Рішення

від 17.06.2013 по справі 910/5007/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5007/13 17.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Концентрат трейд" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" простягнення 336039006,50 грн. Суддя Сташків Р.Б . Представники сторін

від позивача - Косар Б.М. (представник за довіреністю);

від відповідача-1: Ріпа С.І. (представник за довіреністю);

Зінкевич Д.С. (представник за довіреністю);

від відповідача-2 - Зінкевич Д.С. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" України" (далі - Банк або позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концентрат трейд" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (далі - відповідач-2) про стягнення 336039006,50 грн., з яких:

- 321380776,50 грн. - заборгованість за кредитом;

- 14258442,47 грн. - заборгованість за процентами;

- 264148,58 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 135639,24 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008 із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами та угодами про внесення змін до Кредитного договору №ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008 та додаткових угод до нього, а враховуючи те, що відповідач-2 як Позичальник, свої зобов'язання за вищезазначеним Кредитним договором належним чином не виконав, позивач на підставі кредитного договору та договору поруки вимагає відшкодування заборгованості в сумі 336039006,50 грн. солідарно з відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 порушено провадження у справі №910/5007/13 та призначено розгляд справи на 17.04.2013.

Відповідач-1 письмово заперечив проти позову з таких підстав:

- надані позивачем на підтвердження факту отримання відповідачем-2 кредиту меморіальні ордери не містять даних про обставини надання ПАТ «Альфа-Банк» кредиту на користь ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1», а саме відсутні надписи "Проведено банком" та "Підпис банку";

- позичковим рахунком (для обліку та повернення кредиту) визначено рахунок №20682010293102, №20626010293102 який діє лише для траншів 1-го року кредитування, тобто в період з 24.11.2008 до 24.11.2009. Натомість, позивач надав суду меморіальні ордери за 2010, 2011, 2012 роки, в яких вказані банківські рахунки платника №20682010293102 та №20626010293102, які вже не діяли для надання кредиту з 24.11.2009;

- у всіх 42 меморіальних ордерах в графі Платник зазначено ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» код ЄДРПОУ 35115625 з призначенням платежу «надання кредиту за кредитним договором № ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008». Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит. В зв'язку із цим, вказані меморіальні ордери не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують фактів надання ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів на користь ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1»;

- згідно наданих позивачем 42 меморіальних ордерів в них зазначені суми в доларах США та в Евро, однак позивач просить суд стягнути з відповідача суму в гривнях. Вимога є необґрунтованою, оскільки позивачем не здійснено обґрунтованого розрахунку суми заборгованості з урахуванням переведення заборгованості у валюті в гривні за відповідним курсом валют визначеним Національним банком України на день звернення із позовом. В зв'язку із цим позивач невірно розрахував штрафні санкції та заборгованість за відсотками.

Таким чином, відповідач-1 вважає, що Банк не довів факту надання ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» кредиту в розмірі 321380776,50 грн., а вимоги у зв'язку із цим є необґрунтованими, що є підставою для відмови в позові.

Крім того, відповідач-1 як заперечення на позов зазначив, що позовна заява, всупереч вимогам статті 54 ГПК України не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а в матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок заборгованості за кредитом з урахуванням валюти в якій надано кредит, коливання курсів валют та строків погашення кредиту у зв'язку із чим останній звернувся до суду із клопотанням про зобов'язання позивача надати суду обґрунтований розрахунок суми боргу за Кредитним договором.

Відповідач-2 відзиву та письмових заперечень проти позову суду не подав. У наданих усних поясненнях заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог за необґрунтованістю.

Відповідачем-2 в порядку статті 60 ГПК України подано зустрічний позов, який ухвалою суду від 17.04.2013 прийнятий судом для спільного розгляду з первісним.

Ухвалою суду від 24.04.2013 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" від зустрічного позову про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008. Провадження у справі №910/5007/13 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів №1» до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008 припинено.

Подане клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу-2 суд відхилив з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідачем-1 подане клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки не встановлені факти і обставини справи, дані про які потребують спеціальних досліджень при визначені поставлених питань, інші питання, які поставлені відповідачем-1 у клопотанні або не стосуються предмета спору або стосуються надання правової оцінки діям сторін, вирішення яких не віднесено до компетенції експерта.

