Постанова

від 16.05.2013 по справі 2а-12987/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р. Справа № 2а-12987/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-12987/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса"

до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області за участю третьої особи ОСОБА_4

про скасування розпоряджень ,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСА" (далі по тексту - ТОВ «ВІСА», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (далі по тексту - Вовчанська РДА, відповідач), за участю третьої особи ОСОБА_4, в якому просить суд визнати протиправними дії Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 14.12.2011 року № 461 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку із земель водного фонду гр. ОСОБА_4 для рибогосподарських потреб" та розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 10.04.2012 року № 200 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку із земель водного фонду гр. ОСОБА_4 для рибогосподарських потреб".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-12987/12/2070 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСА" до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: ОСОБА_4 про скасування розпоряджень - задоволено.

Скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 461 від 14.12.2011 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку із земель водного фонду гр. ОСОБА_4 для рибогосподарських потреб".

Скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 200 від 10.04.2012 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку із земель водного фонду гр. ОСОБА_4, яка розташована за межами населених пунктів на територіях Юрченківської та Петропавлівської сільських рад Вовчанського району Харківської області".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСА" (код ЄДРПОУ 31529830) судові витрати у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві грн., 19 коп.).

Не погодившись з рішенням першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ВІСА» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи спірні розпорядження Вовчанська РДА діяла в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законом.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Вовчанської РДА залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.

Представник третьої особи в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових поясненнях підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити. Поряд з цим, заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір, на його думку, не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга та клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Положеннями статті 43 Закону "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Таким чином, з аналізу вказаних приписів Конституції України та закону, місцеві державні адміністрації, вирішуючи питання про розпорядження землями державної власності місцевого значення, приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 в аспекті конституційного подання положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Така ж позиція висловлена у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010р. № 2 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», де зазначено, що вирішення спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин згідно з пунктами 1, 3 ч.1 ст.17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів.

Враховуючи, що відповідач у справі - Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області є органом державної влади та суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у сфері земельних правовідносин на основі законодавства, та беручи до уваги п.1 ч.1 ст.17 КАС України колегія суддів дійшла висновку про те, що даний спір віднесено до адміністративної юрисдикції.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 274 від 10.08.2006 року було надано ТОВ "ВІСА" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована за межами населених пунктів на території Юрченківської та Петропавлівської сільських рад Вовчанського району Харківської області і відноситься до земель водного фонду для передачі її в оренду на 49 років для рибогосподарських потреб.

Розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 571 від 27.08.2009 року було затверджено Технічну документацію по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки та розробці документації для оформлення права користування земельною ділянкою із земель водного фонду на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Петропавлівської сільської ради та Юрченківської сільської ради Вовчанського району Харківської області та передано ТОВ "ВІСА" земельну ділянку із земель водного фонду, загальною площею 57,8544 га, утому числі на території Юрченківської сільської ради площею 53,5209 га. на території Петропавлівської сільської ради площею 4,3335 га в оренду на 49 років для рибогосподарських потреб.

Рішеннями ХLIII сесії V скликання Вовчанської районної ради Харківської області від 25.03.2010 року було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки зі ставком та прибережною захисною смугою площею 53,5209 га., що надається на умовах оренди ТОВ "ВІСА" для рибогосподарських потреб, за межами населених пунктів на території Юрченківської сільської ради Вовчанського району Харківської області, складену Державним підприємством "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" станом на станом на 01.01.2009 року в сумі 522961,92 грн., а також було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки зі ставком та прибережною захисною смугою площею 4,3335 га, що надається на умовах оренди ТОВ "ВІСА" для рибогосподарських потреб, за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, складену Державним підприємством "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" станом на станом на 01.01.2009 року в сумі 73917,30 грн.

31.08.2012 року, на підставі вищевказаних розпоряджень голови Вовчанської РДА ТОВ «ВІСА» через канцелярію відповідача була надано заяву № 16 з необхідними документами для укладання договору оренди земельної ділянки із земель водного фонду, загальною площею 57,8544 га, у тому числі на території Петропавлівської сільської ради площею 4,3335 га та на території Юрченківської сільської ради площею 53,5209 га строком на 49 років для рибогосподарських потреб (а.с.56).

Листом Управління Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області від 02.08.2012 року № 01-13/2327 повідомлено позивача про те, що на підставі розпорядження голови Вовчанської РДА від 14.12.2011 року № 461 гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель водного фонду загальною площею 57,8544 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Петропавлівської та Юрченківської сільських рад Вовчанського району Харківської області, а також рекомендовано гр. ОСОБА_4 для розробки землевпорядної документації звернутися до землевпорядних організацій, які мають відповідні ліцензії на проведення цих робіт та розроблену технічну документацію подати на розгляд та затвердження до Вовчанської РДА.

Крім того, розпорядженням голови Вовчанської РДА від 10.04.2012 року № 200 було затверджено технічну документацію та передано в оренду земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 53,5209 га., у тому числі: землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя 14,1537 га сіножатей, несільськогосподарські угіддя під господарськими шляхами і прогонами 0,1393 га, полезахисні лісосмуги 5,7499 га, гідротехнічні споруди 0,8318 га, болото 5,3122 га, водне дзеркало 27,3340 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Юрченківської сільської ради Вовчанського району Харківської області, та земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 4,335 га, у т.ч.: землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя 0,8867 га сіножатей, полезахисні лісосмуги 1,1204 га, болото 2,3264 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, з подальшим укладанням договору оренди на земельну ділянку із земель водного фонду терміном на 49 років для рибогосподарських потреб.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду судом першої інстанції.

Також, судом першої інстанції встановлено, що виданню розпоряджень Вовчанської РДА від 14.12.2011 року № 461 та від 10.04.2012 року № 200 передувало в 2011 році звернення ОСОБА_4 до Вовчанської РДА із заявою стосовно надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 57,8544 га для передачі її в оренду терміном 49 років, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської та Юрченківської сільських рад Вовчанського району Харківської області.

06 травня 2012 року між Вовчанською РДА та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі із земель водного фонду (кадастровий номер 6321685600:01:004:0125) для рибогосподарських потреб, в Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.06.2012 року за № 632168964001022 та № 632168964001023.

Позивач, вважаючи, що відповідач, приймаючи розпорядження від 14.12.2011 року № 461 та від 10.04.2012 року № 200, діяв протиправно, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження голови Вовчанської РДА від 14.12.2011 року № 461 та від 10.04.2012 року № 200, які є актами ненормативного характеру, не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права і охоронювані законом інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до Конституції України Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до систем органів виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля визначено положеннями ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Так, за п.2 ч.1 ст.21 зазначеного закону місцева державна адміністрація наділена законодавцем повноваженнями розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту ст.4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено у суді апеляційної інстанції та не заперечується сторонами, що спірні земельні ділянки, які передані відповідачем ОСОБА_4 на підставі договору оренди землі від 06.05.2012 року, виділені із земель водного фонду для рибогосподарських потреб.

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Порядок користування землями водного фонду встановлено положеннями ст.85 Водного кодексу України.

Приписами ст.85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ч. 1 п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваних розпоряджень, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

На підставі положень ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності, зокрема, за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 124 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст.124 Земельного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області було передано в оренду ОСОБА_4 земельні ділянки із земель водного фонду загальною площею 57,8544 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Петропавлівської та Юрченківської сільських рад Вовчанського району Харківської області на 49 років для рибогосподарських потреб без проведення земельних торгів. Підставою для непроведення земельних торгів відповідачем визначено п. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту п. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Отже, підставою застосування п. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України під час виділення земельної ділянки є використання відповідної земельної ділянки для потреб, пов'язаних з спеціальним водокористуванням відповідно до отриманого спеціального дозволу.

З долученої до матеріалів справи копії Дозволу на спеціальне водокористування, виданого ОСОБА_4 15.09.2011 року за № Укр. № 5386 А/Хар. судом встановлено, що метою водокористування є водопостачання потреби для зрошення; основними показниками діяльності об'єкта - водокористувача є 30 днів на рік, 2 чол. працюючих, 0,5 га площа зрощення.

Таким чином, Дозвіл на спеціальне водокористування виданий ОСОБА_4 на водопостачання потреби для зрошення.

Разом з тим, як вбачається зі змісту розпоряджень Вовчанської РДА № 461 від 14.12.2011 року, № 200 від 10.04.2012 року та договору оренди землі із земель водного фонду від 06.05.2012 року земельні ділянки, передані в оренду ОСОБА_4 для рибогосподарських потреб, що не є використанням відповідної земельної ділянки для потреб, пов'язаних з спеціальним водокористуванням. А відтак, з урахуванням викладеного та беручи до уваги мету, з якою передавались земельні ділянки, застосування відповідачем до спірних правовідносин норм п. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України є необґрунтованим та безпідставним.

Також, колегія суддів при вирішенні справи враховує положення п. 1 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України, відповідно до яких, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкту або надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 р. передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної або комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що спірні розпорядження Вовчанської РДА № 461 та № 200 прийняті відповідно 14.12.2011 року та 10.04.2012 року, що, з огляду на вищенаведену норму права, виключає можливість передачу в оренду вищевказаних земельних ділянок без проведення земельних торгів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що приймаючи спірні розпорядження без проведення конкурсу чи аукціону, як того вимагає ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відповідач не врахував чинні та не скасовані розпорядження Вовчанської РДА № 274 від 10.08.2006 року та № 571 від 27.08.2009 року, якими іншій юридичній особі - ТОВ "ВІСА" було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за межами населених пунктів на території Юрченківської та Петропавлівської сільських рад Вовчанського району Харківської області для передачі її в оренду на 49 років для рибогосподарських потреб, затверджено Технічну документацію по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки та передано ТОВ "ВІСА" земельну ділянку із земель водного фонду, загальною площею 57,8544 га, утому числі на території Юрченківської сільської ради площею 53,5209 га. на території Петропавлівської сільської ради площею 4,3335 га в оренду на 49 років для рибогосподарських потреб, чим порушив права і охоронювані законом інтереси позивача, як особи, яка мала намір на укладення договору оренди вказаних земельних ділянок.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача, що прийняття головою Вовчанської РДА спірних розпоряджень продиктовано добровільною відмовою позивача від земельної ділянки, оскільки з такою заявою позивач до Вовчанської РДА не звертався.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії та приймаючи спірні розпорядження відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним та Водним кодексами України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ВІСА».

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Водночас, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо скасування розпоряджень голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 461 від 14.12.2011 року та № 200 від 10.04.2012 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не вирішено всіх позовних вимог, а саме, «про визнання протиправними дій Вовчанської РДА».

В зв'язку з чим, в резолютивній частині постанови не зазначено висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій Вовчанської РДА.

Відповідно до п.2 ст.201 КАС України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-12987/12/2070 змінити, доповнивши резолютивну частину постанови абзацем другим в наступній редакції :

"Визнати протиправними дії Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області."

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-12987/12/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст постанови виготовлений 21.05.2013 р.