Постанова

від 18.06.2013 по справі 5020-961/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5020-961/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Воронцової Н.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

представник заявника , не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт";

арбітражний керуючий , Кирилін Михайло Володимирович, посвідчення № 621 від 11.04.13, Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович;

представник кредитора , Субботіна Олена Іванівна, довіреність № 09-32/1455 від 30.10.12, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк";

представник учасника у справі про банкрутство , не з'явився, Головне управління юстиції в місті Севастополі ;

представник учасника у справі про банкрутство , не з'явився, Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу ;

представник учасника у справі про банкрутство , не з'явився, Державний реєстратор Балаклавської районної державної адміністрації в місті Севастополі ;

представник кредитора, не з'явився , публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" „

представник кредитора, не з'явився, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" ;

представник кредитора, не з'явився, Greenwest Enterprises, LLC" (3215 Old Capitol Trail, Wilmington,DE 19804) через представника Корнета Валентина Кіндратовича ;

представник кредитора , не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис";

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 26 квітня 2013 року у справі №5020-961/2012

за заявою товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (вул.Ангарська, 10-а, м.Севастополь, 99704)

про банкрутство боржника

ВСТАНОВИВ :

28 серпня 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі - ТОВ „Фірма „Лінарт") звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що була чинною до 19.01.2013 року).

Ухвалою від 30.08.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Фірма „Лінарт" .

Постановою господарського суду міста Севастополя від 17.10.2012 року ТОВ „Фірма „Лінарт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором боржника-банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича; ліквідатора зобов'язано подати оголошення про визнання ТОВ „Фірма „Лінарт" банкрутом та здійснити передбачені законом заходи.

У газеті „Голос України" № 207 (5457) від 02.11.2012 року оприлюднене оголошення про визнання ТОВ „Фірма „Лінарт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

27 грудня 2012 року до господарського суду міста Севастополя надійшла скарга на дії ліквідатора від ПАТ „Промінвестбанк", в який заявник просить заборонити ліквідатору вчиняти дії, направлені на продаж заставного майна до з'ясування дійсної його ринкової вартості та зобов'язати ліквідатора скликати комітет кредиторів і розглянути питання про порядок реалізації майна боржника.

16.04.2013 року ПАТ «Промінвестбанк» надав суду першої інстанції доповнення до скарги на дії ліквідатора, у яких ПАТ «Промінвестбанк» вважає, що вимоги заявлені до боржника ТОВ „Фірма „Лінарт" у розмірі 937 909,42 грн. підлягають задоволенню за рахунок заставленого майна, що є предметом застави ПАТ «Промінвестбанк» за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом СМНО Єгоровою СІ. 28 грудня 2007 року та зареєстрованим в реєстрі за № 10467 та Договором застави №306-07/0 від 28.12.2007 року.

На підставі наведеного та посилаючись на постанову Господарського суду міста Севастополя від 17 жовтня 2012 року, якою ТОВ „Фірма „Лінарт" було визнано банкрутом, та зобов'язано ліквідатора забезпечити виконання дій та заходів передбачених ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», представник ПАТ «Промінвестбанк» просив визнати дії ліквідатора ТОВ „Фірма „Лінарт" Кириліна Михайла Володимировича, які виразилися у припиненні ліквідатором Іпотечного договору, укладеного між ТОВ „Фірма „Лінарт" та відмові у задоволенні кредиторських вимог за рахунок предмету іпотеки просив зобов'язати ліквідатора провести комітет кредиторів і розглянути питання про порядок реалізації майна боржника.

26.04.2013 року ПАТ «Промінвестбанк» надав суду першої інстанції уточнення вимог за скаргою на дії ліквідатора, у яких ПАТ «Промінвестбанк» просив визнати відмову ліквідатора ТОВ «Фірма «Лінарт» Кириліна М.В. від Іпотечного договору буксиру «ВИГ», укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Фірма «Лінарт» та посвідченого приватним нотаріусом СМНО Єгоровою СІ. 28 грудня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 10467 недійсною. Зобов'язати ліквідатора ТОВ «Фірма «Лінарт» Кириліна М.В. включити вимоги кредитора ПАТ «Промінвестбанк» в розмірі 937 909,42грн. в 1 чергу реєстру вимог кредиторів банкрута як забезпечені заставою майна. Зобов'язати ліквідатора ТОВ «Фірма «Лінарт» Кириліна М.В. направляти кошти отримані від реалізації заставного майна за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом СМНО Єгоровою С.І. 28 грудня 2007 року та зареєстрованим в реєстрі за № 10467 та Договору застави №306-07/0 від 28.12.2007 року виключно на погашення вимог ПАТ «Промінвестбанк» та замовити рецензування звіту про оцінку майна виставленого на продаж лотами 1 та 8 на аукціоні 28 грудня 2012 року, припинити укладення договорів купівлі продажу за результатами проведеного аукціону.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.04.2013 року скарга заставного кредитора ТОВ „Фірма „Лінарт" - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на дії ліквідатора Кириліна Михайла Володимировича задоволена в повному обсязі.

Визнана недійсною відмова ліквідатора ТОВ „Фірма „Лінарт" - арбітражного керуючого Кириліна М.В. від Іпотечного договору буксиру „ВИГ", укладеного між ПАТ „Промінвестбанк" та ТОВ „Фірма „Лінарт", посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Єгоровою С.І. 28.12.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 10467.

Зобов'язано ліквідатора ТОВ „Фірма „Лінарт" - арбітражного керуючого Кириліна М.В. включити вимоги заставного кредитора ПАТ „Промінвестбанк" в розмірі 937 909,42 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів банкрута, як такі, що забезпечені заставою майна.

Зобов'язано ліквідатора ТОВ „Фірма „Лінарт" - арбітражного керуючого Кириліна М.В. направляти кошти, отримані від реалізації заставного майна за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Єгоровою С.І. 28.12.2007 року та зареєстрованим в реєстрі за № 10467, та Договором застави № 306-07/О від 28.12.2007 року виключно на погашення вимог ПАТ „Промінвестбанк".

Зобов'язано ліквідатора ТОВ „Фірма „Лінарт" - арбітражного керуючого Кириліна М.В. замовити рецензування звітів про оцінку майна, виставленого на аукціон 28.12.2012 року за лотами 1 та 8 .

Призупинено укладення договорів купівлі-продажу за результатами проведеного 28.12.2012 року аукціону з продажу майна банкрута (лоти 1, 8) - до проведення рецензії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції арбітражний керуючий Кирилін М.В. звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Так, ліквідатор ТОВ «Фірма «Лінарт» не погоджується з винесеною ухвалою, та вважає що вона винесена при неповному дослідженні обставин справи, з порушенням норм матеріального права , зокрема ст.1, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції що діяла до 19.01.2013 року , а саме у задоволенні вимоги про включення вимог ПАТ „Промінвестбанк" до першої черги вимог кредиторів банкрута, крім того, ліквідатор звертає увагу на не правомірне задоволення вимог скарги про зобов'язання ліквідатора замовити рецензування звітів про оцінку майна та про зупинення укладання договорів купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 травня 2013 року поновлений пропущений строк на подання апеляційної скарги. Справу призначено до розгляду на 11 червня 2013 року.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року, у зв'язку з відрядженням судді ЄвдокімоваІ.В. здійснено його заміну на суддю Сікорську Н.І.

11 червня 2013 року від представника ПАТ "Промінвестбанк" до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

11 червня 2013 року в судове засідання з'явилися ліквідатор Кирилін Михайло Володимирович, який підтримав апеляційну скаргу та представник ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 червня 2013 року розгляд справи був відкладений на 18 червня 2013 року, у зв'язку із зобов'язанням ПАТ "Промінвестбанк" надати суду мотивований розрахунок суми кредиторських вимог ПАТ "Промінвестбанк" в розмірі 937909,42 грн.

18 червня 2013 року у судовому засіданні приймали участь арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович, якій підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції змінити, представник публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

18 червня 2013 року у судове засідання представник заявника, ТОВ "Фірма "Лінарт", представники кредиторів: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Greenwest Enterprises, LLC", ТОВ "Морська компанія "Транссервис" та представники учасників у справі про банкрутство, не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін обов'язковою визнано не було, судова колегія вважає за можливе, переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції витребував додаткові докази та встановив наступне.

28.12.2007 року між ТОВ „Фірма „Лінарт" та ПАТ „Промінвестбанк" був укладений договір застави обладнання № 306-07/0, відповідно до якого у заставу передані морозильні агрегати АМП-В кількістю 3 одиниці, заставною вартістю 625 000,00 грн.

28.12.2007 року між ТОВ „Фірма „Лінарт" та ПАТ „Промінвестбанк" був укладений іпотечний договір, засвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Єгоровою С.І. та зареєстрований в реєстрі за № 10467, відповідно до якого в іпотеку було передано судно „ВИГ" типу буксир, 1955 р.в., Магдебург, Німеччина, зареєстрований у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського торговельного порту під № 174 від 08.11.2004, порт приписки м. Севастополь, заставною вартістю 630 000,00 грн.

Зазначені договори були укладені в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Рибодобувна компанія „Океантрансфіш" (ідентифікаційний код 33729438) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 306-07/к від 28.12.2007 року, укладеним з ПАТ „Промінвестбанк".

У зв'язку із порушенням ТОВ „Рибодобувна компанія „Океантрансфіш" умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 306-07/к від 28.12.2007 року скаржник звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет забезпечення, що належить майновому поручителю ТОВ „Фірма „Лінарт".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.03.2009 року у справі № 5020-2/545 звернуто стягнення на предмет застави за договором застави № 306-07/0 від 28.12.2007 року - морозильні агрегати АМП-В кількістю 3 одиниці, заставною вартістю 625 000,00 грн - на суму 560 319,01 грн.

28 серпня 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі - ТОВ „Фірма „Лінарт") звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що була чинною до 19.01.2013 року).

Ухвалою від 30.08.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Фірма „Лінарт" .

Постановою від 17.10.2012 року ТОВ „Фірма „Лінарт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором боржника-банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича; ліквідатора зобов'язано подати оголошення про визнання ТОВ „Фірма „Лінарт" банкрутом та здійснити передбачені законом заходи.

У газеті „Голос України" № 207 (5457) від 02.11.2012 року оприлюднене оголошення про визнання ТОВ „Фірма „Лінарт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

30.09.2012 року здійснено первісну оцінку морського буксиру „ВИГ", 12.10.2012 року оцінку морозильних апаратів АМПВ

Суб'єктом оціночної діяльності Удальцовим С.Г. проведено оцінку майна, яке знаходиться у заставі ПАТ «Промінвестбанк» та підлягає продажу. Так, згідно висновку СОД Удальцова С.Г. від 05.10.2012 року ринкова вартість морського буксиру «Виг» станом на 30.09.2012 року складає 34500,00 гривень. Найбільш ефективним використанням судна, за висновком оцінювача, є розділ на металобрухт. Ремонт та відновлення судна економічно недоцільно.

08.12.2012 року ліквідатором на адресу скаржника надіслане повідомленні за вих. 71/64 про запланований продаж заставного майна, у якому міститься посилання с на висновки про оцінку майна: морського буксиру „ВИГ" від 05.10.2012 року (станом на 30.09.2012 року) та морозильних апаратів АМПВ від 14.10.2012 року (станом на 12.10.2012 року). (а.с.48-50)

30.11.2012 року ліквідатор ТОВ „Фірма „Лінарт" - арбітражний керуючий Кириліна М.В. заявою за вих. № 67/64 запропонував скаржнику надати документи, що підтверджують заставні відносини та розрахунок заборгованості . (а.с.43-45)

17.12.2012 року на адресу арбітражного керуючого Кириліна М.В. відповідні угоди та розрахунок заборгованості були надіслані Севастопольським відділенням ПАТ „Промінвестбанк".

Розглянувши вказані документи ліквідатор банкрута дійшов висновку, що Договір іпотеки № 10467 від 28.12.2007 року є припиненим в силу частин першої та четвертої статті 559 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні кредиторських вимог за рахунок предмета іпотеки - морського буксиру „ВИГ", про що скаржнику надіслано відповідне повідомлення за вих. № 85/64 від 09.01.2013 року (а.с.52-54).

