Рішення

від 11.06.2013 по справі 764/2949/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 764/2949/13-ц

Провадження2/764/1692/2013

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуші О.М.,

при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства МВС „Крим-Інформ-Ресурси", Севастопольської філії державного підприємства МВС України „Інформ-Ресурси" про витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до державного підприємства МВС «Крим-інформ-Ресурси» про усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном - автомобілем БМВ-520 державний номер НОМЕР_1, повернення автомобіля не залежно від розгляду адміністративної справи.

В подальшому позивач уточнив вимоги позову у зв'язку з тим що було проведено реорганізацію відповідача і до участі у справі залучено відповідача Севастопольської філії державного підприємства МВС України „Інформ-Ресурси", оскільки договір про утримання арешт майданчика укладено саме з цим підприємством.

Вимоги позову мотивовані тим, що 29 квітня 2012 року автомобіль позивача було вилучено співробітниками спеціального підрозділу ДАІ «Кобра» за підозрою у зміні номеру шасі на додаткової таблички та транспортний засіб був доставлений на площадку тимчасового зберігання відповідача Державного підприємства МВС „Крим-Інформ-Ресурси".

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, просив врахувати що з квітня 2012 року не може отримати належний йому автомобіль, оскільки відповідачі вважають, що він повинен надати відомості що адміністративна справа чи кримінальна справа відносно нього розглянута та внесена плата за зберігання його майна.

Представник відповідача Державного підприємства МВС „Крим-Інформ-Ресурси" проти позову заперечувала на тих підставах, що позивач до них із заявою не звертався, доказів відсутності підстав для утримання його авто не надав та не сплатив грошові кошти за утримання автомобілю, тому підстав для видачі йому автомобілю не було, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Севастопольської філії державного підприємства МВС України „Інформ-Ресурси" позов не визнала, просить врахувати, що позивач до них із заявою про видачу майна не звертався, відомостей про відсутність підстав для утримання майна на арешт майданчику не надав та не сплатив плату за зберігання на площадки тимчасового утримання.

Суд вислухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, знаходить вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступними обставинами.

Встановлено, що позивач є власником автомобілю БМВ 520, 1989 року випуску державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 \а.с.6\.

Згідно акту огляду та затримання транспорту від 29 квітня 2012 року автомобіль позивача було затримано старшим інспектором спец підрозділу «Кобра» Удовиченко В.В. «за підозрою у зміні номеру шасі на додаткової таблички на верхній опорі стойкі правого переднього амортизатора» \а.с.7,8\.

Частиною 1 ст. 265-2 КУПАП передбачена тимчасова затримка транспортного засобу шляхом його доставки на зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене частиною 126 КУпАП.

Згідно з ч.3 ст. 265-2 КУпАП транспорний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обовязковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Судом не приймаються доводи представників відповідачів про відсутність звернень позивача із заявами, оскільки в матеріалах справи є копії звернень позивача \а.с.9,93,94\, а приймаючі до уваги, що відповідачі, навіть після звернення позивача до суду \травень 2012 р.\, не тільки не повернули автомобіль, але майже не надали відповіді на його звернення, з повідомленням про причини утримання та умови отримання автомобілю позивачем, у суду не викликає сумнівів, що ці доводи надумані.

Судом встановлено, що автомобіль позивача 29.04.2012 року був поставлений на спеціальний майданчик \стоянку\, яка на підставі договору про співпрацю №70 від 2 квітня 2012 р. \надалі Договір\ , укладеному між Управлінням інспекції ГУ МВС України в АРК \надалі по тексту УДАІ\ та Державним підприємством МВС «Крим-Інформ-Ресурси», була передана у користування останнього \а.с.36,37\. Угодою від 07.05.2012 року цей договір був розірваний, у зв'язку з неможливістю здійснення діяльності \а.с.40\. За аналогічним договором про співпрацю №12 від 7.05.2012 р., укладеним між УДАІ та "Севастопольською філією державного підприємства МВС України „Інформ-Ресурси» цей майданчик перейшов у користування другого відповідача \а.с. 69,71\.

