Постанова

від 18.06.2013 по справі 5016/838/2011/4612/2011(17/71)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 5016/838/2011/4612/2011(17/71) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №371 від 01.06.2013 року).

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Кірющенко А.В., посвідчення №005183,

від позивача - не з'явився,

від відповідача-1 - Сербін К.Л., за довіреністю,

від відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 02 квітня 2013 року

у справі №5016/838/2011/4612/2011 (17/71)

за позовом Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради та Управління освіти Миколаївської міської ради

до відповідачів:

1. Приватного підприємства „Юніті"

2. Миколаївської міської ради

про визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору та визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006р.

встановив:

Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради та Управління освіти Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до приватного підприємства „Юніті" та КП „Миколаївське МБТІ" про:

- визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення між Миколаївської міської радою та ПП „Юніті" іпотечного договору від 04.09.2006р.;

- визнання недійсним укладеного між Миколаївської міської Радою та ПП „Юніті" іпотечного договору від 04.09.2006 року, за умовами якого в іпотеку передано будівлю дошкільного навчального закладу №146 балансовою вартістю 270053 грн., яка розташована в м. Миколаєві по вул. Ленінградській, 1-г;

- визнання недійсним виданого КП „Миколаївське МБТІ" свідоцтва про право власності ПП „Юніті" на будівлю дошкільного навчального закладу №146 балансовою вартістю 270053 грн., розташовану в м. Миколаєві по вул. Ленінградській, 1-г.

Прокурор позовні вимоги обґрунтував тим, що рішення Миколаївської міської ради №3/10 від 14.07.2006 р. та зміст укладеного між Миколаївською міською радою та ПП „Юніті" іпотечного договору суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки в іпотеку передано приміщення дошкільного навчального закладу, що є порушенням ч.5 ст.63 Закону України „Про освіту" та за відсутності згоди Управління освіти Миколаївської міської ради, необхідність надання якої при передачі комунального майна в іпотеку передбачена ч.1 ст. 14 Закону України „Про іпотеку".

Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося лише на підставі акту приймання-передачі від 11.10.2006 р., тоді як згідно із ч.4 ст.33 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству, повинне здійснюватись на підставі рішення суду.

Також, всупереч приписам ч.3 ст.37 Закону України „Про іпотеку" іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки без проведення його оцінки. Виходячи з цього, оскаржене рішення Миколаївської міської ради про надання згоди на укладення іпотечного договору слід визнати незаконним, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а договір іпотеки від 04.09.2006р. слід визнати недійсним на підставі ч.1 ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Крім того, прокурор просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, оскільки реєстрація права власності на будівлю дошкільного навчального закладу №146 відбулася в порушення приписів чинного законодавства, але в подальшому прокурор звернувся до суду з заявою про припинення провадження в цій частині.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.03.2011р. (суддя Ткаченко О. В.) позовна заява повернута позивачу без розгляду на підставі п.5 ст.63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.03.2011р. та позовні матеріали передані до господарського суду Миколаївської області для вирішення питання по суті.

Ухвалою суду Миколаївської області від 23.06.2011р. в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП „Юніті" на будівлю дошкільного навчального закладу №146 по вул. Ленінградській, 1-г у м. Миколаєві було припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідне свідоцтво не видавалось.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.08.2011р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2012р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 29.08.2011р., справу передано для нового розгляду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.04.2012 року (суддя Фролов В.Д.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. рішення господарського суду Миколаївської області від 27.04.2012 року у справі №5016/838/2011/4612/2011(17/71) залишено без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 27.04.2012 року у справі №5016/838/2011/4612/2011(17/71), справу направлено для нового розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.02.2013р. виключено із числа учасників судового процесу (із числа відповідачів) комунальне підприємство „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" та тією ж ухвалою за клопотанням ПП „Юніті" залучено до участі в справі в якості іншого (другого) відповідача Миколаївську міську раду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 квітня 2013 року (суддя Семенов А.К.) у позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване наступним.

Прокурором та позивачем не доведені ті обставини, на які прокурор посилається в обгрунтування своєї позовної вимоги щодо визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006р. №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору. Зокрема, не доведено, що рішенням Миколаївської міської ради від 14.07.2006р. №3/10 була надана згода на укладення іпотечного договору від 04.09.2006р.

Позовна вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006р. підлягала би задоволенню. Проте, в її задоволенні слід відмовити за пропуском позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокурор Миколаївської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013р. та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Представники позивача та відповідача-1 не скористалися своїм правом надання відзивів на апеляційну скаргу, в засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників прокуратури та відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням Миколаївської міської ради від 08.07.2005р. №34/18 „Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради" (пункт 1 рішення) дана згода на укладення договору міни нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1-г, експертна вартість якої становить 310 тис. грн., що знаходиться у власності територіальної громади м. Миколаєва, на дві трикімнатні квартири загальною ринковою вартістю 220 тис. грн., які розташовані у м. Миколаєві, що знаходяться у власності приватного підприємства „Юніті", та реконструйоване даним підприємством приміщення спортзалу на базі теплиці ЗОШ №54, вартість реконструкції якого становить 134472 грн.

Рішенням Миколаївської міської ради від 29.11.05 року №38/4 „Про внесення змін до рішення міської ради від 08.07.2005 року №34/18" у рішення міської ради від 08.07.2005р. №34/18 „Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради" внесено таку зміну:

- Пункт 1 рішення викласти в такій редакції:

„1.Дати згоду на укладення між міською радою та приватним підприємством „Юніті":

- договору купівлі - продажу двох трикімнатних квартир, які розташовані у м. Миколаєві, що знаходяться у власності приватного підприємства „Юніті";

- договору будівельного підряду на реконструкцію приміщення спортзалу на базі теплиці ЗОШ №54 приватним підприємством „Юніті";

- договору іпотеки нерухомого майна: нежитлової будівлі, що знаходиться у власності територіальної громади м. Миколаєва, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1-г".

Згідно пункту 2 рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006р. №3/10 „Про затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради" затверджені договори, укладені між міським головою від імені міської ради та приватним підприємством „Юніті", відповідно до рішення міської ради від 08.07.2005р. №34/18 „Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради".

04.09.2006р. між Миколаївською міською радою та приватним підприємством „Юніті" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Лашиною О.П. та зареєстрований в реєстрі за №3604.

Згідно п.1.1. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечувалося виконання зобов'язань за договорами:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006р., укладеного між Іпотекодержателем (приватним підприємством „Юніті") та Іпотекодавцем (Миколаївською міською радою);

- купівлі-продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 82 кв. №140, укладеного між Іпотекодержателем (приватним підприємством „Юніті") та Іпотекодавцем (Миколаївською міською радою);

- купівлі-продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Васляева, буд.. 51, кв. №187, укладеного між Іпотекодержателем (приватним підприємством „Юніті") та Іпотекодавцем (Миколаївською міською радою).

Згідно п.п.1.5 та 1.7 іпотечного договору предметом іпотеки за даним договором є нерухоме майно - нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1г, загальною площею 2387,10 кв. м. та вартістю 583671 грн. 00 коп.

Згідно пункту 4.1 іпотечного договору сторони домовились про таке: у разі, якщо основне зобов'язання Іпотекодавця за договорами: будівельного підряду №15 від 11.08.2006р., купівлі-продажу від 04.092006р. та купівлі-продажу від 04.08.2006р. не буде виконано у передбачений строк, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за Основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.4.2 іпотечного договору сторони домовились, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись позасудовим врегулюванням на підставі даного договору шляхом передання Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання.

У п.4.3 іпотечного договору сторони домовились, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до п.4.2 даного договору правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, буде цій договір.

Іпотекодавець в установлений іпотечним договором строк своє основне зобов'язання не виконав, за виконані роботи за договором будівельного підряду та за придбані по договорам купівлі-продажу квартири не розрахувався.

11 жовтня 2006 року на виконання п.4.2 іпотечного договору від 04.09.2006р. Миколаївська міська рада передала по акту ПП „Юніті" у власність нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, буд. №1-г, загальною площею 2397, 1 кв. м., вартістю 583671,00 грн., яка належить територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.03.2006р. в рахунок виконання зобов'язань по договорах, укладених між Миколаївською міською радою та ПП „Юніті":

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006р.;

- купівлі-продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 82 кв. №140;

- купівлі-продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Васляева, буд.. 51, кв. №187.

27.11.2006 року на підставі договору іпотеки від 04.09.2006 року за ПП „Юніті" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю по вул. Ленінградська, 1-г у м. Миколаєві.

У своїй позовній заяві прокурор просить суд визнати незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006р. №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору.

Однак, таке питання (про надання згоди на укладення іпотечного договору) на пленарному засіданні Миколаївської міської ради 14.07.2006р. взагалі не розглядалось і рішенням №3/10 не оформлялось.

Питання щодо надання згоди на укладення іпотечного договору розглядалось на пленарному засіданні Миколаївської міської ради, яке відбулося 29.11.2005р. Згода на укладення іпотечного договору була надана. Проте, це оформлено рішенням Миколаївської міської ради від 29.11.2005р. №38/4 „Про внесення змін до рішення міської ради від 08.07.2005р. №34/18", а не оскарженим рішенням.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність прокурором та позивачами обставини, на які він посилається в обґрунтування своєї позовної вимоги щодо визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006р. №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору, оскільки рішенням Миколаївської міської ради від 14.07.2006р. №3/10 така згода не надавалась.

Щодо визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006 року.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність спірного договору іпотеки вимогам чинного законодавства, а саме.

Відповідно до ч. 4 статті 3 Закону України „Про іпотеку" Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Приватним підприємством „Юніті" не доведено, що оскарженим іпотечним договором було забезпечено виконання дійсного (реально існуючого) зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Предметом іпотеки є комунальне майно - приміщення дошкільного навчального закладу.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Відповідно до ст.33 Закону України „Про іпотеку", звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, який є об'єктом комунальної власності, може бути тільки рішення суду, яким суд або відмовить у задоволенні вимог іпотекодержателя, або задовольнить позов про звернення стягнення шляхом продажу з урахуванням вимог законів України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Враховуючи викладене, зміст п.п.4.1. і.4.2. іпотечного договору суперечить законодавству.

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

В п.п.4.1. і 4.2. іпотечного договору викладено істотну умову цього договору. Відповідно, договір іпотеки не може бути укладений без включення в нього умови щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, котре забезпечувалось іпотекою.

Таким чином, зміст оскарженого прокурором іпотечного договору від 04.09.2006р. суперечить діючому законодавству, зокрема, вимогам закону України „Про іпотеку".

Дійшовши висновку про наявність підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006р., суд першої інстанції, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції, відмовив у позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом у березні 2011 року. З моменту прийняття Миколаївською міською радою рішення №3/10 (14.07.2006р.) та укладення іпотечного договору (04.09.2006р.) пройшло більше, ніж три роки.

Представник ПП „Юніті" відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України подав письмове клопотання про застосування позовної давності.

Миколаївською міською радою самою було прийнято оскаржене рішення від 14.07.2006р. №3/10.

Управлінню освіти Миколаївської міської ради рішення від 14.07.2006р. №3/10 було направлено 21.07.2006р. Це доводиться списком адресатів, яким це рішення було надіслано.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора про поновлення строку позовної давності, оскільки позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути поновлена в разі її спливу.

Посилання прокурора на те, що про наявність рішення Миколаївської міської ради №3/10 від 14.07.2006р. та іпотечного договору від 04.09.2006р. йому стало відомо під час проведення перевірки за зверненням голови облдержадміністрації Круглова М.П. в лютому 2011 року, спростовується тим, що прокурор м. Миколаєва був присутнім на пленарному засіданні Миколаївської міської ради 14.07.2006р., на якому було прийнято і оскаржене ним рішення №3/10.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про те, що прокурор був присутній на сесії Миколаївської міської ради 14.07.2006р. лише при розгляді питання „Про розгляд протесту прокурора м. Миколаєва на п.2.6. рішення Миколаївської міської ради від 11.07.2005р. №34/30" не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Крім того, правильними є висновки суду першої інстанції про те, що прокурор Миколаївської області, здійснюючи покладений на нього обов'язок щодо нагляду за законністю рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, мав об'єктивну можливість дізнатися про наявність рішення ради від 14.07.2006 року та іпотечного договору від 04.09.2006р., у межах строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги не суперечать висновкам суду першої інстанції, викладеним в оскарженому рішенні.

Судова колегія вважає, що оскаржене рішення господарського суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності викладених у ньому висновків не спростовують, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив :

Рішення господарського суду Миколаївської області від 02 квітня 2013 року у справі №5016/838/2011/4612/2011 (17/71) залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Миколаївської області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 21.06.2013р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.