Ухвала

від 21.06.2013 по справі 1016/2028/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1016/2028/12 Головуючий у І інстанції Оберемко В.О. Провадження № 22-ц/780/2679/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С. Категорія 23 21.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

за участю секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПіКО» про розірвання договору і стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання договору і стягнення коштів.

В обгрунтування позовних вимог позову вказував, що 01 квітня 2009 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІКО» був укладений Договір№ 01/09 про монтажні роботи будинку з оциліндрованої колоди, згідно п. 1.1 якого, підрядчик зобов'язувався організувати та виконати монтажні роботи на ділянці замовника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 1.2 замовник зобов'язувався прийняти і оплатити виконання роботи по Договору, відповідно до п. 3 цього Договору; в п. 9.1 Договору вказано, що строк початку робіт підрядчиком протягом 2 днів після виконання п. 3.3 та 6.2 Договору, тобто після здійснення передплати замовником, відповідно до пунктів 9.3- 9.4 даного Договору. Термін виконання робіт становить 60 днів. Строк закінчення робіт до 15 липня 2009 року. При цьому, як зазначав позивач, він свої зобов'язання за договором виконав, проте підрядчик мав приступити до виконання робіт за договором 16 липня 2009 року, але у зазначений термін відповідач навіть не приступив до виконання робіт та умови договору не виконав, жодних робіт підрядчиком не було проведено. Зазначав також, що на момент звернення до суду відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору не виконав, не здійснив жодних будівельно-монтажних робіт вказаних в договорі, чим порушив його умови. Враховуючи встановлені обставини, позивач просив суд розірвати вказаний договір та стягнути з відповідача кошти внесені на виконання даного договору і неустойку.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись його необґрунтованість та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Як вбачається з фотокопії договору №01/09 від 01 квітня 2009 року, відповідач зобов'язався провести монтажні роботи на ділянці позивача згідно його прикладних ескізних креслень.(а.с.7-10). Позивачем на виконання даного договору відповідачу було сплачено 399 530,00 грн. (а.с. 12, 13, 39) .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази на підтвердження тієї обставини, на яку позивач посилається як на підставу задоволення своїх вимог, а саме що відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за договором, за умови, що вказана обставина відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 60 ЦПК України підлягає обов'язковому доказуванню позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Одночасно частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, зважаючи на викладені норми ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що в даному випадку позивач мав довести суду наявність істотного порушення договору підряду відповідачем, проте доказів на підтвердження таких обставин суду надано не було, у зв'язку із чим не є встановленим сам факт порушення прав позивача.

Крім того, позивач не надав суду правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій передбачалося проведення монтажних робіт за договором, ескізних креслень об'єкту, доказів, передбачених законом і договором, надання відповідачу будівельного майданчика (фронту робіт), проектно-кошторисної документації, відповідних погоджень на зведення об'єкту, а в самому договорі взагалі не зазначена назва та адреса місцезнаходження об'єкта будівництва.

Тому враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позову, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: