Постанова

від 12.06.2013 по справі 904/1618/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2013 року Справа № 904/1618/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Бахмат Р.М., Тищик І.В.

при секретарі: Мацекос І.М.

представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Віва М»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2013 року у справі № 904/1618/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ

до селянського (фермерського) господарства «Віва М», с. Жовте, П'ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі № 904/1618/13-г (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 30% річних у розмірі 14 311 грн. 48 коп., 334 грн. 68 коп. інфляційних, 2 146 грн. 72 коп. пені, оплату послуг адвоката в сумі 1 000 грн. та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що в порушення вимог ст.526 ЦК України відповідач не виконав належним чином зобов'язання відповідно до укладеного з позивачем договору №КГ/9-00015 від 14.03.2011 року. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2012 року у справі №25/5005/194/2012 з відповідача на користь позивача було стягнуто основний борг за договором №КГ/9-00015 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14.03.2011 року у розмірі 167 426 грн., пеню за період з 18.10.2011року по 08.12.2011року у розмірі 3 699 грн. 52 коп., 30% річних за період з 18.10.2011 року по 08.12.2011року у розмірі 7 147 грн. 92 коп., індекс інфляції за жовтень та листопад 2011року у розмірі 167 грн. 43 коп., штраф у розмірі 33 485 грн. 20 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 238 грн. 52 коп.

Оскільки вимоги позивача стосуються стягнення річних, інфляційних та пені за період, що не охоплений вищезгаданим рішенням суду та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року по справі №6/5005/9658/2012, де стягнуто пеню за період з 09.12.2011 року по 22.10.2012 року, інфляційні за період з 01.12.2011 року по 30.05.2012 року та 30% річних за період з 09.12.2011 року по 23.10.2012 року, суд вважав за можливе задовольнити позов відповідно до ст.625 ЦК України та п.8.6 договору сторін, а на підставі ч.2 ст.233 ГК України, враховуючи оплату відповідачем основного боргу в повному обсязі, зменшити розмір нарахованої пені до 30%, що становить 2 146 грн. 72 коп.

09.04.2013 року на виконання рішення видано наказ господарського суду.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд оскаржуване ним рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Скаржник зазначає, що заборгованість, стягнута з відповідача згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2012 року у справі №25/5005/194/2012 перерахована органу Державної виконавчої служби 19.12.2012 року, проте розрахунок позову здійснено до 05.02.2013 року, на що суд не звернув увагу.

Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2013 року у справі №5011-73/7990-2012 зменшено ціну товару, отриманого відповідачем за договором від 14.03.2011 року №КГ/9-00015. Апелянт вважає, що вказане рішення суду слід було врахувати при визначенні розміру основної заборгованості, з якої нараховані позивачем інфляційні, 30% та пеня.

Також скаржник вважає помилковим проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат.

Позивач з доводами апеляційної скарги не погодився, у письмовому клопотанні просив суд провести розгляд справи без його участі (а.с.100).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (з урахуванням попереднього судового засідання) , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір №КГ/9-00015 від 14.03.2011 року купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу.

14.02.2012 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №25/5005/194/2012 винесено рішення, яким стягнуто з Сільськогосподарського фермерського господарства «Віва М» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» основний борг за договором №КГ/9-00015 у розмірі 167 426 грн., пеню за період з 18.10.2011 року по 08.12.2011року у розмірі 3 699 грн. 52 коп., 30% річних за період з 18.10.2011року по 08.12.2011року у розмірі 7 147 грн. 92 коп., інфляційні збитки за жовтень та листопад 2011року у розмірі 167 грн. 43 коп., штраф у розмірі 33 485 грн. 20 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 238 грн. 52 коп. (а.с.17-21).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року по справі №6/5005/9658/2012 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» та стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Віва М» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» штрафні санкції за договором №КГ/9-00015 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14.03.2011 року, а саме: 30% річних за період з 09.12.2011 року по 23.10.2012 року у розмірі 44 035 грн. 33 коп., пеню за період з 09.12.2011 року по 22.10.2012 року в розмірі 8 000 грн., інфляційні втрати за період з 01.12.2011року по 30.05.2012 року в розмірі 1 005 грн. 05 коп., 2 100 грн. витрат на послуги адвоката, 1 609 грн. 50 коп. судового збору (а.с.22-26).

Відповідно до зазначених рішень, на підставі ч.2 ст.35 ГПК України є встановленим факт порушення відповідачем зобов'язання за укладеним з позивачем договором №КГ/9-00015.

Предметом заявлених у даній справі позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до п.8.6 договору 30% річних за період з 24.10.2012 року по 05.02.2013 року в розмірі 14 311 грн. 48 коп., пені за період з 24.10.2012 року по 05.02.2013 року в розмірі 7 155 грн. 74 коп. та інфляційних втрат за період з 01.09.2012 року по 01.01.2013 року в розмірі 167 760 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що заборгованість, стягнута з відповідача на користь позивача згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №25/5005/194/2012 від 14.02.2012 року, сплачена ним у повному обсязі 19.12.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2012 року та випискою по банківському рахунку (а.с.62). Зазначена в цих доказах сума платежу призначена для погашення заборгованості за виконавчим провадженням ВП№35489763, яке відкрито на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 року у справі №25/5005/194/2012 (а.с.94).

Крім того, згідно розпорядження державного виконавця, затвердженого начальником ВДВС П'ятихатського РУЮ від 20.12.2012 року зазначені кошти перераховано позивачу у даній справі - товариству з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (а.с.95).

При вирішенні спору, господарський суд правильно визначивши початок періоду проведених позивачем нарахувань, не надав належну оцінку запереченням відповідача щодо правильності визначення позивачем строку виконання зобов'язання та дійшов безпідставного висновку про те, що заборгованість сплачена 05.02.2013 року.

Як вбачається зі змісту п.8.6. договору сторін, позивач та відповідач погодили, що згідно п.2 ст.625 ЦК України покупець (відповідач) у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Позивач просить стягнути з відповідача 30% річних за період з 24.10.2012 року по 05.02.2013 року у розмірі 14 311 грн. 48 коп. Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року по справі № 6/5005/9658/2012 було стягнуто пеню по 22.10.2012 року включно.

Колегія суддів вважає, що з огляду на встановлені обставини справи правильним є період нарахування з 24.10.2012 року ( який визначено позивачем) та до 18.12.2012 року включно (час погашення заборгованості). В цьому випадку 30% річних складають 7 706 грн. 18 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем нараховано інфляційні збитки за період з 01.09.2012 року по 01.01.2013 року в розмірі 334 грн. 68 коп.

Враховуючи, що згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року по справі № 6/5005/9658/2012 було стягнуто на користь позивача інфляційні втрати по 30.05.2012 року включно, згідно заявлених вимог період нарахування інфляційних втрат слід проводити з 01.09.2012 року по 18.12.2012 року включно.

Відповідно до даних інформаційно-аналітичного центру «Ліга» за період з 01.09.2012 року по 18.12.2012 року зведений індекс інфляції має від'ємне значення. Отже, сума заборгованості внаслідок інфляційних процесів не збільшилась. Тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.2. договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивач просив стягнути пеню за період з 24.10.2012 року по 05.02.2013 року у розмірі 7 155 грн. 74 коп. З урахуванням правильного періоду прострочення виконання відповідачем зобов'язання пеня за період з 24.10.2012 року по 18.12.2012 року (включно) становитиме 3 842 грн. 56 коп.

Підстав для зменшення пені, на які послався місцевий господарський суд, колегія суддів не вбачає.

Щодо посилання скаржника на рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2013 року у справі №5011-73/7990-2012, колегія суддів не вбачає підстав вважати його належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки сума основної заборгованості визначена рішенням господарського суду у справі №25/5005/194/2012.

Щодо стягнення судом витрат на оплату послуг адвоката, рішення в цій частині є законним та обґрунтованим. Матеріалами справи підтверджено, що гр.Бонтлаб В.В., з яким позивач уклав договір на надання адвокатських (правових) послуг є адвокатом, надані позивачу послуги належним чином прийняті та оплачені (а.с.28-36). Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на сплату судового збору. При подачі позову позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013 року надмірно сплачений судовий збір в розмірі 9 грн. 50 коп. повернуто позивачу. Таким чином, витрати зі сплати судового збору, які належить стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до ст.49 ГПК України, становлять 1 720 грн. 50 коп.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на користь відповідача з позивача слід стягнути витрати за її розгляд в розмірі 860 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 року у справі № 904/1618/13-г змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

"Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Віва М" (52130, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Жовте, код ЄДРПОУ 31142534, р/р26006235617 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН" БАНК АВАЛЬ в м. Київ, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) 30% річних у розмірі 7 706 грн. 18 коп., 167 грн. 43 коп. - інфляційних, 3 842 грн. 56 коп. - пені, оплату послуг адвоката в сумі 1 000 грн. та 1 720 грн. 50 коп. - судового збору."

В іншій частині рішення залишити без змін.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/1618/13-г визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) на користь селянського (фермерського) господарства "Віва М" (52130, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Жовте, код ЄДРПОУ 31142534, р/р26006235617 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН" БАНК АВАЛЬ в м. Київ, МФО 380805) судовий збір 860 грн. 25 коп.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Р.М. Бахмат

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 20.06.2013 року.