Відповідачем-1 подані наступні клопотання про зупинення провадження у справі:

- про зупинення провадження до у справі до розгляду по суті пов'язаною з нею справи, яка розглядається у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська по цивільній справі №201/5746/2013. На обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 вказав, що на виконання рішення відповідач-2 позбавлений можливості подавати докази та в повній мірі здійснювати процесуальні права через нез'ясоване питання про керівника підприємства;

- про зупинення провадження у справі до розгляду по суті пов'язаною з нею справи №923/554/13 за позовом ТОВ «Концентрат Трейд» до ПАТ «Альфа Банк», ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» про визнання недійсним договору по відкриття кредитної лінії №ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008, яка розглядається господарським судом Херсонської області.

Відповідачем-2 подане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи №923/285/13 за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У задоволенні вищезазначених клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі №910/5007/13 суд відмовив, оскільки не встановив обставин, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, а також судом не встановлено неможливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

У судових засіданнях 15.05.2013, 29.05.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувались перерви.

Відповідачами подані клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців за графіком погашення по 56006501,08 грн. на рік та 4667208,42 на місяць.

Обґрунтовані подані клопотання неможливістю виконати рішення суду у зв'язку із стислістю строку виконання такого рішення (шість місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження).

У задоволенні клопотань про продовження строку розгляду справи на строк поза межами двохмісячного терміну, поданими відповідачами, суд відмовив оскільки не знайшов виняткових обставин та особливостей розгляду даної справи необхідних для застосування приписів ст. 69 ГПК України. На думку суду часу для висловлення правової позиції, зважаючи на явку представників відповідачів у судових засіданнях та надані ними пояснень по суті спору, надання відзиву та письмових заперечень чим скористався відповідач-1, було достатньо, а вказані дії розцінюються як зловживання своїми процесуальними права спрямованими на затягування розгляду справи.

У задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи заявленого 17.06.2013 представником відповідачів судом відмовлено зважаючи на те, що вказана справа на думку суду не віднесена до категорії складних.

Також, відповідач-1 подав клопотання про зобов'язання позивача та відповідача-2 надати суду акт звірки взаєморозрахунків за Кредитним договором станом на час розгляду справи.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що з моменту пред'явлення позову регулярно проводяться списання грошових коштів з банківських рахунків Позичальника, про що свідчать платіжні доручення №36182 від 14.03.2013 на суму 1560000 грн., № 37762 від 14.03.2013 на суму 70000 грн., №50493 від 13.03.2013 на суму 80974 грн.

У судовому засіданні 17.06.2013 позивач підтвердив вищевикладене та подав додаткові пояснення з яких слідує, що відповідачем-2 дійсно було здійснено часткові погашення заборгованості за кредитним договором, вказані проплати були спрямовані на часткове погашення процентів нарахованих за січень 2013 року, а сума заборгованості у зв'язку із цим зменшилась на суму проплат.

Відтак, позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням зменшень (здійснених проплат) та просив суд стягнути 321380776,50 грн. заборгованості за кредитом, 12493747,90 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 264148,58 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 135639,24 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Відтак, має місце нова ціна позову з якої виходить суд.

Відповідачі у наданих поясненнях у судовому засіданні 17.06.2013 проти позову заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2008 між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - Кредитор або Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Будівельних Матеріалів №1» (далі - Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №ІВ386-МВ/08 (далі - Кредитний договір, Договір або Основний договір) згідно з яким Банк відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію на підставі додаткових угод до Договору, окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим Договором (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору з урахуванням змін внесених угодою про внесення змін від 27 вересня 2012 року до Кредитного договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) сума еквівалентна 322280776,50 грн.

Пунктом 1.3 Кредитного договору, з врахуванням змін внесених угодою про внесення змін від 27 вересня 2012 року до Кредитного договору, встановлено, що розмір процентів за користування кредитом складає:

- з 01.09.2012 до 31.12.2012 (включно) розмір процентів за користування кредитом наданим в гривні, становить 7,5% річних;

- з 01.01.2013 становить 22,4% річних.

Строк дії Кредитної лінії закінчується 12 березня 2013 року (п. 1.4 з врахуванням змін знесених додатковою угодою №1 від 13.02.2009 до Кредитного договору).

Згідно з пп. 6.1 Кредитного договору проценти нараховуються щомісяця на суму Кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких надано Кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для частини Кредиту у гривнях чи російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини Кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.

Пунктом 6.2 Договору, з врахуванням змін, внесених додатковою угодою від 11.09.2012 до Кредитного договору визначений наступний порядок нарахування процентів: проценти нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту). Проценти нараховані за грудень та/або квітень, Позичальник зобов'язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

У разі повного повернення Кредиту (достроково або при наявності прострочення), проценти, нараховані за користування кредитом, повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне повернення кредиту недостатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, а залишок коштів на повернення кредиту з урахуванням черговості, передбаченої п. 10.4 цього Договору.

Згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит лише у межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної ліні, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір Кредиту не перевищував ліміт Кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього Договору, укладеної між Позичальником і Банком, у строк не пізніше 2 (двох) днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору. У кожній такій додатковій угоді Сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у пункті 10.2. Кредитного договору.

Пунктом 4.3 Основного договору визначено, що протягом строку дії Кредитної лінії та у межах вільного залишку її ліміту за умови укладення додаткових угод згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору Позичальник має право необмежену кількість разів отримати Кредит у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що Позичальник повинен повернути Банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 24 місяці з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 24 місяці до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.4 цього Договору - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про відкриття кредитної лінії Позичальнику було надано сорок два транші, а саме:

- на підставі Додаткової угоди №1 від 26.11.2008, Позичальнику надано транш у сумі 485000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №41080;

- на підставі Додаткової угоди №2 від 03.12.2008, Позичальнику надано транш у сумі 1200000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №26696;

- на підставі Додаткової угоди №3 від 09.12.2008, Позичальнику надано транш у сумі 1650000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №29882;

- на підставі Додаткової угоди №4 від 16.12.2008, Позичальнику надано транш у сумі 1000000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №37863;

- на підставі Додаткової угоди №5 від 23.12.2008, Позичальнику надано транш у сумі 650000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №26695;

- на підставі Додаткової угоди №6 від 13.01.2009, Позичальнику надано транш у сумі 500000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №22930;

- на підставі Додаткової угоди №7 від 22.01.2009, Позичальнику надано транш у сумі 200000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 23466;

- на підставі Додаткової угоди №8 від 29.01.2009, Позичальнику надано транш у сумі 580000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №43845;

- на підставі Додаткової угоди № 9 від 06.02.2009, Позичальнику надано транш у сумі 130000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № 6492;

- на підставі Додаткової угоди №10 від 19.02.2009, Позичальнику надано транш у сумі 130000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №29863;

- на підставі Додаткової угоди №11 від 03.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 550000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №30759;

- на підставі Додаткової угоди №12 від 05.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 800000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №25374;

- на підставі Додаткової угоди №13 від 17.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 90000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №30675;

- на підставі Додаткової угоди № 14 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 230047,47 євро, що підтверджується меморіальним ордером №23899;

- на підставі Додаткової угоди №15 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 4000 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 23907;

- на підставі Додаткової угоди №16 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 9025000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 23909;

- на підставі Додаткової угоди №17 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 1500000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №23920;

- на підставі Додаткової угоди №18 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 5100000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №23922;

- на підставі Додаткової угоди №19 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 1300000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №23927;

- на підставі Додаткової угоди №20 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 1300000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №23924;

- на підставі Додаткової угоди №21 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 450000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №23930;

- на підставі Додаткової угоди №22 від 19.03.2009, Позичальнику надано транш у сумі 540000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №23932;

- на підставі Додаткової угоди №23 від 01.04.2009, Позичальнику надано транш у сумі 35000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №25389;

- на підставі Додаткової угоди №24 від 07.04.2009, Позичальнику надано транш у сумі 360000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №46294;

- на підставі Додаткової угоди №25 від 05.05.2009, Позичальнику надано транш у сумі 330415,20 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №128022;

- на підставі Додаткової угоди №26 від 30.07.2009, Позичальнику надано транш у сумі 1650000 євро, що підтверджується меморіальним ордером №506307;

- на підставі Додаткової угоди №27 від 29.12.2009, Позичальнику надано транш у сумі 22000000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №131881;

- на підставі Додаткової угоди №28 від 28.01.2010, Позичальнику надано транш у сумі 6735481 грн., що підтверджується меморіальним ордером №22014;

- на підставі Додаткової угоди №29 від 28.01.2010, Позичальнику надано транш у сумі 1177413,75 грн., що підтверджується меморіальним ордером №22054;

- на підставі Додаткової угоди №30 від 16.02.2010, Позичальнику надано транш у сумі 16605638,61 грн., що підтверджується меморіальним ордером №19411;

- на підставі Додаткової угоди № 1 від 05.03.2010, Позичальнику надано транш у сумі 18800000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №20076;

- на підставі Додаткової угоди №32 від 16.03.2010, Позичальнику надано транш у сумі 69236727 грн., що підтверджується меморіальним ордером №10479;

- на підставі Додаткової угоди №33 від 25.03.2010, Позичальнику надано транш у сумі 24500000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №23269;

- на підставі Додаткової угоди №34 від 29.04.2010, Позичальнику надано транш у сумі 32490000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №147191;

- на підставі Додаткової угоди №35 від 30.07.2010, Позичальнику надано транш у сумі 7588000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №54341;

- на підставі Додаткової угоди №36 від 03.08.2010, Позичальнику надано транш у сумі 19680000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №10368;

- на підставі Додаткової угоди №37 від 06.08.2010, Позичальнику надано транш у сумі 19470000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №4634;

- на підставі Додаткової угоди №38 від 29.12.2010, Позичальнику надано транш у сумі 11984889,97 грн., що підтверджується меморіальним ордером №10321;

- на підставі Додаткової угоди №39 від 28.02.2011, Позичальнику надано транш у сумі 6422417,71 грн., що підтверджується меморіальним ордером №20736;

- на підставі Додаткової угоди №40 від 31.05.2011, Позичальнику надано транш у сумі 8710000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №237340;

- на підставі Додаткової угоди №41 від 29.08.2011, Позичальнику надано транш у сумі 5800000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №23515;

- на підставі Додаткової угоди №42 від 27.09.2012, Позичальнику надано транш у сумі 32661611,46 грн., що підтверджується меморіальним ордером №43708.

Таким чином, Банком було здійснено кредитування Позичальника на умовах та в порядку, встановлених Кредитним договором.

Також, факт надання кредиту підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

У результаті порушення умов Кредитного договору щодо строків сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами у Позичальника, за даними Банку, станом на 14.03.2013 виникла заборгованість за кредитом в сумі 321380776,50 грн. та заборгованість за процентами в сумі 14258442,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Позичальником після порушення провадження у справі частково погашалась сума заборгованості, а саме:

14.03.2013 сплачено 80974,57 грн. та 1630000 грн.;

01.04.2013 сплачено 52720 грн.;

15.04.2013 сплачено 1000 грн.

Вказані проплати, які враховуючи умови укладеного Кредитного договору, що стосуються черговості погашення заборгованості (п. 10.4 Кредитного договору) були зараховані Банком в рахунок часткового погашення процентів, нарахованих за січень 2013 року.

Таким чином, враховуючи часткове погашення Позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на 14.03.2013 заборгованість Боржника за кредитом складає 321380776,50 грн., а заборгованість за процентами складає 12493747,90 грн.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, факт наявності у Позичальника заборгованості за кредитом у сумі 321380776,50 грн., і яка станом на момент ухвалення рішення не була погашена відповідачем-2, позивачем належним чином доведений, документально підтверджений. Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи.

Доказів сплати вказаної суми заборгованості станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.

Отже, факт наявності у Позичальника заборгованості за Кредитним договором у вищевказаній сумі позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Посилання відповідача-2 на те, що надані позивачем на підтвердження факту отримання відповідачем-2 кредиту меморіальні ордери не містять даних про обставини надання ПАТ «Альфа-Банк» кредиту на користь ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1», а саме відсутні надписи "Проведено банком" та "Підпис банку", окрім того в графі Платник зазначено ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» код ЄДРПОУ 35115625 з призначенням платежу «надання кредиту за кредитним договором № ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008», у зв'язку із цим, вказані меморіальні ордери не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують фактів надання ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів на користь ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1», судом не береться до уваги з огляду на наступне.

Надані меморіальні ордери, які зазначені судом вище, у матеріалах справи містяться у копіях, оригінали вказаних документів були досліджені судом в судовому засіданні на яких містяться відмітки про проведення останніх Банком з наявністю відповідних підписів уповноважених осіб Банку з призначенням платежу надання кредиту за кредитним договором №ІВ386-МВ/08 від 24.11.2008. Суми визначені у вказаних ордерах відповідають сумам визначеним сторонами в укладених додаткових угодах щодо кожного траншу. В графі платник зазначено, що Банком платника (відповідача-2) є ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві.

Таким чином, вказані меморіальні ордери підтверджують факт надання ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів на користь ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1».

Крім того, факт надання кредитних коштів у вказаних сумах також підтверджується банківськими виписками з рахунків Позичальника за період з 24.11.2008 до 14.03.2013, які містяться у матеріалах справи.

Позивачем також нараховані проценти за користування кредитом, які з урахуванням часткового погашення заборгованості становлять 12493747,90 грн. за період з 01.01.2013 до 14.03.2013.

Заперечення відповідача-2 щодо того, що позивачем не здійснено обґрунтованого розрахунку суми заборгованості з урахуванням переведення заборгованості у валюті в гривні за відповідним курсом валют визначеним Національним банком України на день звернення із позовом, в зв'язку із цим позивач невірно розрахував штрафні санкції та заборгованість за відсотками судом визнається необґрунтованим та не приймається до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься розрахунок процентів за користування кредитом, зокрема період нарахування, дні у періоді, ставка %, заборгованість за період, сума нарахованих процентів за період, сума сплачених процентів за період. Таким чином, поданий до суду розрахунок містить вичерпну інформацію необхідну для розрахунку суми заборгованості за процентами.

Щодо того, що кредитні кошти надавались в доларах США, Евро та гривні, однак позивач просить суд стягнути з відповідача суму в гривнях при цьому не здійснює відповідного еквівалентного розрахунку, суд вказує, що згідно наданих пояснень позивача та відповідно до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості позивачем проводився станом на 14.03.2013 із здійсненням відповідного еквавіленту доларів США та Евро щодо гривні (за офіційним курсом НБУ (станом на 14.03.2013) за 100 доларів США 799,3000 грн., а за 100 Евро 1037,5713 грн.), при цьому судом враховано, що станом на день винесення рішення, тобто 17.06.2013 (за офіційним курсом НБУ (станом на 17.06.2013) за 100 доларів США 799,3000 грн., а за 100 Евро 1063,3088 грн.

Відтак, шляхом проведення нескладного математичного перерахунку судом визнається сума боргу за кредитом та процентами обґрунтованою з відповідним здійсненням еквівалентного перерахунку іноземних валют щодо гривні.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що контррозрахунків в яких були б визначені інші суми заборгованості не було здійснено ані відповідачем-1, ані відповідачем-2.

Вищевикладене спростовує посилання відповідача-1 на те, що в матеріалах справи не міститься обґрунтованого розрахунку, а суми заявлені до стягнення не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими.

Відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 14.03.2013 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з врахуванням часткових проплат, а саме в сумі 12493747,90 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 11.1 Кредитного договору за прострочення повернення Кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 264148,58 грн. пені за кредитом та 135639,24 грн. пені за процентами за користування кредитом визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Перевіривши розрахунок, який міститься в матеріалах справи суд вказує, що останній відповідає умовам Кредитного договору та вимогам чинного законодавства України.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концентрат трейд» було укладено договір поруки №166-П/09 від 27.08.2009 з внесеними укладеною додатковою угодою №1 від 27.01.2010 до Договору поруки змінами (далі - Договір поруки).

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки Поручитель поручився за виконання обов'язків Позичальника, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов'язку повернути Банку наданий за Основним договором кредит, загальна сума якого у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий такий кредит, повинен бути повернутий у валюті, у якій його надано, та у останній день строку, що складає 24 місяці з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш надано, або у останній день будь-якого меншого чи більшого строку, якщо такий буде визначений згідно з Основним договором та/або додатковою угодою, а транші, надані менше ніж за 24 місяці до дня закінчення строку дії кредитної лінії, - у день закінчення строку кредитної лінії;

- обов'язку сплачувати Банку проценти за користування Кредитом наданим у розмірах, встановлених Основним договором та/або додатковою угодою у строки, визначені Основним договором;

- обов'язку, у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково, повернути Банку Кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що передбачені Основним договором або випливають з нього;

- обов'язку сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Пунктами 3.1-3.2 Договору поруки встановлено, що Позичальник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов'язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник. При цьому, відповідальність Поручителя, передбачена статтею 3.1 Договору поруки наступає у випадку, якщо Позичальник допустить прострочення виконання будь-якого з обов'язків, зазначених у пункті 2.1 Договору поруки.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення зменшених позовних вимог позивача.

У задоволенні клопотань відповідачів про розстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців за графіком погашення по 56006501,08 грн. на рік та 4667208,42 на місяць судом відмовлено, у зв'язку із не встановленням конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та встановленим господарським судом способом, тобто відсутністю підстав з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду, а посилання відповідачів на стислість строків виконання рішення суду (шість місяців) передбаченого вимогами Закону України «Про виконавче провадження» судом визнається необґрунтованим, оскільки вказане не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду та обставиною, що дійсно ускладнює виконання рішення суду і потребує його розстрочення.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концентрат трейд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 16-Б, офіс 4, ідентифікаційний код 35115447), Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 79, ідентифікаційний код 35115625) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23494714) 321380776 (триста двадцять один мільйон триста вісімдесят тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 50 коп., заборгованості за кредитом, 12493747 (дванадцять мільйонів чотириста дев'яносто три тисячі сімсот сорок сім) грн. 90 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 264148 (двісті шістдесят чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 58 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 135639 (сто тридцять п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 24 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а також 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

Суддя Р.Б. Сташків