Ухвала

від 20.06.2013 по справі 2а-5045/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Київ К/9991/8353/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Муравйова О.В. Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011

у справі № 2а-5045/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-аграрна фірма «Вектор ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-аграрна фірма «Вектор ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Виробничо-аграрна фірма «Вектор ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2009 №0000032307/0, від 19.03.2009 №0000032307/1, від 15.05.2009 №0000032307/2, від 29.07.2009 №0000032307/3.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2008 фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання діючого податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Промтехенергострой». За наслідками перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР) та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Невиконання контрагентами свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов'язку платника податку контролювати дотримання закону його контрагентами та здійснення ними свої податкових зобов'язань, а також відповідати за можливе порушення ними приписів законодавства.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)О.В. Муравйов (підпис)М.О. Федоров