Постанова

від 18.06.2013 по справі 825/768/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/768/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРА-ГРУП» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ВЕРА-ГРУП» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 19.12.2012 № 0005872320 та від 19.12.2012 № 0005862320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача відповідно до наказу начальника ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби від 23.11.2012 № 3513 та наказу Державної податкової служби у Чернігівській області від 23.11.2012 № 415 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВЕРА-ГРУП" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за квітень, вересень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдком» (код ЄДРПОУ 37701730), ТОВ «Укрдрім» (код за ЄДРПОУ 36302590) та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами, за результатами якої складено акт перевірки від 03.12.2012 № 2606/22/36823341 (а. с. 11 - 20).

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, тобто встановлено заниження податку на прибуток 2-3-й квартали 2011 року в сумі 61716,00 грн., а саме: за 2-й квартал 2011 року - 19166,00 грн., за 2-3 кв-ли - 61716,00 грн., а також пп. 44.6 ст. 44, п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, тобто встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 53667,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 16667,00 грн. та за вересень 2011 року в сумі 37000,00 грн.

На підставі акта перевірки від 03.12.2012 № 2606/22/36823341 ДПІ у м. Чернігові були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005862320 від 19.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 72168,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 53667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18501,00 грн.);

- № 0005872320 від 19.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 61716,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 61716,00 грн.).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до Державної податкової служби в Чернігівській області, за результатами якої винесено рішення про результати розгляду скарги від 16.01.2013 № 33/10/10715, яким залишило без задоволення скаргу ТОВ «ВЕРА-ГРУП», а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін (а. с. 21-23).

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням Державної податкової служби в Чернігівській області, ТОВ «ВЕРА-ГРУП» подало скаргу до Державної податкової служби України, за результатами якої винесено рішення про результати розгляду скарги від 13.12.2012 № 2222/6/10-2115, яким скаргу ТОВ «ВЕРА-ГРУП» залишено без задоволення (а. с. 24-25).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку позивача, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі, тому виключення вищевказаних сум зі складу витрат та податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість і податку на прибуток - є незаконними.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що угоди між позивачем та ТОВ «Укрдрім» і ТОВ «Укртрейдком» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, первинні документи, що посвідчують угоди є нікчемними, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрдрім» (постачальник) у був укладений договір купівлі-продажу від 29.04.2011 (а.с. 48-50) щодо придбання тканини смісової в кількості 4999,00 м.

На підтвердження реальності здійснення господарських операції з ТОВ «Укрдрім» позивачем подано до суду першої інстанції копію договору, виписані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товаро-транспортні накладні.

ТОВ «ВЕРА-ГРУП» за квітень 2011 року задекларувало податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укрдрім» в сумі 16667,00 грн.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

До ДПІ у м. Чернігові від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт від 08.02.2012 № 524/23-3/36302590 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.11.2011 та акт від 07.03.2012 № 115/23-3/3630259 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 19.09.2009 по 30.11.2011.

ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що у зв'язку з тим, що місцезнаходження суб'єкта господарювання не встановлено, направлені службові записки: до ГВПМ ДПІ у Печерському районі Києва від 20.10.2011 № 1967/23-3/36302590 та до УПМ ДПА у Київській області від 20.10.2011 № 14581/9/23-309 про надання інформації, щодо проведених заходів із розшуку керівників підприємства. Згідно - бази АІС РПП підприємство має стан - 3 «прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)».

Від ВПМ Броварської ОДПІ отримано відповідь про проведення опрацювання місцезнаходження підприємства за юридичною та фактичною адресами: 7100; м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26/0, корп. 0, кв. 0. При проведенні перевірки встановлено, що за вищезазначеною адресою ТОВ «Укрдрім» не знаходиться, про що складено акт від 28.10.2011.

Таким чином, у вищезазначених актах відносно ТОВ «Укрдрім» зроблено висновки, що контрагентами - постачальниками є підприємства, які мають ознаки фіктивності, кількість працюючих - 1 особа, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг); перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2011 по 30.11.2011, які підпадають під визначення ст.185 ПК України.

Також, згідно до висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України у м. Києві № 28 від 03.02.2012 встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Укрдім» ОСОБА_2, у звітних документах фірми, виконані ймовірно іншою особою.

Відносно ТОВ «Укрдрім» порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства № 50-6270.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Укрдрім» здійснювалась ним поза межами правового поля, а укладені ним правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Укрдрім», не потребують доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнані недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Укртрейдком» (постачальник) у перевіряємий період був укладений договір купівлі-продажу від 05.09.2011 № 050911 щодо придбання тканини діагональ в кількості 6000 м., тканини камуфльованої в кількості 3000 м., тканини брезентової в кількості 1500 м., нитки в кількості 1000 шт.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Укртрейдком» позивачем подано копії договорів, виписані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні.

ТОВ «ВЕРА-ГРУП» за вересень 2011 року задекларувало податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдком» в сумі 37000,00 грн.

До ДПІ у м. Чернігові від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт від 06.02.2012 № 481/23-9/37701730 про неможливість проведення зустрічної звірки «Укртрейдком» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 22.07.2011 по 31.12.2011.

Згідно даного акту встановлено, що операції ТОВ «Укртрейдком» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) «Укртрейдком» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Укртрейдком» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 0 осіб.

Крім того, старшим слідчим СВ ПМДПІ у Солом'янському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Рожковим Ю.О. 26.12.2011 допитано в рамках кримінальної справи 79-00227 засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Укртрейдком» ОСОБА_4, який пояснив, що за грошову винагороду у розмірі 500 грн. зареєстрував підприємство без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 05.03.2012, контрагенти позивача, податкові накладні, яких стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що виписані ТОВ «Укртрейдком» податкові накладні, які стали підставою для формування ТОВ «ВЕРА-ГРУП» податкового кредиту, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Отже, висновок про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ТОВ «ВЕРА-ГРУП» податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що не було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене незаконенне та необгрунтоване рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав до суду належні докази, що підтверджують факт правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 19.12.2012 № 0005872320 та від 19.12.2012 № 0005862320.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.