Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-6/09

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К-30758/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Соболівської сільської ради 3-я особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

встановила:

У жовтні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Соболівської сільської ради про визнання незаконними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Позов вмотивовано тим, що рішенням Соболівської сільської ради Брусиловського району Житомирської області від 16 травня 2008 року 0,25 га від земельної ділянки площею 0,36 га по АДРЕСА_1 виділені гр. ОСОБА_5

Позивач зазначає, що вказана земельна ділянка була виділена ОСОБА_5 з порушенням законодавства, оскільки 14 березня 2008 року вона звернулася з заявою до Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області про надання ділянки площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення технічної документації для безоплатної приватизації зазначеної земельної ділянки, проте відповіді на своє звернення вона не отримала.

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року, позивачці відмовлено у задоволенні позову.

ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення по справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28 грудня 1993 року на підставі протоколу № 12 засідання виконкому Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області спірна земельна ділянка була передана у приватну власність матері позивача ОСОБА_7, якою вона користувалася.

Після смерті матері позивачка вважає, що їй, як спадкоємиці, повинна належати спірна ділянка.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, та підтверджується довідкою № 727 від 11 листопада 2008 року Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, що 14 березня 2008 року ОСОБА_4 з заявою про надання ділянки площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та надання дозволу на виготовлення технічної документації для безоплатної приватизації зазначеної земельної ділянки, не зверталася.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суди керувалися наступним.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України - громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Зі змісту норм ЦК України вбачається, що майно може перейти в порядку спадкування у разі якщо воно перебувало у власності спадкодавця.

Проте, судами встановлено, що спірна земельна ділянка у власності матері позивача не знаходилася, а тому й перейти до неї у власність в порядку спадкування не може.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачається такий порядок безоплатної приватизації земельної ділянки - громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної державної адміністрації або ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Пунктом «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селі - не більше 0,25 гектара.

Спірна земельна ділянка після смерті матері позивачки у користування не передавалася та на праві приватної власності на момент прийняття рішення Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 16 травня 2008 року про передачу 0,25 га від земельної ділянки площею 0,36 га по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 нікому не належала, а тому вона могла бути передана у власність в порядку визначеному вищезазначеними нормами.

Оскільки, ОСОБА_5 перша звернулася з заявою про виділення їй спірної ділянки, тому Соболівською сільською радою Брусилівського району Житомирської області було дотримано порядок виділення земельної ділянки у її власність.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно.

Пом. судді: О.П.Торута