Ухвала

від 20.06.2013 по справі 812/4720/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

Ухвала

Іменем України

Про закриття провадження у справi

20 червня 2013 року Справа № 812/4720/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю :

представника позивача - Прийма М.В.

представника відповідача - Третьякової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ріона» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій противоправними, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій противоправними.

Позивач у резолютивній частині позовної заяви просить суд визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби стосовно :

- внесення у Акт «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам TOB «НВП «НІКЕ РАВ» (код за ЄДРПОУ 24187925) за період з 01.01.12 по 30.06.12» № 1398/22-23473770 від 14.12.2012 року» недостовірної інформації стосовно порушення ПП «РІОНА» п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України;

- зменшенню задекларованих ПП «РІОНА» валових витрат за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з TOB «НВП «НІКЕ РАВ» на загальну суму 560 743 грн., в т.р. за 1 квартал - 382 587 грн., за 1 півріччя 2012 року - 560 743 грн.

Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку стосовно:

- внесення у Акт «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам TOB «НВП «НІКЕ РАВ» (код за ЄДРПОУ 24187925) за період з 01.01.12 по 30.06.12» № 1398/22-23473770 від 14.12.2012 року» недостовірної інформації стосовно порушення ПП «РІОНА» п. 135.1, п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України;

- зменшенню задекларованого ПП «РІОНА» доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 560 743 грн., в т.р. за 1 квартал 2012 року - на 382587 грн., за 1 півріччя 2012 року - на 560743 грн., за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з продажу товару та послуг, придбаних у TOB «НВП «НІКЕ РАВ».

Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку стосовно:

- внесення у Акт «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам TOB «НВП «НІКЕ РАВ» (код за ЄДРПОУ 24187925) за період з 01.01.12 по 30.06.12» № 1398/22-23473770 від 14.12.2012 року» недостовірної інформації стосовно порушення ПП «РІОНА» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України;

- зменшенню задекларованих ПП «РІОНА» податкових зобов'язань у загальній сумі 112149 грн, в т.р. в січні 2012 року в сумі 19 124 грн., в лютому 2012 року в сумі 32 969 грн, в березні 2012 року в сумі 24 425 грн, в квітні 2012 року 12 430 грн, в травні 2012 року в сумі 404 грн. та в червні 2012 року в сумі 22 797 грн. за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з продажу товару та реалізації послуг, придбаних у TOB «НВП «НІКЕ РАВ».

Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку стосовно:

- внесення у Акт «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам TOB «НВП «НІКЕ РАВ» (код за ЄДРПОУ 24187925) за період з 01.01.12 по 30.06.12» № 1398/22-23473770 від 14.12.2012 року» недостовірної інформації стосовно порушення ПП «РІОНА» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України;

- зменшенню задекларованого ПП «РІОНА» податкового кредиту у загальній сумі 112 149 грн., в т.р. в січні 2012 року в сумі 19 124 грн., в лютому 2012 року в сумі 32 969 грн., в березні 2012 року в сумі 24 425 грн., в квітні 2012 року 12 430 грн., в травні 2012 року в сумі 404 грн. та в червні 2012 року в сумі 22 797 грн. за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з TOB «НВП «НІКЕ РАВ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «РІОНА», код ЄДРПОУ 23473770, р/р 26008996108314 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, судові витрати у розмірі 34 грн. 41 коп., пов'язані зі сплатою судового збору.

Позивач наполягає, що під час проведення перевірки відповідач не здійснив усіх, відповідних дій щодо повної та об'єктивної перевірки діяльності позивача, а тому Акт перевірки позивача не ґрунтується на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням частини 6 розділу І Порядку оформлення результатів перевірок, відповідно до якого факти виявлених порушень податкового законодавства, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади. Орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що фактично позивачем оскаржується акт перевірки № 1398/22-23473770 від 14.12.2012 року державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивачів.

За юридичними властивостями усі правові акти державного управління поділяються на дві великі групи: нормативні (правовстановлюючі, акти загального характеру) та ненормативні (індивідуальні, правозастосовні, правовиконавчі, окремі адміністративні, акти реалізації норм адміністративного права).

Нормативні акти безпосередньо виражають регулятивну функцію адміністративного права. Саме вони містять адміністративно-правові норми, що встановлюють загальні правила належної поведінки.

Правотворче призначення - важлива властивість нормативних актів. Нормативний акт не просто викладає відповідні адміністративно-правові норми, він їх встановлює, вводить юридичні норми до правової системи.

Ненормативний (індивідуальний) правовий акт державного управління - це індивідуальний юридичний акт, який розв'язує конкретну управлінську справу, персонально визначає поведінку адресата, має державно владний характер, застосовується уповноваженим органом у встановленому порядку.

Основні ознаки акта застосування норм адміністративного права такі:

а) має індивідуальний характер, який виявляється, по-перше, в тому, що він вирішує цілком визначене і конкретне питання; по-друге, в ньому вказується конкретний адресат, який повинен дотримуватись вміщеного в акті припису;

б) має державно-владний характер і обов'язковий для всіх, кому адресований. Виконання акта гарантується, а за необхідності забезпечується примусовою силою держави.

в) завжди видаються в односторонньому порядку. Вони виходять від компетентного органу (посадової особи) - суб'єкта застосування норм адміністративного права.

г) спричиняє виникнення, зміну, припинення адміністративних правовідносин, тобто є юридичним фактом.

Водночас він не тільки юридичний факт. Такі акти виконують і регулятивні функції.

В рішенні Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 (справа № 1-2/2001) зазначається, що ознаками нормативності правових актів є невизначеність дії у часті та неодноразовість їх застосування.

Нормативно-правовий акт є офіційним актом-волевиявленням (рішенням) уповноважених суб'єктів права, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Крім того, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру: поширюється на невизначене коло суб'єктів та має тривале застосування у часі, що відрізняє нормативно-правовий акт від правового акта індивідуальної дії.

На відміну від нормативно-правових актів, індивідуальні акти конкретизують правові норми чи визначають їх дійсний зміст і мають форму правозастосовного або інтерпретаційного акта.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 року - акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Це думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа, при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки, може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акту перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну, наприклад, від податкового повідомлення-рішення не тягне за собою якихось юридичних наслідків для платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розуміння КАС України. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

Акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність адміністративних правовідносин виключає можливість звернення до адміністративного суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

14.12.2012 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ріона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток ПП «Ріона» по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке Рав» за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 р., ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби складено акт № 1398/22-23473770.

Вказаний акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Оскаржуваний акт відображає виявлені порушення та сам по собі не породжує правових наслідків для позивача ПП «Ріона».

Враховуючи ст. 17-21 КАС України для публічно-правового спору є характерними - суб'єктний склад, підстави винекнення цього спору, визначення меж повноважень адміністративного суду.

На підставі ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги про скасування акта перевірки податкового органу або висновків, що містяться в ньому, або дій по складанню такого акту розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають.

За таких обставин, даний адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки сам по собі акт перевірки не є рішенням в розумінні ст. 2 КАС України.

Згідно зі ст. 157 ч. 1 п. 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Ріона» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій противоправними підлягає закриттю.

Керуючись ст. 2, 4, 17-21, 157 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 812/4720/13-а за позовом Приватного підприємства «Ріона» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій противоправними.

Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду у цивільному судочинстві та відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали складено 21 червня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова