Постанова

від 18.06.2013 по справі 801/196/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. (15:45) Справа №801/196/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю:

представника позивача - Багірова Ш.Б., довіреність №14 від 21.11.2012 року,

представника відповідача - Будан Є.Г., довіреність №2753/9/10-00 від 13.08.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Скайд»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим

Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Скайд» до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 року №0005862301 та №0005872301.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків перевірки відносно фіктивності та «безтоварності» угод, укладених позивачем з КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг». Позиція позивача заснована на тому, що в акті перевірки відсутня необхідна доказова база. Відносно посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, що підтверджують поставку товару за правочинами з названими контрагентами, позивач вказав на те, що наявність цих документів для отримання податкового кредиту нормами Податкового кодексу України не передбачена. Також, позивач зазначив про необґрунтованість доводів, вказаних в акті перевірки, щодо відсутності постачальників ПП «Скайд» за місцезнаходженням, оскільки дані контрагенти зареєстровані як юридичні особи, відомості про що внесені до ЄДРПОУ, при цьому, статус відомостей про юридичну особу підтверджено. Здійснення відвантаження товару за господарськими операціями з КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» підтверджується відповідними документами. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідачем неправомірно в акті перевірки зроблено посилання на результати досудового слідства в рамках кримінальної справи, порушеної відносно керівників КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг», оскільки вирок у даній кримінальній справі не винесено.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 18.06.2013 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що під час перевірки отримано інформацію про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг», у зв'язку з чим встановити факт реальності проведених взаємовідносин не виявляється можливим. Діяльність названих контрагентів була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам. У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, видані від імені КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже, не можуть бути підставою для віднесення позивачем до податкового кредиту. На підставі зазначеного вище, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 21.06.1995 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Скайд» (далі по тексту - ПП «Скайд»), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00№593075 від 21.06.1995 року (т.І а.с.14).

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим та 04.06.2000 року ним отримано свідоцтво платника податку на додану вартість №00504520 (т.І а.с.16).

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим у період з 06.11.2012 року тривалістю п'ять робочих днів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Скайд» (код ЄДРПОУ 23438101) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ 36165656) за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.5 п. 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 23753,00 грн., у тому числі 2 квартал 2011 року в сумі 50 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 20957,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 2746,00 грн.,

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 20655,00 грн., у тому числі за червень 2011 року в сумі 44,00 грн., за липень 2011 року в сумі 6281,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 2997,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 8945,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 46,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 2342,00 грн.

Під час перевірки використана інформація перевірок контрагентів ПП «Скайд», а саме КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» в рамках кримінальної справи.

Звірками встановлені факти формування податкового кредиту від постачальників, які мають ознаки «фіктивності». Враховуючі дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинам ПП «Скайд» та КП «Альянс» і ПП «Ротонда Торг» не мали реального товарного характеру. Наявність у ПП «Скайд» актів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару (робіт, послуг) мала місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Крім того, до перевірки платником податку не надано документальне підтвердження щодо фактичного використання у господарській діяльності послуг, робіт, що нібито були надані КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг».

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та відповідно документів, використаних при перевірці, встановлено, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, первинні документи, які складені КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» для ПП «Скайд» не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку та, відповідно, бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 2419/22-01/23438101/232 від 19.11.2012 року (т.І а.с.21-33).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем до податкового органу було подано заперечення на нього (т.І а.с.34-35).

За наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки № 2419/22-01/23438101/232 від 19.11.2012 року, Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим залишено їх без задоволення (т.І а.с.36-40).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 03.12.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (т.І а.с.12,14):

№0005862301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 25809,00 грн., у тому числі 20655,00 грн. за основним платежем та 5154,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями,

№0005872301, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 23753,00 грн.

Не погодившись з названими вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було їх оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування прибутку підприємств визначений розділом ІІІ Податкового кодексу України, який у відповідності до п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011 року.

Згідно із 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПК України).

З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України слідує, що валові витрати при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток обов'язково мають бути підтверджені відповідними первинними документами.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами також встановлено нормами розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно із ст. 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Як зазначалось вище, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства засновані на тому, що позивач не мав права оподатковувати господарські операції з контрагентами КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг», оскільки вказані правочини є нікчемними та свідчать про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.06.2011 року між ПП «Ротонда торг» (постачальник) та ПП «Скайд» (покупець) укладено договір поставки товару № 143 (а.с.53-54). Відповідно до умов названого договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування та інші продукти народного споживання).

Крім того, 01.06.2011 року між КП «Альянс» (виконавець) та ПП «Скайд» (замовник) укладено договір про надання маркетингових послуг № 940 (а.с.110). Відповідно до умов названого договору виконавець зобов'язується провести роботу з дослідження ринку збуту/придбання товару (м'яса птиці, яловичини, ковбасних виробів, овочів та фруктів), а замовник зобов'язується оплатити проведену виконавцем роботу.

Також, 01.06.2011 року між ПП «Скайд» (покупець) та КП «Альянс» (постачальник) укладено договір № 956 (а.с.111-112), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у встановлений цим договором строк передати у власність покупця товар (кури, овочі свіжі, бакалійний товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Крім того, 01.06.2011 року між ПП «Скайд» (покупець) та КП «Альянс» (постачальник) укладено договір № 959 (а.с.113-114), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у встановлений цим договором строк передати у власність покупця товар (муку та крупи в асортименті), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

З метою встановлення реальності правочинів, укладених ПП «Скайд» з названими вище контрагентами, судом по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експерта були поставлені питання щодо того, чи підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку позивача фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від контрагентів КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» в сумі 123930,00 грн.(в тому числі ПДВ - 20655,00 грн.), їх оплата та подальше використання у господарській діяльності.

Експертом 26.04.2013 року було надано Висновок судово-економічної експертизи № 499/541, проведеної за матеріалами справи №801/196/13-а (а.с.220-231), яким:

1) підтверджено фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг) позивачем від контрагентів КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року:

- за даними бухгалтерського обліку на суму 123923,46 грн., з них ПДВ - 20653,91 грн.,

- за даними податкового обліку на суму 123922,50 грн., з них ПДВ - 20653,75 грн.

Розбіжність між загальною сумою отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від контрагентів КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» за даними бухгалтерського та за даними податкового обліку становить 0,96 грн. у бік збільшення, та виникла у результаті округлення.

Під час експертного дослідження встановлено, що на виконання умов договорів за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» було поставлено ПП «Скайд» продуктів харчування та виконано робіт (послуг) на загальну суму без ПДВ - 103269,55 грн.., ПДВ - 20653,21 грн., у тому числі КП «Альянс» на суму без ПДВ - 102441,63 грн., ПДВ - 20488,33 грн., ПП «Ротонда Торг» на суму 827,92 грн. без ПДВ, ПДВ - 165,58 грн.

Ці дані встановлені експертом за наслідками вивчення первинних бухгалтерських документів (накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт)

2) підтверджено оплату позивачем товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), отриманих від контрагентів КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року в повному обсязі у сумі 123923,46 грн., у тому числі ПДВ 20653,75 грн.

Ці дані встановлені експертом за наслідками вивчення наданих на дослідження завірених копій квитанцій до прибуткових касових ордерів КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг», виписками Ялтинського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» по рахунку ПП «Скайд».

3) підтверджено подальше використання в господарській діяльності позивача товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), отриманих від контрагентів КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року на загальну суму 123923,46 грн.

Так, під час експертного дослідження встановлено, що продукти харчування, отримані від контрагентів, відповідно до бухгалтерських проводок оприбутковані як товари на складі: дебет 281 «Товари на складі» - 631/1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

В подальшому ці товари були реалізовані ПП «Скайд» за договорами поставки наступним контрагентам: в/ч 1562, Ялтинський міський пологовий будинок, ППО ПАТ «Дніпроазот», Національний університет біоресурсів та природокористування України, Алупкінська міська лікарня, КТ «ТОВ Ялтинський м'ясозавод», ТОВ «Проджект Парк».

Крім того, експертом встановлено, що витрати в сумі 53450,00 грн. за надані КП «Альянс» маркетингові послуги належним чином відображені у бухгалтерському обліку підприємства бухгалтерською проводкою дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації» - кредит рахунку 631/2 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Розглянувши висновок експерта в частині, що стосується правомірності відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку господарської операції з КП «Альянс» щодо надання маркетингових послуг, суд не може з ним погодитися.

Незгода суду з висновком експертизи в цій частині мотивована наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось судом вище, 01.06.2011 року між КП «Альянс» (виконавець) та ПП «Скайд» (замовник) укладено договір про надання маркетингових послуг № 940 (а.с.110).

На підтвердження реальності проведення даної господарської операції позивачем суду були представлені копії актів виконаних робіт (т.І, а.с.75, 86, 99): №ОУ-70 від 30.09.2011 року на суму 23100,00 грн., №26 від 31.08.2011 року на суму 19050,00 грн. та №35 від 29.07.2011 року на суму 11300,00 грн.

Отже, відповідно до названих актів загальна вартість отриманих позивачем від КП «Альянс» послуг (робіт) становить 53450,00 грн. (з них ПДВ - 8908,33 грн.).

Оплату за отримані роботи позивачем проведено на підставі виписаних контрагентом рахунків-фактур, згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями.

На думку позивача, представлені документи у повному обсязі відображають проведену між ПП «Скайд» та КП «Альянс» господарську операцію та свідчать про реальність її здійснення.

Проте, суд не може погодитися з такою позицією з огляду на наступне.

Згідно з умовами Договору № 940 від 01.06.2011 року виконана робота оформлюється Виконавцем у вигляді звітів і рекомендацій у довільній формі, письмово або усно. Виконана робота передається Виконавцем Замовникові, при цьому складається і підписується Акт про приймання робіт, що підтверджує факт виконання своїх договірних зобов'язань (п.п.3.1-3.2 Договору).

Надані позивачем суду акти виконаних робіт містять лише загальну назву виконаних робіт - дослідження ринку збуту товару.

При цьому, акти не містять звіту виконавця про маркетингові дослідження, в актах не має вказівок на характер і тематику проведених робіт. Ці дані мають бути відображені виконавцем у звіті про маркетингові дослідження. Саме наявність цих даних дає змогу встановити, які цілі були поставлені перед початком дослідження, основні результати проведеного дослідження, висновки та рекомендації маркетологів, тобто дає змогу встановити сам факт проведення маркетингового дослідження.

Однак, звіти про маркетингові дослідження позивачем суду надані не були.

Про це також зазначено експертом у Висновку № 499/541 від 26.04.2013 року.

У зв'язку з цим, суд вважає помилковим висновок експерта відносно підтвердження фактичного здійснення господарської операції між ПП «Скайд» та КП «Альянс» за договором № 940 від 01.06.2011 року, оскільки на підставі наданих позивачем документів не вдалось встановити зміст та обсяг проведеної господарської операції.

З огляду на це, позивачем необґрунтовано до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» по договору № 940 від 01.06.2011 року у загальному розмірі 8909,00 грн.

Відтак, обґрунтованими є висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість на суму 8909,00 грн.

Внаслідок цього, податкове повідомлення-рішення №0005862301 від 03.12.2012 року в цій частині є таким, що прийнято податковим органом правомірно, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, правомірним є застосування до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням №0005862301 від 03.12.2012 року штрафних санкцій у розмірі 25% від суми самостійно визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання, що в грошовому еквіваленті становить 2227,25 грн. (8909х25%).

З тих самих підстав, позивачем необґрунтовано визначено суму валових витрат по взаємовідносинам з КП «Альянс» по договору № 940 від 01.06.2011 року у загальному розмірі 44542,00 грн. (загальна сума договору 53450,00 грн. за виключенням податку на додану вартість в сумі 8909,00 грн.).

Особливості справляння податку на прибуток підприємств визначені Підрозділом 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Пунктом 10 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України встановлено, що ставка податку на прибуток з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що податковим органом вірно визначено суму податку на прибуток підприємств ПП «Скайд» по взаємовідносинам з КП «Альянс» по договору № 940 від 01.06.2011 року у розмірі 10245,00 грн. (44542,00 грн.х23%).

У зв'язку з цим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005872301 від 03.12.2012 року в цій частині.

Що стосується висновків експертизи в частині правомірності оподаткування позивачем господарських операцій з КП «Альянс» по договорам від 01.06.2011 року №959 та № 956, а також господарської операції з ПП «Ротонда Торг» по договору від 01.06.2011 року №143, то суд погоджується з ними у повному обсязі.

Так, реальність здійснення цих правочинів підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача, а саме: видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, квитанціями, податковими накладними.

Відповідно до висновку експерта надані на дослідження первинні бухгалтерські документи фіксують і підтверджують господарські операції та містять необхідні реквізити згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні».

Досліджувані експертом документи у повному обсязі наявні в матеріалах справи.

Отже, під час розгляду справи підтверджено настання реальних правових наслідків за названими вище угодами з КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг».

Як вбачається з матеріалами справи, за наслідками проведених господарських операцій контрагентами позивача були виписані податкові накладні:

ПП «Ротонда Торг»: № 43 від 07.10.2011 року, № 1 від 01.07.2011 року та №213 від 23.06.2011 року на загальну суму 993,50 грн., у тому числі ПДВ - 166,00 грн.

КП «Альянс»: №98 від 31.10.2011 року, № 96 від 26.10.2011 року, № 91 від 18.10.2011 року, № 89 від 11.10.2011 року, № 85 від 05.10.2011 року, № 69 від 06.09.2011 року, № 68 від 02.09.2011 року, № 73 від 05.08.2011 року, № 72 від 02.08.2011 року, № 72 від 01.08.2011 року, № 324 від 31.07.2011 року на загальну суму 69480,13 грн., у тому числі ПДВ - 11580,00 грн.

За наслідками вивчення документів податкової звітності судом встановлено, що названі документи містять всі необхідні реквізити та повністю відповідають вимогам ст.201 ПК України.

Згідно з наявними в матеріалах справи свідоцтвами, КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг» на час здійснення правочину з позивачем були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, а отже, у відповідності до положень п.201.8 ст. 201 ПК України мали право на складення податкових накладних.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг» у загальній сумі 166,00 грн. та податковий кредит по взаємовідносинам з КП «Альянс» (договори від 01.06.2011 року № 956 та №959) у загальній сумі 11580,00 грн.

У зв'язку з цим, у податкового органу були відсутні підстави для донарахування ПП «Скайд» за наслідками перевірки суми податку на додану вартість у розмірі 11746,00 грн. (11580,00 грн.+166,00 грн.).

Таким чином, враховуючи неправомірність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11746,00 грн., відсутні також підстави для застосування штрафних санкцій на цю суму у розмірі 2926,75 грн. (11580,00 грн.х25%)+(122,00грн.х25%)+1,00 грн.(штрафні санкції за донарахування податку у розмірі 44,00 грн. за порушення, яке виникло у період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року згідно з положеннями пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги зазначене вище, необґрунтованим є також донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в розмірі 13508,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ПП «Ротонда торг» 191,00 грн. (828,00 грн.х23%) та по взаємовідносинам з КП «Альянс» 13317,00 грн. (57901,00 грн.х23%).

Мотивуючи прийняте рішення, суд також вважає за необхідне вказати на безпідставність висновків перевірки щодо наявності ознак «нікчемності» та «безтоварності» угод, укладених позивачем з названими контрагентами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частина першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій.

Посилання відповідача в акті перевірки на результати досудового слідства у кримінальній справі не є належним доказом у справі, оскільки у відповідності до положень ст.72 КАС України таким доказом може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» також було зауважено про те, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини та застосовувати наслідки їх нікчемності, зокрема шляхом донарахування податкового зобов'язання та застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємств в сумі 13508,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 11746,00 грн. по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ПП «Ротонда Торг».

За таких умов, податкове повідомлення-рішення №0005862301 від 03.12.2012 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 11746,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2926,75 грн. є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Також, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0005872301 від 03.12.2012 року в частині донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 13508,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1289,58 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.06.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 21.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0005862301 в частині донарахування податку на додану вартість за основним платежем - 11746,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2926,75 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0005872301 в частині донарахування податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 13508,00 грн.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Скайд» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1289,58 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.