Рішення

від 21.06.2013 по справі 5004/1010/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2013 р. Справа № 5004/1010/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

про розірвання кредитного договору від 19.09.2008р., стягнення 138259грн.84коп. збитків та зарахування сплачених відсотків в сумі 106703грн.30коп. в рахунок погашення тіла кредиту.

Суддя: Слупко В. Л.

Представники сторін:

від позивача: Цаан Д.Ю. - директор

від відповідача : Гураль С.П., довір. №235/12 від 18.06.2012р.

В судових засіданнях 14.05.2013р. та 03.06.2013р. оголошувались перерви для можливого врегулювання сторонами предмета спору, в зв'язку з чим ухвалою суду від 03.06.2013р. за клопотанням позивача було продовжено на 15 днів встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору.

В судовому засіданні 20.06.2013р. представники сторін повідомили суд, що спір не врегульовано, а тому просять розглянути справу по суті.

Суть спору: В серпні 2012р. ТОВ "Будсервіс" ЛТД звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк "Аваль"), в якій просить суд розірвати кредитний договір №010/08-11/2132 від 19.09.2009р., стягнути з Банку "Аваль" збитки, завдані його неправомірними діями в розмірі 138259грн.84коп., а також зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту 106703грн.30коп. сплачених відсотків.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Банк "Аваль" в порушення умов кредитного договору не надав товариству черговий транш коштів, в зв'язку з чим товариство не могло закінчити будівництво об'єктів нерухомості та отримати очікуваний прибуток, за рахунок якого планувалось погашати заборгованість по кредиту. Дії відповідача свідчать про односторонню зміну ним умов договору, в результаті чого товариству протягом IV кв. 2008р. та І кв. 2009р. завдано збитків на суму 138259грн.84коп. Вимогу про зарахування в рахунок погашення тіла кредиту сплачених відсотків в сумі 106703грн. позивач мотивує тим, що в силу ст.ст.220, 221 ГПК України, ст.613 ЦК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки таке прострочення виникло з вини Банку "Аваль", а тому проценти за грошовим зобов'язанням не повинні нараховуватись та сплачуватись.

Банк "Аваль" у відзиві на позов та письмових поясненнях в позові просить відмовити, посилаючись на те, що припинення кредитування було наслідком порушення позивачем умов кредитного договору, а саме:

- порушено п.1.5.1.1, п.2.3.1 щодо сплати процентів в строк, передбачений в графіку повернення кредиту відповідно додатку №1 (30.01.2009р. не було здійснено погашення відсотків, 02.02.2009р. несплачені відсотки було винесено на рахунки прострочених);

- порушено п.1.3.2.2 - позивачем не укладено договір страхування фінансового ризику власника предмету іпотеки .

Крім того, товариством "Будсервіс" ЛТД 28.09.2009р. не було поновлено договір страхування предмета іпотеки (магазину), чим було порушено пункти кредитного договору - протягом дії кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечувати наявність та дійсність договорів страхування. Також порушено п.2.3.16 кредитного договору - "Протягом строку дії договору позичальник зобов'язується підтримувати позитивні показники капіталу, поточної ліквідності та чистого прибутку". Станом на 01.01.2009р. підприємство отримало збитки у розмірі 99000грн., чим поставило під сумнів свою кредитоспроможність перед Банком "Аваль", звітність якого була подана після 25.02.2009р., проаналізована і результати аналізу були додатковим аргументом щодо неможливості подальшого кредитування ТОВ "Будсервіс". Згідно поданої звітності станом на 01.10.2009р. у позичальника збитки у розмірі 490000грн. та від'ємний показник власного капіталу.

Також станом на 01.03.2010р. порушено п.2.3.13 кредитного договору - Банку "Аваль" не надано фінансову звітність станом на 01.01.2010р. Позичальником допускаються постійні порушення п.2.3.6 кредитного договору, згідно якого він зобов'язується переводити обороти по безготівкових рахунках, відкритих в Банку "Аваль" у обсязі, пропорційному частці наданого позичальнику кредиту Банком "Аваль" у загальному кредитному портфелі - питома вага кредиту Банку "Аваль" протягом періоду кредитування склала більше 90%, частка переведених оборотів на кожному етапі кредитування була не більшою 15%.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині заявленої вимоги про розірвання кредитного договору №010/08-11/2132 від 19.09.2009р.

Висновок суду ґрунтується на наступному:

19.09.2008р. між сторонами по справі укладено кредитний договір №010/08-11/2132, за умовами якого Банк "Аваль" зобов'язався надати позивачу для проведення будівництва нерухомого майна та фінансування супутніх витрат кредитні кошти в сумі 2000000грн. зі сплатою Банку відсотків в розмірі 21,5 річних з терміном повернення до 18.09.2018р. (а.с.8 т.1).

Згідно п.2 договору кредит надається чотирма траншами по 500000грн. кожний щомісячно протягом вересня-грудня 2008р.

Графік погашення кредитних коштів та відсотків за його користування сторони визначили в додатку №1 до договору (а.с.14 т.1), згідно якого повернення кредитних коштів починається з 30.10.2009р.

Наданими Банком "Аваль" копіями розпоряджень (а.с.47-52 т.1) підтверджується факт виконання Банком своїх зобов'язань з порушенням умов кредитного договору.

Так, згідно розпорядження Банку від 26.09.2008р. позивачу згідно його клопотань було перераховано 500000грн. та розпорядженням від 22.10.2008р. ще 500000грн. В листопаді та грудні 2008р. кредитні кошти не надавались, хоча 24.12.2008р. позивач звернувся до Банку з клопотанням за №42, в якому просив надати йому 500000грн. із зазначенням витрат та їх сум для перерахування (а.с.109 т.1).

Розпорядженням Банку "Аваль" від 08.01.2009р. позивачу було перераховано кошти в сумі 70000грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 08.01.2008р. (а.с.51-52 т.1).

Всього по кредитному договору №010/08-11/2132 позивач отримав 1070000грн., замість 2000000грн., узгоджених кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що сторони мають виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи встановлено статтями 179, 193 ГК України.

Банк відповідно до вимог статті 1054 ЦК України зобов'язаний надати кредит позичальнику на умовах і в розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач не надав суду письмових доказів, які б підтверджували звернення Банку до позивача з поясненням причин ненадання чергових траншів, визначених кредитним договором, чи про зміну умов договору.

В листопаді 2009р. Банк "Аваль" звернувся до суду з позовом до ТОВ "Будсервіс" ЛТД, ТОВ "Будівельна фірма "Конкурент", Цаана Юхима Ламбертовича про дострокове повернення кредиту шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми 1213086грн.. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області позов Банку задоволено (а.с.18 т.1).

Як зазначає позивач, недоотримання ним кредитних коштів не дало змоги товариству закінчити будівництво 6-ти котеджів, які на даний час є недобудованим, а тому не можуть бути реалізованими.

Із матеріалів справи, наданих сторонами, вбачається, що позивач по січень 2009р. сплачував Банку відсотки згідно узгодженого графіка, а тому посилання Банку на те, що кредитування в листопаді-грудні 2008р. позичальнику було припинено із-за несвоєчасної сплати ним відсотків спростовується матеріалами справи, зокрема, наданим Банком "Аваль" розрахунком (а.с.48 т.1).

Несвоєчасну оплату відсотків, починаючи з лютого 2009р. позивач пояснює тим, що відсотки за користування кредитом були розраховані Банком від суми 2000000грн., проте вказана сума коштів не була надана.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, закон пов'язує розірвання договору в односторонньому порядку за рішенням суду з такою умовою як істотне порушення договору другою стороною.

Дії Банку "Аваль" щодо відмови в односторонньому порядку від виконання зобов'язань за договором в частині ненадання останніх траншів грошових коштів суд розцінює як такі, що є істотним порушенням умов договору, оскільки позивачу не було надано значну суму кредитних коштів, майже половину від передбаченої в договорі суми кредиту, що унеможливило закінчення запланованого позивачем будівництва шести котеджів.

Крім того, такі дії було вчинено відповідачем без наявності належних підстав визначених Договором.

Посилання відповідача, як на підставу відмови у наданні останніх двох траншів кредиту на не укладення позичальником із кредитною установою договору страхування фінансового ризику предмета іпотеки, у зв'язку з чим позивачем було порушено положення п. 1.3.2.2 кредитного договору, згідно якого право позичальника на отримання кредиту виникає з моменту виконання такої умови, як укладення договору страхування фінансового ризику предмета іпотеки спростовується наданим позивачем договором добровільного страхування майна від 29.09.2008р. (Т.2 а.с. 126-130).

Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що підставою відмови у наданні останніх двох траншів кредиту є те, що Товариством "Будсервіс" ЛТД також було порушено положення п. 2.3.16 кредитного договору № 010/08-11/2132 в частині підтримання впродовж дії договору позитивних показників капіталу, поточної ліквідності та чистого прибутку, оскільки вказані обставини, згідно наданих відповідачів копій фінансових звітів ТзОВ "Будсервіс" ЛТД виникли лише у 2009 році і відповідно не могли бути такою підставою на момент, коли кредитні кошти мали бути надані позивачу .

Посилання Банку "Аваль" на те, що позивач станом на 01.03.2010р. не подав фінансову звітність, чим порушив умови кредитного договору є недоречним, оскільки неподання позивачем звітності в 2010 році жодним чином не могло вплинути на невиконання Банком кредитних зобов'язань у листопаді-грудні 2008 року.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивачем було порушено умови кредитного договору, що слугує підставою в порядку п. 1.7.4 Договору для відмови у наданні позичальнику чергового траншу, є необґрунтованими і не підтвердженими належними доказами.

Банк "Аваль", порушивши істотні умови кредитного договору щодо надання позивачу чергових кредитних коштів, суттєво порушив права та інтереси позичальника, а тому вимога про розірвання кредитного договору за рішенням суду ґрунтується як на матеріалах справи, так і на положеннях ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

В стягненні з Банку "Аваль" збитків в сумі 138259грн.84коп. суд відмовляє з врахуванням нижченаведеного.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 2 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено :

1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На підтвердження суми збитків скаржник посилається на аудиторський звіт АФ ПП "АФК-Аудит" від 07.05.2011р. в якому проведено аудит достовірності і повноти відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТзОВ "Будсервіс" ЛТД за 2008-2009роки (Т.1 а.с.21-24).

В даному аудиторському звіті відображено результати фінансово-економічної діяльності підприємства в загальному. При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження того, що неотримання останніх двох траншів кредиту завдало збитків позивачу суду не надано.

Виходячи з аналізу нормативно-правових положень, суд враховує те, що право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Оскільки позивачем не доведено належними доказами складові елементи правопорушення , тому суд відмовляє в стягненні заявлених збитків.

Вимога позивача про зобов'язання кредитної установи зарахувати сплачені позивачем відсотки за користування кредитом в сумі 106 703,30 грн. в рахунок погашення тіла кредиту за кредитним договором також є необгрунтованою, оскільки позивачу було надано частину кредиту, за користування яким він згідно договору зобов'язаний був сплачувати відсотки.

При цьому згідно умов частин 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже зобов'язання сторін по кредитному договору №010/08-11/2132 від 19.09.2008р. припиняються з моменту набрання чинності даної постанови.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 651,653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково. Розірвати кредитний договір №010/08-11/2132 від 19.09.2008р. укладений між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД .

2. В решті позову відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (43021 м.Луцьк, вул. Винниченка, 26, код 20128765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД (45400 Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Св.Володимира, 5, код 21742415) - 1073 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

21.06.13

Суддя В. Л. Слупко