Ухвала

від 18.06.2013 по справі 826/449/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/449/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будмаржитло» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будмаржитло» (надалі - позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000452201 від 02.08.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС, на підставі пп.78.1.11, п.78.1 ст. 78 , ст. 75 , ст. 82 Податкового кодексу України , у заявку з надходженням до ДПІ постанови про призначення документальної перевірки від 11.04.2012 старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М., проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Будмаржитло» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість

За наслідками перевірки складено Акт перевірки від 23.07.2012 №5038/22-417/35806648, яким встановлено порушення Позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 , п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі -Кодекс) та п.4 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 314 500 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки від 23.07.2012 №5038/22-417/35806648, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС винесено спірне податкове повідомлення-рішення: №0000452201 від 02.08.2012 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 393125грн., в тому числі за основним платежем - 314500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 78625,00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що на момент винесення оскаржуваного рішення правових підстав для його винесення у відповідача не було, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Органи державної податкової служби відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абзацом 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України , який визначає, що податковий орган проводить документальну позапланову перевірку у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено під час розгляду справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Будмаржитло» на виконання постанови від 11.04.2012 старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М.

Отже, враховуючи, що перевірка позивача проведена на виконання вищезазначеної постанови, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Будмаржитло» була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України , що не заперечується відповідачем та підтверджується актом перевірки від 23.07.2012 №5038/22-417/35806648.

За таких обставин, відповідач, згідно пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України , не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Проте, під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження прийняття судом рішення за наслідками розгляду кримінальної справи №69-116 по обвинуваченню засновника та директора ТОВ «Техавтокомплект» ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ «ДООРС» ОСОБА_3, засновника та директора ТОВ «Оптдевайс» ОСОБА_1, директора ТОВ «Спорт-Торг» ОСОБА_4 та громадян ОСОБА_10 і ОСОБА_11, за ознаками злочинів, передбачених ст.. 27 ч.5, 212 ч.3, 205 ч.2 КК України , а також ОСОБА_12, ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб щодо фіктивного підприємництва (придбання ТОВ «Буд АМВ Груп») з метою прикриття незаконної діяльності та сприяння в ухиленні від сплати податків за ст. 27 ч.5-212, ч.3, ч.2 ст. 205 КК України .

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення правових підстав для його винесення у Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби не було.

За таких обставин, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 23.07.2012 №5038/22-417/35806648, що призначена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. від 11.04.2012, відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 01 жовтня 2012 року по справі №К/9991/42373/12, від 15 жовтня 2012 року по справі К/9991/49494/12 та в постанові від 19 грудня 2012 року по справі № К/9991/64526/12.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оскільки відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України , колегія суддів вважає, що відповідач передчасно прийняв податкове повідомлення-рішення №0000452201 від 02.08.2012, якими визначив позивачу суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

З огляду на Акт перевірки позивача, вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом було здійснено аналіз первинних бухгалтерських/податкових документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Збудпроект-1», ТОВ «Будівельне управління 26», як то Договору субпідряду, Акти здачі-приймання виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні, на підставі яких позивачем і було сформовано спірну суму податкового кредиту в 314 500грн. (стр.4-6 Акту перевірки).

Однак, не приймаючи до уваги змісту та обсягу вказаних господарських операцій, згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , контролюючий орган приходить до висновків про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами з огляду на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №69-116, зокрема, протоколи допитів обвинувачених осіб.

Вказана обставина, на думку суду, не може бути виключно-достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішенням суду, що набрало законної сили, яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Проте, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи, судом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ПП «Будмаржитло», ТОВ «Збудпроект-1», ТОВ «Будівельне управління 26» на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або угод, укладених в порушення публічного порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.