Постанова

від 17.06.2013 по справі 820/3906/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 червня 2013 р. Справа № 820/3906/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Недашковського В.М.,

представника відповідача - Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Підприємства "Східний науково-виробничий центр вимірювальних та інформаційно-керуючих систем" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємство «Східний науково-виробничий центр вимірювальних та інформаційно-керуючих систем» (надалі за текстом - Підприємство «СНВЦ ВІКС», позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 19 листопада 2012 року № №0009272305, №0009282305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив на порушення Підприємства «СНВЦ ВІКС» Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), оскільки послуги, отримані від ПФ «Агроіндустрія» використовувалися в господарській діяльності позивача, під час перевірки надані всі документи, які підтверджують фактичне здійснення вказаних операцій. Вказує, що жодною нормою ПК України не поставлено в залежність право платника податку на податковий кредит від факту сплати або несплати податку на додану вартість контрагентами, тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) та вимогам ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже і винесені на підставі висновків перевірки податкові повідомлення - рішення є законними, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, Підприємство «СНВЦ ВІКС», зареєстрований Управлінням Державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № Ю0023208 від 21.05.2001 року, код за ЄДРПОУ №30753871.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби, індивідуальний податковий номер - 307538720300.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.12.2010 року № 100311679, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, Підприємство «СНВЦ ВІКС» було зареєстроване платником податку на додану вартість з 02.12.2010 року.

Щодо відмінності податкового органу по взяттю на податковий облік та сторони відповідача по адміністративній справі суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено: "Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, за переліком згідно і додатками 1 - 3. Установити, що зазначені органи державної податкової служби, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з цією постановою."

Таким чином суд констатує про належність відповідача - податкового органу по адміністративній справі внаслідок проведення реорганізації, що законодавчо закріплена.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з посиланням на наказ від 17.10.2012 року № 1624 та п.п. 78.1.1 ПК України, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань перевірки відносин з платником податків ПФ „Агроіндустрія" (код за ЄДРПОУ 31149933) за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.10.2012 № 4807/2204/30753871 «Про результати позапланової документальну невиїзну перевірку Підприємства «Східний науково-виробничий центр вимірювальних та інформаційно-керуючих систем»з питань перевірки відносин з платником податків ПФ „Агроіндустрія" (код за ЄДРПОУ 31149933) за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року».

Згідно з висновку акту від 29.10.2012 № 4807/2204/30753871 податковим органом встановлені наступні порушення:

- п. 138.8 ст. 138, ст. 139 ПК України Підприємством «СНВЦ ВІКС» завищено витрати всього у сумі 114950,00 грн., а саме 2 квартал 2012 року у сумі 114950,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 24140,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2012 року у сумі 24140,00 грн.;

- в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 20 ПК України Підприємством «СНВЦ ВІКС» в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 22990,00 грн., у тому числі по періодах: травень 2012 року завищена сума податкового кредиту на 22990,00 грн..

На підставі акту від 29.10.2012 № 4807/2204/30753871 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС 19.11.2012 року винесені податкові повідомлення-рішення: № 0009272305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 34485,00 грн., та № 0009282305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток у сумі 30175,00 грн..

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугувало відображення в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення Підприємством «СНВЦ ВІКС» ПК України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ та витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ПФ "Агроіндустрія", які реально не відбулись.

За матеріалами справи судом встановлено, а представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту Основ'янської МДПІ м. Харкова від 09.08.2012 року № 559/22-207/31149933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПФ "Агроіндустрія" (код СДРПОУ 31149933) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року», яким встановлено факт нереальності здійснення господарської діяльності. Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, доказів на підтвердження наявності інших підстав визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток не надано.

Дослідивши зібрані докази по справі, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПФ «Агроіндустрія» було укладено договори, а саме: № 154 від 30.01.2012 року (на виконання аналізу поточного стану обладнання ІКС енергоустановки та підготовку до випуску протоколів з оцінки стану перетворювачів тиску); № 187 від 01.02.2012 року (на виконання послуг з аналізу поточного стану обладнання ІКС енергоустановки та підготовку до випуску протоколів з оцінки стану перетворювачів тиску); № 198 від 18.04.2012 року (на надання послуг з розробки змін та доповнень до настанов та процедур СМЯ на підставі перевірки та аналізу функціонування 4-х систем).

На виконання цих договорів ПФ «Агроіндустрія» виконало для позивача наступні роботи загальною вартістю 137 940,00 грн. (у т. ч. числі ПДВ: 22 990,00 грн.):

- аналіз поточного стану обладнання ІКС енергоустановки, підготовка до випуску протоколів 3 оцінки стану перетворювачів тиску, що підтверджується актом виконаних робіт № Оу-24/5-5 від 24.05.2012 р. на суму 52584 грн., податковою накладною № 220 від 24.05.2012 р. та Технічним звітом про виконання роботи «Аналіз поточного стану інформаційно-управляючої системі (ІУС) енергоустановки. Підготовка до випуску протоколів з оцінки стану перетворювачів тиску»;