Згідно п. 1.4 цих Договорів саме на працівників УДАІ покладено обов'язок про складання та надання відповідачам необхідних документів, відповідно до Інструкції з оформлення працівниками ДАІ МВС матеріалів про адміністративні порушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Саме оформлені працівниками ДАІ документи є підставою для сплати фізичними та юридичними особами - власниками транспортних засобів послуг Підприємства за доставку, стоянку та відповідне зберігання.

Приймаючи до уваги, що відповідачі не надали жодних документів, передбачених цим договором та яки є підставою для утримання чужого майна, ані доказів витребування у сторони по договору передбачених договором та законом документів, суд вважає, що саме відповідачі, як сторона по договору, зобов'язані були отримати від працівників ДАІ ці докази порушення адміністративної чи кримінальної справи проти позивача, а тільки після цього вимагати від нього доказів закриття цих справ для отримання ним автомобілю.

Статтею 121-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені та відповідно до ст. 265-2 КУпАП є підставою затримки транспортного засобу. Проте, з цього питання працівниками Державтоінспекції справа про адміністративне правопорушення не відкривалась, протокол про адміністративне правопорушення не складався, у протоколі огляду та затримки транспорту, ці обставини, як підстави затримання спірного автомобіля не зазначені, тобто відсутні підстави утримання автомобіля на штрафному майданчику.

Як передбачено ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своє власністю.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.319 ЦК України що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; держава не втручається у здійснення власником права власності; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з ч. 2 с. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про можливість задоволення позову щодо зобов'язання відповідача "Севастопольської філії державного підприємства МВС України „Інформ-Ресурси повернути автомобіль БМВ 520, 1989 року випуску державний номер НОМЕР_1 його власнику ОСОБА_2

Суд вважає, що вимога позивача про повернення автомобілю без сплати коштів за його зберігання цілком правомірна, оскільки саме відповідачі мали отримати, а у разі ненадання витребувати у УДАІ \сторони по договору\ документи, підтверджуючи правомірність перебування чужого майна на майданчику, який знаходиться у користуванні відповідачів, а приймаючи до уваги, що доказів порушення адміністративної чи кримінальної справи суду не надано, позивач не є стороною цього договору тому на нього не можуть розповсюджуватися обов'язки по цьому договору \майже оплата за зберігання\.

Крім того, підстави затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та нарахування коштів за таке зберігання передбачено Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. N 795 та наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 5 жовтня 2007 р. N 369/1105/336, Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2007 р. за N1235/14502.

Наведені норми права є єдиною підставою стягнення коштів за зберігання транспортних засобів затриманих в порядку КУпАП. Таким чином, оскільки відповідачі не можуть надати доказів правомірності перебування автомобілю позивача на спеціальному майданчику, слід визнати, що і вимога сплати за його зберігання теж неправомірна та порушує конституційне право позивача на вільне володіння належним йому майном.

Вимоги про повернення автомобілю, заявлені до Державного підприємства МВС „Крим-Інформ-Ресурси" задоволенню не підлягають, оскільки спеціальний майданчик переданий іншої особі.

В силу ст.88,89 ЦПК України з відповідача Севастопольської філії ДП МВС України „Інформ-Ресурси" на користь позивача слід стягнути судовий сбір у сумі 240,00 грн.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 386, 387 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Севастопольську філію ДП МВС України „Інформ-Ресурси" повернути власнику - ОСОБА_2 БМВ 520, 1989 року випуску державний номер НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 без утримання плати за перебування автомобіля на майданчику тимчасового зберігання.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства МВС „Крим-Інформ-Ресурси" про витребування майна - відмовити.

Стягнути з Севастопольської філії ДП МВС України „Інформ-Ресурси" (код ЄДРПОУ - 32259483) на користь ОСОБА_2 судовий сбіір у розмірі 240,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста Севастополя О.М.Гаркуша