Ухвала

від 20.06.2013 по справі 5015/7035/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.13 р. Справа № 5015/7035/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу: стягувача (вх. №17002/13) на Постанову від 09.04.2013 року ВП №37428052 Відділу Державної виконавчої служби Франківського району Львівського міського управління юстиції, подану в порядку статті 121 -2 ГПК України

у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівська книжкова фабрика «АТЛАС» корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія», м. Львів,

до відповідача: Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд», м. Львів,

про стягнення 310 000 грн. 00 коп. заборгованості, 19 220 грн. 00 коп. пені, 3 720 грн. 00 коп. трьох відсотків річних та судових витрат.

За участю представників:

Від позивача (стягувача): Струтинська Д.С. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Вовк Р.В. - президент МБФ «Людина та її світогляд»;

Від державного виконавця: не з'явився.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть справи: розглядається скарга стягувача (вх. №17002/13) на Постанову від 09.04.2013 року ВП №37428052 Відділу Державної виконавчої служби Франківського району Львівського міського управління юстиції, подана в порядку статті 121 -2 ГПК України у справі №5015/7035/11 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівська книжкова фабрика «АТЛАС» корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» до Міжнародного благодійного фонду «Людина та її світогляд» про стягнення 310 000 грн. 00 коп. заборгованості, 19 220 грн. 00 коп. пені, 3 720 грн. 00 коп. трьох відсотків річних та судових витрат.

Представник стягувача в судове засідання з'явився, подав клопотання (вх. №23934/13), у якому просить суд визнати поважними причин пропуску строку на оскарження дій державного виконавця і поновити строк для такого оскарження, подану скаргу підтримав повністю з підстав, викладених у скарзі та клопотанні про поновлення строку оскарження дій державного виконавця.

Представник боржника в судове засідання з'явився.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Подана стягувачем скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця мотивована наступним:

Постановою головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 23 грудня 2011 року №5015/7035/11 про стягнення 300 900 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія постанови від 09.04.2013 року ВП №37428052 долучена до матеріалів справи).

В оскаржуваній постанові державний виконавець зазначає, що виконавчий документ повернуто стягувачеві - ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 28.02.2012 року за заявою про повернення виконавчого документа без виконання, а відтак, у відповідності до пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ не може бути повторно прийнятий до виконання.

Так, на думку скаржника, вказане законодавче положення кореспондується виключно із нормою пункту 1 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду, а не положеннями статті 47 цього ж Закону.

Окрім того, на думку скаржника, при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець не врахував положень пункту 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», в якому йдеться про те, що повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

З цих підстав стягувач просить суд визнати постанову від 09.04.2013 року ВП №37428052 незаконною та скасувати її, а також зобов'язати головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. усунути порушення та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року у справі №5015/7035/11.

У своєму клопотанні, поданому до суду 20.06.2013 року за вх. №23934/13, стягувач просить суд поновити строк для оскарження дій державного виконавця з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052, виходячи з наступного:

26.04.2013 року стягувачем було подано скаргу на постанову від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 до господарського суду Львівської області та до Франківського районного відділу ДВС ЛМУЮ.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.04.2013 року скаргу від 26.04.2013 року на постанову державного виконавця від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 повернуто скаржнику без розгляду. Вказану ухвалу скаржником отримано 08.05.2013 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином завіреною копією Журналу вхідної кореспонденції ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» від 08.05.2013 року №42.

15.05.2013 року скаржник, усунувши недоліки, які слугували підставою для повернення господарським судом Львівської області скарги від 26.04.2013 року на постанову державного виконавця від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052, повторно звернувся до суду із такою заявою.

Окрім того, скаржник зазначає про те, що відповідь Франківського відділу ДВС ЛМУЮ на скаргу ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» на постанову головного державного виконавця Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 надійшла на адресу скаржника 20.05.2013 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином завіреною копією Журналу вхідної кореспонденції ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» від 20.05.2013 року №48.

Враховуючи вищенаведені обставини скаржник просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця поважними і поновити пропущений строк для звернення зі скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 121 -2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи те, що відповідь Франківського відділу ДВС ЛМУЮ на скаргу ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» на дії державного виконавця надійшла на адресу скаржника 20.05.2013 року, а скарга на дії державного виконавця повторно подана до суду 15.05.2013 року, суд встановив, що строк звернення ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» із скаргою на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження скаржником не пропущено.

Пунктом. 1.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 встановлено, що провадження примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснюється відповідно до Закону , інших нормативно-правових актів та цієї Інструкції.

Згідно статті 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Нормою пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються частковим виконанням рішення боржником.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи бухгалтерської довідки Приватного акціонерного товариства «Львівська книжкова фабрика «Атлас» від 07.06.2013 року №112 та підтверджується в судовому засіданні повноважними представниками сторін, боржник - Міжнародний благодійний фонд «Людина та її світогляд» здійснював часткове погашення суми заборгованості, яка була предметом спору у справі №5015/7035/11, в добровільному порядку. Так, зокрема, 24.02.2012 року боржником перераховано на користь стягувача 15 000 грн. 00 коп.; 20.03.2012 року - 10 000 грн. 00 коп.; 18.04.2012 року - 10 000 грн. 00 коп.; 08.05.2012 року - 10 000 грн. 00 коп.; 19.06.2012 року - 10 000 грн. 00 коп.; 02.08.2012 року - 10 000 грн. 00 коп.; 10.09.2012 року - 10 000 грн. 00 коп.; 26.09.2012 року - 5 000 грн. 00 коп.; 10.10.2012 року - 5 000 грн. 00 коп., 18.10.2012 року - 5 000 грн. 00 коп.; 26.12.2012 року - 5 000 грн. 00 коп.

Нормою частини другої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, суд встановив, що строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду Львівської області від 23.12.201 року про примусове виконання рішення у справі №5015/7035/11 не закінчився, оскільки переривався частковим виконанням боржником рішення суду 06.12.2011 року в добровільному порядку, а відтак, вказаний виконавчий документ може бути пред'явлений стягувачем до виконання.

За приписами частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом , і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Згідно пункту 1 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до частини п'ятої статті 47 вказаного Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Як вбачається із постанови головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052, підставою такої відмови стала норма пункту 7 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, приписи статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними по відношенню до положень статті 236 цього ж Закону стосовно можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Так, статті 49 Закону не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, а положення пункту 7 частини першої статті 216 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондуються з положеннями пункту 1 частини першої статті 49 цього ж Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Таким чином, підставою для закінчення виконавчого провадження є заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами статті 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого Господарського Суду України від 15.02.2012 року у справі №3/76-34/303.

Таким чином, Постанова головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 прийнята всупереч вимогам чинного законодавства, порушує право стягувача на звернення із заявою про примусове виконання рішення суду, а відтак, підлягає скасуванню.

Щодо вимоги стягувача про зобов'язання головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. усунути порушення та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року у справі №5015/7035/11, викладеній у пункті 3 прохальної частини скарги на дії державного виконавця, то суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відтак, обов'язок відкриття виконавчого провадження за умов дотримання заявником законодавчо встановлених вимог до виконавчого документа, а також строку і порядку його пред'явлення до виконання, покладено на державного виконавця. З цих підстав вищевказана вимога стягувача про зобов'язання державного виконавця усунути порушення і порушити виконавче провадження не підлягає до задоволення судом.

Рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року не оскаржувалось, набрало законної сили в порядку статті 87 ГПК України, та, у відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов до висновку про те, що скаргу стягувача на Постанову головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 слід задоволити частково.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 22, 29, 38, 86, 121 -2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівська книжкова фабрика «Атлас» від 15.05.2013 року (вх. №17002/13) на Постанову головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052 задоволити частково.

2. Визнати незаконною Постанову головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Подановського Т.Р. від 09.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №37428052.

3. В решті скаргу відхилити.

Суддя Козак І.Б.