Ухвала

від 18.06.2013 по справі 826/3420/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3420/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.,

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлення від 11.10.2012 № 2146/22-2011, наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби № 1478 від 11.10.2012 та відповідно до підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн».

За результатами перевірки складено акт № 320/22-20/37164784 від 23.10.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн» (ЄДРПОУ 37164784) з питань взаємовідносин з ТОВ «Праймторг» (ЄДРПОУ 37240655) за період з 01.01.2012 по 29.02.2012 (далі - акт перевірки від 23.10.2012).

Відповідач дійшов висновку, що правочини здійснені між ТОВ «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн» та ТОВ «Праймторг», згідно ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України є нікчемними та в порушення пп. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.6, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 050 597 грн. в т.ч. за січень 2012 року на суму 40 416 грн., за лютий 2012 року на суму 1 010 181 грн.

На підставі акту перевірки від 23.10.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2012 № 0003992220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 313 246,25 грн., в т.ч. 1 050 597,00 грн. - основний платіж та 262 649,25 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Судом також встановлено, що 11.01.2012 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Праймторг» (Постачальник) укладено Договір № 110112 про поставку товару, на підставі якого ТОВ «Праймторг» виписало на адресу позивача податкові накладні від 15.02.2012 № 16, від 08.02.2012 № 6, від 27.02.2012 № 26, від 27.02.2012 № 25, від 01.02.2012 № 2, від 26.01.2012 № 14, від 30.01.2012 № 17, від 30.01.2012 № 18, від 24.01.2012 № 13, від 12.01.2012 № 3.

На підставі зазначених податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 1 050 597 грн.

Позивач на підтвердження виконання Договору № 110112 від 11.01.2012 надав копії: видаткових накладних, відповідно до яких загальна вартість поставленого товару складає 6 303 578,6 грн. в т.ч. ПДВ 1 050 597,00 грн.; податкових накладних, відповідно до яких загальна вартість поставленого товару складає 6 303 578,6 грн. в т.ч. ПДВ 1 050 597,00 грн.; копії банківських виписок про перерахування на рахунок ТОВ «Праймторг» грошових коштів у розмірі 3 912 504,58 грн. на виконання умов Договору № 110112 від 11.01.2012.

Судом першої інстанції були дослідженні документи на підтвердження реальності здійснення спірних операцій з ТОВ «Праймторг», а саме: копії договору, видаткових накладних, податкових накладних та платіжних доручень, банківських виписок, витяг з журналу реєстрації довіреностей, на підставі чого суд дійшов до висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірними, виходячи з наступного:

Так у пункті 3.2 Договору № 110112 від 11.01.2012 зазначено: «Найменування, асортимент, ціна та кількість Товару що постачаються, вказуються у супроводжувальних документах на товар, а саме: рахунках-фактурах, товарних накладних та/або актах приймання-передачі товарів (виконаних робіт), які є невід'ємною частиною Договору».

Передбачених Договором № 110112 від 11.01.2012 товарних накладних та/або актів приймання-передачі товарів (виконаних робіт) позивач суду не надав.

У видаткових накладних, складених від імені ТОВ «Праймторг» на виконання Договору № 110112 від 11.01.2012, містяться посилання на довіреності для одержання товару.

Позивач надав до матеріалів справи копії журналу довіреностей.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (далі - Інструкція), бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог п. 3 Інструкції, журнал довіреностей, наданий позивачем не пронумерований, не прошнурований та не скріплений підписами керівника і головного бухгалтера позивача.

Крім того, відповідно до записів, вчинених в журналі довіреностей, вбачається, що довіреності, на які є посилання у видаткових накладних, директор ТОВ «Секьюре Нетворкінг Дістрібьюшн» виписав на власне ім'я. Позивач не надав пояснень стосовно мети та необхідності видання таких довіреностей.

Позивач також не надав доказів транспортування товару від ТОВ «Праймторг». Водночас, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Згідно п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, правила оформлення документів на перевезення, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем не надано складених у відповідності до вимог законодавства первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1. ст.198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 1 050 597 грн. по операціям з ТОВ «Праймторг», враховуючи відсутність первинних документів, які мали бути складені за результатами здійснення операцій з поставки товарів та надання послуг ТОВ «Праймторг» позивачу, зокрема, довіреності, рахунки-фактур, на які є посилання у видаткових накладних, а також товарно-транспортні накладні, що мали бути складені у разі здійснення перевезення товару на виконання угод з ТОВ «Праймторг» та складання яких передбачено умовами Договору № 110112 від 11.01.2012, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Секююре Нетворкінг Дістрібьюшн» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.