Постанова

від 20.06.2013 по справі 5020-1241/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 5020-1241/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Котлярової О.Л.,

Фенько Т.П.,

представники сторін: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 26 грудня 2012 року у справі № 5020-1241/2012

за позовом Приватного підприємства "Тимоген"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства у місті Севастополі;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. Балясного Вадима Олександровича;

Корпорації "Хімагробуд"

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Тимоген" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 3,6 га по вул. Паршина, 4, в м. Севастополі, що належить Позивачеві на підставі договору оренди землі від 22.05.2006р., шляхом проведення демонтажу та переміщення (вивезення) належного ВАТ "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" майна, що знаходиться на земельній ділянці, за її межі, за власні кошти.

04.12.2012р. позивач подав до господарського суду АР Крим заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої уточнив склад майна, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1789 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 3,6 га по вул. Паршина, 4, в м. Севастополі, наданої позивачеві в оренду, демонтаж та переміщення (вивезення) якого він вимагає /а.с.41-42/, а саме: самоскид КАМАЗ 55111 державний номер СН 0304 АВ; супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 2797 АІ; супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 8981 АС; автокран «Івановец» рег.№391 без номерного знаку; супер МАЗ (седельний тягач) 54223 без номерного знаку; автомобіль ЗІЛ -130, шасі №3065281, двигун №700553 без номерного знаку; екскаватор «Білорусь»державний номер 00169 СН; екскаватор «Білорусь» державний номер 00104 СН; катер УКС 0550; причеп державний номер СН 1454 ХХ; напівпричеп державний номер СН 1575 ХХ; напівпричеп державний номер СН 0517ХХ; дві порожні ємності (цистерни) по 25 куб.м; три порожні ємності (цистерни) по 50 куб.м; ємність (повна) позначена №11 об'ємом 50 куб.м; ємність (повна) позначена №12 об'ємом 75 куб.м; ємність (повна) позначена №13 об'ємом 50 куб.м; ємність (повна) позначена №14 об'ємом 50 куб.м; навіс 11 м х 13 м; три залізобетонні плити перекриття 2,5 м х 18 м ; кабіна від автомобіля ГАЗ 2,35 м х 4,0 м х 2,0 м.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2012 у справі № 5020-1241/2012 позов задоволено частково.

Зобов'язано відкрите акціонерне товариство "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" усунути перешкоди у користуванні приватним підприємством "Тимоген" земельною ділянкою площею 0,1789 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 3,6 га по вул.Паршина, 4 в м.Севастополі (кадастровий номер майна 8536900000:01:006:0031), шляхом проведення за власні кошти демонтажу та переміщення (вивезення) з земельної ділянки належного відкритому акціонерному товариству "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" майна, а саме: самоскид КАМАЗ 55111 державний номер СН 0304 АВ; супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 2797 АІ; супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 8981 АС; автокран "Івановец" рег.№391 без номерного знаку; супер МАЗ (седельний тягач) 54223 без номерного знаку; автомобіль ЗІЛ -130, шасі №3065281, двигун №700553 без номерного знаку; екскаватор "Білорусь"державний номер 00169 СН; екскаватор "Білорусь" державний номер 00104 СН; катер УКС 0550; причеп державний номер СН 1454 ХХ; напівпричеп державний номер СН 1575 ХХ; напівпричеп державний номер СН 0517ХХ; дві порожні ємності (цистерни) по 25 куб.м; три порожні ємності (цистерни) по 50 куб.м; ємність (повна) позначена №11 об'ємом 50 куб.м; ємність (повна) позначена №12 об'ємом 75 куб.м; ємність (повна) позначена №13 об'ємом 50 куб.м; ємність (повна) позначена №14 об'ємом 50 куб.м; навіс 11 м х 13 м; три залізобетонні плити перекриття 2,5 м х 18 м; кабіна від автомобіля ГАЗ 2,35 м х 4,0 м х 2,0 м.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту самовільного зайняття відповідачем частини земельної ділянки 3,6 га, яка належить позивачу на праві оренди (кадастровий номер майна 8536900000:01:006:0031), а саме, площею 0,1789 га, без будь-яких правовстановлюючих документів, яка використовується ним для розміщення, в тому числі, залізобетонних конструкцій, шести металевих ємкостей для зберігання палива об'ємом 50-70 куб.м., напівпричепа та іншої автомобільної техніки. Відтак, суд задовольнив вимоги щодо усунення перешкод в користуванні позивачем зазначеної земельної ділянки шляхом зобов'язання відповідача демонтувати та перемістити майно, яке на ній знаходиться.

