Постанова

від 13.06.2013 по справі 820/3865/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 червня 2013 р. № 820/3865/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участю: представника позивача - Барчук А.В.,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000094600 від 30 квітня 2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень п. 200.1 статті 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Позивач зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України та є платником податку на додану вартість.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі - НТУ «ХПІ») з ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24483948) згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року по взаємовідносинам у квітні 2012 року, ПП «ЄВРОБУДГРАНТ» (код ЄДРПОУ 14070180) згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року по взаємовідносинам у липні 2010 року, ТОВ «КВАЗАР -97» (код ЄДРПОУ 24668895) згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року по взаємовідносинам у серпні 2011 року, ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код ЄДРПОУ 31939034) згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року по взаємовідносинам у жовтні 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 16.04.2013 року № 207/46.0-15/02071180 (далі - "Акт перевірки").

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000094600 від 30 квітня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14046, 25 грн., з яких за основним платежем 9470,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4576, 25 грн.

Як встановлено судом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є акти про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЛІГА» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень - травень 2012 року, про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Євробуд Грант» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2010 року, акт про неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Спецтрубомонтаж» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 року та довідка про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «КВАЗАР-97» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «САМАЙ-10» за липень 2011 року та ТОВ «САТУР-СЮ» за вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

25.07.2011 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості покупця), та ТОВ «КВАЗАР-97» (в якості постачальника) було укладено договір № 114. За умовами даного договору ТОВ «Квазар - 97» передає у власність, а НТУ «ХПІ» сплачує наступний товар: ТО132-40-12, К50-35.470 мкФ, 400 Вим.

12.10.2012 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості покупця), та ТОВ «Спецтрубомонтаж» (в якості постачальника) було укладено договір № 12/10, предметом якого є постачання меблів конторських та магазинних (стелажі металеві для книгосховища).

26.04.2012 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості покупця), та ТОВ «ЛІГА» (в якості постачальника) було укладено договір № 26/04, предметом якого є постачання побутового водяного фільтра CFRO - 550.

09.07.2010 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості замовника) та ПП «Євробуд Грант» (в якості підрядника) було укладено договори № 22 та 25 щодо виконання робіт, а саме: капітального ремонту майстерні кафедри «Вимірювально-інформаційної техніки, що знаходиться в електротехнічному корпусі НТУ «ХПІ» за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 21, капітального ремонту металевої покрівлі гуртожитку № 1 НТУ «ХПІ» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ «КВАЗАР-97» податкова накладна № 6 від 02.08.2011 року на загальну суму 715, 68 грн. (у т.ч. ПДВ - 119, 28 грн.); виписані ТОВ «Спецтрубомонтаж» податкова накладна № 95 від 22.10.2012 року на загальну суму 473 263, 20 грн. (у т. ч. ПДВ - 78 877, 20 грн.); виписана ТОВ «ЛІГА» податкова накладна № 17 від 05.04.2012 року на загальну суму 3240, 00 грн. (у т.ч. ПДВ - 540,00 грн.); виписані ПП «Євробуд Грант» податкові накладні № 105 від 30.07.2010 року на загальну суму 6 607, 20 грн. ( у т. ч. ПДВ - 1101,20 грн.) та № 106 від 30.07.2010 року на загальну суму 96068, 69 грн. (у т. ч. ПДВ - 16011, 45 грн.).

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Платіжні доручення № 4032 від 04 серпня 2011 року на суму 715, 68 грн., № 2783 від 15 травня 2012 року на суму 3240, 00 грн., № 1111 від 23 січня 2013 року на суму 153263, 20 грн., № 1110 від 28 січня 2013 року на суму 160000, 00 грн., № 523 від 28 січня 2013 року на суму 160000, 00 грн., № 4681 від 11 серпня 2010 року на суму 96068, 69 грн. засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару та отриманих послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Досліджуючи обставини руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.

Як підтверджуються матеріалами справи, у подальшому придбаний товар позивачем було використано у власній господарській діяльності.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб НТУ «ХПІ» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000094600 від 30.04.2013 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України № 0000094600 від 30 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180) витрати зі сплати судового збору у розмірі 140.46 грн. (сто сорок гривень 46 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.06.2013 року.

Суддя Кухар М.Д.