Рішення

від 20.06.2013 по справі 927/561/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 20 червня 2013 року по справі №927/561/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/561/13

за позовом: публічного акціонерного товариства «Банк Форум», бул. Верховної

Ради, 7, м. Київ, 02100; адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 17/52, м. Київ, 01030

до відповідача: приватного підприємства «Юридична компанія Інтерюрсервіс-1», вул.Шевченка, 5, офіс 413, м. Чернігів, 14000

про розірвання договору та стягнення 2700000грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривошеїн П.П. - представник, довір.пост.№10/00-27

від відповідача: Павленко А.В. - директор, Павленко А.А. - представник, довір.пост. №7/05 від 23.05.13р. (після перерви в судове засідання не з'явився)

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 04.06.2013р. до 18.06.2013р. та з 18.06.13р. по 20.06.13р.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про розірвання договору №16/07-12/юр про надання юридичних послуг від 16.07.2012р. разом із Додатковими договорами до нього, та про стягнення 2700000грн. боргу, який виник внаслідок авансування позивачем послуг, які не були надані відповідачем.

Відповідач в письмовому відзиві визнає факт укладення між ним та позивачем договору №16/07-12/юр від 16.07.2012р. про надання юридичних послуг, п'яти додаткових угод та договору-доручення до нього, а також здійснення позивачем авансування витрат виконавця на суму 2700000грн. Разом з тим, проти позовних вимог відповідач заперечує виходячи з наступного. Так відповідач повідомляє, що ним на виконання умов договору №16/07-12/юр про надання юридичних послуг від 16.07.2012р., додаткових договорів та договору-доручення до нього були вчинені наступні дії, зокрема: надано усні консультації, роз'яснення стосовно питань проблемних кредитів, договорів іпотеки, боржниками за якими є ТОВ «Авакс ЛТД», ТОВ «Алано Плюс ЛТД», ДП «Інвест Плюс» ТОВ «Алано Плюс ЛТД», ТОВ «Східні Ласощі», ВАТ «Птахокомбінат», фізичні особи Мар'їн Є.О., Мар'їна Т.Є., Ткач А.Ю., Маланюк Ю.М.; здійснено письмовий правовий аналіз ситуації та документів; складено письмовий план роботи щодо проблемних кредитів, договорів іпотеки, боржниками за якими є ТОВ «Авакс ЛТД», ТОВ «Алано Плюс ЛТД», ДП «Інвест Плюс» ТОВ «Алано Плюс ЛТД», ТОВ «Східні Ласощі», ВАТ «Птахокомбінат», фізичні особи Мар'їн Є.О., Мар'їна Т.Є., Ткач А.Ю., Маланюк Ю.М.; розроблено та подано запити до господарського суду Дніпропетровської області, прокуратури м. Києва, прокуратури Дніпровського району м. Києва, Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська; розроблено, підготовлено та 30.07.2012р. подано до прокуратури Автономної Республіки Крим заяву щодо порушення кримінальної справи відносно арбітражного керуючого ВАТ «Птахокомбінат» Кухти В.М. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, здійснено заходи щодо збору та подання доказів для порушення кримінальної справи, розроблено та підготовлено цивільний позов та клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову у кримінальній справі та інші процесуальні дії в межах вказаної кримінальної справи; розроблено та подано заяву до Вишгородського РВ УМВС України в Київській області щодо порушення кримінальної справи відносно боржника Мар'їна Є.О. за вчинення злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України; здійснено декілька відряджень до м. Дніпропетровськ, м. Сімферополь, м. Вишгород; надано докладний письмовий аналіз ПАТ «Банк «Форум» щодо якості ведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості щодо проблемних кредитів.

Факт виконання робіт та надання послуг, на думку відповідача, підтверджується підписаним сторонами актом підтвердження прийняття послуг від 16.08.2012р. За твердженням відповідача, акт підтвердження отримання послуг від 08.10.2012р. за додатковим договором №4-16/07-12/юр від 17.07.2012р. на суму 1000000грн., направлений відповідачем супровідним листом №15/10 від 23.10.2012р. для підписання позивачу та отриманий останнім 24.10.2012р. Однак позивач надіслав відповідачу електронною поштою скановану копію вказаного акту та повідомив йому, що оригінал акту загубився, а новий акт підписати немає можливості, оскільки змінилось керівництво Банку. Разом з тим, на думку відповідача, враховуючи, що позивачем жодних зауважень щодо роботи відповідача не заявлено, а тому акт підтвердження отримання послуг від 08.10.2012р. за додатковим договором №4-16/07-12/юр від 17.07.2012р. на суму 1000000грн. також є фактично погодженим позивачем. Аналогічним чином, у зв'язку з відсутністю зауважень відповідач вважає погодженим також і акт підтвердження прийняття виконаної роботи від 16.05.2013р. за додатковим договором №5-16/07-12/юр від 15.08.2012р. на суму 100000грн.

Факт виконання робіт та надання послуг, на думку відповідача, підтверджується також правовим аналізом від 15.08.2012р., правовим аналізом від 17.08.2012р., правовим аналізом від 28.08.2012р., правовим аналізом від 01.10.2012р., планом роботи від 16.08.2012р., планом роботи від 15.08.2012р., планом роботи від 10.10.2012р., планом роботи від 07.10.2012р., звітом від 15.08.2012р., звітом від 26.08.2012р., звітом від 19.09.2012р.

Таким чином, відповідач стверджує, що ним в повному обсязі та належним чином виконані роботи та надані послуги, замовлені позивачем, за наслідками яких досягнуто реального позитивного правового ефекту у вигляді порушення кримінальних справ проти арбітражного керуючого ВАТ «Птахокомбінат» Кухти В.М., фізичної особи Мар'їна Є.О., визнання ПАТ «Банк Форум» цивільним позивачем у кримінальній справі, повернення під контроль Банку втраченого заставного майна тощо.

В свою чергу, за твердженням відповідача, в порушення умов договору позивач неналежним чином виконував свої обов'язки та не надавав необхідні відповідачу для роботи документи, довіреності, що ускладнило та часом взагалі робило неможливим роботу юридичної компанії по виконанню договорів. Зокрема, позивач не надав відповідачу відповіді на запити до господарського суду Дніпропетровської області, прокуратури м. Києва, прокуратури Дніпровського району м. Києва, Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська; посадові особи Банку також не підписали та не направили ряд запитів, підготовлених юристами відповідача, що унеможливило ініціювання порушення кримінальної справи та продовження робіт по затвердженому 16.08.2012р. плану робіт.

Крім того, за твердженням відповідача за наслідками проведеної ним роботи відбулось погашення заборгованості по деяким проблемним кредитам, а тому позивач відповідно до п.2.2. додаткових договорів до договору №16/07-12/юр про надання юридичних послуг від 16.07.2012р. має сплатити відповідачу додатково винагороду у розмірі 10% від суми, яка фактично стягнута на рахунок Банку з боржників. За підрахунком відповідача, позивач зобов'язаний сплатити йому винагороду в сумі 16727528грн. за додатковим договором №2-16/07-12/юр від 17.07.2012р., винагороду в сумі 1000000грн. за додатковим договором №3-16/07-12/юр від 17.07.2012 року та винагороду в сумі 100000грн. за додатковим договором №5-16/07-12/юр від 15.08.2012р. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього 2700000грн. боргу, оскільки вказані кошти згідно з призначення платежу є «авансуванням витрат на юридичні послуги». При цьому, за твердженням відповідача, при виконання договору №16/07-12/юр від 16.07.2012р. ним понесені витрати на загальну суму 3005000грн. Витрати є обґрунтованими, реальними, підтвердженими всіма первинними бухгалтерськими документами. До того ж, ані договором, додатковими до нього договорами, ані законом не передбачено можливості повернення виконавцем авансових витрат, сплачених замовником.

Також відповідач заперечує проти вимоги про розірвання договору з підстав не досягнення правового результату у вигляді погашення заборгованості по проблемним боржникам. На думку відповідача, позивачем не наведено в позові істотного порушення, яке здійснив відповідач при виконанні чи невиконанні договору. Навпаки, відповідач стверджує, що він діяв відповідно до умов договору, згідно погодженого плану, що підтверджується затвердженими звітами. За повідомленням відповідача, всі кредитні договори, що є предметом договору з ПП «ЮК Інтерюрсервіс-1», є проблемними та обліковуються банком як «безнадійні», всі боржники - ТОВ «Авакс ЛТД», ТОВ «Славнафта», ТОВ «Алано Плюс ЛТД», ДП «Інвест Плюс» ТОВ «Алано Плюс ЛТД», ТОВ «Східін Ласощі», ВАТ «Птахокомбінат» ще в 2010-2011 роках в судовому порядку визнані банкрутами та відкрито ліквідаційну процедуру, у боржників відсутнє майно та грошові кошти, заставне майно вибуло з-під контролю банку. Предметом договору, на думку відповідача, не було «повернення заборгованості». Даними діями займаються колекторські компанії. Для ПАТ «Банк «Форум» досягнуто реальний позитивний результат, оскільки порушені кримінальні справи, здійснені заходи щодо контролю над заставним майном. Відповідач виконав усі умови договору, а те що не змогли виконати -обумовлено позицією банку. Тобто фактично заява позивача про те, що відповідач здійснив істотне порушення умов договору і завдав шкоду позивачу є безпідставними і не підтверджуються доказами. В даному випадку відповідно до п.8.3. договору №16/07-12/юр від 16.07.2012р., п.п.3.1.7 додаткових договорів та ст.907 ЦК України позивач має право в одностороньому порядку розірвати договір навіть без повідомлення причин, та з урахуванням вимог ч.2 ст.903 ЦК України здійснити оплату послуг. В свою чергу відповідач погоджується на розірвання договору саме з вказаних підстав.

У зв'язку із задоволенням клопотань сторін про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

До початку судового засідання, яке відбулося 20.06.13р., через канцелярію суду позивачем подані письмові пояснення, в яких останній додатково пояснює предмет позову та підстави позову, а також зазначає, що Акт підтвердження отримання послуг від 16.08.12р., на який посилається відповідач, з боку банку не міг бути підписаний, оскільки до банку не надійшли грошові кошти за кредитними договорами, стосовно яких відповідач зобов'язувався надавати юридичні послуги В зв'язку з цим позивач піддає сумніву справжність вказаного документу.

До письмових пояснень, позивачем подані клопотання:

- про витребування письмового доказу, а саме письмових пояснень громадянина Березовика В.М. з приводу належності йому підпису, який міститься під графою «голова правління» навпроти графи «Березовик В.М.» на документі, іменованому як «Акт підтвердження отримання послуг» від 16.08.12р.;

- про витребування від відповідача оригіналу «Документу, іменованого як «акт підтвердження отримання послуг», датованого 16.08.12р.;

- про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою вирішення питання ідентичності підпису, який міститься під графою «голова правління» та навпроти графи «Березовик В.М.» в тексті документу, іменованому як «Акт підтвердження отримання послуг» від 16.08.12р. підпису громадянина Березовика В.М.

Відповідач проти клопотань заперечував.

Вислухавши пояснення та доводи представників сторін, суд відхиляє подані позивачем клопотання, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В силу ст.34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали , які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Виходячи із інституту належності та допустимості доказів в господарському процесі, письмові пояснення фізичної особи , яка не є стороною, представником сторони, або іншим учасником судового процесу в даній справі, не можуть розглядатися та прийматися судом, як письмовий доказ в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд звертає увагу, що за своїм характером такі письмові пояснення фактично є показаннями свідка, а такий спосіб доказування не передбачено приписами господарського процесу.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Разом з тим, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідна правова позиція викладена у п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи». Приймаючи до уваги, що виходячи із предмету доказування, обставини, які мають значення для вирішення спору, можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, тому суд вважає недоцільним призначення судової експертизи на предмет встановлення ідентичності підпису колишнього керівника Банку на одному лише документі.

Оскільки клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи судом відхилено, є недоцільним витребування у відповідача оригіналу Акту підтвердження отримання послуг від 16.08.12р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал досліджувався судом в судових засіданнях.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими доказами, суд ВСТАНОВИВ:

16 липня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (позивач у справі, замовник за договором) та приватним підприємством «Юридична компанія Інтерюрсервіс-1» (відповідач у справі, виконавець за договором) укладено договір №16/07-12/юр про надання юридичних послуг (далі за текстом договір про надання юридичних послуг), за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання надати позивачу юридичні послуги, пов'язані із захистом прав позивача, а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити та прийняти надані відповідачем юридичні послуги на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.3. договору про надання юридичних послуг за цим договором виконавець надає замовнику наступні юридичні послуги: вивчення матеріалів, що мають відношення до предмету договору, як тих, які надані замовником виконавцю або отриманні останнім самостійно, так і тих, які перебувають у компетентних державних і недержавних органах, організаціях і установах; опрацювання законодавства, що має відношення до предмету договору; вивчення судової практики, що має відношення до предмету договору; здійснення усних та письмових консультацій замовнику; розробка правової позиції та надання замовнику рекомендацій правового характеру; представництво інтересів замовника в судових органах, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, інших органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, перед підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та перед фізичними особами в межах предмету договору; складання і направлення заяв про порушення кримінальних справ; супроводження замовника як цивільного позивача та/або потерпілого в рамках кримінальної справи; підготовка необхідних процесуальних документів у процедурах судового розгляду, оскарження судових рішень; розробка схем захисту замовника; збір матеріалів, доказів, інформації, підготовка до участі в судових засіданнях і представництво інтересів замовника в судових засіданнях у судах України всіх юрисдикцій та всіх інстанцій; вчинення дій необхідних для надання юридичних послуг, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Згідно із п.1.4. договору про надання юридичних послуг щодо надання виконавцем замовнику конкретних юридичних послуг укладаються додаткові договори.

В розділі 2 договору про надання юридичних послуг сторони узгодили порядок надання таких послуг виконавцем та домовились, що надання юридичних послуг здійснюється фахівцем або декількома фахівцями виконавця. Виконавець особисто визначає таких фахівців та інформує про них замовника (п.2.1. договору). Виконавець визначає перспективи вирішення справи, а також перелік документації і інформативних даних необхідних для надання послуг, про що інформує замовника (п.2.2. договору). Строк надання послуг виконавцем обчислюється з моменту надання замовником початкових даних і матеріалів, необхідних для надання юридичних послуг за цим договором, що підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі матеріалів. Закінчення надання виконавцем юридичних послуг за цим договором фіксується актом приймання-передачі наданих послуг, який складається відповідно до п.3.2. цього договору (п.2.3. договору). Виконавець використовує зазначені в законі засоби захисту з метою з'ясування обставин, які можуть бути використанні на користь замовника. Виконавець зобов'язаний обов'язково погоджувати з замовником правову позицію по справі та план дій по електронній пошті або на робочій нараді, із складанням протоколу (п.2.4. договору). Виконавець зобов'язаний вчинити всі можливі дії, передбачені законодавством України у процесі надання юридичних послуг замовнику (п.2.5. договору). Сторони будуть здійснювати всі необхідні дії щодо підтримання необхідного оперативного зв'язку між ними (телефон, телеграф, факс, кур'єр тощо) за реквізитами, зазначеними у договорі (п.2.6. договору). Якщо передбачених в довіреності повноважень фахівця виконавця недостатньо для підписання необхідного процесуального документа, виконавець надає проект такого процесуального документа замовнику для підписання. Якщо передбачені в довіреності повноваження фахівця виконавця є достатніми для підписання необхідних документів, фахівець виконавця, діючи на підставі довіреності замовника, складає та самостійно підписує такий процесуальний документ (п.2.7. договору).

В розділі 3 договору про надання юридичних послуг сторони узгодили умови щодо вартості послуг виконавця та порядок їх оплати замовником та встановили, що вартість юридичних послуг, які надаються виконавцем замовнику згідно цього договору, визначаються додатковими договорами (п.3.1. договору).

Згідно із п.9.1. договору про надання юридичних послуг даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору про надання юридичних послуг, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Згідно із п.п.9.1., 9.2. договору про надання юридичних послуг даний договір є дійсним до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому разі даний договір є чинним до повного виконання сторонами обов'язків за договором, а в частині проведення розрахунків - до повного їх проведення. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах. Кількість таких продовжень не обмежена.

Враховуючи, що жодною із сторін не надано суду доказів заявлення після закінчення строку договору про його припинення або зміну, суд приходить до висновку, що договір є продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах та діє на час розгляду справи.

Виходячи із умов договору про надання юридичних послуг, суд приходить до висновку, що цей договір є базовим для подальшого укладення між сторонами договорів про надання конкретних видів послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що до договору №16/07-12/юр від 16.07.2012р. про надання юридичних послуг між сторонами укладено чотири додаткових договори, в яких сторони конкретизували юридичні послуги, які надаватимуться виконавцем замовнику, та вартість таких послуг.

Так, за умовами п.1.1. додаткового договору №1-16/07-12/юр від 17.07.2012р. виконавець прийняв на себе зобов'язання за завданням замовника надати йому правові послуги у формі здійснення захисту його прав і інтересів у правовідносинах між замовником з однієї сторони та: ТОВ «Авакс ЛТД» (код ЄДРПОУ 19413963), ТОВ «Славнафта» (код ЄДРПОУ 33808142), з іншої сторони, які надалі кожен окремо іменуються «боржник», а разом «боржники», по стягненню проблемної заборгованості за кредитним договором №316/07/00-КLМY від 20.12.2007р., а також за договорами поручительства, майнового поручительства, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.1.1. додаткового договору №2-16/07-12/юр від 17.07.2012р. виконавець прийняв на себе зобов'язання за завданням замовника надати йому правові послуги у формі здійснення захисту його прав і інтересів у правовідносинах між замовником з однієї сторони та: ТОВ «Авакс ЛТД» (код ЄДРПОУ 19413963) ,ТОВ «Славнафта» (код ЄДРПОУ 33808142), ТОВ «Алано Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 33737573), ДП ТОВ «Алано Плюс ЛТД (код ЄДРПОУ 31952799) з іншої сторони, які надалі кожен окремо іменуються «боржник», а разом «боржники», по стягненню проблемної заборгованості за кредитним договором №109/08/00-KL від 08.07.2008р., а також за договорами поручительства, майнового поручительства, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Згідно із п.1.1. додаткового договору №3-16/07-12/юр від 17.07.2012р. виконавець прийняв на себе зобов'язання за завданням замовника надати йому правові послуги у формі здійснення захисту його прав і інтересів у правовідносинах між замовником з однієї сторони та: ТОВ «Східні Ласощі» (код ЄДРПОУ 32956574), ВАТ «Птахокомбінат» (ЄДРПОУ 00424021) з іншої сторони, які надалі кожен окремо іменуються «боржник», а разом «боржники», по стягненню проблемної заборгованості за кредитним договором №025/08/01-KLІ від 23.05.2008, а також за договорами поручительства, договором іпотеки, укладеними між АКБ «Форум» та ВАТ «Птахокомібант» від 26.05.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., зареєстрований в реєстрі за №2168 (предметом якого є нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Залізнична, б.1 на земельній ділянці 2,4097га), договором застави основних засобів, укладеним на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

В силу п.1.1. додаткового договору №4-16/07-12/юр від 17.07.2012р. виконавець прийняв на себе зобов'язання за завданням замовника надати йому правові послуги у формі здійснення захисту його прав і інтересів у правовідносинах між замовником з однієї сторони та: 1) Мар'їним Є.О. (номер ДРФО 2197815973), 2) Мар'їною Т.Є. (номер ДРФО 3017313964), 3) Ткачем А.Ю. (номер ДРФО 2967010098), 4) Маланюком Ю.М. (номер ДРФО 2512711898), з іншої сторони, які надалі кожен окремо іменуються «боржник», а разом «боржники», по стягненню проблемної заборгованості за кредитним договором №0030/08/00-CLZv від 17.07.2008р., а також за договорами поручительства, договором іпотеки, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Аналіз інших умов вищенаведених додаткових договорів свідчить, що вони за своїм змістом є ідентичними.

Відповідно до п.1.1. додаткових договорів захист прав і інтересів здійснюється в частині представництва інтересів замовника в правоохоронних органах з приводу повідомлення про виявлений злочин, якщо такий буде виявлений в результаті аналізу документів, наданих замовником.

Як вбачається із п.1.3. додаткових договорів, зазначені в п.1.1. послуги включають, зокрема, але не виключно: вивчення матеріалів, що мають відношення до предмету договору, як тих, які надані замовником виконавцю або отримані останнім самостійно, так і тих, які перебувають у компетентних державних і недержавних органах, підприємствах, установах і організаціях; збір матеріалів, доказів, направлених на виявлення ознак кримінальної справи з метою наступної передачі інформації правоохоронним органам з метою порушення останнім кримінальної справи; складання і направлення заяви про порушення кримінальної справи; супроводження замовника як цивільного позивача та/або потерпілого в рамках кримінальної справи; вивчення законодавства, що регулює правовідносини, що стосуються послуг; вивчення судової практики, що має відношення до послуг; розробку правової позиції та надання замовникові рекомендацій правового характеру.

Згідно із п.1.4. додаткових договорів додаткові послуги та деталізація вищевказаних послуг здійснюється у додаткових договорах до цих додаткових договорів.

Під час розгляду справи сторонами не надано суду додаткових договорів до вищенаведених договорів, тому суд приходить до висновку, що обсяг послуг, які відповідач зобов'язався надати позивачу та порядок їх оплати визначений сторонами саме у додаткових договорах №1-16/07-12/юр, №2-16/07-12/юр, №3-16/07-12/юр, №4-16/07-12/юр від 17.07.2012р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.1.5. додаткових договорів кількість, склад, черговість і порядок здійснення дій, спрямованих на виконання предмета цих додаткових договорів, визначається виконавцем по їхній фактичній необхідності з повідомленням про них замовника в усній або письмовій формі, залежно від обставин. Замовник вправі в розумний строк і в письмовій формі зажадати від виконавця не виконувати дії або утриматись від них, а також анулювати їх, якщо це є можливим, приймаючи при цьому на себе всю відповідальність за наслідки.

Як вбачається із підп.3.2.1., 3.2.3., 3.2.4. п.3.2. додаткових договорів, виконавець зобов'язався: розпочати надання послуг з дня підписання договорів; складати та раз на два тижні надсилати замовнику поштою, одночасно направляючи закритим конвертом завірену підписом уповноваженої особи та скріплену печаткою копію звітів про хід справ; виконувати дії, зазначені в розділі 1, не пізніше строків, передбачених діючим процесуальним законодавством.

В свою чергу, відповідно до п.3.1. додаткових договорів замовник зобов'язався надати виконавцеві всю без винятку наявну в нього інформацію й документи, що стосуються предмету цього договору; видати особам, письмово зазначеним виконавцем, довіреності на право представляти інтереси замовника в судових органах і органах виконавчої служби; підписувати і вчасно відсилати підготовлені виконавцем документи зазначеним у них адресатам або передавати їх для відправлення виконавцеві у випадку, коли вимагається підпис керівника замовника.

В розділі 2 додаткових договорів сторони узгодили умови щодо вартості послуг та порядку розрахунків та домовились, що подальша оплата послуг виконавця буде здійснюватись залежно від успіху в захисті прав і інтересів замовника в справах щодо боржників (п.2.1. додаткових договорів). Вартість юридичних послуг, які надаються виконавцем замовнику згідно цих додаткових договорів, погоджена сторонами в розмірі 10% (десять відсотків) від суми, яка буде фактично стягнута на рахунок замовника з боржника (-ів), такої, яка вона буде в результаті надання послуг (п.2.2. додаткових договорів). Замовник може здійснювати авансування грошових коштів виконавцеві на витрати, що будуть понесені представниками виконавця в ході виконання завдань замовника (п.2.3. додаткових договорів). Авансування оплати буде проходити за наступних умов: а) надходження письмового запиту від виконавця із зазначенням суми авансу, детальним обґрунтуванням цієї суми; б) після погодження замовником; в) виставлення рахунку-фактури із зазначенням авансування грошових коштів на витрати як призначення платежу (п.2.4. додаткових договорів). Вартість юридичних послуг сплачується замовником на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, що підписуються замовником та виконавцем за фактом виконання цих робіт (п.2.5. додаткових договорів). Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.6. додаткових договорів).

Відповідно до п.п.4.1.,4.2.,4.3. додаткових договорів послуги, передбачені розділом 1, вважаються наданими при отриманні коштів від боржників/органів ДВС/ ліквідатора в погашення заборгованості за кредитними договорами. При настанні однієї з подій, зазначених у пункті 4.1., виконавець направляє замовнику акт приймання-здачі послуг з відображенням у ньому припинення зобов'язань виконавця за договором. Протягом п'яти робочих днів від дня одержання акту приймання-здачі послуг замовник зобов'язаний підписати його або в той же строк надати виконавцеві мотивовану відмову в прийманні послуг.

В силу п.п.7.1. додаткових договорів ці договори набувають чинності від дня їх підписання.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи примірників додаткових договорів до договору про надання юридичних послуг, вони підписані сторонами та скріплені печатками сторін, що свідчить про набрання ними чинності.

Згідно із п.п.7.1., 7.2. додаткових договорів вказані договори діють до 31 грудня 2012 року. Якщо до моменту закінчення терміну дії даних договорів не наступить жодна з подій, зазначених у п.4.1., термін дії договору вважається подовженим на один місяць на тих же умовах. У такому ж порядку дія договору подовжується або припиняється й у наступних періодах.

Враховуючи, що жодною із сторін не надано суду доказів настання події, зазначеної в п.4.1., а саме отримання коштів від боржників/органів ДВС/ліквідатора в погашення заборгованості за кредитними договорами, суд приходить до висновку, що додаткові договори є продовженими на тих самих умовах та діють на час розгляду справи.

Крім того, як стверджує відповідач, між сторонами укладено також Договір доручення від 16.07.12р. до договору №16/07-12/юр від 16.07.12р. про надання юридичних послуг, згідно з яким позивач (замовник за договором) доручив відповідачу (виконавцю за договором) укладати від імені виконавця в інтересах замовника окремі договори на надання правого захисту (виконання робіт адвокатом) з адвокатами Павленко А.В., Яковлєвим А.Л., Кириченко К.О., з якими у ПП «ЮК Інтерюрсервіс-1» є відповідні договори про партнерство та співробітництво.

Аналіз змісту договору №16/07-12/юр від 16.07.2012р. про надання юридичних послуг та додаткових до нього договорів №1-16/07-12/юр, №2-16/07-12/юр, №3-16/07-12/юр, №4-16/07-12/юр від 17.07.2012р., свідчить, що відносини, які виникли між сторонами у зв'язку з укладенням договору №16/07-12/юр від 16.07.2012р. про надання юридичних послуг та додаткових до нього договорів №1-16/07-12/юр, №2-16/07-12/юр, №3-16/07-12/юр, №4-16/07-12/юр від 17.07.2012р. є відносинами з надання послуг та підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, акту приймання-передачі документів від 18.07.12р., та акту прийому-передачі від 11.09.12р. (т.3, а.с.6-8,72), позивач передав відповідачу копії документів, що стосуються предмету цих договорів.

Крім того, на підставі погоджених головою правління Банку заявок відповідача від 20.07.12р. за вих..№№ 01/07, 02/07, 03/07, 04/07 на авансування витрат за договорами, позивач перерахував відповідачу 26.07.12р. та 04.09.12р. грошові кошти в сумі 2700000 (два мільйони сімсот тисяч)грн., що підтверджується наявними у справі меморіальними ордерами №1036491 від 26.07.12р., №1036517 від 26.07.12р., №1036557 від 26.07.12р., №56847 від 04.09.12р. (т.1, а.с.18-19,23-24,28-29,33-34). У призначенні платежу платником зазначено: «оплата авансування витрат на юридичні послуги» згідно з додатковими договорами від 17.07.12р. та договором від 16.07.12р.

06 лютого 2013р. позивач направив відповідачеві лист №707/2.10.1, в якому з посиланням на п.3.1.7 додаткових договорів, повідомив відповідача про дострокове розірвання даних додаткових договорів та заявив вимогу про повернення отриманих від банку авансових платежів.

За твердженням позивача, лист повернувся до банку без вручення адресату. Відповідач в судовому засідання також повідомив суд, що лист від позивача про розірвання додаткових договорів та про повернення грошових коштів не отримував.

В зв'язку з тим, що між сторонами не досягнуто згоди стосовно дострокового розірвання договорів, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про розірвання договору про надання юридичних послуг від 16.07.12р. та додаткових договорів до нього від 17.07.12р. та про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2700000грн.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг та додаткових договорів до нього, а також про стягнення з відповідача 2700000грн.

Обгрунтовуючи підстави звернення з відповідним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем зобов'язання за договором в повному обсязі не виконані, а саме: відповідач не здійснив усіх можливих дій, направлених на виконання умов договору та отримання позивачем грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, з якою кореспондуються положення ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 907 Цивільного кодексу України встановлюється можливість розірвання договору про надання послуг, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

В пункті 4.2. основного договору про надання юридичних послуг від 16.06.12р. передбачено право позивача, як замовника за договором, відмовитися від договору у разі, якщо виконавець (відповідач у справі) не розпочав виконувати дії, спрямовані на примусове стягнення протягом тижня з дня підписання сторонами акту прийомки-передачі матеріалів, або виконує її настільки повільно, що унеможливлює досягнення мети договору та додаткових угод до нього. Пунктом 8.3. цього ж договору встановлено, що замовник (позивач у справі) має право на негайне розірвання даного договору без пояснення причин, після чого виконавець зобов'язується наступного дня за днем розірвання договору передати замовнику за актом приймання-передачі отримані від нього оригінали документів.

Відповідно до п.3.1.7. додаткових договорів від 17.07.12р. позивач вправі достроково розірвати ці додаткові договори до моменту прийняття остаточного рішення - без пояснення причини. Договір вважається розірваним на другий робочий день з моменту отримання виконавцем письмового повідомлення про його розірвання. Поточні зобов'язання замовника щодо оплати сум, умови оплати яких настали згідно розділу 2 на день розірвання договору, залишаються чинними.

Отже, умовами як основного так й додаткових договорів передбачено право позивача на розірвання договорів в односторонньому порядку, причому без пояснення причин.

Позивач, направляючи відповідачу листа від 06.02.13р. №707/2.10.1 про дострокове розірвання додаткових договорів, скористався своїм правом на розірвання договору в односторонньому порядку. Проте, враховуючи, що відповідач вказаний лист не отримав, тому, виходячи із приписів п.3.1.7. додаткових договорів, у суду відсутні підстави для встановлення факту дострокового припинення додаткових договорів.

Загальна підстава для розірвання договору на вимогу однієї із сторін визначена у ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов'язок доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та виходячи із предмету спору, позивач зобов'язаний довести належним чином, що відповідач істотно порушив умови договору, а відповідач має довести факт відсутності порушень договору з його сторони.

Позивач зазначає, що грошові кошти в погашення заборгованості за кредитними договорами не надійшли, тому, за думкою позивача, відповідач істотно порушив умови договорів про надання послуг, в зв'язку з чим позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на отримання коштів від боржників по кредитним договорам.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи із приписів ст.901 Цивільного кодексу України, в якій наводиться загальне визначення договору про надання послуг, суд приймає до уваги, що у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця, як правило, є завжди немайновим, хоча може мати речову форму, виражену, в тому числі, у конкретному письмовому документі. При послугах продається не сам результат, а лише дії, які до нього призвели. Корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного результату, вираженого у матеріальній формі, а полягає в самому процесі надання послуги, її змісті.

Як встановлено судом вище, зміст зобов'язання відповідача за основним договором про надання послуг полягає у наданні пов'язаних із захистом прав позивача юридичних послуг, перелік яких наведений у п.1.3. договору.

Згідно з додатковими договорами відповідач прийняв на себе зобов'язання за завданням замовника надати йому правові послуги у формі здійснення захисту його прав і інтересів у правовідносинах між замовником з однієї сторони та позичальниками з іншої сторони, по стягненню проблемної заборгованості за кредитними договорами, а також за договорами поручительства, майнового поручительства, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. При цьому, як зазначено у абзаці другому п.1.1. додаткових договорів, захист прав і інтересів здійснюється в частині представництва інтересів замовника в правоохоронних органах з приводу повідомлення про виявлений злочин, якщо такий буде виявлений в результаті аналізу документів, наданих замовником.

Чинним законодавством, яке регулює правовідносини з надання послуг, не встановлюються вимоги до порядку оформлення виконавцем підтвердження надання послуг, а тому сторони мають право на власний розсуд в довільній формі визначати порядок підтвердження надання та прийняття послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем надавалися звіти про надані послуги за додатковими договорами №1-16/07-12/юр, №2-16/07-12/юр, №3-16/07-12/юр, які одержані позивачем 19.09.12р., що підтверджується відбитками штампу банку на вказаних документах (т.2, а.с.176,197). При цьому слід зазначити, що вказані звіти погоджені головою правління банку.

Крім того, 31.10.12р. відповідачем направлено позивачу звіт про надані послуги за додатковим договором №4-16/07-12/юр (т.2, а.с.225), який отриманий позивачем 02.11.12р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.284).

До звітів відповідачем додавалися відповідні документи, в яких відображалися зміст та суть наданих послуг.

Відповідачем на підтвердження факту надання послуг та прийняття цих послуг позивачем надано до матеріалів справи акт підтвердження отримання послуг від 16.08.12р. (т.2, а.с.142-143), із змісту якого вбачається, що відповідач надав, а позивач прийняв послуги згідно з основним договором та додатковими договорами №1-16/07-12/юр, №2-16/07-12/юр, №3-16/07-12/юр. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін. Складання цього акту не суперечить умовам основного договору про надання юридичних послуг (пункти 2.3., 3.2.) та умовам додаткових договорів (пункти 2.5., 4.2.).

Твердження позивача, що даний акт його представником не підписувався, судом до уваги не приймається, оскільки наявність на акті крім підпису представника замовника також відбитку печатки банку не викликає у суду сумнівів щодо справжності цього документу, оригінал якого був оглянутий судом в ході розгляду справи.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем копії акту від 16.08.12р. неодноразово надсилалися позивачеві, що підтверджується наявними у справі копіями листів від 23.10.12р. вих..№15/10 (т.2., а.с.280-282), від 18.12.12р. вих..№19/12 (т.2, а.с.285-287), на яких містяться відбитки штампів банку про отримання листів.

Аналіз наявних у справі додатків, які додавалися відповідачем позивачу разом із звітами, показує, що відповідачем надавалися послуги в обсягах, визначених в п.1.3. договору про надання юридичних послуг та в п.1.1., п.1.3. додаткових договорів.

До того ж, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем 04.09.12р. направлено позивачу запит (вих..№11/09 від 03.09.12р.) про надання документів та інформації, який отриманий позивачем 06.09.12р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.276-279). В даному запиті відповідач звертався до позивача з проханням надати копії необхідних документів, а також довіреності на представництво інтересів банку на Павленко А.В., Яковлева А.Л., Кириченко К.О.

В листі №15/10 від 23.10.12р., який отримано позивачем 24.10.12р. (т.2, а.с.280-282), відповідач також запитує у позивача представити певні документи, відсутність яких, за твердженням відповідача, унеможливлює виконання затвердженого плану робіт.

23.11.2012р. позивачем видано довіреність №10/00-643 на ім'я Кириченко К.О., яку уповноважено здійснювати представництво інтересів банку у якості представника цивільного позивача під час провадження досудового слідства та протягом судового розгляду кримінальної справи, порушеної прокуратурою Залізничного району м.Сімферополя за обвинуваченням арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Птахокомбінат» Кухти В.М. у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.365-2 КК України. Тим самим, з урахуванням постанови про порушення кримінальної справи від 29.08.12р. (т.2, а.с.200-201), постанови про визнання та доручення речових доказів до кримінальної справи від 21.09.12р. (т.2, а.с.205-206), позивач підтвердив факт надання відповідачем послуг щодо захисту прав і інтересів банку в правоохоронних органах.