При цьому, підставою для часткового задоволення позовних вимог, стало те, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка площею 0,1789 га, входить до складу земельної ділянки площею 3,6 га по вул. Паршина, 4, в м. Севастополі (кадастровий номер майна 8536900000:01:006:0031), яка належить позивачеві на праві оренди, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині усунення перешкод у користуванні, саме земельною ділянкою площею 0,1789 га.

Вважаючи, що зазначене рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, 21 січня 2013 року позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржений судовий акт та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зокрема мотивовані тим, що суд першої інстанції неповно дослідив усі обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, так судом прийнято в якості доказу у справі акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2012р. №52, однак зі змісту вказаного акту не вбачається, що майно яке розташоване на спірній земельній ділянці належить саме відповідачу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 січня 2013 року відкритому акціонерному товариству "Севастопольське автотранспортне підприємство № 14369" відновлено процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Сотула В. В., судді Голик В. С., Черткова І. В.

У відзиві на апеляційну скаргу від 12.02.2013р. позивач посилається на те, що відповідач не представив жодних обґрунтованих доказів, які б свідчили про те, що спірне майно, яке розташоване на самовільно зайнятій ним земельній ділянці, йому не належить, в зв'язку з чим позивач вважає оспорюване рішення суду першої інстанції законним, а відтак просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року, в зв'язку з відпусткою, суддю Сотулу В. В. замінено у складі колегії на суддю Воронцову Н. В.

Головуючим суддею у справі №5020-1241/2012 призначено суддю Воронцову Н. В.

28 лютого 2013 року Севастопольським апеляційним господарським судом були спрямовані запити за вих.№№ 977-6981, 977-6986, 977-6987 до відповідних органів, з ціллю виявлення власника майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці по вул. Паршина, 4 в м. Севастополі (а. с. 135-137).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 березня 2013 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. Балясного Вадима Олександровича та Корпорацію "Хімагробуд".

18 березня 2013 року Севастопольським апеляційним господарським судом були спрямовані запити за №977-9017 і №977-9015 до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно в місті Севастополі та Реєстраційної служби ГУЮ в м. Севастополі, щодо власника майна: дві порожні ємності (цистерни) по 25 куб.м.; три порожні ємності (цистерни) по 50 куб.м.; ємність (повна) позначена №11 об'ємом 50 куб.м.; ємність (повна) позначена №12 об'ємом 75 куб.м.; ємність (повна) позначена №13 об'ємом 50 куб. м.; ємність (повна) позначена №14 об'ємом 50 куб.м.; навіс 11м. х 13м.; три залізобетонні плити перекриття 2,5м. х 18м., яке розташоване по вул. Паршина, 4 в м. Севастополі.

Крім того, був спрямований запит за вих. №977-9016 до Територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і місту Севастополю щодо власника: автокрану «Іванове» рег.№391, екскаватора «Білорусь» державний номер 00169 СН; екскаватора «Білорусь» державний номер 00104 СН, які розташовані по вул. Паршина, 4 в м. Севастополі.

18 березня 2013 року на адресу суду надійшла відповідь Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Укрморрічінспекції на запит від 28.02.2013р. вих. №977-6987, в якій остання повідомила про відсутність інформації за ким зареєстровано право власності на катер УКС0550.

25.03.2013р. і 04.04.2013р. від Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Севастополі надійшли листи, в яких остання повідомила про неможливість надання необхідної інформації, в зв'язку з недотриманням форми запиту про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженої наказом МЮУ від 17.04.2012р. №595/5 (а. с. 192, 196, том 1).

У своїх поясненнях треті особи підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та наполягали на скасуванні оспорюваного рішення, оскільки вони прийнято судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р., в зв'язку з відпусткою судді Голика В. С. та відпусткою судді Черткової І. В., здійснено їх заміну у складі колегії суддів на суддю Котлярову О. Л. та суддю Проценко О. І. відповідно.

07 травня 2013 року на адресу суду від Територіального управління Держгірпромнагляду по АР Крим і місту Севастополю надійшла відповідь на запит суду, якою повідомлено, що автокран «Іванове» рег.№391, екскаватор «Білорусь» державний номер 00169 СН; екскаватор «Білорусь» державний номер 00104 СН, які розташовані по вул. Паршина, 4 в м. Севастополі - на обліку не рахуються (а. с. 1, том 2).

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 травня 2013 року, в зв'язку з хворобою, суддю Проценко О. І. замінено у складі колегії на суддю Фенько Т. П.

05 червня 2013 року на адресу суду від третьої особи гр. Балясного В. О. надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній підтримує доводи викладені в апеляційній скарзі та наполягає на її задоволенні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 червня 2013 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20.06.2013р. о 14 год. 30 хв.

19 червня 2013 року на адресу суду від представника відповідача та третіх осіб надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в засідання суду, з причин службового відрядження їх адвоката до м. Києва для участі в іншому судовому засіданні.

В судове засідання, 20 червня 2013 року, сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 06.06.2013р.

Судова колегія розглянувши клопотання відповідача і третіх осіб про відкладення розгляду справи, не знайшла підстав для його задоволення, оскільки інститут представництва у господарському процесі, не обмежує останніх у виборі представника та їх кількості, відтак вони вправі були уповноважити й іншу особу на представлення їх інтересів в суді.

Крім того, явка до судового засідання відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін, враховуючи що їх відсутність ніяким чином не перешкоджає її розгляду.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Севастопольської міської ради від 15.02.2006р. №4698, земельну ділянку площею 3,6 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 7,424 га надано в оренду ПП «Тимоген» для будівництва та обслуговування промислової бази, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Паршина, 4.

22.05.2006р. Севастопольською міською Радою (орендодавець) та ПП "Тимоген" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,6 га для будівництва та обслуговування виробничої бази з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, передбачених для підприємств іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Паршина, 4 (а.с.18-22, том 1).

Договір зареєстровано у Севастопольській міській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2006р. за №040666100068.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 26.05.2006р. (а.с.23, том 1) зазначена земельна ділянка передана від орендодавця орендарю.

Згідно з Договором та планом земельної ділянки, переданої в оренду (а.с.24, том 1), на орендованій земельній ділянці розташовані капітальні одноповерхові будівлі площею 0,43 га, під зеленими насадженнями 0,56 га, під проїздами та майданчиками 2,61 га (пункт 2.2).

При цьому, належність позивачеві права оренди земельної ділянки площею 0,1789 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 3,6 га по вул. Паршина, 4, в м. Севастополі (кадастровий номер майна 8536900000:01:006:0031), підтверджується витягом з Поземельної книги про земельну ділянку №ВТ-850000054532012 від 04.12.2012р. (а.с. 53, том 1), наданим Головним управлінням Держземагенства у м. Севастополі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самовільно зайнято частину земельної ділянки площею 0,1789 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 3,6 га по вул. Паршина, 4, в м. Севастополі, наданої позивачеві в оренду, а саме, розміщено майно відповідача, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2012р. №52, який складений державним інспектором сільського господарства у місті Севастополі Карташовим В.В.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Отже, предметом спору у даній справі є вимоги ПП "Тимоген" до ВАТ "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, площею 3,6 га, шляхом проведення демонтажу та переміщення (вивезення) належного ВАТ "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" майна, що знаходиться на земельній ділянці (перелік якого вказаний в заяві про уточнення позовних вимог від 04.12.2012р.), за її межі, за власні кошти.

Відтак, в предмет доказування у даній справі входить встановлення протиправності дій відповідача, щодо порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача на оренду спірної земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, складеним Державною інспекцією сільського господарства у місті Севастополі актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2012р. №52, встановлено, що частина земельної ділянки загальною площею 3,6 га по вул. Паршина, 4 в м. Севастополі, що належить ПП «Тимоген» на праві оренди (кадастровий номер майна 8536900000:01:006:0031), а саме, площею 0,1789 га, самовільно, без будь-яких правовстановлюючих документів, використовується відповідачем для розміщення, в тому числі, залізобетонних конструкцій, шести металевих ємкостей для зберігання палива об'ємом 50-70 куб.м., напівпричепа та іншої автомобільної техніки ВАТ «АТП-14369».

Також, в акті вказано, що факт зайняття ВАТ «АТП-14369» земельної ділянки площею 0,1789 га зі складу земельної ділянки площею 3,6 га, яка передана в оренду ПП «Тимоген», також підтверджується кадастровим планом цієї земельної ділянки, актом виносу в натуру меж земельної ділянки та рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.07.20008р.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема, частиною другою цієї статі унормовано, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частинами першою та другою статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, приймаючи оспорюване рішення у даній справі про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд прийняв в якості доказу у справі вищевказаний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2012р. №52.

Проте, судова колегія не може погодитися із таким висновком місцевого господарського суду, оскільки вказаний акт жодним чином не підтверджує того факту, що майно яке розташоване на спірній земельній ділянці площею 0,1789 га, належить саме ВАТ «АТП-14369». Будь - які посилання Інспекції на дії, які були проведенні щодо встановлення власника цього майна, в акті також відсутні, а відтак не можливо встановити достовірність джерела інформації відображеної в акті щодо приналежності майна розташованого на спірній земельній ділянці.

Крім того, згідно довідки від 02.13.2013р. за №05, наданої ВАТ «АТП-14369» на вимогу суду, за підписом голови правління та головного бухгалтера, майно: самоскид КАМАЗ 55111 державний номер СН 0304 АВ; супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 2797 АІ; супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 8981 АС; автокран «Івановец» рег.№391 без номерного знаку; супер МАЗ (седельний тягач) 54223 без номерного знаку; автомобіль ЗІЛ -130, шасі №3065281, двигун №700553 без номерного знаку; екскаватор «Білорусь»державний номер 00169 СН; екскаватор «Білорусь» державний номер 00104 СН; катер УКС 0550; причеп державний номер СН 1454 ХХ; напівпричеп державний номер СН 1575 ХХ; напівпричеп державний номер СН 0517ХХ; дві порожні ємності (цистерни) по 25 куб.м; три порожні ємності (цистерни) по 50 куб.м; ємність (повна) позначена №11 об'ємом 50 куб.м; ємність (повна) позначена №12 об'ємом 75 куб.м; ємність (повна) позначена №13 об'ємом 50 куб.м; ємність (повна) позначена №14 об'ємом 50 куб.м; навіс 11 м х 13 м; три залізобетонні плити перекриття 2,5 м х 18 м ; кабіна від автомобіля ГАЗ 2,35 м х 4,0 м х 2,0 м.. на балансі ВАТ «АТП-14369» не значиться (а. с. 199, том 1).

Відсутність зазначеного майна на балансі ВАТ «АТП-14369» підтверджується також балансом підприємства станом на 31.12.2012р. (а. с. 200-202, том 1).

Крім того, судовою колегією було спрямовано ряд запитів до відповідних органів щодо з'ясування власників майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, яка належить позивачу.

Так, 12 березня 2013 року від Управління ДАІ УМВС України в м. Севастополі надійшла відповідь щодо власників транспортних засобів, а саме:

- самоскид КАМАЗ 55111 державний номер СН 0304 АВ, супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 2797 АІ, супер МАЗ (бензовоз) державний номер СН 8981 АС, напівпричеп державний номер СН 1575 ХХ - зареєстровані за Балясним Вадимом Олександровичем (м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Надєждінцев, буд. 1/5 кв. 22);

- причеп державний номер СН 1454 ХХ, напівпричеп державний номер СН 0517 ХХ: зареєстровані за Корпорацією «Хімагробуд» (м. Севастополь, р-н Нахімовський, вул. Надєждінцев, буд. 1, корп. 5, кв. 22 ).

Крім того, Управління ДАІ УМВС України в м. Севастополі повідомило про неможливість надання інформації щодо власників автокрану «Іванове» рег.№391, супер МАЗ (сідельний тягач) 54223, так як відсутні ідентифікатори транспортних засобів (державний номер, номер кузова або шасі).

Слід зазначити, що ухвалою суду від 14 березня 2013 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. Балясного Вадима Олександровича та Корпорацію "Хімагробуд".

Так, Балясним Вадимом Олександровичем та Корпорацією "Хімагробуд" були представлені документи посвідчуючи їх право власності на вищевказані транспортні засоби, а саме тимчасові реєстраційні талони на транспортні засоби та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 221-225, том 1).

Разом з тим, рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.11.2009р. у справі №5020-2/308 (набрало законної сили 20.11.2009р.) задоволено позов Корпорації «Хімагробуд» до ВАТ «Севастопольське автотранспортне підприємство №14369» та визнано право власності на об'єкт нерухомого майна: операторська (літера "Б") з ганком і козирком, склад масел (літера "В"), інші споруди, у тому числі ємкості для палива (літера 4-10), мощення (літера І), який зареєстрований у Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" за реєстраційним номером 4136 за адресою : м. Севастополь, вул. Паршина, 6/9 за Корпорацією «Хімагробуд»" (а. с. 226, том 1).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11 грудня 2009р. у справі №5020-12/238 задоволено позов Корпорації «Хімагробуд» до ВАТ «Севастопольське автотранспортне підприємство №14369» та визнано право власності на об'єкт нерухомого майна: склад-навіс (літера «Г») у складі автозаправочної станції, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 6/9 за Корпорацією "Хімагробуд".

Крім того, певна частина майна, яке належало ВАТ «Севастопольське автотранспортне підприємство №14369» та розташоване по вул. Паршина, 6 в м. Севастополі, було придбано і самим позивачем на підставі договорів купівлі - продажу від 08.05.2002р. та 19.11.2003р. (а. с. 25-34, том 2).

Таким чином, вищевказані обставини зайвий раз спростовують висновки Державної інспекції сільського господарства у місті Севастополі викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2012р. №52, щодо приналежності відповідачу майна, яке знаходиться на спрій земельній ділянці, що в свою чергу дає підстави для виключення останнього із числа доказів у справі, як акту який містить відомості, які не підтверджені жодними правовстановлюючими документами.

При цьому, судова колегія зазначає, про неможливість встановлення власника майна: двох порожніх ємностей (цистерни) по 25 куб.м.; трьох порожніх ємностей (цистерни) по 50 куб.м.; ємності (повна) позначеної №11 об'ємом 50 куб.м.; ємності (повна) позначеної №12 об'ємом 75 куб.м.; ємності (повна) позначеної №13 об'ємом 50 куб. м.; ємності (повна) позначеної №14 об'ємом 50 куб.м.; навісу 11м. х 13м.; трьох залізобетонних плит перекриття 2,5м. х 18м., автокрану «Іванове» рег.№391, екскаватора «Білорусь» державний номер 00169 СН; екскаватора «Білорусь» державний номер 00104 СН, а також катеру УКС0550, яке розташоване по вул. Паршина, 4 в м. Севастополі.

За змістом правових положень ч.ч. 1, 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому конкретно полягає порушення його прав та інтересів, а також, в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доводить наявність визначених обставин.

Однак, позивачем в порушення норм ст. ст. 33,34 ГПК України не доведено здійснення відповідачем перешкод в користуванні належної йому частини земельної ділянки, тобто самовільного її зайняття, оскільки майно яке розташоване на ній останньому не належить, а доказів зворотного суду представлено не було.

Разом з тим, слід також зазначити, що перелік майна, яке позивач просить зобов'язати відповідача демонтувати та перемістити, визначений останнім на власний розсуд, оскільки вищевказаний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.07.2012 №52 не містить в собі таких відомостей та інших доказів, які б свідчили про джерело отримання такої інформації, матеріали справи не місять.

Таким чином, місцевий господарський суд неповно з'ясувавши усі обставини справи щодо встановлення власника зазначеного майна, помилково застосував норми матеріального права, дійшовши до висновку про здійснення відповідачем перешкод в користуванні спірної земельної ділянки, яка належить позивачу.

Так, встановивши, що права позивача як землекористувача не порушені відповідачем, оскільки доводи про приналежність відповідачу майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці є необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами, судова колегія вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволенні позовних вимог, а відтак скасовує оспрюване рішення в частині задоволення позову та приймає в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство №14369" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2012 року у справі №5020-1241/2012 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"В задоволені позову відмовити повністю".

3. Стягнути з Приватного підприємства "Тимоген" (99012, м. Севастополь, Паршина, буд.4, ідентифікаційний код 13789236) на користь Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство 14369" (99012, м. Севастополь, Паршина, буд.6, ідентифікаційний код 03117524) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 573,50 грн.

4. Доручити господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О.Л. Котлярова

Т.П. Фенько