ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 р. Справа № 44829/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Каралюса В.М., Шавеля Р.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Чудейської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання рішень нечинними,-
В С Т А Н О В И Л А:
21.11.2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Чудейської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення №51-3/06 ІІІ сесії V скликання Чудейської сільської ради від 22.09.2006 року та рішення Чудейської сільської ради №09-20/06 від 26.01.2006 року нечинними.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.01.2005 року, він звернувся з заявою до відповідача про виділення йому 0,39 га земельної ділянки, яка розташована між ОСОБА_3А та ОСОБА_4В від користування якою в той же час відмовилась ОСОБА_5 Рішенням відповідача припинено право користування земельною ділянкою ОСОБА_5М і відповідно до поданої ним заяви йому виділено в користування і передано у власність 0,39 га земельної ділянки із якої 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,29 га для ведення особистого селянського господарства. Відповідач своїм Рішенням від 25 травня 2005 року зобов'язав його виготовити державний акт на право приватної власності на землю та виготовити будівельний паспорт. Після прийнятих вищевказаних рішень, землевпорядник за підписом сільського голови вказали розташування виділеної йому земельної ділянки в натурі, склавши відповідну схему. Потім він виготовив генеральний план забудови земельної ділянки, та виготовив будівельний паспорт, також виготовив всю документацію щодо приватизації виділеної йому земельної ділянки, однак, державний акт проектний інститут йому не видав по причині, що сільський голова не підписав акт встановлення та погодження меж земельної ділянки, а 18 жовтня 2005 року рішенням відповідача №75-17/05 ХVІІ сесії ІV рішення про безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки було відмінено. Вважає таке рішення незаконним, оскільки воно було скасоване постановою районного суду від 21 серпня 2006 року, а інші рішення сесії відповідача, суду про скасування рішень з приводу виділення йому земельної ділянки під забудову та ведення особистого селянського господарства не приймались, не відчуджувалась і іншим встановленим законом його земельна ділянка. Рішенням №09-20/06 від 26.01.2006 року передано безоплатно у приватну власність 0,50 га земельної ділянки ОСОБА_2 Оскільки, Рішенням відповідача передано безоплатно у власність саме ту земельну ділянку, яка ще в 2005 році була передана йому у власність, вважає, що зазначене рішення є незаконним і таким, що порушує його права.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі покликаються на те, що відповідач приймаючи рішення від 26.01.2006 р. № 09-20/06 не діяв у спосіб та у межах повноважень визначених законом, порушив ч.2 ст.19 Конституції України та ч.7,9,10 ст.118 Земельного Кодексу України, оскільки не прийняв рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення, а передав ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, та 0,42 га для ведення особистого селянського господарства до моменту виготовлення проекту відведення. Вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання у власність земельної ділянки безоплатно згідно ст. 121 ЗК України, але порядок надання землі чітко визначений земельним законодавством України, якого зобов'язаний дотримуватися відповідач, недотримання порядку надання безоплатно у власність земельних ділянок громадянам тягне за собою неправомірність рішень, та їх скасування у судовому порядку.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до рішення № 8-14/05 ІУ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 28.01.2005 року про виділення земельних ділянок у користування громадянам села для ведення особистого селянського господарства вирішила виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.39 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради. Зобов’язати інженера землевпорядника с/ради внести необхідні зміни в по господарські книги виконкому с/ради.
Відповідно до рішення № 23-15/05 ІУ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 25.05.2005 року про безоплатну передачу земельних ділянок у власність, розглянувши заяву ОСОБА_1 вирішила передати безоплатно ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0.39 га, у тому числі 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0.29 га для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до висновку Стороженецького районного відділу земельних ресурсів про права третіх осіб на земельну ділянку, обмеження в її користуванні на місцевості, земельна ділянка, що передається ОСОБА_1 в с.Чудей, Сторожинецького району, документи, на підставі яких зроблено висновок рішення с/ради. Копіювання з плану землекористування, права третіх осіб на використання даної земельної ділянки не встановлено.
Відповідно до довідки № 152 від 20.11.2006 року Чернівецького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою виданої ОСОБА_1, про те, що для виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки відповідно до договору від 15.06.2006 року не можливо завершити, оскільки відсутні акти встановлення та погодження меж земельної ділянки.
Відповідно до рішення № 75-17/05 ХУІІ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 18.10.2005 року про заяву ОСОБА_2 вирішила відмінити абзац четвертий п.3 рішення № 7-14/05 від 28.01.2005 року «Про припинення права користування земельними ділянками. У зв’язку з відміною рішення сільської ради № 7-14/05 від 28.01.2005 року визнано таким, що втратили чинність п. 1.2 рішення сільської ради № 8-14/05 «Про виділення земельних ділянок у власність (в частині виділення земельної ділянки площею 0.39 га ОСОБА_1В.) та абзац 30 п.1 рішення сесії сільської ради № 23-15/05 від 25.05.2005 року «Про безоплатну передачу земельних ділянок у власність» (в частині безоплатної передачі 0.39 га ОСОБА_1В.), а також абзац 9 п.1 рішення сільської ради № 35-15/05 від 25.05.2005 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» (надання дозволу на виготовлення будівельного паспорта на будівництво садиби.
Згідно постанови Сторожинецького районного суду від 21.08.2006 року скасовано рішення № 75-17/05 ХУІІ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 18.10.2005 року про заяву ОСОБА_2. Дане рішення набрало законної сили.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в оспорюваному рішенні не визначено конкретно з яких земель була виділена вказана земельна ділянка та конкретне місце знаходження її.
ОСОБА_2 як жителька с. Чудей законно отримала земельну ділянку 0.0897 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та по господарських будівель та 0.4892 га для ведення особистого селянського господарства.
Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси тери- торіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 34 ч.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 4 Земельного кодексу України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
д) організація землеустрою;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, органами місцевого самоврядування передбачено статтею 118 Земельного кодексу України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки рішення № 8-14/05 ХІУ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 28.01.2005 року та рішення № 23-15/05 ХУ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 25.05.2005 року про безоплатну передачу земельних ділянок у власність є чинними, тому що відповідно до постанови Сторожинецького районного суду від 21.08.2006 року скасовано рішення № 75-17/05 ХУІІ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 18.10.2005 року про заяву ОСОБА_2. Дане рішення набрало законної сили.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки позивачу передано безоплатно земельну ділянку у власність площею 0.39 га згідно рішення № 23-15/05 ХУ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 25.05.2005 року яке на сьогоднішній день є чинрним, а рішенням № 7-14/05 ХІУ сесії ІУ скликання Чудейської сільської ради Строжинецького району від 25.05.2005 року припинено право користування земельною ділянкою, яка була надана ОСОБА_5 на 039 га на урочищі Пожожени між землекористувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також відповідачем не представлено доказів, що земельна ділянка 0.39 га належала ОСОБА_2
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2009 року у справі 2а-6/09 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Скасувати п.4 рішення Чудейської сільської ради № 51-3/06 від 22.09.2006 року як незаконне.
Визнати нечинним рішення Чудейської сільської ради № 09-20/06 від 26.01.2006 року із змінами, що внесені рішенням № 51-3/06 від 22.09.2006 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді В.М.Каралюс
ОСОБА_7
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2011 |
Оприлюднено | 15.09.2015 |
Номер документу | 49989718 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Ліщинський А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні