Ухвала

від 17.06.2013 по справі 2а-2912/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м. Київ К/9991/66369/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Кевлар» громадської організації «Спілка ветеранів Спецпідрозділів МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012

у справі № 2а-2912/12/2070

за позовом Підприємства об'єднання громадян «Кевлар» громадської організації «Спілка ветеранів Спецпідрозділів МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Підприємство об'єднання громадян «Кевлар» громадської організації «Спілка ветеранів Спецпідрозділів МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 22.02.2012 № 0002002305, № 0001992305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012, в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Кевлар» ГО «СВСП МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів» з питань перевірки відомостей по взаємовідносинах з ПП «ОВД Трейд» та ПП «Хармарт» за період з 01.06 по 31.08.2011, складено акт № 592/2305/36814740 від 08.02.2012, в якому зафіксовано порушення п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат в ІІ та ІІІ кварталах 2011 року на загальну суму 291 667 грн. та відповідно до заниження податку на прибуток за вказані податкові періоди на загальну суму 67 083 грн.; п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до заниження податку на додану вартість за період з 01.06 по 31.08.2011 на загальну суму 29 167 грн., в тому числі за червень 2011 року на 2 500 грн. та за липень 2011 року на 26 667 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.02.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001992305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 67 083 грн. основного платежу;

- № 0002002305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35 834,75 грн., в т.ч.: 29 167 грн. основного платежу та 6 667,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПОГ «Кевлар» ГО «СВСП МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів» та ПП «ОВД-Трейд» укладено договір № 106 від 01.06.2011, за умовами якого позивач замовив у ПП «ОВД-Трейд» послуги із забезпечення безпеки на об'єктах ТОВ «Нертус-Агро» шляхом вжиття комплексу заходів із забезпечення цілісності території, будівель та матеріальних цінностей, супроводження збору та вивозу врожаю зі строком виконання 28.07.2011.

На виконання договору сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт.

Матеріалами справи встановлено, що вказані акти приймання-передачі виконаних робіт не відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема, вони не містять зазначення будь-яких конкретних дій, вчинених виконавцем робіт за договором № 106 від 01.06.2011, відомостей про об'єкти, на яких забезпечено безпеку, адреси охоронюваних територій та будівель, відомостей про матеріальні цінності та врожай, охорона яких чи супроводження забезпечені виконавцем.

В свою чергу, ПП «ОВД-Трейд» виписало на адресу позивача податкові накладні.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем затверджене та погоджено з ПП «ОВД-Трейд» технічне завдання до договору № 106 від 01.06.2011, яке передбачає поетапну розробку рекомендацій з організації системи безпеки на підприємстві ТОВ «Нертус-Агро». Також, сторонами за договором № 106 від 01.06.2011 затверджені звіти про виконану роботу: 01.07.2011 етап 1 на тему «Рекомендації з організації системи безпеки ТОВ «Нертус-Агро». Концепція СБ»; 08.07.2011 етап 2 на тему «Рекомендації з організації служби охорони ТОВ «Нертус-Агро»; 19.07.2011 етап 3 на тему «Рекомендації з організації контррозвідувального підрозділу ТОВ «Нертус-Агро»; 22.07.2011 етап 4 на тему «Рекомендації по роботі з персоналом ТОВ «Нертус-Агро»; 28.07.2011 етап 5 на тему «Розробка типових документів щодо захисту інформації для ТОВ «Нертус-Агро».

Вищевказані звіти містять лише загальнотеоретичні положення щодо економічної безпеки підприємств, щодо служб охорони, щодо контррозвідки служб безпеки, щодо кадрової роботи загалом і типових документів з окреслених питань, вони не мають жодних індивідуальних ознак відносно ведення господарської діяльності саме ТОВ «Нертус-Агро» чи практично значимих та практично застосовних результатів саме для ТОВ «Нертус-Агро», тому з них неможливо дійти висновку, які роботи були фактично виконані підприємством ТОВ «Нертус-Агро», що виключає можливість встановити їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Щодо господарських відносин між Підприємством об'єднання громадян «Кевлар» та ПП «Хармарт» судами встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Підприємством об'єднання громадян «Кевлар» та ПП «Хармарт» 01.07.2011 укладено договір № 108 про надання послуг.

Послуги, зазначені в даному договорі, абсолютно аналогічні тим, що були замовлені у ПП «ОВД-Трейд» за договором № 106 від 01.06.2011, а саме: забезпечення безпеки на об'єктах ТОВ «Нертус-Агро» шляхом вжиття комплексу заходів із забезпечення цілісності території, будівель та матеріальних цінностей, супроводження збору та вивозу врожаю.

01.08.2011 між сторонами підписано акт приймання-здачі виконаних робіт.

В свою чергу, ПП «Хармарт» на адресу позивача виписало податкову накладну.

Як встановлено судами обох інстанцій, акт приймання-здачі виконаних робіт не містить відомостей про конкретний перелік заходів, які забезпечили безпеку на об'єктах ТОВ «Нертус-Агро» та були вжиті ПП «ОВД-Трейд». Відповідно до затвердженого позивачем та погодженого з ПП «Хармарт» технічного завдання до договору № 108 від 01.07.2011 передбачає розробку системи внутрішньої та зовнішньої безпеки ТОВ «Нертус-Агро» в частині розробки її структури, складу, положень про підрозділи, посадових інструкцій для керівного складу та співробітників.

В свою чергу, 01.08.2011 сторонами затверджено звіт про виконану роботу за договором № 108 від 01.07.2011 на тему «Комплекс заходів із забезпечення цілісності території, будівель та матеріальних цінностей на об'єктах ТОВ «Нертус-Агро», проте, під заголовком «Організація служби безпеки ТОВ «Нертус-Агро» вищевказаний звіт містить тільки загальнотеоретичні положення щодо служби безпеки підприємств та не має жодних індивідуальних ознак відносно особливостей ведення господарської діяльності ТОВ «Нертус-Агро».

З викладеного, суди дійшли висновку, що надані позивачем до матеріалів справи звіти ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» містять дані, що вказують на формальний підхід до їх складання, неможливість практичного застосування, отримання із загальнодоступних джерел, що свідчить про те, що фактично послуги в обсягах, обумовлених договорами, для позивача не виконувались.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП «ОВД Трейд», ПП «Хармарт» не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляд на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем документально не підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами: ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт».

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно положень пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, за змістом п. 139.1 ст. 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Оскільки, ПОГ «Кевлар» ГО «СВСП МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів» не надано доказів реального отримання від ПП «ОВД-Трейд» та ПП «Хармарт» послуг та їх результатів, що в свою чергу, не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, тому висновок податкового органу про завищення валових витрат, податкового кредиту та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим обставинам справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Кевлар» громадської організації «Спілка ветеранів Спецпідрозділів МВС України «ОМОН» «БЕРКУТ» та правоохоронних органів» відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний