Ухвала

від 17.06.2013 по справі 5008/423/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

17.06.2013 Справа № 5008/423/2012

Суддя Івашкович І.В., розглянувши матеріали

за заявою (Вх . №02.5.1-17/4458/13 від 24.04.13) публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород

про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012 по справі №5008/423/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4", м. Ужгород

до відповідача публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ТВЛ сервіс", м. Ужгород

про стягнення 11 675,39 грн.

за участю представників:

від заявника (боржника) - Попович А.А.. довіреність від 01.04.13

від стягувача - Філінова К.С. довіреність № 06 від 14.03.13

від третьої особи - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 04.07.12 по справі №5008/423/2012 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.12 по справі №5008/423/2012, якою рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.12 частково змінено, присуджено до стягнення з публічного акціонерного товариства „Готельно -туристичний комплекс „Інтурист -Закарпаття", м. Ужгород на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4", м.Ужгород суму 8781,50 грн. (в т.ч. 8575 грн. основного боргу та 206,50 грн. 3% річних), а також суму 1210,53 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.12 по справі №5008/423/2012 видано наказ від 25.10.2012р., який стягувачем було пред'явлено для примусового виконання до міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Боржник ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" звернувся до господарського суду Закарпатської області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012 по справі №5008/423/2012 строком на 7 років (відповідно до поданого додатковими поясненнями від 22.05.13 графіку платежів).

Заява мотивована з посиланням на ті обставини, що впродовж останнього часу боржник є об'єктом спроб протиправного захоплення, яке спрямоване на заволодіння майном підприємства, шляхом визнання його банкрутом, що підтверджується судовими актами по справах №5008/1483/2011, №5008/977/2012. Стверджує, що у зв'язку з цим підприємство тривалий час здійснювало свою діяльність в режимі дії мораторію, арешту майна та коштів, що унеможливлює проведення повноцінної господарської діяльності та отримання прибутку. Провадження у справах про банкрутство були припинені з огляду на платоспроможність підприємства. Наголошує на тому, що переважна більшість заборгованості товариства була отримана стягувачами на підставі договорів про відступлення права вимоги в інших кредиторів і їх зверненню до суду про стягнення заборгованостей передувало безпідставне їх накопичення попереднім керівництвом товариства, що підтверджується кримінальною справою стосовно колишнього директора ПАТ ГТК „Інтурист - Закарпаття". За таких обставин, заявник вважає розстрочку виконання рішення єдиним можливим варіантом повного погашення наявної заборгованості, що визнано одним із пріоритетних завдань теперішнього керівництва готелю. З цією метою новим керівництвом ПАТ розроблено фінансовий план, згідно з яким, як стверджує заявник, заборгованість перед кредиторами становить 7453071,86 грн., чистий прибуток підприємства на місяць - 113 000 грн., сума погашення кредиторської заборгованості в місяць - 89 000 грн., що дасть можливість погасити наявні борги і вберегти підприємство від банкрутства.

В судовому засіданні 22.05.2013 року представником заявника подано додаткові пояснення до заяви про розстрочку виконання рішення, якими зазначає, що посилання стягувача на неправдивість фінансового плану є голослівними та нічим не підтвердженими, оскільки договір оренди, укладений із ТОВ „Комплекс „Закарпаття", забезпечує отримання підприємством щомісячно прибутку у розмірі 170 тисяч грн., який дає можливість щомісячної виплати кредиторської заборгованості у розмірі близько 80 тис. гривень згідно з розробленим фінансовим планом. Крім того, зазначає, що заявник не несе жодних витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг, оскільки такі оплачуються орендарем.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. представником заявника подано заяву про долучення до матеріалів справи копії розпорядження №9-33637832/13 начальника міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ, згідно якого грошові кошти в розмірі 502,02 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ДВС, перераховано ТОВ "Офіс-центр-4" згідно наказу господарського суду Закарпатської області від 25.10.2012 по справі №5008/423/2012.

Представником заявника підтримано заяву про розстрочку виконання рішення за винятком суми 502,02 грн., які відповідно до розпорядження 9-33637832/13 від 07.06.13 міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ (додано копію згідно з клопотанням від 17.06.13) були перерахована згідно наказу господарського суду Закарпатської області від 25.10.2012 по справі №5008/423/2012.

Представник стягувача у судових засіданнях усно та поданим додатковим поясненням від 31.05.13 проти задоволення заяви боржника повністю заперечує. Зазначає, що заява про розстрочку виконання рішення не містить чітких посилань на неможливість виконання такого рішення. Зокрема, наголошує на тому, що з 15.09.11 всі грошові кошти відповідача є арештованими, однак останній продовжує проводити розрахунки у власній господарській діяльності. Вважає, що поданий план фінансового розвитку не може бути належним доказом офіційних та реальних фінансових показників, оскільки не містить посилання на первинні бухгалтерські документи і податкову звітність, а тому є лише припущенням чинного керівництва з приводу можливостей боржника. Зазначає про безпідставність посилання відповідача на факт протиправного його захоплення не може стати підставою для надання розстрочки виконання рішення, оскільки всі справи про банкрутство відповідача були припинені через відсутність ознак неплатоспроможності. Стверджує, що факт платоспроможності відповідача, який встановлений рішеннями судів, свідчить про можливості виконання останнім своїх кредиторських зобов'язань. Наполягає на тому, що з огляду на нечіткість та неконкретність поданої відповідачем заяви, така заява задоволенню не підлягає.

Додатково покликається на те, що боржник перебував під дією мораторію з 26.10.2011 року по 06.06.2012 року та з 28.11.2012 року по 21.03.2012 року і за цей час був звільнений від сплати пені та інших штрафних санкцій, тобто безоплатно користуватися грошима кредиторів протягом 12 місяців дії мораторію, отже, фактично вже мав рік відстрочки виконання зобов'язання.

Стягувачем по справі подано суду ряд клопотань, а саме клопотання про винесення окремої ухвали, зупинення провадження у справі з розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів, клопотання про витребування доказів, клопотання про зупинення провадження у справі.

Представником стягувача вказані клопотання підтримано.

Представником заявника усно заявлено про заперечення проти задоволення вказаних клопотань. Подано письмові заперечення на клопотання по зупинення провадження у справі та винесення окремої ухвали, про залучення третьої особи (клопотання про залучення третьої особи стягувачем не подавалося), про витребування доказів.

Вивчивши та оцінивши подані клопотання стягувача суд констатує наступне.

Клопотання від 31.05.2013 р. та від 10.06.2013 року про винесення окремої ухвали, зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для приєднання до кримінального провадження №12012070030000571 судом відхилено. Так, окрема ухвала господарського суду в силу норм ст. 90 ГПК України є засобом реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєві недоліки у діяльності підприємства, установи, організації. Винесення окремої ухвали з приводу наявності в діях керівника підприємства ознак злочину суперечить приписам ст. 90 ГПК України. Натомість, в порядку норм вказаної статті ГПК України господарський суд надсилає повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури у разі виявлення при вирішенні спору в діяльності працівників підприємства ознак злочину. Зазначена процесуальна дія вчиняється судом при виявленні безпосередньо в процесі судового розгляду ознак злочину у діях певних осіб на підставі поданих сторонами належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність певних обставин, пов'язаних із предметом судового розгляду. Дослідженими в ході судового розгляду заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення доказами судом не встановлено у діяльності посадових осіб підприємства боржника ознак злочину. Разом з тим, із відповідними заявами та клопотаннями, що стосуються наявності ознак злочину у діях певних осіб, стягувач має право самостійно звернутися у встановленому законом порядку до правоохоронних органів.

Клопотання від 31.05.2013 р. від 10.06.2013 р. про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для приєднання до кримінального провадження №12012070030000571, оскільки, як вказує стягувач, боржником в період дії постанов органу ДВС про арешт коштів перераховувались кошти зі свого рахунку, чим вчинено злочин, передбачений ст. ст. 382, 388 Кримінального кодексу України тощо, судом відхилено як безпідставне. Так, предметом даного судового розгляду є заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення у справі відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, розгляд якої можливий за наявними доказами, на підставі яких суд з"ясовує наявність або відсутність обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, та залежно від цього - наявність підстав для задоволення заяви або її відхилення. Порушення кримінального провадження стосовно керівництва відповідача не впливає на можливість розгляду даної заяви.

Клопотання позивача від 31.05.2013 року про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки за правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона самостійно доводить наявність обставин, на які посилається як на підстави вимог чи заперечень. За правилами ст. 38 ГПК України суд за наявності обгрунтованого клопотання сторони витребовує докази, які є необхідними для підтвердження обставин, що мають значення для справи. Докази, про витребування яких просить стягувач, не є необхідними для розгляду по суті заяви про розстрочку виконання судового рішення, оскільки виходячи з предмету такого розгляду, заявник зобов"язаний самостійно довести наявність виняткових обставин, що в силу ст. 121 ГПК України можуть розглядатись як підстава для надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення. Натомість, інші учасники судового розгляду не позбавлені права та можливості належними та допустимими доказами спростовувати наявність таких відповідних підстав.

Подане представником позивача (стягувача) додаткове пояснення від 31.05.2013 року, яке фактично є клопотанням про витребування доказів, як вбачається з прохальної частини даного документу, є аналогічним до вищеописаного клопотання про витребування доказів, судом залишено без задоволення з тих же підстав.

Третя особа явку уповноваженого представника для участі в судових засіданнях по розгляду заяви не забезпечила.

Розглянувши заяву ПАТ „ГТК „Інтурист - Закарпаття" про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.12 по справі №5008/423/2012, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши подані сторонами в обґрунтування своїх тверджень матеріали, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У відповідності до правової позиції, викладеної у п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з поданої заявником (боржником) заяви про розстрочку виконання рішення, підставою такої розстрочки останній зазначає важке фінансове становище, що зумовлене об'єктивними обставинами (порушенням судом справ про визнання його банкрутом та тривалу дію мораторію на виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами), в силу яких підприємство боржника позбавлено було можливості ведення повноцінної господарської діяльності, і як наслідок через погіршення фінансових показників його діяльності виникли обставини неможливості одночасного погашення значної заборгованості підприємства, в т.ч. негайного виконання судового рішення по даній справі. Заявником подано фінансовий план погашення заборгованості, який підтверджує можливість отримання боржником прибутку в майбутньому і свідчить про можливість виконання ним ухваленого судового рішення у наведені строки.

З огляду на викладене, з урахуванням поданих заявником доказів щодо поточного фінансового стану боржника, доводів заявника про можливість його покращення, наявності дійсної загрози банкрутства боржника, суд констатує висновок про винятковість даного випадку та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду, а отже, з урахуванням розміру заборгованості, матеріальних інтересів обох сторін, вважає за можливе частково задоволити заяву боржника та надати розстрочку виконання судового рішення по даній справі в частині залишку присудженої до стягнення суми, що з урахуванням часткового погашення в межах виконавчого провадження складає 9 490,01 грн., строком на 4 місяці зі сплатою по 2372,50 грн. щомісячно протягом перших трьох місяців, та 2372,51 грн. - на четвертий місяць розстрочки.

Заперечення позивача проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення судом не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи наступне. Та обставина, що всі справи про банкрутство боржника (заявника) припинені через відсутність ознак його неплатоспроможності, не спростовує подані заявником докази про неможливість (утруднення) одночасного виконання всіх наявних рішень суду, а також погашення усієї кредиторської заборгованості, наслідком чого наявною б стала загроза банкрутства; заборгованість відповідача виникла перед позивачем за наслідками набуття останнім прав нового кредитора на підставі оплатних договорів відступлення права вимоги, в т.ч. у спірному по даній справі зобов"язанні на підставі укладеного із первісним кредитором (третьою особою) договору про відступлення права вимоги №06/09-2011 від 12.09.11, що в свою чергу свідчить про належний фінансовий стан підприємства стягувача.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (Вх . №02.5.1-17/4458/13 від 24.04.13) публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012 по справі №5008/423/2012, частково зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р., задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012 по справі №5008/423/2012, частково зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р., на 4 місяці відповідно до наступного графіку:

до 18 липня 2013 року підлягає сплаті 2372,50 грн. грн.;

до 18 серпня 2013 року - 2372,50 грн.;

до 18 вересня 2013 року - 2372,50 грн.;

до 18 жовтня 2013 року - 2372,51 грн.;

3. Копію ухвали надіслати сторонам, третій особі, в міськвідділ ДВС Ужгородського МРУЮ.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович