Ухвала

від 13.06.2013 по справі 801/963/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/963/13-а

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабріка лтд"- Ємельянов Станіслав Олексійович, посвідчення № 1445, договір від 01.03.11,

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 28.03.13 у справі № 801/963/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабріка лтд" (вул. Дружби, 62,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.12р. №0000992201 та №0001002201,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.12р. №0000992201 та №0001002201.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 у справі № 801/963/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабріка лтд" - задоволені частково.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 24.09.12р. №0000992201 та №0001002201 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за жовтень та грудень 2011 р. на загальну суму 26978,75 грн., з яких за основним платежем 21583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5395,75 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.08.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.08.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 10.09.12р. № 1139/22-01/34636910 .

У висновках акту перевірки встановлено, що позивачем були допущені порушення, зокрема:

1) п.135.4., п.п. 135.5.2., п.п. 135.5.4., п.135.5., ст.135, п,137.11., п. 137.16., ст. 137, п.п. 138.8.5. "д", п. 138.8., ст. 138, п.п. 138.10.2., п. 138.10, ст. 138, п.п. 139.1.9., п. 139.1., ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток у сумі 1455460 грн., у т.ч. за 1 квартал 2012 р. у сумі 1460183 грн., за півріччя 2012 р. у сумі 1459665 грн. Перевіркою також встановлено завищення податку на прибуток у сумі 4205 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011р. у сумі 230 грн., за 2-3 квартали 2011р. у сумі 2091 грн., за 2-4 квартали 2011 р. у сумі 4205 грн.;

2) п.п. 185.1. "б"., п. 185.1., ст. 185, п.187.1 "а", ст. 187 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6. ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість у сумі 26863 грн., у т. ч. за жовтень 2011р. у сумі 10599 грн., за червень 2012р. у сумі 16264,00 грн., а також завищення рядка 24 Декларації з ПДВ за червень 2012р. всього на суму 8336 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2012 року:

- №0000992201 яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1819325,00 грн. (в т.ч. сума за основним платежем +1455460,00 грн., за штрафними санкціями 363 865,25 грн.);

- №0001002201 яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 33578,75грн. (в т.ч. сума за основним платежем - 26863 грн., за штрафними санкціями 6715,75 грн.)

Рішенням ДПС в АРК від 20 листопада 2012 року за № 3720/10/100223 вищенаведені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Рішенням ДПС України від 10 січня 2013 року за № 293/6/10-2115 вищенаведені податкові повідомлення-рішення та рішення ДПС в АРК залишено без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може віднести до валових витрат та включати до податкового кредиту відповідні суми.

Окрім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що зміст правочинів з контрагентом не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договір укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, суд першої інстанції зазначає, що відповідачем невірно визначено ознаку безнадійної заборгованості згідно з абз. "в" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ стосовно позивача, оскільки ця норма відноситься до тих суб'єктів господарювання, які оголошені банкрутами, а не до тих, які мали відносини з такими платниками податків, яких оголосили банкрутами.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У акті перевірки від 10.09.12р. №1139/22-01/34636910 (далі - Акт) зазначено, що КП "Альянс" має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Відповідачем отримано матеріали перевірки КП „Альянс". Згідно акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі від 11.04.2012р. №36/22/32468182 встановлено порушення КП „Альянс" ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання КП "Альянс" (код за ЄДРПОУ:32468182) до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, що була проведена у зв'язку з отриманням постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146.

У Акті перевірки зазначено, що сума витрат згідно виписаних КП "Альянс" актів виконаних робіт підприємством ТОВ "ФТФ ЛТД" включено до збільшення основних засобів по рах. 10 у грудні 2011р. Починаючи з січня 2012р. до закінчення перевірки амортизація по об'єкту основних засобів (повітряний генератор) не нараховувалася. Таким чином, податковий кредит позивача за жовтень 2011 р. у сумі ПДВ 16744,50 грн. та за грудень 2011 р. у сумі ПДВ 4838,85 грн. підлягає зменшенню по отриманим податковим накладним від постачальника КП "Альянс" які виписані на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до п. 201.4, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Апеляційним розглядом встановлено, що 20.10.2011 р. між позивачем та КП "Альянс" було укладено договір підряду №1270 (а.с.258-262).

Вартість виконаних КП "Альянс" робіт склала 129500,10грн. (а.с.235-241).

Виконані КП "Альянс" роботи на загальну суму 129500,10грн. (в т.ч. ПДВ 21583,35грн.) були прийняті позивачем за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. (а.с.242-244).

Оплата виконаних робіт у повному обсязі підтверджується реєстром документів системи "Клієнт-Банк" та випискою з особового рахунку (а.с.233,234,252).

Відповідно до матеріалів справи, у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може віднести до валових витрат та включати до податкового кредиту відповідні суми.

Виконання зазначених договорів також підтверджується податковими накладними, рахунками-фактурою, Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. Копії вказаних документів досліджені судом та залучені до матеріалів справи (а.с.231-252).

Документи створені у ході виконання укладених договорів між позивачем та КП "Альянс", в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

Крім того, відповідачем у акті перевірки зроблена перевірка перелічених договору, податкових накладних та акту виконаних робіт без посилання на невідповідність цих документів вимогам діючого законодавства.

Стосовно посилань відповідача на відомості досудового слідства по кримінальній справі, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, судова колегія зазначає, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, дані досудового слідства та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Мін'юсті 12 січня 2011 р. за № 34/18772, що свідчить про те, що висновки акту перевірки побудовані на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають належних підтверджених доказів.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Колегією суддів безперечно встановлено, що первинні документи позивача за господарськими операціями за зазначеною угодою містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а тому відповідачем безпідставно вони не прийняті до уваги.

Стосовно нікчемності угоди між позивачем та його контрагентом, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність договорів з КП "Альянс" ґрунтувались на інформації отриманої від УБВД ОЗШ в АРК про порушення кримінальної справи, а не вироку суду, що набрав законної сили по такій кримінальній справі.

Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із контрагентами суду не надано, а судом не добуто.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не надано.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтового висновку, що зміст правочину з КП "Альянс" не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договір укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочину.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів вказує на таке.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

КП "Альянс" на момент укладення з позивачем договору та виписки податкових накладних був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, виписані КП "Альянс" відповідають вимогам ч. 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідачем не доведено не отримання позивачем послуг від КП "Альянс", не проведення платежів з ним (в тому числі оплату ПДВ), не використання послуг в господарській діяльності платника податків.

Окрім того, судова колегія зазначає, що згідно даним Акту перевірки, по рахунку 621 "короткострокові векселі видані" рахуються наступні прості векселі видані ТОВ "Снабмостсбит" (ЄДРПОУ 34449439, м. Луганськ) за придбані запасні частини для електровозів, крій картонної коробки, гофроящики на суму 6985000,0 грн.

Векселі складені 28.12.2010 р., строк платежу за пред'явленням.

Станом на 01.04.2011р. та на 01.09.2012р. вищевказані векселі враховуються на рахунку 621 "короткострокові векселі видані" на загальну суму 6985000,00 грн.

Згідно наданим на перевірку документів, у періоді з 01.04.2011 р. по 31.08.2012 р. погашення та пред'явлення до погашення векселів, що наведені у таблиці 10, не відбувалося.

Згідно наданим до перевірки зворотно - сальдовим відомостям по рах. 63 станом на 01.04.2011 р. та станом на 01.09.2012 р. враховується кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "Снабмостсбит" лише у сумі 1800,00 грн.

У Акті перевірки також зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Снабмостсбит" Господарським судом Луганської області постановою від 28.11.2011 р. по справі №12/566/2011, визнано банкрутом. Станом на 03.09.2012 р. ТОВ "Снабмостсбит" (ЄДРПОУ 34449439), згідно отриманому у ході перевірки витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб серії АА №116953 - підприємців, має стан "припинено". Згідно даним Інформаційної аналітичної системи Державної податкової адміністрації України скасування державної реєстрації ТОВ "Снабмостсбит" (ЄДРПОУ 34449439) відбулося 15.02.2012 р. за №13821170008008815.

Таким чином, на думку податкового органу позивач має кредиторську заборгованість перед ТОВ "Снабмостсбит" (ЄДРПОУ 34449439) у сумі 6986800 грн., яка, у відповідності із абз. "в" п.п. 14.1.11, п.14.1., ст.14 Податкового Кодексу України, починаючи із 15.02.2012 р. є безнадійною та враховуючи вимоги п.п.135.5.4., п.135.5.,"ст, 135, п. 137.16., ст. 137 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ, зі змінами, та доповненнями, повинна бути відображена у складі інших доходів декларації про прибуток за 1 квартал 2012 року.

Сума податку на прибуток приватних підприємств, нарахованого спірним податковим повідомленням-рішенням 1455460,00грн. складається з (6986800 грн. (векселя)+1800,грн. (кредиторська заборгованість) - 36014грн. (витрати за півріччя 2012) :100 Х 21% - 4205грн. (оренда та невірне відображення доходів).

При цьому, порушення, що зафіксовані у Акті перевірки та відображені у п.1 та п.2 на сторінці Акту перевірки 22 (а.с.33) (оренда майна та не вірне розподілення доходів по рядкам декларацій) не оспорюється позивачем, тому суд вважає за необхідне надати оцінку тільки правомірності висновку податкового органу про визнання короткострокових векселів безнадійною кредиторською заборгованістю на суму 6985000,00 грн.

Відповідно до статті 77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі від 07 червня 1930 року, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, позовної давності.

Відповідно до статті 34 вказаної Конвенції, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Частиною першою статті 70 вказаної Конвенції встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі векселя припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за отримані товари та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року за №291, облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". При цьому аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником. На рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" ведеться облік розрахунків за заборгованістю за видані векселі. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселі є цінними паперами. Вони знаходяться в вільному обігу та можуть бути самостійним об'єктом цивільно-правових угод, в тому числі угод купівлі - продажу. Тому вартість виданих векселів не може обліковуватись за рахунком 62 персоніфіковано як кредиторська заборгованість перед певним суб'єктом підприємницької діяльності (в даному випадку - перед ТзОВ "Снабмостсбит"), а обліковується лише за кожним виданим векселем та за строками їх погашення згідно нормам вказаної вище Інструкції.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПКУ, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають зокрема: доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу; вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (п.п. 135.5.2, 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначений вичерпний перелік ознак безнадійної заборгованості. До такої віднесено: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна: суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісти відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідачем невірно визначено ознаку безнадійної заборгованості згідно з абз. "в" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ стосовно позивача, оскільки ця норма відноситься до тих суб'єктів господарювання, які оголошені банкрутами, а не до тих, які мали відносини з такими платниками податків, яких оголосили банкрутами. Отже, ознака безнадійної заборгованості, що визначена абз. "в" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відноситься до наявної дебіторської заборгованості у суб'єкта господарювання, а не кредиторської. Аналогічної думку дотримується Донецький апеляційний адміністративний суд (ухвала №2а/0570/4209/2012 від 30.08.2012р.).

На підставі викладеного, враховуючи, що у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, зміст правочинів з контрагентом не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договір укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а відповідачем невірно визначено ознаку безнадійної заборгованості згідно з абз. "в" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ стосовно позивача, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; 198; 205; 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 у справі № 801/963/13-а залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна