Постанова

від 20.06.2013 по справі 801/5810/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. (14:54) Справа №801/5810/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Дудіна С.О., суддів Кащеєвої Г. Ю. та Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Павленко Н. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв"

до Державної податкової служби України; Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

від позивача - Горохова А. К., довіреність № БН від 04.01.13 р.;

від відповідачів: 1) не з'явився;

2) Жукова О. М., довіреність №18/10.1 від 14.02.2013 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Державної податкової служби України, згідно якого просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України по неприйняттю як податкового звіту декларації ТОВ "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за березень 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти податкову декларацію ТОВ "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за березень 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації ТОВ "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за березень 2013 року в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення ДПС України та ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Державною податковою службою України згідно квитанції №1 не була прийнята декларація з податку на додану вартість за березень 2013 року з посиланням на те, що позивач в звітному періоді не був зареєстрований в якості платника ПДВ. Вказану відмову позивач вважає протиправною та зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2010р. у справі 2а-12145/09/9/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2012 р., було визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Спецпромрезерв", оформлене актом №208/15-2 від 08.10.2009р. Позивач стверджує, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС ухиляється від відновлення реєстрації платника ПДВ, проте наведене не є підставою для неприйняття податкової звітності, заповненої відповідно до вимог законодавства та за умови наявності судових рішень, які вступили в законну силу.

Представник ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у судовому засіданні надав письмові заперечення, згідно яких просить відмовити в задоволенні вимог позивача. Надані заперечення були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник Державної податкової служби України у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС в якості платника податків з 21.02.2006 р за №3118/29-0, про що свідчить відповідна довідка №1882/29-0 від 01.06.2011 р. за формою №4-ОПП.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" на підставі укладеного між ним та Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС договору №040120121 про визнання електронних документів від 10.01.2012 р. направило 18.04.2013 р. до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 р. з додатками до неї, проте у прийнятті звітності було відмовлено через те, що позивач не був платником ПДВ в звітному періоді, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість позивача було анульовано 08.10.2009 р.

Згідно з п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 4.1 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 (надалі - Методичні рекомендації), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 ПК України визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Аналогічні положення закріплені в пункті 4.3 Методичних рекомендацій.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 N 1342).

Надана позивачем декларація з ПДВ за березень 2013 р., додатки до неї та реєстр виданих та отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, заповнені відповідно до порядку та не містять будь-яких порушень норм законодавства (а.с. 8-14).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку № 1492 строк до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку.

Відповідно до п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді (Наказ Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

Крім того, пунктом 4.23 методичних рекомендацій також передбачено, що податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 N 233 "Про подання електронної податкової звітності".

Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованим Міністерством юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.7.5 ст.7 Наказу № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Суд зазначає, що відповідно до п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Пунктом 2.4 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, встановлено, що з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС - безпосередньо приймання декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій платників податків.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ "Спецпромрезерв" з ПДВ за березень 2013 р., було направлено саме ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України №233 від 10.04.2008 р. не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, оскільки відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо протиправності дій ДПС України по неприйняттю як податкової звітності декларації ТОВ "Спецпромрезерв" за березень 2013 р. з ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначені податковим органом в квитанціях №1 підстави неприйняття податкової звітності не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, актом ДПІ у м. Сімферополі № 208/15-2 від 08.10.2009 р. оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Спецпромрезерв", яке було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2009 р. у справі №2а-12145/09/9/0170, яка ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 р. залишена без змін. рішення судів першої та апеляційної інстанцій були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2012 р.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за №1400/18695 (яке було чинним на момент винесення Севастопольським апеляційним адміністративним судом ухвали від 13.07.2010 р. у справі №2а-12145/09/9/0170), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Аналогічні положення закріплені в пункті 5.6.1 Розділу У чинного Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1394.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополь АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Спецпромрезерв", оформлене актом № 208/15-2 від 08.10.2009 р., набрало законної сили.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, що зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

При цьому суд зазначає, що вірним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є звернення з позовними вимогами про визнання протиправною відмови податкового органу від прийняття як податкового звіту поданої декларації через наступне.

Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому статтею 56 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою таких рішень або дій є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника податків штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства. При цьому, відповідачем, у такому випадку, є орган державної податкової служби, який надіслав відповідне повідомлення.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 4.15-4.16 методичних рекомендацій, якими обумовлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу):

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови Державної податкової служби України прийняти як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Спецпромрезерв" за березень 2013 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. N 1503/12/13-12.

Крім того, у вказаному листі суд касаційної інстанції зауважив, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови. У зв'язку з цим у суду немає підстав для відмови в позові платникові податку або відмови у відкритті провадження (закриття провадження) в разі, якщо таким платником було інакше сформульовано позовні вимоги, предметом яких є протиправність відмови у прийнятті податкової декларації.

За таких обставин, вимогу про спонукання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти податкову декларацію ТОВ "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за березень 2013 року суд розцінює як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 276 форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за березень 2013 р.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Таким чином, враховуючи, що належним чином оформлена та подана позивачем податкова звітність з ПДВ за березень 2013 року було безпідставно та необґрунтовано не прийнята органами державної податкової служби, суд вважає, що повний захист порушених прав та інтересів позивача у справі, з метою їх відновлення, потребує також спонукання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС відобразити показники декларації ТОВ "Спецпромрезерв" за березень 2013 р. у картці особового рахунку з ПДВ саме датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.04.2013 р.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та зобов'язати відповідача - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, надати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 34,41 грн. відповідно до вимог статті 94 КАС України підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 20.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 21.06.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" за березень 2013 року.

3. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" за березень 2013 року такою, що подана в день її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.04.2013 р.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070) відобразити показники декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (95024, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 243, ідентифікаційний код 34058632) в картці особового рахунку податку на додану вартість датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.04.2013 р.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (95024, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 243, ідентифікаційний код 34058632) 34,41 грн. судового збору.

6. Зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ідентифікаційний код 36822070), подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Судді Дудін С.О.

Кащеєва Г.Ю.

Кононова Ю. С.