлення ДП "Санаторій "Ясна поляна", ПП "Кримспецтехнолоджи" була виконана робота з ремонту електродвигуна картоплячистки. Договір на виконання цієї роботи в матеріалах справи відсутній, оскільки замовлення було разовим.

Фактичне виконання ремонту підтверджено двостороннім актом прийому виконаних робіт за серпень 2010 року на загальну суму 640,80грн., в т.ч. ПДВ 106,80грн. (а.с. 81, том 2), виникнення у виконавця податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 106,80грн. підтверджено податковою накладною ПП "Кримспецтехнолоджи" №604 від 25.08.10р. (а.с. 82, том 2).

Оплата виконаної ПП "Кримспецтехнолоджи" роботи в сумі 640,80грн. (в т.ч. ПДВ 106,80грн.) була здійснена безготівковим перерахуванням, що підтверджується банківською випискою від 14.09.10р. (а.с. 83, том 2).

Оприбуткування придбаної роботи та її використання у власній господарській діяльності в бухгалтерському обліку ДП "Санаторій "Ясна поляна" було відображено бухгалтерською проводкою Дт 91 "Загальновиробничі витрати" - Кт 631/1 на суму 534,00грн., що підтверджено на ст. 10 акту перевірки ДПІ від 02.08.12р. №1052/22-01/02650802/123 (а.с. 16, том 1).

З викладеного вбачається, що позивачем сформовано та внесено до податкової звітності валові витрати за рахунок господарських операцій з ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи", на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в яких відображається зміст господарської операції, таким чином у позивача відсутнє завищення валових витрат за період, що перевірявся.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту).

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальників - ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи", податкових накладних , які є належним чином оформленими.

На підставі викладених обставин, судова колегія приходить до висновку, що висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту).

Закон України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту), а саме п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Окрім того, судова колегія зазначає, що товар та послуги від ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи", позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що позивачем, під час формування податкового кредиту, були дотримані положення Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту).

Стосовно нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія зазначає, що всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем в акті перевірки не надано оцінку первинним документам позивача, натомість суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок по ПП "Кримторг", ПП "Кримспецтехнолоджи" не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаними особами та позивачем.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже вирок суду по кримінальні справі має набрати законної сили, та стосуватись дій чи бездіяльності особи, правові наслідки яких розглядає адміністративний суд, та у вироку повинно бути надано оцінку питанням, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно конкретною особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який обґрунтовано дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень від 20.08.12р. - №0003092301 про донарахування податку на додану вартість у сумі 34891,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8723,00грн., №0003082301 про донарахування податку на прибуток у сумі 43614,00грн. та штрафних санкцій у сумі 10904,00грн.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 у справі № 2а-10085/12/0170/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна