Рішення

від 13.06.2013 по справі 115/1371/13-ц

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 115/1371/13-ц

Провадження № 2/115/656/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" червня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі, еквівалентній 1 800 доларам США - 14 470 грн.

Позов мотивований тим, що 3 травня 2012 року сторони уклали договір позики, на підставі якого позивачем було передано відповідачу 1 800 доларів США, про що ОСОБА_2 написав розписку, яку передав позивачу. Одночасно сторони домовилися про строк повернення позичених коштів - до 1 вересня 2012 року, після закінчення якого кошти повернені не були.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, просив суд їх задовольнити та пояснив, що в 2011 році між сторонами був укладений договір позики; ОСОБА_2 не належно виконував свої зобов'язання за цим договором, і 3 травня 2012 року сторони домовилися про укладення нового договору позики на суму невиконаних зобов'язань - 1 800 доларів США, припинивши старі правовідносини з договору позики, частина зобов'язань за якими виконана відповідачем не була.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в ньому та дав пояснення, якими підтвердив викладені ОСОБА_1 обставини, зазначивши при цьому, що про сплату боргів за попереднім договором має (але не при собі) письмові докази, серед яких датована квітнем-березнем 2012 року розписка про повернення ним коштів в розмірі 2 000 доларів США; вимоги ж про сплату 1 800 доларів США вважає здирництвом, оскільки реальний борг був ним виплачений, а стягувані з нього кошти є процентами, із розміром яких він не згоден, а розписку склав для повернення від позивача іншої розписки - про передачу у завдаток в рахунок позичених в 2011 році у ОСОБА_1 коштів належної його дружині земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положенням частини 2 статті 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 3 травня 2012 року уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 отримав у борг 1 800 доларів США, які зобов'язався повернути в строк до 1 вересня 2012 року, про що власноручно склав розписку, яку передав позивачеві (а.с. 3). Позивачем оригінал розписки в судовому засіданні наданий суду та долучений до матеріалів справи.

Відповідно до частин 1, 2 статі 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Сторонами визнається, а відтак і є встановленою в порядку частини 1 статті 61 ЦПК України судом обставиною, що за укладеним між сторонами договором позики від 3 травня 2012 року фактично кошти ОСОБА_2 не передавалися, а розмір боргових зобов'язань за цим договором є сумою невиконаних зобов'язань відповідача за раніше існуючим договором позики, який також був укладений в доларах США.

При цьому наявність чи відсутність у ОСОБА_2 доказів виконання попереднього договору позики не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки на підставі частини 2 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Отже, попередні боргові зобов'язання відповідача перед ОСОБА_1 є припиненими з часу досягнення сторонами домовленості про суму невиплачених ОСОБА_2 боргів та укладення договору позики (у формі написання боргової розписки) на зміну попередніх зобов'язань.

За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а позичені (шляхом новації) кошти - стягненню з ОСОБА_2 в обумовленому договором (в розписці) розмірі - 1 800 доларів США за офіційним курсом цієї валюти на час розгляду справи в суді, тобто в національній валюті - гривні, оскільки положеннями частин 1, 2 статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки офіційний курс НБУ відносно долара США станом на 13 червня 2013 року складає 799,30 грн. за 100 доларів США, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 14 387,40 грн. (1 800 Ч 7,993 = 14 387,40), а не 14 470 грн., як просив ОСОБА_1 в позовній заяві; відтак в решті позову - слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з того, що позивачем при зверненні до суду із позовом було сплачено 229,40 грн. (а.с. 8), а позов підлягає задоволенню на суму 14 387,40 грн. із 14 470 грн. заявлених (99 %), то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у відповідній частці від сплаченої суми - в розмірі 227,11 грн. (99 % від 229,40 = 227,11).

На підставі статей 533, 604, 625, 1046, 1047, 1049, 1053 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 60, 61, 88, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 14 387 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 40 коп.

В решті позову - відмовити.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 227 (двісті двадцять сім) грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.