09.01.2013 року за вих. № 86/64 скаржнику надіслано повідомлення про проведення аукціону(а.с.56-58).

Не погоджуючись із оцінкою заставного майна, діями ліквідатора, пов'язаними із визнанням припиненим договору іпотеки, та відмовою у задоволенні кредиторських вимог ПАТ „Промінвестбанк" за рахунок заставного та іпотечного майна, ПАТ „Промінвестбанк" звернувся до суду із скаргою на дії ліквідатора, в якій також просив зобов'язати ліквідатора Кириліна М.В. включити вимоги ПАТ „Промінвестбанк" в розмірі 937909,42 грн. в першу чергу реєстру вимог кредиторів банкрута як забезпечені заставою майна.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого Кириліна М.В. та скасування ухвали суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції законом, Законом України № 4212-VI від 22.12.2011, який набрав чинності 19.01.2013, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції. Відповідно до абзацу першого пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4212-VI, його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Як зазначалося вище, провадження у даній справі порушено ухвалою від 30.08.2012 року, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом". Отже, на правовідносини учасників провадження про банкрутство у цій справі розповсюджується дія Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Також, як на думку судової колегії, суд першої інстанції вірно посилаючись на ст. 14 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що була чинною до 19.01.2013 року) зауважує на тому, що розпорядник майна (в даному випадку ліквідатор) зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав та навіть відсутність відповідної заяви кредитора не є перешкодою для внесення до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника. Проте, вірно застосовані правові норми та встановивши обставини справи щодо укладання між ТОВ „Фірма „Лінарт" та ПАТ «Промінвестбанк» договорів застави обладнання та іпотечного договору, які були укладені у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Рибодобувна компанія „Океантрансфіш" (ідентифікаційний код 33729438) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 306-07/к від 28.12.2007 року, укладеним з ПАТ „Промінвестбанк", суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо зобов'язання ліквідатора ТОВ „Фірма „Лінарт" Кириліна М.В. включити вимоги заставного кредитора до першої черги задоволення вимог кредиторів банкрута, як такі, що забезпечені заставою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно ч. 1 ст. 583 цього ж Кодексу заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника. Майновий поручитель, виходячи з вимог ст. 583 Цивільного кодексу України, є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

У зв'язку із наведеним судова колегія погоджується із доводами заявника апеляційної скарги відносно того, що майновий поручитель не має перед банком за кредитним договором будь-яких грошових зобов'язань, не отримував кредит, не повинен його повертати та сплачувати проценти та пеню. Майновий поручитель лише забезпечує виконання іншою особою -кредитоотримувачем кредитних зобов'язань перед банком шляхом передачі власного нерухомого майна в іпотеку банку. Отже, договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем. Останній має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника (аналогічна позиція міститься у постановах ВГСУ від 23.04.2013 у справі №42 1826. від 26.03.2013 року у справі №Б24/039-12).

Водночас судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що спеціальний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання - його банкрутом» передбачає механізм задоволення та захисту майнових інтересів заставодежателя у разі порушення провадження у справі про банкрутство майнового поручителя. Так, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Тобто, майнові інтереси заставодержателя у справі про банкрутство гарантуються тим, що у випадку реалізації ліквідатором майна, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя, а тому враховуючи що в матеріалах справи міститься реєстр вимог кредиторів , в яких не відображені вимоги ПАТ «Промінвестбанк» як заставодержатель, до того ж в судовому засіданні ліквідатор підтвердив, той факт, що не виконав вимоги ПАТ «Промінвестбанк» про включення їх вимог до реєстру вимог кредиторів у сумі 937909,42 грн., судова колегія дійшла висновку , що скарга ПАТ «Промінвестбанк» на дії ліквідатора у частині визнання неправомірними , дій ліквідатора Кириліна М.В. які виразились у відмові включення до реєстру вимог кредиторів вимог ПАТ «Промінвестбанк» у сумі 937909,42 грн. за рахунок заставного та іпотечного майна обґрунтованими, а вимоги ПАТ «Промінвестбанк» у сумі 937909, 42 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, як такі що забезпечені заставою.

Що стосується інших вимог заявлених у доповненнях до скарги на дії ліквідатора, а саме визнати відмову ліквідатора ТОВ «Фірма «Лінарт» Кириліна М.В. від Іпотечного договору буксиру «ВИГ», укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Фірма «Лінарт» та посвідченого приватним нотаріусом СМНО Єгоровою С.І. 28 грудня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 10467 недійсною зобов'язати ліквідатора ТОВ «Фірма «Лінарт» Кириліна М.В. направляти кошти отримані від реалізації заставного майна за Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом СМНО Єгоровою С.І. 28 грудня 2007 року та зареєстрованим в реєстрі за № 10467 та Договором застави №306-07/0 від 28.12.2007 року виключно на погашення вимог ПАТ «Промінвестбанк» та замовити рецензування звіту про оцінку майна, виставленого на продаж лотами 1 та 8 на аукціоні 28 грудня 2012 року, які також задоволені судом першої інстанції, судова колегія вважає їх не заснованими на вимогах Закону, а тому не підлягаючими задоволенню, з огляду на таке.

Згідно статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) -фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до ч.6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до частини 4. статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Аналізуючи зміст вищезазначених правових норм та вимог скарги, судова колегія дійшла висновку, що заявлені вимоги ПАТ «Промінвестбанк» , які задоволені судом першої інстанції у повному обсязі, взагалі виходять за межі скарги на дії ліквідатора, передбачені ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вчинення цих дій знаходиться виключно у компетенції ліквідатора, тоді як суд процесуальним законом не наділений такими повноваженнями і, задовольняючи вимоги скарги, та зобов'язуючи ліквідатора вчинити певні дії, фактично поклав на себе повноваження ліквідатора, до якого заявник скарги, навіть не звертався з такими вимогами.

Крім того, судова колегія вважає помилковим прийняття судом першої інстанції рішення про призупинення укладення договорів купівлі-продажу за результатами проведеного 28.12.2012 року аукціону з продажу майна банкрута (лоти 1, 8) - до проведення рецензії, оскільки договори купівлі-продажу заставленого майна, на час розгляду скарги судом недійсними не визнані, такі вимоги у скарзі не заявлялися, а тому відсутні будь які підстави припинювати укладення цих договорів. При цьому слід зазначити, що такі дії суду впливають на права інших осіб, які є переможцями торгів та не є учасниками даної справи по банкрутство, таким чином своїми діями суд фактично втручається у господарську діяльність третіх осіб. У зв'язку з наведеним ці вимоги скарги на дії ліквідатора також не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню, ухвалу суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, а скаргу на дії ліквідатора такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 26 квітня 2013 року у справі №5020-961/2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким скаргу на дії арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича задовольнити частково, включити до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"в розмірі 937909,42 грн. як такі, що забезпечені заставою: морозильні агрегати АМП-В кількістю 3 одиниці, та судно „ВИГ" типу буксир, 1955 р.в., Магдебург, Німеччина, зареєстрований у Державному судновому реєстрі Севастопольського морського торговельного порту під № 174 від 08.11.2004, порт приписки м. Севастополь.

В іншій частині скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" - залишити без задоволення.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Н.В. Воронцова

Н.І. Сікорська

Розсилка: (з повідомленням)

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (вул. Ангарська, 10-а,Севастополь,99704)

2. Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м.Севастополь,99011) (простою)

3. Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (вул. Городецького, 13,Київ 1,01001) (простою)

4. Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (вул. Костромська, 10, кв.18,Севастополь,99022) (простою)

5. Державний реєстратор Балаклавської районної державної адміністрації в місті Севастополі (вул.Новікова, 14, Севастополь,99018) (простою)

6. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-б,Київ 133,01133)

7. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ 150,03150)

8. Greenwest Enterprises, LLC" (3215 Old Capitol Trail, Wilmington,DE 19804) через представника КорнетаВалентина Кіндратовича (вул. Хрустальова, 87, кв. 46,Севастополь,99055) (простою)

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис" (вул. Воровського, 24,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053) (простою)

10. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченка, 12,Київ 1,01001)