Рішення

від 12.06.2013 по справі 245/386/13-ц

СТАРОБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№245/386/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Вжещ Ю.О., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозар*ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, реєстраційної служби Старобешівського районного управління юстиції Донецької області, Головного управління Держземагентства в Донецькій області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, зобов*язання зареєструвати право постійного користування, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6, який відповідно до статуту фермерського господарства «Вікторія» є засновником зазначеного господарства, та момент створення був його головою. 02 січня 2013 року він звернувся до Старобешівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Другими спадкоємцями є його мати ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_3, які звернулись до нотаріуса з заявами про відмову від прийняття спадщини на його користь. Інших спадкоємців за законом немає. До спадщини ним було включено і спадкові права на фермерське господарство, що належало покійному батьку, та право на постійне користування земельною ділянкою наданою для ведення селянського(фермерського) господарства, площею 51,9 га. 30 квітня 2013 року державним нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи тим, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку та інших документів. Зазначивши, що фермерське господарство «Вікторія» входить до складу майна яке залишилось після смерті його батька просить визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті батька-ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, загальною площею 51,9 га, яка розташована на території Новозар*ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, та належала ОСОБА_6 на праві постійного користування, на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого 25 грудня 1995 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №463, визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті батька-ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Фермерське господарство «Вікторія», код ЄДРПОУ 24071499, юридична адреса: 87250 м.Комсомольське вул.Набережна буд.8 кв.1 Старобешівського району Донецької області.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Новозар*ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області до судового засідання не з*явився, надав до суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, рішення винести на розсуд суду.

Представник відповідача реєстраційної служби Старобешівського районного управління юстиції Донецької області до судового засідання не з*явився, надав до суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, рішення винести на розсуд суду.

Представник відповідача Головного управління Держземагентства в Донецькій області до судового засідання не з*явився, надав до суду заперечення згідно яких з позовом не погодився посилаючись на те, що право набувати земельні ділянки у постійне користування фізичні особи не мають, згідно з пунктом 2 статті 92 Земельного кодексу України ( в редакції 2001р.) вказаний перелік тих осіб, які мають таке право і даний перелік є вичерпним, просив у задоволенні позову відмовити, розглянути справу за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_5 до судового засідання не з*явилась, надала до суду заяву проти задоволення позову не заперечувала, просила справу розглянути за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Стаття 13 Конституції України вказує на те, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; власність зобов'язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, а Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки і усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

У статті 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Конституційний Суд України у п.5.2 свого Рішення №5-рц від 22.09.2005р. роз»яснює: «Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

Таким чином, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України ».

Позивач ОСОБА_1, як член фермерського господарства «Вікторія» та спадкоємець після смерті свого батька та водночас засновника і голови даного господарства, використовуючи своє право на захист звернувся до суду з даним позовом.

Згідно Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» необхідною умовою для створення і функціонування селянського (фермерського) господарства була земельна ділянка, яка мала перебувати або у власності, або у постійному користуванні осіб, які виявили бажання створити фермерське господарство.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Стаття 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачає, що після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Статтею 5 цього Закону передбачена була процедура отримання у постійне користування такої земельної ділянки, у відповідності до якої, заяву, підписану головою створюваного господарства, про бажання отримати земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства необхідно було подати до Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», на ім'я голови селянського (фермерського) господарства було видано ОСОБА_6 на підставі рішення Старобешівської районної ради народних депутатів Старобешівського району Донецької області від 28.09.1995 р., у постійне користування земельну ділянку площею 20 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі рішення Старобешівської районної ради народних депутатів від 27.02.1997 року додатково для розвитку фермерського господарства на ім*я ОСОБА_6 було видано земельну ділянку на праві постійного користування площею 31,9 га. Загальна площа земельної ділянки, яка знаходилась у постійному користуванні ФГ «Вікторія» складає 51,9 га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ДН №000212 виданого 25.12.1995 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №463.

У статті 19 зазначеного вище Закону вказано, що до складу майна фермерського господарства входить право користування землею.

Статтею 22 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачено, що фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.

Статтею 191 ЦК України визначено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки.

Таким чином, позивачем доведено, що земельна ділянка, яка була отримана його батьком ОСОБА_6 на підставі рішення Старобешівської районної ради народних депутатів Старобешівського району Донецької області від 28.09.1995 року, у постійне користування площею 20 га, земельна ділянка на праві постійного користування площею 31,9 га, видана додатково на підставі рішення Старобешівської районної ради народних депутатів від 27.02.1997 року, для ведення селянського (фермерського) господарства, входить до складу підприємства - фермерського господарства «Вікторія», як до єдиного майнового комплексу, засновником і головою якого є ОСОБА_6, відповідно до Статуту фермерського господарства «Вікторія», зареєстрованого Старобешівською районною державною адміністрацією 16.01.1996 року.

ОСОБА_6, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, яке видано та зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Старобешівського району Донецької області, актовий запис №152. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, згідно вимог ст. 1261 ЦК України, оскільки є його сином, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого 01.06.1958 року. Крім ОСОБА_1 спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його донька ОСОБА_3 та дружина -ОСОБА_5, але останні у встановлений законом строк відмовились від прийняття спадщини на користь позивача - ОСОБА_1

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов*язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 02.01.2013 року за №33006463 Старобешівською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №54048613, спадкодавцем є батько позивача ОСОБА_6.

У відповідності до вимог Книги 6 Цивільного кодексу України після його смерті відкрилася спадщина, до якої зокрема входить фермерське господарство «Вікторія», код ЄДРПОУ 24071499, юридична адреса: 87250 м.Комсомольське вул.Набережна буд.8 кв.1 Старобешівського району Донецької області, і право на постійне користування земельною ділянкою, наданої для ведення фермерського господарства, загальною площею 51,9 га, яка розташована на території Новозар*ївської сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Частина 2 ст. 23 Закону, передбачає, що якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.

Таким чином, у судовому засіданні позивачем було доведено, що він, як спадкоємець має право на спадкування, як на цілісний майновий комплекс, на фермерське господарство «Вікторія», код ЄДРПОУ 24071499, юридична адреса: 87250 м.Комсомольське вул.Набережна буд.8 кв.1 Старобешівського району Донецької області, а тому він має право на успадкування і права на постійне користування земельною ділянкою, наданої для ведення фермерського господарства, загальною площею 51,9 га, яка розташована на території Новозар*ївської сільської ради, оскільки зазначена земельна ділянка була надана ОСОБА_6 у постійне користування для ведення саме сільського (фермерського) господарства і останній одержав Державний акт на право постійного користування землею (а.с.10). На теперішній час фермерське господарство «Вікторія» продовжує свою діяльність про що свідчить довідка №566710 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

Стаття 32 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачає, що Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за діяльністю фермерського господарства у випадках, передбачених законом. Незаконне втручання в господарську діяльність фермерського господарства органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб забороняється.

Заперечуючи проти позову відповідачі вказують на те, що право набувати земельні ділянки у постійне користування фізичні особи не мають, що згідно з пунктом 2 статті 92 Земельного кодексу України ( в редакції 2001р.) вказаний перелік тих осіб, які мають таке права і даний перелік є вичерпним.

Суд не може прийняти до уваги дані заперечення, оскільки вони суперечать рішенню Старобешівської районної ради народних депутатів Старобешівського району Донецької області від 28.09.1995року, яким ОСОБА_6 надано у постійне користування для ведення сільського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 20 га, розташованої на території Новозар*ївської сільської ради, Старобешівського району Донецької області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року скасовано розпорядження Старобешівської районної державної адміністрації №397 від 28.12.2012 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв*язку зі смертю». Зазначена постанова вступила в законну силу 17.04.2013 року.

З часу отримання даної земельної ділянки ОСОБА_6 відповідачі не звертались до судових органів про вилучення даної земельної ділянки, як незаконно отриманої.

Згідно зі ст. 10 ч.2,3 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З добутих у судовому засіданні доказів вбачається, що позивач довів перед судом свої позовні вимоги.

При цьому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті батька-ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, загальною площею 51,9 га, яка розташована на території Новозар*ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, та належала ОСОБА_6 на праві постійного користування, на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого 25 грудня 1995 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №463; визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті батька-ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Фермерське господарство «Вікторія», код ЄДРПОУ 24071499, юридична адреса: 87250 м.Комсомольське вул.Набережна буд.8 кв.1 Старобешівського району Донецької області.

У задоволенні позову в частині зобов*язання реєстраційної служби Старобешівського РУЮ зареєструвати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства загальною площею 51,9 га, яка розташована на території Новозар*ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, відмовити, оскільки ця вимога є безпідставною та не ґрунтується на законі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13,14,41 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України №5-рц від 22.09.2005р. ст.ст.1, 2, 5, 9, 19, 23, 32 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», ст. ст. 191, 1216 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,62,64,209 ч.3,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті батька-ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, загальною площею 51,9 га, яка розташована на території Новозар*ївської сільської ради Старобешівського району Донецької області, та належала ОСОБА_6 на праві постійного користування, на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого 25 грудня 1995 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №463.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті батька-ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Фермерське господарство «Вікторія», код ЄДРПОУ 24071499, юридична адреса: 87250 м.Комсомольське вул.Набережна буд.8 кв.1 Старобешівського району Донецької області.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

12.06.2013