Ухвала

від 04.06.2013 по справі 816/860/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р.Справа № 816/860/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. по справі № 816/860/13-а

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському та Машівському районах Полтавської області

до Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод"

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському та Машівському районах Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 1292702 грн. 49 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод" (ідентифікаційний код 14309439) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському та Машівському районах Полтавської області капіталізовані платежі в сумі 1292702 грн. 49 коп. (один мільйон двісті дев'яносто дві тисячі сімсот дві гривні сорок дев'ять копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та за відсутності належної оцінки доводів та доказів, наданих апелянтом .

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Карлівський механічний завод" зареєстроване як юридична особа 10.11.1995 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах як платник страхових внесків з 09.04.2001 року.

Відповідачем передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах особові справи потерпілих, які на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" отримують страхові виплати.

Відкрите акціонерне товариство "Карлівський механічний завод" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та сторонами по справі не заперечується.

У зв'язку з тим, що підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, позивач здійснив розрахунок суми платежів, які підлягають капіталізації, та звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача капіталізованих платежів у розмірі 1292702 грн. 49 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 7 абзацу 5 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до п. 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за N 1286/18581, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134 (далі -Інструкція).

Пунктом 5.9 Інструкції визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 (надалі - Порядку).

Наведене дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України на даний час не існує.

Виходячи з наведеного висновок відповідача про те, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та положення Порядку не поширюються є помилковим (така позиція викладена в постанові ВСУ від 26.06.2012р.).

Згідно з пунктом 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, капіталізація платежів визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок в країні і їх віком на момент здійснення капіталізації.

Пунктом 4.17 Інструкції передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивачем здійснено розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод", що ліквідується, перед потерпілими: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, якими отримано травму та/або професійне захворювання на цьому підприємстві. Вказана сума складає 1292702 грн. 49 коп.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю зазначеним вище громадянам на підприємстві відповідача представником не спростовувався.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії актів про нещасний випадок на виробництві, виписок з актів огляду МСЕК, постанов про призначення потерпілим перерахованої щомісячної страхової виплати з розрахунками.

Доводи відповідача про необґрунтованість зазначеного розрахунку платежів, що підлягають капіталізації в частині визначення середньої тривалості життя жінок та чоловіків, не приймаються до уваги, оскільки відомості, використані позивачем при розрахунку суми платежів, які підлягають капіталізації, відповідають відомостям, зазначеним у довідці Головного управління статистики у Полтавській області "Середня очікуваність тривалості життя населення України 2011 рік" від 08.08.2012 р. № 1146/12-116, копія якої міститься в матеріалах справи.

При цьому, дані щодо середньої очікуваності тривалості життя населення України у 2011-2012 роках будуть розроблені на державному рівні та направлені лише у ІІІ декаді липня 2013 року, про що позивача повідомлено листом Головного управління статистики у Полтавській області від 15.04.2013 р. № 884/12-13/65.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем не оскаржувалися дії Фонду щодо здійснення зазначеного вище розрахунку.

Доводи апеляційної скарги про пропуск Відділенням виконавчої дирекції Фонду строку звернення до суду з даним позовом, на думку колегії суддів, є безпідставними та не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем зазначено, що інформація про ліквідацію товариства повідомлялася до органу Пенсійного фонду та була опублікована в Бюлетені державної реєстрації № 178 (13) від 13.05.2011 року.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач, органи Пенсійного фонду або державний реєстратор повідомляли позивача про розпочату процедуру ліквідації Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод" у 2011-2012 роках.

Натомість, представник позивача в ході розгляду справи зазначив, що про ліквідацію Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод" Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському та Машівському районах Полтавської області дізналося лише у січні 2013 року від державного реєстратора Карлівської РДА, що підтверджується листом державного реєстратора Карлівської РДА № 07-11/93 від 17.04.2013 року.

Необхідно зауважити на те, що Закон України від 19.05.2011р. № 3384-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням", яким частину першу статті 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" було доповнено абзацами другим і третім такого змісту: "Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо юридичної особи, що припиняється, надаються органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення" - набрав чинності лише 19.12.2011 року.

З огляду на викладене, вказаний порядок повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи станом на 13.05.2011 року не діяв.

Крім того, пунктом 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, встановлено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Карлівський механічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. по справі № 816/860/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П’янова Я.В.