Ухвала

від 29.05.2013 по справі 0870/7565/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2013 р. м.Київ К/800/5901/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за позовом Державного закладу «Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоров'я України до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги від 04 липня 2012 року №08-04-14-14/6492, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Державний заклад «Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоров'я України звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування п.2 вимоги від 04 липня 2012 року №08-04-14-14/6492.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неправомірність висновку відповідача про безоплатність надання послуг з комплексного вивчення документів та підготовки проекту висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, що суперечить вимогам ст.35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та постанові Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи та послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби»,

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано п.2 вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 04 липня 2012 року №08-04-14-14/6492.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державна фінансова інспекція в Запорізькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що наведений у ст.35 Закону України «Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення» перелік послуг (робіт) не є вичерпним, а оскільки відповідно до внесених Кабінетом Міністрів України змін до переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, послуга «Комплексне вивчення документів та підготовка проекту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи» з 14 грудня 2011 року має надаватись позивачем безплатно, будь-яка суперечність нормативних актів уряду України з цього питання з нормативами Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» відсутня.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 10 травня 2012 року по 12 червня 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області відповідно до п.2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2012 року проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів в Державному закладі «Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоров'я України за період з 01 липня 2009 року по 01 травня 2012 року. За результатами перевірки 12 червня 2012 року складений акт №04-21/13, на який позивачем 25 червня 2012 року подано заперечення за №20-18/1787.

На підставі акту ревізії від 12 червня 2012 року №04-21/13 відповідачем на підставі п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», 04 липня 2012 року за №08-04-14-14/6492 позивачу надіслано вимогу про усунення порушень, виявлених в ході ревізії.

Позивачем оскаржується п.2 вимоги, відповідно до якої зобов'язано позивача забезпечити надходження до загального фонду державного бюджету коштів у сумі 61800 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог Державної фінансової інспекції в Запорізькій області щодо скасування вимоги в оскаржуваній частині.

Відповідачем в ході проведення ревізії встановлено, що за комплексне вивчення документів та підготовку проекту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи позивач, в порушення вимог Переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року №1544, яким не передбачено надання таких платних послуг, зараховані до доходів спеціального фонду кошторису та відображені в Звіті форми 4-Ід за видані протягом періоду з 01 січня 2012 року по 01 травня 2012 року 309 висновки на загальну суму 74160 грн., які є незаконно отриманими.

Відповідне порушення призвело до неперерахування в доход бюджету надходжень від надання платних послуг, які не передбачені Переліком № 1544, в сумі 61800 грн.

Згідно ст.35 Закону України «Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення» фінансування органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі спеціального фонду, а також інших джерел, передбачених законом.

Фінансування установ, закладів, частин і підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України здійснюється за рахунок асигнувань на охорону здоров'я, що виділяються зазначеним державним органам з Державного бюджету України.

Кошти до спеціального фонду державного бюджету установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відраховують за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню:

підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів, передбачених статтями 12, 16, 17, 23, 25 цього Закону;

проведення лабораторних досліджень, вимірювань, випробувань факторів середовища життєдіяльності людини;

вивчення, дослідження, аналіз проектів нормативних документів, проектної, технічної, інструктивно-методичної документації на відповідність вимогам санітарного законодавства;

обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров'я людини, розробка гігієнічних нормативів і санітарних норм;

участь в акредитації установ, організацій та закладів на право випробувань продукції щодо її безпеки для життя і здоров'я людини;

атестація робочих місць;

гігієнічне навчання професійних груп працівників;

консультації за зверненнями юридичних і фізичних осіб;

роботи з профілактичної дезінфекції, дезінсекції, дератизації;

інші види робіт і послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Оплата зазначених послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року №1544 затверджено Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1262 «Про внесення змін до переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату» внесено зміну до переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року виключивши пункти 7 і 12.

Саме цей нормативно-правовий акт врахований при складенні акту ревізії. За висновком відповідача, виключення з Переліку послуг з підготовки та видачі дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів у випадках, передбачених статтями 12, 16, 17, 23 і 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та статтею 22 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (п.12 Переліку) позбавляє позивача надавати ці послуги за оплату з зарахуванням коштів до доходів спеціального фонду кошторису.

Проте, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, вказаний висновок відповідачем зроблений без врахування положень ст.35 Закону України «Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення», до якої будь-яких змін не вносилися, та норми якої підлягають застосуванню як акту вищої юридичної сили.

З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування оскаржуваного пункту вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 04 липня 2012 року №08-04-14-14/6492.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.В.Голяшкін

В.С.Заяць

Т.Г.Стрелець