Разом з тим, доказів надання інших документів, які запитувалися відповідачем, позивач суду не надав.

Проте, сторонами в основному договорі про надання послуг та в додаткових договорах до нього передбачено обов'язок позивача надавати виконавцю всі необхідні документи та інформацію, створювати для нього належні умови для якісного, оперативного та належного надання юридичних послуг, надати визначеним виконавцем фахівцям належним чином підготовлені довіреності для ведення справи у відповідному суді, або для представництва інтересів замовника в правоохоронних органах, органах ДВС, інших органах (п.4.1. основного договору, п.3.1.3. додаткових договорів). Тобто надання замовником (позивачем) всієї інформації та документації виконавцю (відповідачу), необхідної останньому для виконання його зобов'язань за договором, є обов'язком позивача, який не був ним виконаний в повному обсязі.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи в сукупності всі надані сторонами докази, враховуючи, що особливістю предмету договору про надання послуг є, як вже зазначалось, не отримання матеріального результату, а вчинення певних дій, які мають призвести до такого результату, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем дій по наданню послуг, які передбачені умовами договору, а тому позивач не довів встановленими засобами доказування факту істотного порушення відповідачем умов основного договору про надання юридичних послуг та додаткових договорів до нього.

А відтак, відсутні правові підстави для дострокового розірвання договору та додаткових договорів до нього з підстав порушення їх умов стороною договору - виконавцем.

За таких обставин позовні вимоги в частині розірвання договорів є безпідставними, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2700000грн. також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач в позовній заяві, а також в письмових поясненнях, наданим ним суду в ході розгляду справи по суті, не визначив правову природу заявленої до стягнення суми.

Разом з тим, як випливає із змісту позовної заяви, грошові кошти в сумі 2700000грн. складаються із сум, сплачених позивачем відповідачу у вигляді оплати авансування витрат на юридичні послуги.

Згідно зі ст..903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1. основного договору про надання юридичних послуг встановлено, що вартість юридичних послуг, які надаються виконавцем замовнику визначаються додатковими договорами.

В пунктах 2.2. додаткових договорів сторонами визначено, що вартість юридичних послуг, які надаються виконавцем замовнику згідно цих додаткових договорів, погоджена сторонами в розмірі 10% від суми, яка буде фактично стягнута на рахунок замовника з боржника(ів), такої, яка вона буде в результаті надання послуг. Відповідно до п.2.5. додаткових договорів вартість юридичних послуг сплачується замовником на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, що підписуються між замовником та виконавцем за фактом виконання цих робіт.

Крім того, відповідно до умов додаткових договорів сторонами передбачено право замовника (позивача) здійснювати авансування грошових коштів виконавцю (відповідачу) на витрати, що будуть понесені представниками виконавця в ході виконання завдань замовника (п.2.3.). Сторонами узгоджено, що авансування оплати може здійснюватися за умов: надходження письмового запиту суми авансу з детальним обгрунтуванням цієї суми; після погодження замовником; виставлення рахунку-фактури із зазначенням авансування грошових коштів на витрати як призначення платежу (п.2.4. додаткових договорів).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем подані позивачу заявки на авансування витрат, які погоджені головою правління (т.1, а.с.18,23,28,33; т.3, а.с.123), пред'явлено рахунки на оплату авансування витрат (т.3, а.с.116,118,120,122).

Як встановлено судом вище, позивачем на підставі заявок та рахунків здійснено платежі в загальній сумі 2700000грн. як авансування витрат на проведення юридичних дій.

Аналізуючи зміст додаткових договорів до договору про надання юридичних послуг, суд приходить до висновку, що в них сторонами визначено два види платежів - авансування замовником грошових коштів на витрати , що будуть понесені представниками виконавця в ході виконання завдань замовника, та оплата замовником вартості юридичних послуг в розмірі 10% від суми, яка буде фактично стягнута з боржників. При цьому, авансування грошових коштів на витрати замовник може здійснювати на підставі запитів відповідача, а оплата вартості наданих послуг ставиться в залежність від успіху відповідача (виконавця) в захисті прав і інтересів позивача (замовника), визначається виходячи із суми фактично стягнутого боргу та сплачується на підставі актів приймання-здачі послуг.

Крім того, суд приймає до уваги, що ані в основному договору, ані в додаткових договорах не передбачається можливість зарахування сплачених позивачем грошових коштів на авансування витрат в рахунок подальшої оплати вартості наданих послуг, а також у вищезазначених договорах не встановлені правові наслідки розірвання цих договорів, в тому числі щодо обов'язку виконавця (відповідача) повернути замовнику (позивачу) сплачені останнім кошти на авансування витрат у випадку дострокового розірвання договорів. Відсутній також обов'язок відповідача звітувати перед позивачем щодо використання грошових коштів, отриманих в рахунок оплати авансування витрат.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 2700000грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст..49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.526,610,611,651,901,903,907 Цивільного кодексу України, ст.ст.32,33,34,36,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 21 червня 2013р.

Суддя Т.Г.Оленич