Ухвала

від 19.06.2013 по справі 0523/15604/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції Лях М.Ю. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 34

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Барсукової О.І., Папоян В.В.,

при секретарі Саєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького вищого професійного гірничого училища, треті особи: приватне акціонерне товариство „Страхова Компанія „ПРОВІДНА", ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача на рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 22 травня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з Донецького вищого професійного гірничого училища на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди франшизу 500 грн., моральної шкоди - 1000 грн., розподілено судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги, що різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою здійснює особа, яка завдала шкоду. При визначенні розміру компенсації у відшкодування моральної шкоди суд дав невірну оцінку перенесеним ним моральних страждань.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_2 просили відхилити скаргу, рішення залишити без змін.

ОСОБА_3 просив задовольнити апеляційну скаргу.

Приватне акціонерне товариство „Страхова Компанія „ПРОВІДНА" у судове засідання не направило свого представника; про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідач несе матеріальну відповідальність перед позивачем у розмірі франшизи 500 грн. Пошкодженням транспортного засобу ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода.

Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 24 березня 2011 року о 12 годині 20 хвилин на дільниці вулиця Артема - провулок Андрєєва у Київському районі м. Донецька автомобіль SKODA OCTAVIA A5 AMBIENTE, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та який належить позивачеві, зіткнувся з автомобілем ЗАЗ ТF698К, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та власником якого є Донецьке вище професійне гірниче училище.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль SKODA OCTAVIA A5 AMBIENTE, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, що завдало матеріальної шкоди власнику транспортного засобу.

Винним у ДТП є ОСОБА_2, який не вибрав безпечну дистанцію, чим порушив Правила дорожнього руху України. Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Київського районного суду м. Донецька від 10 травня 2011 року, що набрала законної сили, про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення (ас. 11).

Отже, неправомірними діями ОСОБА_2 порушені законні права ОСОБА_1

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону від 1 липня 2004 року № 1961-ІV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961- ІV), який набув чинності з 1 січня 2005 року, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Статтею 9 Закону № 1961-ІV встановлено, що страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика, що становить 25500 гр. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яке не може перевищувати розміру прямого збитку. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Автомобіль ЗАЗ ТF698К, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди, належить Донецькому вищому професійному гірничому училищу. Зазначені особи знаходились у трудових відносинах.

Цей факт відповідачем визнається.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Донецького вищого професійного гірничого училища була застрахована у приватному акціонерному товаристві (далі - ПрАТ) "Страхова група "ПРОВІДНА" з лімітом відповідальності 50000 гр. Розмір франшизи встановлений 500 гр. (ас. 23).

Матеріалами справи підтверджується, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1, визнана страховим випадком. ПрАТ "Страхова група "ПРОВІДНА" виплатила власнику транспортного засобу страхове відшкодування в сумі 14525 грн.28 коп. (ас. 101-102).

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи, призначеної судом за клопотанням позивача на підтвердження розміру матеріальної шкоди, вартість відновлювального ремонту складає 20279 грн. 67 коп. (ас. 36-42).

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що виплата особою, яка завдала шкоду, різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою здійснюється у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди. Розмір матеріальної шкоди, щодо якої заявлено позов, не перевищує ліміт відповідальності відповідача. У разі незгоди з сумою страхового відшкодування, виплаченою ПрАТ "Страхова група "ПРОВІДНА", позивач не позбавлений права пред'явлення відповідної вимоги до страховика.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 11447 грн. 14 коп. з Донецького вищого професійного гірничого училища не ґрунтуються на законі.

За правилами ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Встановивши, що шкода ОСОБА_2 завдана під час виконання ним своїх трудових обов'язків, суд з додержанням вимог Закону № 1961-ІV та ст. 1194 ЦК України стягнув розмір франшизи 500 гр. з відповідача.

Відшкодування моральної шкоди передбачено статтями 23, 1167 ЦК України.

Судом встановлено, що в зв'язку з пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, порушенні життєвих стосунків, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації життя.

Законом № 1961-ІV не передбачено обов'язок страховика відшкодувати потерпілому моральну шкоду, завдану внаслідок пошкодження майна. Таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді.

Таким чином, відповідальність на підставі ст. 1172 ЦК правомірно покладено на володільця джерела підвищеної небезпеки Донецьке вище професійне гірниче училище.

Розмір компенсації у відшкодування моральної шкоди 1000 гр. визначений судом з урахуванням конкретних обставин справи, характеру моральних страждань позивача, вимог розумності та справедливості.

Підстави для збільшення розміру компенсації апеляційним судом не встановлені.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог додержано норми матеріального й процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо зміни або скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст. 307 ч.1 п. 1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 22 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді