Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-12829/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р.Справа № 2а-12829/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-12829/12/2070

за позовом Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет", в якому просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" на користь державного бюджету України суму податкової заборгованості з податку на прибуток 2886,00 грн. на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 р. у задоволенні адміністративного позову Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" про стягнення податкового боргу - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ "Харверстмаркет", місцезнаходження: 61000, м. Харків, вул. Плиткова, 1, м. Харків, ЄДРПОУ 25190065, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.01.1998 року та взято на облік до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, правонаступником якого є Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області, як платника податків з 10.03.1998 року за № 665 кн. 3.

Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за період І-ІІІ квартал 2010 року, за наслідками якої встановлено порушення п.п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), а саме: не подання податкових декларацій за період І-ІІІ квартал 2010 року - граничний строк - 11.05.2010 року, 09.08.2010 року та 09.11.2010 року відповідно, про що 21.01.2011 року складено відповідний акт за № 78/15-25456612, другий примірник якого надіслано відповідачеві поштою у зв'язку з неявкою відповідача на підписання акту перевірки, про що складено відповідний акт від 26.01.2011 року за № 89/15-25456612.

Також, фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за період І квартал 2007 року по 2009 рік, за наслідками якої встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), про що 24.03.2010 року складено відповідний акт за № 525/15-2519006, другий примірник якого надіслано відповідачеві поштою у зв'язку з неявкою відповідача на підписання акту перевірки, про що складено відповідний акт від 30.03.2010 року за № 385/15-25190065.

На підставі зазначених актів начальником ДПІ у Орджонікіджевському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0000211510 від 28.01.2011 року та № 0000951510/0 від 01.04.2010 року відповідно на загальну суму штрафних санкцій 2886,00 грн., які направлені на адресу відповідача та у зв'язку з неотриманням відповідачем 28.01.2011 року та 01.04.2010 року відповідно, розміщено на дошці оголошень.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 23.01.2012 року ТОВ "Харверстмаркет" має заборгованість перед бюджетом України, яка складає 2886,00 грн., що виникла внаслідок несплати суми, нарахованої податковими повідомленнями-рішеннями № 0000951510 від 01.04.2010 року та № 0000211510 від 28.01.2011 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України позивачем направлено керівнику підприємства першу податкову вимогу № 1/139 від 26.04.2010 року та другу податкову вимогу № 2/399 від 19.08.2010 року, згідно з якими загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2376,00 грн. Обидві податкові вимоги направлені відповідачеві поштою, проте повернуті установою зв'язку з відміткою "за спливом терміну зберігання".

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків, яким надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

В ході розгляду справи позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів вжиття заходів по погашенню податкового боргу, зважаючи на норми Податкового кодексу України.

З системного аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що з 01.01.2011 року встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначено перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-12829/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.