Ухвала

від 18.06.2013 по справі 822/1810/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1810/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника відповідача: Горобчишина С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Екосервіс" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року приватне підприємство "Екосервіс" (далі - ПП "Екосервіс", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України (далі - Хмельницька митниця, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач в судове повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 06 березня 2013 року Хмельницькою митницею проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ПП "Екосервіс" законодавства з питань державної митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №4000500000/2013/001041.

За результатами перевірки складено акт № Н/0017/2013/400000000/0023654276 від 06 березня 2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог Митного тарифу України в частині неправильної класифікації товарів, що спричинило несплату до бюджету належних платежів.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.03.2013 року, згідно якого позивачу донараховане вивізне мито в сумі 2750,14 грн. та штраф у сумі 1375,07 грн.

Підставою прийняття даного рішення слугував висновок відповідача про невірну класифікацію товару (продукт «гранули паливні з лушпиння соняшника», який являє собою циліндричні спресовані гранули (одержані під час добування соняшникової олії шляхом відокремлення лушпиння від ядра соняшника) сіро- біло- чорного кольору із запахом соняшнику середня довжина складає 13,5 мм, середній діаметр 8,2 мм) при його оформленні позивачем за митною декларацією №400050000/2013/001041. Так, позивач класифікував товар за кодом УКТ ЗЕД 2306300000, в той час як на думку відповідача, даний товар необхідно класифікувати за кодом 1206009900.

Задовольняючи позовні вимоги ПП "Екосервіс", суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вірно проведена класифікація товару за УКТ ЗЕД, що свідчить про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті №Н/0017/2013/400000000/0023654276 від 06 березня 2013 року, щодо допущення позивачем порушень вимог Митного тарифу України в цій частині та протиправність прийнятого на підставі вказаного акту податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право митного органу самостійно класифікувати товар передбачено ч.4 ст.69 МК України, однак обов'язковою умовою вчинення таких дій є або виявлення під час митного оформлення товарів чи після нього порушення правил класифікації товарів.

Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Ведення УКЗЕД, згідно ст.68 МК України, передбачає, зокрема, забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД.

За митною декларацією №400050000/2013/001041 від 28.01.2013 року позивач експортував вищевказаний товар та при митному оформленні класифікував його кодом УКТЗЕД 2306300000 - макуха та iншi твердi вiдходи i залишки, одержанi пiд час добування рослинних жирiв i олiй, за винятком вiдходiв товарної позицiї 2304 або 2305, меленi або немеленi, негранульованi або гранульованi, з насiння соняшнику. Характеристики товару визначені на підставі Протоколу №157 випробувань зразків продукції від 21.01.2013 року, відповідно до якого масова частка золи в зразку товару складає 1,0 %, вологи - 11,2 %, олійність - 3,5%.

Позиція відповідача про невірну класифікацію позивачем товару за кодом УКТЗЕД 2306300000 та необхідність проведення такої класифікації за кодом УКТЗЕД 1206009900 ґрунтується на даних висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142001301-0036 від 13.02.2013 р.

Так, в даному висновку встановлено, що наданий для дослідження товар має:

1) вигляд гранул циліндричної форми та невеликої кількості розсипчастої маси, від сірого до коричневого кольору; запах характерний для соняшникової сировини, без сторонніх запахів. За кольором проба не відповідає вимогам до лушпиння соняшникового гранульованого згідно ДСТУ 7124:2009.

2) масову частку жиру 11,43%, що не відповідає показникам, регламентованим для макухи соняшникової згідно ГОСТ 80-96 "Жмых подсолнечный. Технические условия" (вміст жиру не більше 10%) та шроту соняшникового згідно ДСТУ 4638:2006 "Шрот соняшниковий. Технічні умови" (не більше 1,5 %).

3) масову частку вологи у пробі становить 12,0 %.

Разом з цим, зазначено, що перевірити наявність у складі проби подрібнених зерен соняшнику та інших продуктів, які не були піддані процесу отримання олії, не видається можливим. Для остаточної ідентифікації товару слід врахувати інформацію про технологію виготовлення продукту, яка в наданому пакеті товаросупровідних документів відсутня.

Показник "олійність" та «зольність» не досліджувались.

Відповідач вказує, що товар не відповідає вимогам ДСТУ 4638:2006 за показником «масова частка жиру» та ГОСТ 80-96 за показниками «масова частка жиру» та «масова частка вологи». Таким чином, товар не є макухою, жмихом та лушпинням соняшнику, а згідно діючих ДСТУ та ГОСТів не передбачено інших відходів і залишків, які отримують під час добування рослинних жирів та олій.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що віднесення товару до тієї чи іншої класифікаційної групи УКТЗЕД встановлюється виключно згідно положень Закону України "Про Митний тариф", з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД.

Разом з цим, ГОСТ, ДСТУ - це стандарти та технічні умови, щодо якісних характеристик товару, встановлені органами Державної стандартизації та сертифікації, які розповсюджуються виключно на товари, що виробляються підприємствами згідно цих стандартів та умов.

Невідповідність вимогам товару ДСТУ та ГОСТу свідчить лише про неналежну якість продукції встановленим нормам, зокрема, в частині вмісту жиру, однак не змінює його властивостей, призначення, та не впливає на класифікацію товару згідно УКТ ЗЕД, якщо тільки останнім не встановлено таких вимог.

Враховуючи вищенаведене, невідповідність експортованого товару вимогам ГОСТу (за кольором та жиром) не вказує на неправомірність класифікації товару за кодом УКТЗЕД 2306300000 та не є в даному випадку підставою для такої класифікації за кодом 1206 00 99.

Крім того, висновок експерта ЦМУЛДЕР №142001301-0036 від 13.02.2013 року не містить інформації, що товар складається з дробленої речовини та не піддавався розмелюванню, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Відповідно до розділу IІ Закону України "Про митний тариф України" №2371-ІІІ від 05.04.2001 року до товарної позиці 1206 включається насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене, зокрема, код 1206001000 (для сівби; інше), код 1206009100 (лущене; у лушпинні сірого кольору та з білими смугами) та код 1206009900 (інше).

Наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2010 року № 1561 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У Поясненнях до товарної позиції 2306 вказано, що до цієї товарної позиції включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, крім зазначених у товарній позиції 2304 або 2305, що залишаються після добування олії з насіння олійних культур, олійних плодів і зародків зерна зернових культур за допомогою розчинників чи олійницького преса, або роторного експелера. Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул.

Згідно з Поясненням до УКТЗЕД до товарних позицій 1201- 1207 включаються насіння та плоди, використовувані для екстрагування (пресуванням або розчинником) харчових або технічних мастил і жирів, незалежно від їхнього призначення, для сівби чи інших цілей. Насіння та плоди, що включаються в товарні позиції цієї групи, можуть бути цілими, подрібненими, колотими або лущеними. У товарні позиції цієї групи не включаються тверді залишки після екстракції рослинної олії з олійного насіння або плодів олійних культур (включаючи знежирене борошно і крупу) (товарна позиція 2304, 2305 або 2306).

В додаткових поясненнях до товарної категорії 1206009900 зазначено, що ця товарна категорія включає насіння соняшнику, з якого виробляють олію для споживання людиною. Воно зазвичай постачається в лушпинні, яке має чорний колір. Як правило, довжина насіння та лушпиння майже однакова. У цьому насінні вміст олії зазвичай становить приблизно 40-45 мас.%.

Враховуючи наведені пояснення та відсутність даних щодо олійності товару, як однієї із визначальних характеристики для класифікації товару за кодом УКТЗЕД 1206009900, суд вважає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість свого рішення в частині визначення коду товару згідно УКТЗЕД - 1206009900, а також не спростовано обґрунтованість дій позивача щодо визначення коду товару, задекларованого ним як гранули паливні з лушпиння соняшника за кодом УКТЗЕД 2306300000.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку щодо протиправності та необхідності скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 19.03.2013 рок , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 червня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.