- аналіз поточного стану обладнання ІКС енергоустановки, підготовка до випуску протоколів з оцінки стану перетворювачів тиску, що підтверджується актом виконаних робіт № Оу-30/5-5 від 30.05.2012 р. на суму 53 088 грн., податковою накладною № 279 від 30.05.2012 р. та Технічним звітом про виконання роботи «Аналіз поточного стану електротехнічного обладнання енергоустановки. Підготовка до випуску протоколів з оцінки стану електротехнічного обладнання»;

- розробка змін та доповнень до настанов та процедур СМЯ на підставі перевірки та аналізу функціонування 4-х систем, що підтверджується актом виконаних робіт № Оу-31/5-19 від 31.05.2012 р. на суму 31 998 грн., податковою накладною №304 від 31.05.12 р. та Технічним звітом про виконання роботи «Розробка змін та доповнень до настанов та процедур СМЯ на підставі перевірки та аналізу функціонування 4-х систем».

Позивач перерахував на рахунок ПФ «Агроіндустрія» вартість виконаних робот наступними платіжними дорученнями: від 19.06.2012 року № 100 на суму 52854,00 грн., у т.ч. ПДВ 8809,00 грн.; від 25.06.2012 року № 103 на суму 53088,00 грн., у т.ч. ПДВ 8848,00 грн.; від 03.07.2012 року № 107 на суму 31998,00 грн., у т.ч. ПДВ 5333,00 грн..

Таким чином, факт виконання сторонами зобов'язань по укладеним правочинам підтверджується документами первинного та податкового обліку, відповідною технічною документацію.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, яка відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2012 року.

Результати цих робот були використані під час виконання власних зобов'язань позивача за договорами на виконання робіт з його замовниками. Таким чином, роботи, отримані від ПФ «Агроіндустрія», були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Це підтверджується тим, що між позивачем та ТОВ «Орган з оцінки відповідності «СЕРТАТОМ» (в особі Харківської філії "Інженерно-технічний центр "КОРО") був укладений договір № 111211 від 01.11.2011 року, відповідно до якого позивач зобов'язався провести кваліфікацію обладнання енергоблоку № 2 ВП ЮУ АЕС на «жорсткі» умови навколишнього середовища та аналіз поточного стану кваліфікації обладнання у три етапи загальною вартістю 177720,00 грн.. Передбачені договором роботи були виконані позивачем, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 24.05.2012 року на суму 58728,00 грн, № 2 від 28.05.2012 року на суму 33600,00 грн, № 3 від 30.05.2012 року на суму 58992,00 грн, № 4 від 18.06.2012 року на суму 26400,00 грн; податковими накладними № 7 від 24.05.2012 року, № 10 від 28.05.2012 року, № 12 від 30.05.2012 року, № 2 від 18.06.2012 року; платіжними дорученнями № 320 від 11.06.2012 р., № 321 від 13.06.2012 р., № 322 від 14.06.2012 р., № 343 від 25.06.2012 р., банківськими виписками; а також Технічним звітом про виконання робіт по темі «Проведення кваліфікації обладнання енергоблоку №2 ВП ЮУ АЕС на «жорсткі» умови навколишнього середовища. Аналіз поточного стану кваліфікації обладнання».

Саме на виконання цієї угоди позивач уклав з ПФ «Агроіндустрія» договір № 154 від 30.01.2012 року на проведення аналізу поточного стану інформаційно-управляючої системі (ІУС) енергоустановки та підготовку до випуску протоколів з оцінки стану перетворювачів тиску та договір № 187 від 01.02.2012 року на проведення аналізу поточного стану електротехнічного обладнання енергоустановки та підготовку до випуску протоколів з оцінки стану електротехнічного обладнання.

Також, позивачем та ВАТ «Харківський науково-дослідний, проектно-конструкторській інститут «Енергопроект» був укладений договір № 120404 від 03.04.2012 року, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати аналіз функціонування системи управління якістю на відповідність вимогам стандарту ISO 9001-2008 та доопрацювання документації системи управління якістю вартістю 6 990,00 грн. Передбачені договором роботи були виконані позивачем, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 29.05.2012 року, податковою накладною № 11 від 29.05.12 року, платіжним дорученням № 1037 від 29.05.2012 року, банківською випискою, також Анотованим звітом про виконання робіт по темі «Аналіз функціонування системи управління якістю на підприємстві ВАТ «Харківський науково-дослідний, проектно-конструкторській інститут «Енергопроект» на відповідність вимогам стандарту ISО 9001-2008 і доробка документації системи управління якістю».

Позивачем та ТОВ "НВП «Енергорегулятор» був укладений договір № 120204 від 10.04.2012 року, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати аналіз функціонування системи управління якістю на відповідність вимогам стандарту ISO 9001-2008 та доопрацювання документації системи управління якістю вартістю 9 990,00 грн. Передбачені договором роботи були виконані позивачем, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 25.05.2012 року, податковою накладною № 8 від 25.05.2012 року, платіжним дорученням № 623 від 25.05.2012 року, банківською випискою; а також Анотованим звітом про виконання робіт по темі «Аналіз функціонування системи управління якістю на підприємстві ТОВ "НВП «Енергорегулятор» на відповідність вимогам стандарту ISО 9001-2008 і доробка документації системи управління якістю з метою підготовки до ресертифікації».

Позивачем та ТОВ "САУ-Сервіс" був укладений договір № 120504 від 19.04.2012 року, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати аналіз функціонування системи управління якістю на відповідність вимогам стандарту ISO 9001-2008 та доопрацювання документації системи управління якістю. Передбачені договором роботи були виконані позивачем, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 10.05.2012 р., податковою накладною № 2 від 10.05.2012 року, платіжним дорученням № 522 від 10.05.12 року, банківською випискою; а також Анотованим звітом про виконання робіт по темі «Аналіз функціонування системи управління якістю на підприємстві ТОВ "САУ-Сервіс" на відповідність вимогам стандарту ISО 9001-2008 і доробка документації системи управління якістю».

Позивачем та Публічним акціонерним товариством «Кондитерська фабрика «Харків'янка» був укладений договір № 120403 від 14.03.2012 року, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати аналіз функціонування системи управління якістю на відповідність вимогам стандарту ISO 9001-2008 та доопрацювання документації системи управління якістю вартістю 11 988,00 грн. Передбачені договором роботи були виконані позивачем, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 04.05.2012 року, податковою накладною № 1 від 04.05.2012 року, платіжним дорученням № 1384 від 04.05.2012 року, банківською випискою; а також Анотованим звітом про виконання робіт по темі «Аналіз функціонування системи управління якістю на підприємстві ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка» на відповідність вимогам стандарту ISО 9001-2008 і доробка документації системи управління якістю».

На виконання цих угод позивача з ВАТ «Харківський науково-дослідний, проектно-конструкторській інститут «Енергопроект», ТОВ "НВП «Енергорегулятор», ТОВ "САУ-Сервіс", ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка» позивач уклав з ПФ «Агроіндустрія» договір № 198 від 18.04.2012 року на розробку змін та доповнень до настанов та процедур СМЯ на підставі перевірки та аналізу функціонування 4-х систем.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у ПФ «Агроіндустрія» послуг та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, не встановлено у позивача наміру отримати за договорами послуг інший результат, ніж отримання результатів послуг, обізнаності позивача та ПФ «Агроіндустрія» щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами укладеними між Позивачем та його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Таких доказів судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України також не виявлено. Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних та первинних документів фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Аналізуючи наведені норми та надані під час розгляду справи докази, факти, суд приходить до висновку, що Підприємство «СНВЦ ВІКС» дотрималось вимог положень пунктів 138.8 ст. 138, статті 139 та пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 2001., 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, а також інших нормативних документів, які регулюють зазначені правовідносини.

Відповідно до Єдиного державного реєстру, ПФ «Агроіндустрія» (ідентифікаційний код №31149933) не перебуває в процесі припинення та зареєстрована за адресою: 04209, м. Київ, Оболонський район, вулиця Героїв Дніпра, будинок 7. Таким чином, висновки Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС не підтверджується даними Єдиного державного реєстру. Відповідно до приписів п. 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. До реєстру внесена інформація щодо знаходження ПФ «Агроіндустрія» за адресою м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 7, а тому, ПФ «Агроіндустрія» не є таким платником, що не знаходиться за місцезнаходженням.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Отже у разі, якщо контрагентом було порушено норми чинного в Україні законодавства, зокрема, податкового законодавства, то це тягне за собою правові наслідки у вигляді відповідальності виключно для зазначених суб'єктів господарювання.

Чинним законодавством не передбачено наслідків таких порушень (у тому числі відповідальності у вигляді донарахування податку на прибуток) для іншої юридичної особи - позивача.

Крім того, законом на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки дотримання виконавцем робот вимог податкового чи іншого законодавства. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника на формування валових витрат та податкового кредити від податкового обліку (стану) інших осіб.

В силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України зазначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що податковий орган та його посадові особи при проведенні зустрічної звірки повинні керуватись п. 73.5 ст. 73 ПК України, а тому акт Основ'янської МДПІ м. Харкова від 09.08.2012 року № 559/22-207/31149933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПФ "Агроіндустрія" (код СДРПОУ 31149933) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року» не є документом податкової інформації, що складений у відповідності до положень ПК України та ст. 2 КАС України.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути:

- або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст. 212 КК України),

- або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином),

- або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом норм ПК України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Щодо юридичної відповідальності суд зазначає, що основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України зазначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позивачем надано під час розгляду справи належні та допустимі в контексті ст. ст. 69-72 КАС України, на підтвердження своєї позиції по справі, з огляду на які суд доходить висновку про правомірність та законодавчу обґрунтованість позовних вимог.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що податковий орган, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони підлягають скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати суд розподіляє в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства "Східний науково-виробничий центр вимірювальних та інформаційно-керуючих систем" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9) від 19.11.2012 року за № 0009272305 та № 0009282305.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Підприємства "Східний науково-виробничий центр вимірювальних та інформаційно-керуючих систем" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 45-Б, кв. 2, код ЄДРПОУ 30753871) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 646 (шістсот сорок шість) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21.06.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.