Постанова

від 13.06.2013 по справі 801/3754/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 р. Справа №801/3754/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача- Харчук О.Б. наказ №08/1-К від 01.11.12; Ремига С.В. довіреність №04/06 від 05.06.2013, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0004922204,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0004922204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11518,00 грн. у вересні 2011 року.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у позові, а саме з необґрунтованістю висновків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в акті перевірки від 28.09.2012 №6203/22-7/31213956 та доведеністю правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. 23.05.2013 на адресу суду надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" порушено вимоги пункту 14.1.181, 14.1.191 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 , 198.6 статті 198, пункту 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 11518,00 грн..

Вислухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі повідомлення від 04.09.2012 №544/10/22-7 та наказу від 04.09.2012 №1903, виданих ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, на підставі статті 20, пункту 78.1.1. статті 78, статті 79, Податкового кодексу України, наказу ДПІ у м. Ялта від 23.01.2013 №74 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ "Геозем-Крим" (ЄДРПОУ34896905) за період з 01.07.2011 по 30.09.2011.

За результатами перевірки складений акт від 28.09.2012 №6203/22-7/31213956, в якому зафіксоване порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" пунктів пункту 14.1.181, пункту 14.1.191 статті 14, пункту 185. статті 185, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.14, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України у результаті чого зменшено від'ємне значення ряд. 22 декларації "Залишок від'ємного значення, попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму 11518,00 грн. у вересні 2011 року.

Відповідачем встановлено, що ТОВ "Вояж-Крим" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 задекларувало податковий кредит в загальній сумі 1002964,00 грн..

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з питань взаємовідносин з ТОВ "Геозем-Крим" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 11518,00 грн.. у тому числі за липень 2011 року на суму 5759,00 грн., та за серпень 2011 року на суму 5759,00 грн..

На підставі акту, 12.10.2012 Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0004922204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11518,00 грн. у вересні 2011 року.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Податковим кодексом України вимагається від платників податків своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податки та збори, своєчасно подавати у строки декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та усувати самостійно виявлені помилки.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

6) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Стаття 109 Кодексу визначає податкове правопорушення як підставу юридичної відповідальності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами України за таке правопорушення. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що під час проведення документальної перевірки відповідачем використовувалися: інформація з наявних в інспекції інформаційних баз ("Облік платників", "Звіт", "ТАХ", "Аудит", "Облік податків і платежів", "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України"), матеріали, згідно яких підтверджується факт здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Геозем-Крим".

ТОВ "Вояж-Крим" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради від 05.05.2005.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, Торговий центр "ЮЖНАЯ ГАЛЕРЕЯ", буд. 189, поверх 1, прим.184.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

71.11 Діяльність у сфері архітектури (основний),

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель,

68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна,

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна,

68.31 Агентства нерухомості,

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах,

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

За період з 01.07.2011 по 30.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" мало господарським стосунки з ТОВ "Геозем-Крим".

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи ТОВ "Геозем-Крим" не перебуває у процесі припинення.

Таким чином, сторони мали належний обсяг права та дієздатності для укладення господарсько-договірних зобов'язань.

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геозем-Крим" (підрядник) укладений договір на проведення інженерно-геологічних робіт для РП від 18.06.2011 №75-11, відповідно до якого, замовник доручає, а підрядник бере на себе обов'язок власними силами та на власний ризик, у встановлені цим договором терміни, з використанням своїх матеріалів та засобів виконати інженерно-геологічні роботи для робочого проекту по об'єкту: Будівництво торгово-розважального комплексу з надземною парковкою, яка прибудовується до гіпермаркету за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 189, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані якісно і належним чином роботи, в порядку і на умовах передбачених цим договором. На загальну суму 69110,00 грн., в тому числі ПДВ-11518,43 грн.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Стаття 887 ЦК України встановлює особливості договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Особливість цього договору вбачається в тому, що для його виконання підряднику необхідні спеціальні науково-технічні знання. Одна сторона бере на себе обов'язок розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, та (або) після складання відповідних документів, виконати пошукові роботи, а інша сторона зобов'язується прийняти і оплатити їх. Обов'язок підрядника виконується шляхом розробки проектних матеріалів у вигляді креслень, схем, ескізів або інших систем знакових засобів, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва, тощо. Пошукові роботи включають в себе процес підготовки матеріалів необхідних для розробки економічно та технічно обґрунтованих рішень для проектування і будівництва об'єктів.

Результатом виконання робіт стає проектна або інша технічна документація або ж надання замовнику інформації про проведені пошуки.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На виконання умов договору сторонами був складений кошторис від 18.07.2011 №1 інженерно-геологічної роботи для робочого проекту «Будівництво торгово-розважального комплексу з надземною парковкою, яка прибудовується до гіпермаркету за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 189» з визначенням вартості робот 69110,57 грн., у тому числі ПДВ 11518,43 грн.

Отримання результатів робот позивачем підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2011, в якому зазначено найменування роботи, кількість, вартість. Акт скріплений підписами та печатками уповноважених представників сторін з датами підписання.

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку в позивача.

В судовому засіданні був оглянутий оригінал, та копія долучена до матеріалів справи, Звіту про інженерно-геологічні вишукування для будівництва торгово-розважального комплексу з надземною парковкою, яка прибудовується до гіпермаркету за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 189, що свідчить про наявність результату виконаних робіт.

В бухгалтерському обліку позивача вказані операції обліковані по 631 рахунку «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що відповідає вимогам Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291.

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок відкритий у банку, що підтверджується випискою за особовим рахунком за 21.07.2011, 26.08.2011.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської діяльності є, що вона має здійснювати реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що 19.11.2007 між ТОВ «Вояж-Крим» та ЗАТ «Грандінвест» укладений інвестиційний договір №33Д-07/3. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Вояж-Крим» має в оренді земельну ділянку по вул. Київська, 191 в м. Сімферополь та має намір організувати та забезпечити будівництво на земельній ділянці торгівельно-розважального центру є Замовником, ЗАТ «Грандінвест» має намір інвестувати кошти в здійснення будівництва та отримати комплекс у власність є Інвестором.

Також у власності позивача знаходиться земельна ділянка за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 189.

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 №1560-ХП, всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб. Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що 11.04.2012 позивачем отриманий дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим на виконання будівельних робіт №КРП412056299 з будівництва торгівельного центру, кемпінгу, комплексу автообсулговування з виділенням другої черги будівництва - торгівельного центру в м. Сімферополь, вул. Київська, 189-191.

З наведеного встановлено використання результатів господарських операцій ТОВ «Вояж-Крим» та ТОВ «Геозем-Крим» в межах основної господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку, що спростовує висновки акту перевірки від 28.09.2012 про безтоварність операцій між сторонами.

Умови формування податкового кредиту містяться у пунктах 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ГЕОЗЕМ КРИМ" (34896905) є платником податку на додану вартість з 06.03.2007 свідоцтво платника ПДВ 100026376. Інформація про особу з податковим номером 34896905 відсутня в базі «Анульовані свідоцтва платників ПДВ»

На момент здійснення відповідних операцій ТОВ "Геозем-Крим" мало повноваження виписувати податкові накладні, а саме:

податкова накладна від 21.07.2011 № 6 на суму 34555,28грн., в тому числі ПДВ-5759,21 грн.;

податкова накладна від 26.08.2011 № 2 на суму 34555,29 грн., в тому числі ПДВ- 5759,22 грн..

Таким чином, ТОВ "Вояж Крим" правомірно віднесло до складу податкового кредиту за операціями, проведеними з ТОВ "Геозем-Крим" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, суму - 11518,44 грн..

Вказані податкові накладні зареєстровані за номерами 8, 9 розділу Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року. Сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту серпня 2011 року в загальному розмірі 266571,00 грн., що підтверджується декларацією з ПДВ за серпень 2011 року, прийнятою на районному рівні 19.09.2011 ДПІ у м. Сімферополь, додатком №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Д5» за серпень 2011 року, який також прийнятий відповідачем 19.09.2011.

Порядок заповнення і подання податкової звітності, затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності" (далі - Порядок №1492), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за N 1490/20228, за підпунктом 4.6.2 пункту 4 розділу V Порядку N1492, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Судом встановлено, що рядок 19 декларації з ПДВ за серпень 2011 року містить прочерк, що свідчить про відсутність від'ємного значення.

Згідно пункту 4.6.4. Порядку №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Судом встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року від 18.10.2011 позивачем відображено у рядку 22 задеклароване 716898,00 грн. залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду. До декларації позивачем доданий додаток 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» від 18.10.2011. В додатку Д2 зазначені звітні періоду, у яких виникла сума залишку від'ємного значення попереднього періоду: 12 - 2009, 12 - 2010, 3 - 2011, 4 - 2011, 7 - 2011.

Згідно статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

На підставі встановленого суд робить висновок, що до складу суми рядка 22, про зменшення якого винесене податкове повідомлення-рішення, за вересень 2011 року позивачем включалися суми від'ємного значення грудня 2009, грудня 2010, березня 2011, квітня 2011, липня 2011. Тобто сума податкового кредиту 11518,00 грн. за операціями з ТОВ «Геозем-Крим» не входила до складу залишку від'ємного значення вересня 2011 року.

Зазначене свідчить про безпідставність висновків акту перевірки від 28.09.2012 та прийняття податкового повідомлення рішення від 12.10.2012 №0004922204

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, правомірно визначені показники податкової декларації, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На підставі наведеного суд зазначає, що адекватним способом поновлення порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 12.10.2012 №0004922204

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.06.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 17.06.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 12.10.2012 №0004922204

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Крим" судовий збір у розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Судді підпис Т.С.Ольшанська