Рішення

від 17.06.2013 по справі 901/1517/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2013 Справа № 901/1517/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА»

до Приватного виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал»

про стягнення 55 979,64 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Троценко О. Б., представник за довіреністю № 15/05/13 від 15.05.2013.

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:Товариство з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал» та просить суд стягнути 55 564,21 грн., в тому числі 47 556,00 грн. основної заборгованості, 2 984,40 грн. пені, 4 839,36 грн. штрафу, 184,45 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 134 від 25.06.2012, що виразилось в не своєчасній оплаті отриманого відповідачем товару та обґрунтовані посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 546, 549,625 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 17.06.2013 представник позивача надав суду заяву в якій збільшив позовні вимоги та у зв'язку з тим, що при проведенні розрахунку 3% річних позивачем в позовній заяві допущено арифметичну помилку, просив стягнути з відповідача 596,88 грн. 3% річних.

Право позивача збільшити розмір позовних вимог передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позивач, при зверненні із заявою про збільшення позовних вимог, фактично усунув арифметичну помилку, допущену в розрахунку ціни позову, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою зазначеною в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Повернути на адресу суду поштові повідомлення свідчать про отримання відповідачем ухвал суду, в яких зазначені дата та час судового засідання.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Симедіка» (продавець) та Приватним виробничо-комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 134 (а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов'язався продати/передати ветеринарні препарати і засоби захисту тварин, в кількості та якості, згідно супровідних документів, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець в свою чергу - прийняти товар відповідно до супровідних документів по кількості та якості та оплатити його в строк, передбачений даним договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору продавець зобов'язується передати товар покупцю відповідно до кількості, зазначеній у видатковій накладній та в строк узгоджений сторонами при отриманні заявки покупця.

Покупець зобов'язується прийняти товар за замовленою кількістю, якістю і комплектністю в порядку і термін, встановлені цим договором і оформити відповідні супровідні документи (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пунктів договору 4.1, 4.2, 4.3: продавець оформляє передачу товару видатковою накладною яка є достовірним доказом передачі товару за даним договором. Місце передачі товару є місце фактичного знаходження покупця, або місце яке він вказав при дачі письмової або усної заявки. Покупець приймає від продавця товар по кількості і якості, у відповідності з Інструкцією № П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих продавцем. В разі виникнення розбіжностей по асортименту та кількості або відмови покупця від прийняття товару представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт. Товар вважається прийнятим: коли він фактично переданий покупцеві на складі продавця і представниками сторін підписана видаткова накладна; коли він доставлений представником продавця або перевізником у місце фактичного знаходження покупця або місце, яке вказане в заявці і покупцем підписані документи про прийняття вантажу. У випадку коли товар доставляється у місце фактичного знаходження покупця або місце яке вказане в заявці продавець зобов'язаний передати разом з товаром два екземпляри видаткових накладних, які підписані продавцем. Покупець зобов'язаний негайно підписати вищевказані видаткові накладні і один екземпляр кожної видаткової накладної невідкладно надіслати продавцю. При отримані товару покупець зобов'язаний надати продавцю довіреність на отримання на отримання його представником товару. Довіреність не потрібна особам повноваження яких передбачено установчими документами (директору, президенту) та при завіренні в накладній підпису особи «без довіреності» печаткою підприємства, установи організації.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної (пункт 4.7 Договору).

Оплата за придбаний товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару (дати оформлення видаткової накладної), незалежно від того реалізував (використав) покупець товар чи ні (пункт 5.3 Договору).

За несвоєчасну або неповну оплату покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а у випадку прострочення оплати товару понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує на користь продавця штраф за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 10 % від суми несплаченого товару (пункт 7.1 Договору).

Нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання починається з наступного дня від дати коли зобов'язання мало бути виконано та припиняється в день виконання такого зобов'язання (пункт 7.2 Договору).

Сторони встановлюють строк позовної давності для вимог про стягнення неустойки і строк нарахування неустойки в 3 (три) роки (пункт 7.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. До відносин сторін по купівлі-продажу товару які виникли до укладання між сторонами письмового договору, даний договір діє з моменту виникнення даних правовідносин (пункт 8.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем продано відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 15, 17, 19, 21), а оригінали досліджені судом в судовому засіданні.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами представника відповідача, якій діяв на підставі довіреностей (а.с. 16, 18, 20, 22), а також печаткою підприємства на накладних.

За твердженням позивача, відповідачем частково сплачена вартість отриманого товару в сумі 837,60 грн., що призвело до утворення заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 47 556,00 грн.

Несплата відповідачем вартості отриманого товару в сумі 47 556,00 грн. у добровільному порядку стала приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» із даною позовною заявою до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, в порушення умов вищезазначеного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Враховуючи положення Договору купівлі-продажу, розрахунки за придбаний товар здійснюється покупцем у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару (пункт 5.3 Договору).

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що після передачі товару позивачем відповідачу, встановлений строк оплати товару сплив.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 47 556,00 грн. відповідачем суду не надано.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Приватного виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал» заборгованості у розмірі 47 556,00 грн.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 596,88 грн. 3% річних.

Суд вважає, що таки вимоги позивача також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховувалися ним за прострочення оплати товару по кожній витратній накладній, відповідно до яких поставлявся товар відповідачу, а саме за періоди: з 11.10.2012 по 28.12.2012, з 29.12.2012 по 25.04.2013; з 06.11.2012 по 25.04.2013, з 21.12.2012 по 25.04.2013; 09.02.2013 по 25.04.2013 (а.с. 11).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 596,88 грн. - 3% річних.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, розмір якої згідно з проведеного позивачем розрахунку становить 2 984,40 грн., а також 4 839,36 грн. штрафу.

Суд вважає, обґрунтованими такі вимоги, з огляду на наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищенаведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 по справі № 06/5026/1052/2011 (№ 3-24гс12), а також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/908/2012 від 13.07.2012.

Так, пунктом 7.1 договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну оплату покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а у випадку прострочення оплати товару понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує на користь продавця штраф за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 10 % від суми несплаченого товару.

Суд, погоджується з проведеним позивачем розрахунком пені та штрафу та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 4 839,36 грн. штрафу та 184,45 грн. пені.

Тим самим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні 17.06.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 21.06.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал» (юридична адреса: вул. Руська, 20, с. Суворовське, Сакський район, АР Крим, 96526; фактична адреса: вул. Лиманівська, 94, с. Лиманне, Сакський район, АР Крим, 96528, р/р 26005180116 в «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30762163) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» (вул. Кудрявський узвіз, буд.7, м. Київ, 04053, р/р 26007283798 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 31032231) 47 556,00 грн. заборгованості, 2 984,40 грн. пені, 4 839,36 грн. штрафу, 596,88 грн. 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас