Постанова

від 20.06.2013 по справі 29/88

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2013 р. справа №29/88

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А. від позивача:не з"явився від відповідача:не з"явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010 року у справі№29/88 (суддя Риженко Т.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплосервис», м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 124 340,72грн. ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртеплосервис», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 70 923,60грн., 3% річних у сумі 4 360,34грн., пені у розмірі 32 460,66грн., інфляційних у сумі 16 596,12 грн.

Заявою від 01.12.2010р. №б/н позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 70 923,60грн., 3% річних у сумі 4 360,34грн., пеню у розмірі 8487,51грн., індексу інфляції у сумі 16 596,12грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.12.10р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплосервис», м. Донецьк задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк заборгованість в розмірі 70 923,60грн., інфляційні в розмірі 16 596,12грн., 3% річних в розмірі 4 357,13грн., пеню в розмірі 8 138,77грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход» м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 01.12.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртеплосервис», м. Донецьк відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судове засідання не з"явився.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Ухвалою від 30.03.2011р. апеляційне провадження у справі №29/88 було зупинено до вирішення спору по справі №2/16пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплосервис», м.Донецьк про визнання недійсним договору №06-43/07 від 17.05.2007р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2013р. по справі №2/16пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртеплосервис» м.Донецьк відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору №06-43/07 від 17.05.2007р.

Ухвалою від 05.06.2013р. поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. у справі №29/88.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртеплосервис" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Восход" (Замовник) був укладений договір №06-43/07 ( далі по тексту - договір), відповідно п.1.1 якого виконавець зобов'язувався поставити матеріали та обладнання, провести монтаж та пусконалагодження обладнання на об'єкти - „Котельня для торгівельного комплексу „Обжора" розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Леніна, Кіровський район, а замовник - оплатити та прийняти обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи в номенклатурі, кількості та по цінам, вказаним у „Специфікації на поставлене обладнання" (Додаток №1), „Договірній ціні" (Додаток №2), які є невід'ємною частиною договору, на умовах Франко завод (EXW) м.Донецьк.

Відповідно до п. 1.2 договору, сума договору складає 477 719грн. 00коп., в. тому числі ПДВ 20% - 79 619,84 грн., з яких: поставка матеріалів та обладнання: 364 638 грн. 25 коп.; монтаж та пусконалагодженя обладнання: 113 080 грн. 75 коп.

Пунктом 3.2 договору встановлений наступний порядок розрахунків: замовник протягом 10 днів після підписання договору здійснює передоплату 100% вартості поставленого обладнання та 50% вартості монтажних пусконалагоджувальних робіт; інші 50% вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт оплачує протягом 3 (трьох) днів від дати їх приймання відповідно розділу 4 Договору (п.3.2 Договору)

За умовами п.4.1 договору, виконавець протягом 3 (трьох) днів від дати фактичного виконання монтажних робіт та/або пусконалагоджувальних робіт складає, підписує та направляє Замовнику „Акт приймання-передачі виконаних робіт" (форми КБ-2в, КБ-3).

Строк дії договору: з моменту підписання до 31.12.2007р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за договором ( п. 5.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

Договір підписаний обома сторонами з протоколом розбіжностей від 29.05.2007р., скріплений печатками обох підприємств.

На виконання умов договору, позивачем у грудні 2007р., травні 2008р. виконані роботи на загальну суму 460 923,60грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками обох підприємств. Крім того, між сторонами підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Отже, роботи відповідачем прийняті відповідно до вимог ст. 853 Цивільного кодексу України.

Відповідачем зобо»язання з оплати виконаних робіт виконані частково в розмірі 390 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями, у зв»язку з чим рахується борг в розмірі 70 923,60грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, будівельні роботи на об»єкті відповідача були здійснені відповідно до умов укладеного між сторонами договору №06-43/07 від 17.05.2007р., на який є посилання в актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робі, і який є предметом данного спору.

Таким чином, суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо неналежної якості виконаних робіт, що є, відповідно до п. 4.3 договору, підставою вважати прийнятими акти виконаних робіт без заперечень.

В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати прийнятих ним без заперечень та зауважень робіт, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк заборгованість в розмірі 70 923,60грн.

В зв»язку з невиконанням відповідачем грошових зобов»язань позивачем нарахована пеня в розмірі 8 487,51грн. за період з 12.06.2008р. по 11.12.2009р. згідно п. п.7.2 договору ( в редакції протоколу розбіжностей), яким передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставки обладнання та/або виконаних монтажних та пусконалагоджувальних робіт по договору, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який виплачується пеня, за кожен день прострочення".

Відповідачем ні заяв, ні клопотань відповдіно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, не надано.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем судова колегія вважає, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки нарахування пені повинно здійснюватися згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк пеню за період з 12.06.2008р. по 04.12.2008р. в розмірі 8138,77грн.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 4 360,34грн. за період з 12.06.2008р. по 30.06.2010р. та інфляційні в розмірі 16 596,12грн. та за період з 12.06.2008р. по 30.06.2010р . на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем судова колегія вважає, що позивачем допущено арифметичну помилку, а судом першої інстанції правомірно стягнуто 3% річних в розмірі 4 357,13грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок інфляційних здійснений позивачем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк інфляційні нарахування в сумі 16 596,12 грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов"язання в зв"язку з девальвацією грошовою одиниці України.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією не приймається доводи скаржника щодо відсутності права вимоги відхиляються судовою колегією, оскільки в даному випадку датою підписання актів виконаних робіт є останнє число місяця, за який складений акт, а тому право вимоги виникає згідно п. 3.2 договору.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010 року у справі №29/88 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010 року у справі №29/88 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010 року у справі №29/88 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.