Постанова

від 14.12.2006 по справі 17/484/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

14 грудня 2006 р.                                                                                  

№ 17/484/06 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Кочерової Н.О.

суддів:

Рибака В.В.

Черкащенка М.М.

розглянув

касаційну  скаргу

 приватного підприємця ОСОБА_1

на рішення

від  21.09.2006 господарського суду

Миколаївської області

у справі

№ 17/484/06

за позовом

товариства з обмеженою

відповідальністю “Миколаївторгбудматеріали”

до

відкритого акціонерного

товариства “Укрторгбудматеріали”

про

визнання права власності на майно

          за участю представників сторін:

від позивача     Скалов

С.Ю. дов. від 06.10.2006

від відповідача не з'явилися

від скаржника  ОСОБА_1,

ОСОБА_2 дов. від 23.11.2006

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року товариство з

обмеженою відповідальністю "Миколаївторгбудматеріали" звернулось до

господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства

"Укрторгбудматеріали" про визнання права власності на нерухоме майно,

розташоване за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево,

пр-т Курортний, 57, а саме: 5 споруд загальною площею 90,5 кв.м. (які

складаються з однієї кімнати площею 17 кв.м. та коридору площею 1,1 кв.м.

кожен), вуличний туалет, ворота, душ, огорожу та покриття.

В обґрунтування позовних вимог

зазначало, що відповідно до укладеного 26.12.2003 між сторонами договору

купівлі-продажу нерухомого майна позивач придбав спірні приміщення. Проста

письмова форма угоди купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними особами не

суперечить вимогам законодавства, діючого на момент укладення договору. Жоден

нормативно-правовий акт, що діяв до 01.01.2004 не пов'язував момент переходу

права власності на нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу, з

юридичним фактом державної реєстрації такого договору, а тому невизнання

відповідачем за позивачем права власності на спірне нерухоме майно придбане на

підставі договору купівлі-продажу у зв'язку з недотриманням нотаріальної форми

договору і відсутності факту його державної реєстрації е неправомірним.

Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 21.09.2006 (суддя Коваль С.М.) позов задоволено

повністю.

Визнано за товариством з обмеженою

відповідальністю 

“Миколаївторгбудматеріали” право власності на нерухоме майно (5 споруд

загальною площею 90,5 кв.м., вбиральня, ворота, душ, огорожа та замощення), яке

розташовано за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево,

пр-т Курортний, 57.

Задовольняючи позов господарський

суд виходив з того, що  невизнання

відповідачем права власності на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю

юридичного факту державної реєстрації договору купівлі-продажу  є необґрунтованим, так як суперечить нормам

матеріального права.

Крім того зазначав, що пред'явлення

позову про визнання права власності на майно відповідає цивільно-правовим

способам захисту порушеного права, передбаченим ч. 4 ст. 147 ГК України, п.п. 1

ч.2 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України, відповідно до яких права та

законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності

прав.

В касаційній скарзі приватний

підприємець ОСОБА_1 просить скасувати рішення господарського суду і передати

справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що

прийняте рішення стосується його прав і обов'язків.

Відповідно ст. 107 Господарського

процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати  також особи, яких не було залучено до участі

у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і

обов'язків.

Приватний підприємець ОСОБА_1 подав

касаційну скаргу, вважаючи, що господарський суд прийняв рішення яке стосується

його прав і обов'язків, без залучення його до участі у справі, оскільки

оскаржуваним рішенням за ТОВ "Миколаївторгбудматеріали" визнано право

власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці якою користується

приватний підприємець.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу

підприємець зазначав, що з 02.08.2006 земельна ділянка, на якій розташовано

спірне нерухоме майно надана йому в орендне користування згідно договору оренди

земельної ділянки, а оскільки відповідно до ст. 377 ЦК України до особи яка

придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на

земельну ділянку, на якій вони розміщені, то новий власник, який визнав за

собою право власності на споруду, як нерухомість, буде мати право на

користування земельною ділянкою.

При цьому посилався на те, що

рішення прийняте 21.09.2006 на той час, як скаржник своїм листом від 12.08.2006

просив позивача звільнити земельну ділянку від тимчасових споруд, а 28.08.2006

звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про усунення

перешкод в користуванні земельною ділянкою, тобто на час розгляду справи №

17/484/06 ТОВ "Миколаївторгбудматеріали" добро усвідомлювало, що цей

позов зачіпає інтереси приватного підприємця ОСОБА_1 

З огляду  на 

межі  перегляду  справи в касаційній  інстанції, передбачені  ст. 1117 ГПК  України, 

відповідно до якої  касаційна  інстанція 

не  має  права 

встановлювати  або вважати  доведеними 

обставини, що не  були   встановлені 

в рішенні  господарського  суду, 

а доводи  касатора  щодо 

порушення  його  прав 

стосуються  саме  встановлення 

обставин справи, 

постановлене  судове   рішення 

не можна  визнати  обґрунтованим. 

Зважаючи на викладене, Вищий

господарський суд вважає, що рішення підлягає скасуванню, а справа направленню

на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд, визнавши право власності на

нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Миколаївска область, Березанський

район, с. Коблево, пр-т Курортний, 57, не притягнув до участі у справі

приватного підприємця ОСОБА_1 і не з'ясував, чи порушує визнання за ТОВ

"Миколаївторгбудматеріали" права власності на нерухоме майно яке

розташовано за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.

Коблево,пр-т Курортний,57 права скаржника.

При новому розгляді справи слід

залучити до участі у справі приватного підприємця ОСОБА_1 для всебічного, повного

і об'єктивного розгляду справи і в залежності від встановленого у відповідності

з вимогами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119 -11111, 107 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                            ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного

підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення від 21.09.2006

господарського суду Миколаївської області у справі № 17/484/06 скасувати,

справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                        

Н. Кочерова

Судді:                                                                                    

В.Рибак

М. Черкащенко