ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" червня 2013 р. м. Київ К/9991/63065/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.,
при секретарі Браславській А.В.
за участю представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012
у справі № 2а-279/11/2070
за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
за участю Прокуратури Червонозаводського району м. Харкова
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 7 376 000 грн. з конфіскацією грального обладнання та стягнення до Державного бюджету України прибутку в розмірі 190 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 17.06.2009, та з 30.10.2009 перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.11.2009 відповідач є платником єдиного податку, термін дії якого з 01.11 по 31.12.2009 та продовжено з 01.01 по 31.12.2010, видами діяльності визначені: надання послуг комп'ютерних ігор (приставок), які не передбачають грошової винагороди, інші, а саме: прокат іншого інвентарю.
Згідно договору оренди № 7 /В-1/2010 від 16.12.2010 у користуванні позивача знаходився тимчасовий торговий павільйон НОМЕР_2, загальною площею 19,8 м 2 , розташований за адресою АДРЕСА_1.
У тимчасовому володінні та користуванні позивача відповідно до договору суборенди № 7 -10/2 від 01.05.2010 знаходились 11 штук розважальних відеоатракціонів РВА-16. Сертифікат відповідності терміном дії з 03.09.2009 по 13.02.3013 на відеоатракціон розважальний переобладнаний РВА-16 виданий ТОВ «Екстрема-Україна».
В ході виконання завдань, покладених на органи прокуратури України, 08.12.2010 співробітниками Прокуратури Червонозаводського району м. Харкова разом із співробітниками органів міліції, в присутності понятих, проведено огляд вищезазначеного торгового павільйону НОМЕР_2, за результатами якого складено протокол огляду місця події від 08.12.2010, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», а саме: встановлено факт виграшу та видачі грошових коштів громадянам: ОСОБА_4 у розмірі 100 грн., ОСОБА_5 - 42 грн., ОСОБА_6 -100 грн.; діяльність у сфері грального бізнесу здійснюється ФОП ОСОБА_3, та в приміщенні торгового павільйону знаходились гральні автомати РВА-16.
За фактами, встановленими перевіркою, 13.12.2010 слідчим СВ Червонозаводського РВ ГУ МВС України в Харківській області винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом зайняття забороненим видом господарської діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кримінального кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не спростував твердження відповідача про те, що електронні відеоатракціони, які вилучені в нього 08.12.2010, призначені для розваги клієнта у вигляді участі в грі без грошового виграшу та про те, що зазначені відеоатракціони не призначені для використання або участі в азартних іграх з матеріальним виграшем, а також не призначені для прийому і видачі ставок на події.
Однак, такий висновок зроблений судами без повного дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх; до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
В даному випадку, суди обох інстанцій не дослідили питання щодо мети отримання працівником відповідача коштів від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та в подальшому видачі вказаним особам коштів: чи це було повернення сплачених на початку гри коштів та їх відповідність, з підтвердженням розрахунковими документами, чи сплата виграшу, на чому наполягав позивач; не допитані особи, що грали на автоматах щодо мети такої гри.
В даному випадку згідно ч. 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування питання чи автомати, які використовував в своїй діяльності відповідач, є гральними, судами попередніх інстанцій не було розглянуто питання про можливість призначення відповідної експертизи.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2013 |
Оприлюднено | 25.06.2013 |
Номер документу | 31988361 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні