Ухвала
від 09.09.2013 по справі 820/3865/13-а
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 р.Справа № 820/3865/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Барчук А.В.

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/3865/13-а

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (далі за текстом - НТУ «ХПІ», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України (далі за текстом - СДПІ ВПП у м. Харкові, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000094600 від 30 квітня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України № 0000094600 від 30 квітня 2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, п.198.6 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» з ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24483948) згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року по взаємовідносинам у квітні 2012 року, ПП «ЄВРОБУДГРАНТ» (код ЄДРПОУ 14070180) згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року по взаємовідносинам у липні 2010 року, ТОВ «КВАЗАР -97» (код ЄДРПОУ 24668895) згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року по взаємовідносинам у серпні 2011 року, ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код ЄДРПОУ 31939034) згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року по взаємовідносинам у жовтні 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 16.04.2013 року № 207/46.0-15/02071180.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000094600 від 30 квітня 2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14046, 25 грн., з яких за основним платежем 9470,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4576, 25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді НТУ «ХПІ» мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Квазар - 97», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «ЛІГА», ПП «Євробуд Грант».

Так, 25.07.2011 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості покупця) та ТОВ «КВАЗАР-97» (в якості постачальника) було укладено договір № 114. За умовами даного договору ТОВ «Квазар - 97» передає у власність, а НТУ «ХПІ» сплачує за наступний товар: ТО132-40-12, К50-35.470 мкФ, 400 Вим.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок фактуру.

Також на підтвердження фактичного виконання умов договору, позивачем були надані документи складського обліку, довіреності на отримання матеріальних цінностей тощо.

На підставі вимог кафедри ІЕФ від 03.08.2011 р. зі складу було відпущено оптичні тиристори ТО132-40-12 у кількості 3 шт. та конденсатори К50-33.47мкФ_400Вим у кількості 9 шт.

Відповідно до акту від 31.08.2011 р. на виконання теми 40139 для виготовлення генератора високовольтних розрядів було використано оптичні тиристори ТО132-40-12 у кількості 3 шт. та конденсатори К50-33.47мкФ_400Вим у кількості 9 шт.

Таким чином, доводи податкового органу про не підтвердження використання придбаного товару у господарській діяльності позивача є безпідставними.

Розрахунки за отриманий товар проведені суб'єктами господарювання у безготівковій формі, про що свідчить надане позивачем платіжне доручення.

За договором № 12/10 від 12.10.2012 року ТОВ «Спецтрубомонтаж» було поставлено позивачу меблі конторські та магазинні (стелажі металеві для книгосховища).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано видаткову накладну, податкову накладну, рахунок фактуру, специфікацію на товар.

Також з метою доведення фактичного виконання умов договору, позивачем були надані документи складського обліку, довіреності на отримання матеріальних цінностей тощо.

Вказані металеві стелажі обліковуються на балансі підприємства, що підтверджується інвентарним описом основних фондів станом на 01.06.2013 р. та використовується згідно цільового призначення бібліотекою НТУ «ХПІ».

Розрахунки між ТОВ «Спецтрубомонтаж» та НТУ «ХПІ» за вищевказаним договором проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.04.2012 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості покупця), та ТОВ «ЛІГА» (в якості постачальника) було укладено договір № 26/04, предметом якого є постачання побутового водяного фільтра CFRO - 550.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем були надані наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок фактуру, специфікацію на товар, документи складського обліку, довіреності на отримання матеріальних цінностей тощо.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за вищевказаним договором проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів.

Згідно прийомоздавального акту №8 в червні 2012 року відповідальною особою ОСОБА_3 прийнято в експлуатацію побутові водяні фільтри CFRO - 550 в кількості 3 шт. в буфет гуртож. №3 на загальну суму 2700,00 грн. Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем документів використання товару у господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2010 року між позивачем, НТУ «ХПІ» (в якості замовника) та ПП «Євробуд Грант» (в якості підрядника) було укладено договори № 22 та 25 щодо виконання робіт, а саме: капітального ремонту майстерні кафедри «Вимірювально-інформаційної техніки, що знаходиться в електротехнічному корпусі НТУ «ХПІ» за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 21, капітального ремонту металевої покрівлі гуртожитку № 1 НТУ «ХПІ» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1.

На підтвердження реального виконання умов договорів позивачем були надані податкові накладні, довідки про вартість підрядних робіт, розрахунок договірної ціни, локальний кошторис, відомості ресурсів до локального кошторису, дефектні акти, розрахунки загальновиробничих видатків, акти виконаних підрядних робіт.

Розрахунки проводились шляхом перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ПП «Євробуд Грант».

Надані ПП «Євробуд Грант» послуги були викликані необхідністю капітального ремонту господарської одиниці позивача, що підтверджено складеним посадовою особою НТУ «ХПІ» дефектним актом та спростовує доводи податкового органу щодо відсутності документального підтвердження використання отриманих робіт у господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що у всіх вищевказаних первинних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Також податковим органом не заперечується факт оплати позивачем вартості вищезазначених послуг та отриманого товару від контрагентів, що, в свою чергу, є безумовною підставою належного виконання умов договорів позивачем та правом на формування податкового кредиту та витрат.

Правила формування податкового кредиту в перевіряємому періоді визначались приписами Закону України «Про податок на додану вартість» (до 01.01.2012 року), Податковим кодексом України (починаючи з 01.01.2012 року).

Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Аналогічне визначення міститься в п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, за яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 187.1 ст 187 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача на момент складання податкових накладних, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, мали статус платника податку на додану вартість, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечується відповідачем.

Отже, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню товарів, робіт та послуг у ТОВ «Квазар - 97», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «ЛІГА», ПП «Євробуд Грант».

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток через порушення ведення господарської діяльності та неможливістю проведення зустрічної звірки його контрагентів, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000094600 від 30 квітня 2013 року

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/3865/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В. Судді Мінаєва О.М. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.09.2013
Оприлюднено09.12.2013
Номер документу35836223
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/3865/13-а

Ухвала від 09.09.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Шевцова Н.В.

Ухвала від 01.11.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 02.10.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 24.07.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Шевцова Н.В.

Постанова від 13.06.2013

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Кухар М.Д.

Ухвала від 17.05.2013

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Кухар М.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні