Постанова

від 19.06.2013 по справі 34/5005/9181/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 34/5005/9181/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргуЛівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу від 10.04.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі№ 34/5005/9181/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Нордвел", м. Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Інтера Груп", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторТОВ "Нордвел" представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року порушено провадження у справі № 34/5005/9181/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інтера Груп" (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Нордвел" (далі - Кредитор) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Нордвел", якого зобов`язано вчинити певні дії у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року (суддя - С.А. Примак) в задоволенні клопотання Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська відмовлено, затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ухвалено ліквідувати підприємство Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, ДПІ) звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року (головуючий суддя - Швець В.В., судді: Павловський П.П., Науменко І.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року, так і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції на стадію порушення провадження.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, однією з підстав для заперечення оскаржуваної ухвали та ліквідації Боржника зокрема, Інспекція зазначає про неможливість виконати покладені на неї обов'язки - провести щодо Товариства податкову перевірку, виявити керівника останнього, а також визначити податкове зобов'язання.

Між тим, ці доводи є неналежними з огляду на те, що в звіті ліквідатора та складеному ним реєстрі вимог кредиторів, ним були визнані та включені до реєстру кредиторські вимоги Інспекції в сумі 314 213 грн. 67 коп., що складають податковий борг згідно відомостей, вказаних ДПІ в листі № 31351/10/192 від 06.12.2012 року (а.с. 45-49, 62). Необхідність же проведення стосовно Боржника податкової перевірки на підставі заявленого клопотання Інспекції не є підставою для незатвердження складених та поданих суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що відповідають вимогам Закону про банкрутство та обставинам справи.

При цьому касаційний суд враховує, що ліквідаційна процедура була відкрита постановою від 08.11.2012 року, а на момент її закінчення та затвердження згаданих звіту та балансу оскаржуваною ухвалою місцевого суду тривала понад три місяці.

Тобто судами був врахований і передбачений ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство місячний строк з дня одержання повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом, протягом якого кредитори можуть направити ліквідатору свої вимоги до банкрута, а Інспекція - провести відповідну перевірку. Також судами врахований факт подання ліквідатором лише після спливу вказаного строку - 11.01.2013 року звіту ліквідатора та доданого до нього ліквідаційного балансу (а.с. 45-48), які і були затверджені оскаржуваною ухвалою місцевого суду.

Крім цього, підтримуючи висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення клопотання ДПІ про незатвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, колегія суддів вважає за необхідне додати, що підстави для задоволення такого клопотання визначені, зокрема нормами ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство, однак наявність цих підстав судами встановлена не була та матеріалами справи не підтверджується.

Касаційний суд, виходячи із викладеного, погоджується із доводами та висновками судів, а також вважає додати, що Інспекцією не було наведено заперечень стосовно правомірності порушення та здійснення провадження у даній справі, а також не наведено інших заперечень щодо проведених ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі Боржника, порядку виявлення та визнання кредиторів у справі про банкрутство, а тому і відсутні належні посилання на недотримання або порушення у справі відповідних норм законодавства - ст.ст. 25, 32, 52 Закону про банкрутство.

Судами ж обидвох інстанцій при затвердженні згаданих звіту та балансу була надана правова оцінка та встановлена обґрунтованість порушення справи та визнання банкрутом Товариства в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство.

У зв'язку із викладеним та враховуючи, що доводи касаційної скарги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 25, 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 р. у справі № 34/5005/9181/2012 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 20.06.2013 року.