Рішення

від 17.06.2013 по справі 916/870/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р.Справа № 916/870/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсаніт"

про стягнення 34 900,62 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Нестеренко С.В. - довіреність б/н від 11.03.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсаніт", в якій просить, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.66-67), стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у розмірі 32 120,84 грн., пеню в розмірі 2 779,78 грн., а всього 34 900,62 грн., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ "Техсаніт" умов укладеного між сторонами по справі договору поставки №_04/01/10_ від 04.01.2010р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 03.04.2013р. було порушено провадження у справі №916/870/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 15.04.2013р.

Ухвалою суду від 15.04.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представника, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 15.05.2013р.

Ухвалою суду від 15.05.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представників сторін, від яких не надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 27.05.2013р.

Ухвалою суду від 27.05.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представників сторін, від яких не надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, невиконання сторонами вимог ухвали суду, а також у зв'язку із витребуваних нових доказів, розгляд справи було відкладено на 17.06.2013р. Крім того, зазначеною ухвалою строк розгляду справи, відповідно до ст.69 ГПК України, було продовжено до 25.06.2013р.

Позивач у судовому засіданні 17.06.2013р. на зменшених, згідно заяви про зменшення позовних вимог (а.с.66-67), позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач - ТОВ „Техсаніт" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом отримання ухвал суду за юридичною адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.33-35), про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових відправлень (а.с.36,42,43,55), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у даному засіданні без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 32 120,84 грн. зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010р. між ТОВ "Південьсантехкомплект" та ТОВ „Техсаніт" був укладений договір поставки №_04/01/10_ (а.с.8-9), відповідно до п.1.1. якого ТОВ "Південьсантехкомплект" (Продавець) зобов'язався передати у власність ТОВ „Техсаніт" (Покупця), а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали та інше обладнання, далі - товар, у кількості, асортименті та по ціні згідно видаткових накладних.

Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до 31.12.2012р., однак не раніше виконання сторонами свої зобов'язань по договору.

Відповідно до п.3.1. договору Поставка товару здійснюється на умовах: FCA - склад Продавця, в редакції - Інкотермс-2000.

Згідно до п. 3.3. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/р Продавця впродовж 30 календарних днів після отримання товару Покупцем, на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 3.4. договору передбачено, дата поставки встановлюється на підставі підписаних накладних на кожну окрему партію товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у період з березня по грудень 2010р. ТОВ "Південьсантехкомплект" було поставлено на користь ТОВ „Техсаніт" товар на загальну суму 22 345,35 грн., про що свідчать підписані Постачальником і уповноваженим представником Покупця видаткові накладні №-000120 від 31.03.2010р. на суму 2592 грн. (а.с.11), №-000352 від 16.07.2010р. на суму 228 грн.(а.с.13), №-000377 від 29.07.2010р. на суму 216 грн. (а.с.14), №-000356 від 21.07.2010р. на суму 1088,40 грн. (а.с. 15), №-000387 від 09.08.2010р. на суму 2482 грн. (а.с.17), №-000406 від 17.08.2010р. на суму 144 грн. (а.с.18), №-000464 від 07.09.2010р. на суму 791,80 грн. (а.с.20), №Пі-0000574 від 29.10.2010р. на суму 13 751,26 грн. (а.с.22), №Пі-000654 від 10.11.2010р. (а.с.24), №Пі-000838 від 21.12.2010р. (а.с.26).

Крім того, у період з 13.11.2009р. по 20.11.2009р. ТОВ "Південьсантехкомплект" було поставлено на користь ТОВ „Техсаніт" товар на загальну суму 11 375,10 грн., про що свідчать підписані Постачальником і уповноваженим представником Покупця видаткові накладні №-001756 від 13.11.2009р. на суму 873,14 грн. (а.с.48), №-001759 від 18.11.2009р. на суму 10 398,76 грн.(а.с.49), №-001762 від 20.11.2009р. на суму 103,20 грн. (а.с.50).

При цьому, суд не погоджується із посиланням позивача, що вказаний товар (на загальну суму 11 375,10 грн.) було поставлено на виконання умов договору поставки №_04/01/10_ від 04.01.2010р. з огляду на те, що зазначений договір було укладено між сторонами після поставки за вищенаведеними видатковими накладними. З урахуванням зазначеного та того, що позивачем не надано доказів укладення між сторонами будь-якого іншого договору поставки, суд оцінює вказану поставку на загальну суму 11 375,10 грн. як таку, що була здійснена за межами договору поставки №_04/01/10_ від 04.01.2010р., тобто дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків за договором поставки, укладеним в усній формі.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, відповідачем було сплачено за поставлений згідно наведених вище видаткових накладних №-001756 від 13.11.2009р. на суму 873,14 грн. (а.с.48), №-001759 від 18.11.2009р. на суму 10 398,76 грн.(а.с.49), №-001762 від 20.11.2009р. на суму 103,20 грн. (а.с.50) товар лише 98,40 грн., що підтверджується випискою з банку (а.с.64), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 11 276,70 грн.

Крім того, відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе за договором поставки №_04/01/10_ від 04.01.2010р. зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, сплативши грошові кошти лише на суму 1 501,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №703 від 15.11.2010р. (а.с.65), у зв'язку із чим у ТОВ „Техсаніт" виникла заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 20 844,09 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за поставлений товар складає 32 120,79 грн. (11 276,70 грн. + 20 844,09 грн.).

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність загальної заборгованості за поставлений товар у розмірі 32 120,79 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 2 779,78 грн., суд зазначає наступне.

Оскільки по тексту рішення вище було встановлено, що поставка за видатковими накладними №-001756 від 13.11.2009р. на суму 873,14 грн. (а.с.48), №-001759 від 18.11.2009р. на суму 10 398,76 грн.(а.с.49), №-001762 від 20.11.2009р. на суму 103,20 грн. (а.с.50), була здійснена за межами письмового договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої зумовлює його нікчемність.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у частині стягнення пені у сумі 1147,29 грн., нарахованої за невиконання зобов'язання по сплаті грошових коштів за поставлений відповідно до вищенаведених накладних товар.

При цьому, щодо нарахованої позивачем пені у сумі 1632,54 грн. за поставлений та не оплачений за договором поставки товар, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну чи неповну оплату товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від не перерахованої суми за кожний день прострочки.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені (а.с.68-70), яка відповідно до розрахунку складає 1632,54 грн., вважає розрахунок позивача вірним, а суму пені такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект", згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсаніт" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25, код 33217140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехкомплект" (65063, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1/3, код 33017126) 32 120 /тридцять дві тисячі сто двадцять/ грн. 79 коп. основної заборгованості, 1632 /одна тисяча шістсот тридцять дві/ грн. 54 коп. пені та 1 663 /одна тисяча шістсот шістдесят три/ грн. 94 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.