Постанова

від 19.06.2013 по справі 812/4150/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2013 року Справа № 812/4150/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Пєскової І.А. (довіреність № 32/2475 від 07.05.2013),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№38)» до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про скасування постанови від 16.04.2013 ВП № 33386390 про накладення штрафу в сумі 680,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державного підприємства «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№38)» до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про скасування постанови від 16.04.2013 ВП № 33386390 про накладення штрафу в сумі 680,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою державного виконавця ВДВС Свердловського МУЮ від 16.04.2013 накладено на ДП «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№38)» штраф у розмірі 680,00 грн. за невиконання вимоги державного виконавця по виконанню виконавчого листа № 2а/1270/1593/2012 виданого Луганським окружним адміністративним судом 15.06.2012 щодо зобов'язання державного підприємства «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№38)» виконати вимогу № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009.

З прийнятим рішенням позивач не згоден з огляду на таке.

25.04.2012 позивач звернувся до Свердловського міського суду Луганської області з позовом про відшкодування майнового збитку, заподіяного злочином, до колишнього начальника колонії ОСОБА_2, відносно якого 17.01.2011 у кримінальній справі № 1-42-2011 року ухвалений обвинувальний вирок, яким він визнаний в скоєні злочинів, передбачених ст.ст.366 ч.1, 364 ч.3 КК України. Згідно вироку, що набрав законної сили, господарські договори були визнані фіктивними, як наслідок, державному підприємству завдано матеріальний збиток в сумі 383438,88 грн.

27.04.2012 суддею Свердловського міського суду Луганської області відкрито провадження у справі за позовною заявою ДП «Підприємство СВК (№ 38)» до ОСОБА_2 про відшкодування майнового збитку, заподіяного злочином. На теперішній час справа знаходиться на розгляді в міському суді м. Свердловська.

Позивач вважає, що винесення постанови про накладення штрафу є неправомірною, оскільки відсутні подія та склад правопорушення.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 червня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову до суду не надав.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив адміністративну справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у ВДВС Свердловського МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2а/1270/1593/2012 виданий 15.06.2012 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання підприємства Свердловської виправної колонії № 38 управління Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області виконати вимогу № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009.

Постановою ВДВС Свердловського МУЮ від 16.04.2013, на підставі ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду без поважних причин на ДП «Підприємство СВК (№38)» накладено штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с.6).

Вказану постанову отримано позивачем 22.04.2013, що підтверджено відміткою про отримання на супровідному листі (а.с.5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 08.03.2011).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З вищевикладеного вбачається, що умовою накладення на боржника штрафу є невиконання боржником без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Разом з тим, судом встановлено таке.

Вимогою КРУ в Луганській області від 16.12.2009 № 12-08-14-14/10665 зобов'язано начальника підприємства Свердловської виправної колонії № 38:

- відшкодувати збитки, пов'язані з незаконним списанням матеріальних цінностей шляхом внесення до каси грошових коштів на суму їх вартості (383438,88 грн.) або внесення цінностей у натуральному виразі. У разі необхідності звернутися з позовом у відношенні винних осіб до суду, керуючись ст.1166 ЦК України та ст.ст.224-225 ГК України;

- поновити в бухгалтерському обліку встановлені лишки вугілля марки А на загальну суму 57120,00 грн. (а.с.14).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду зобов'язано підприємство Свердловської виправної колонії № 38 виконати вимогу КРУ в Луганській області від 16.12.2009 № 12-08-14-14/10665.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.136 КЗпП України, у решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Судом встановлено, що вироком Свердловського міського суду Луганської області від 17 січня 2011 року у справі № 1-42-2011 року визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.366 ч.1, 364 ч.3 КК України (а.с.11-13).

Дослідженням мотивувальної частини вироку суду встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу № 55 о/с від 04.08.2008 виконував обов'язки начальника установи - директора підприємства Свердловської виправної колонії № 38. Згідно вироку, що набрав законної сили, господарські договори були визнані фіктивними та, як наслідок, державному підприємству завдано матеріальний збиток в сумі 383438,88 грн.

Отримавши вирок суду, державне підприємство «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 38)» 25 квітня 2012 року звернулося до Свердловського міського суду Луганської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнового збитку, заподіяного злочином, у розмірі 383438,88 грн. (а.с.8-10).

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 27 квітня 2012 року відкрито провадження у справі № 2-1721/12 за вказаним позовом (а.с.7).

Як повідомив представник позивача у судовому засіданні, рішення за вказаним позовом Свердловським міським судом Луганської області ще не прийнято, триває судовий розгляд справи.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивачем вжито всіх можливих законних заходів щодо виконання вимоги КРУ в Луганській області від 16.12.2009 № 12-08-14-14/10665, відповідно й щодо виконання рішення суду про зобов'язання виконати вимогу КРУ в Луганській області від 16.12.2009 № 12-08-14-14/10665. Тобто, судом встановлено, що боржником не виконано вимоги державного виконавця з поважних причин.

Відтак, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови від 16.04.2013 про накладення штрафу на державне підприємство «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 38)» за невиконання вимог державного виконавця.

За таких обставин, судом встановлено, що постанова відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 16.04.2013 ВП № 33386390 про накладення штрафу в сумі 680,00 грн. підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Незважаючи на те, що позивач просив тільки скасувати постанову про накладення штрафу від 16.04.2013 ВП № 33386390, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, та, з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 16.04.2013 ВП № 33386390.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення, а відтак позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 38)» до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про скасування постанови від 16.04.2013 ВП № 33386390 про накладення штрафу в сумі 680,00 грн., - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 16.04.2013 ВП № 33386390 про накладення штрафу в сумі 680,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Підприємство Свердловської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 38)», ідентифікаційний код 08562814, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 68,00 грн. (шістдесят вісім гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова