Вирок

від 14.06.2013 по справі 1614/2192/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1614/2192/12

Номер провадження 11/786/419/2013

Категорія: ч.5 ст. 185 КК України - О.Т.

Головуючий у 1-й інстанції Клименко Світлана Миколаївна

Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року м. Полтава Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Харлан Н.М.,

суддів: Захожая О.І., Корсун О.М.,

при секретарі Погорілій Ю.І.

за участю прокурора Сорокіна І.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області та прокурора, який затверджував обвинувальний висновок на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 лютого 2013 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_5 , уродженець міста Донецька, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, приватний підприємець, зареєстрований: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець і житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований: АДРЕСА_4, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець с. Качанове Гадяцького району Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, житель АДРЕСА_5, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, солідарно на користь ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Автодом» 6 913 грн. 83 коп., ТОВ «Дієса» 192 661 грн., ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 110 653 грн. 37 коп.

Позови Акціонерного товариства «ДПД Україна» про відшкодування шкоди спричиненої злочином в сумі 7459,16 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «Космос», Приватного акціонерного товариства «Транс Оіл» на суму 80121 грн. залишити без розгляду для вирішення їх в порядку цивільного судочинства.

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду засуджені визнані винуватими у вчиненні восьми епізодів крадіжак у складі організованої злочинної групи за наступних обставин.

У грудні 2009 року ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими перебував у дружніх стосунках і які між собою перебували у дружніх стосунках, викрадати майно з вантажних автомобілів під час їх руху на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ в районі с. Липове до смт. Градиськ Глобинського району Полтавської області, які рухались з м. Києва. Для вчинення крадіжок ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 склавшись грошима, купили нерозмитнений автомобіль «Audi S6» з потужним двигуном об'ємом 4,2 л з кузовом універсал синього кольору. Крім цього, для перевезення викраденого, склавшись втрьох грошима купили зареєстрований мікроавтобус «Фіат Дукато» оформивши право керування на всіх трьох. На авторинку купили двоє ножиців по металу, дві металеві «фомки», десять пар будівельних рукавичок, кутошліфувальну машинку «болгарку» з акумуляторною батареєю. Також придбали радіостанцію «Кенвуд» з невеликим радіусом дії для спілкування між собою під час вчинення крадіжок з метою попередження про небезпеку бути виявленими як водіями, так і працівниками міліції, і автомобільну радіостанцію, яку встановили в автомобілі «Audi S6» для контролю за розмовами водіїв вантажівок. ОСОБА_5 встановив в автомобілі «Audi S6» кнопку вимикання стоп-сигналів та витягнув лампи передніх габаритних вогнів, щоб автомобіль було непомітно вночі на автошляху, а ОСОБА_7 приварив кілька металевих пластин з середини капоту, щоб посилити для витримування ваги людського тіла. За технічним станом автомобіля стежили всі, за спільні кошти ремонтували, приганяючи вночі в авторемонтні майстерні. Для зберігання автомобіля «Audi S6» та викраденого, щоб не бути поміченим, орендували гараж на АДРЕСА_6 Крім того, ОСОБА_7 пристосував автомобільну шину я кості амортизатора у разі зіткнення з причепом вантажівки прив'язавши до неї мотузку з гачком, який під час вчинення крадіжок чіпляли за капот, а шина при цьому звисала перед переднім бампером автомобіля «Audi S6». Про час вчинення крадіжок вони домовлялися під час зустрічей, які планували разом. В темний час доби перед вчиненням крадіжок вони виїжджали на автомобілі «Шкода Феліція» належному ОСОБА_6 в м. Світловодськ. ОСОБА_5. сідав за кермо автомобіля «Audi S6», ОСОБА_7 на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_6 їхав спереду на своєму автомобілі до смт Градиськ спостерігаючи за автошляхом, щоб не було працівників ДАІ та повідомляв ОСОБА_5 і ОСОБА_7 по телефону, які їхали слідом за ним. Проїхавши пост ДАІ в смт Градиськ ОСОБА_6 залишав там свій автомобіль, пересідав до автомобіля «Audi S6» на заднє пасажирське сидіння і вони їхали до села Липове, вистежуючи по дорозі поодинокі вантажні автомобілі з номерами іншого регіону не Полтавської області з напівпричепами, які рухалися у напрямку м. Кременчука. Вибравши автомобіль для вчинення крадіжки ОСОБА_5 розминався з ним, вимикав ближнє світло, наздоганяв його і наближався впритул до напівпричепу. ОСОБА_7 одягнувши маску на обличчя та рукавички вилазив через праве переднє вікно на капот та за допомогою інструменту, який йому давав ОСОБА_6, зламував запори на дверях напівпричепів та залазив всередину і дивився товар, якщо він був цінним, то брав його, а ні - то закривав двері напівпричепу та повертався до салону автомобіля. Товар ОСОБА_7 передавав ОСОБА_6 який висовувався у переднє праве вікно і приймав товар та одночасно слідкував за обстановкою. Якщо появлялися автомобілі, то повідомляв про це ОСОБА_7 по радіостанції і той повертався. Прийнятий товар ОСОБА_6 складав в салоні автомобіля або на даху. Потім ОСОБА_7 повертався, вони складали товар на узбіччі і продовжували викрадати товар дальше. Після цього збирали товар і складали в автомобіль «Audi S6» і так рухалися до смт Градиськ, де ОСОБА_6 забирав свій автомобіль та їхав в м. Світловодськ до гаража, а ОСОБА_5 і ОСОБА_7 - за ним, тримаючи дистанцію в півкілометра. Там вони залишали викрадене майно та автомобіль «Audi S6» та поверталися із ОСОБА_6. на його автомобілі „Шкода Феліція" в м. Кременчук і на наступний день шукали покупців кожний самостійно на викрадений товар, продавали його, гроші ділили порівну залишаючи частину на спільні потреби на утриманні автомобілів та витрати пов"язані на підготовну до вчинення злочинів.

Таким чином, ОСОБА_7 у грудні 2009 року, більш точніше часу встановити не вдалося можливим, будучи наділеним природними рисами лідера та комунікабельністю, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок таємного викрадення чи збуту чужого майна, створив у м. Кременчуці Полтавської області для вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів організовану групу, тобто стійке об"єднання групи осіб корисної спрямованості, об"єднану єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягення цього плану, відомого всм учасникам групи та керував нею, приймаючи активну участь у вчинюваних групою злочинних діяннях. Кожному із учасників даної організованої групи, до складу якої він залучив своїх знайомих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, була відведена своя спеціальна роль при вчиненні злочинів.

Членами організованої групи вчинено наступні злочини.

Епізод № 1 : ОСОБА_7, як організатор злочинної групи, та ОСОБА_6, ОСОБА_5 як активні її учасники, 20 жовтня 2010 року в період часу з 2 год. 30 хв. до 5 год. 45 хв., використовуючи спеціально придбаний та підготовлений для вчинення злочинів і не зареєстрований в Україні автомобіль «Audi S6» на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області, таємно викрали з вантажного автомобіля НОМЕР_1 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ продукцію торгової марки «Лореаль» належну ТОВ "Лореаль Україна" на загальну суму 226 726, 81 грн., що перевищує 776 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Епізод 2. Повторно, 22.03.2011 року близько 1 год. 30 хв., за аналогічних обставин, члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги поблизу с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області, таємно викрали з вантажного автомобіля НОМЕР_2 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ продукцію фірми «Avon», чим завдали збитків дочірньому підприємству «Ейвон Косметікс Юкрейн» на загальну суму 9809,73 грн.

Епізод 3. Повторно, 22 березня 2011 року в період часу з 2 год. До 9 год., за аналогічних обставин, члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до села Бугаївка Глобинського району Полтавської області таємно викрали з вантажного автомобіля НОМЕР_3 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ, 68 посадкових одиниць насіння цукрового буряка «Бакара» в сімнадцяти картонних коробках вартістю 919,59 грн./п.о., чим завдали збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛНЗ» на загальну суму 62532,12 грн.

Епізод 4. Повторно, в ніч з 8 на 9 квітня 2011 року ( точного часу в ході досудового слідства встановити не вдалося) за аналогічних обставин члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області, таємно викрали з вантажного автомобіля НОМЕР_4 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ, таємно викрали 17 коробок загальною масою 85 кг, в яких знаходилися 170 пластикових банок гербіциду «Атлант» по ціні 785,50т грн.. за 1 кг. На загальну суму 66767,50 грн., чим завдали збитків приватному акціонерному товариству «Тран Оіл» на вказану суму.

Епізод 5. Повторно, в ніч з 16 на 17 серпня 2011 року в період часу з 19 год. 40 хв. До 00 год. 20 хв., за аналогічних обставин члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області, таємно викрали з вантажного автомобіля «DAF» д.н.з. НОМЕР_8 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ, 20 рідкокристалічних телевізорів «Samsung UE32D6530WSXUA» вартістю 6031,40 грн./шт., 6 рідкокристалічних телевізорів «Samsung UE32D5520RWXUA» вартістю 4523,40 грн./шт. та 7 рідкокристалічних телевізорів «Samsung UE32D5000PWXUA» вартістю 4101,16 грн./шт., чим завдала збитків ТОВ «Космос» на загальну суму 176476,12 грн.

Епізод 6. Повторно, в ніч з 22 на 22 вересня 2011 року, (точного часу в ході досудового слідства встановити не вдалося) за аналогічних обставин члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області, таємно викрали з вантажного автомобіля НОМЕР_5 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ, електроприлади, побутову хімію та косметику на загальну суму 6858,80 грн., завдавши збитки АТ ДПД «Україна».

Епізод 7. Повторно, 22 вересня 2011 року в період часу з 22 год. 00 хв. До 23 год. 30 хв. за аналогічних обставин члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до села Пронозівка Глобинського району Полтавської області з вантажного автомобіля НОМЕР_6 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ побутову техніку та інше майно, чим завдала збитків ТОВ «Дієста» на загальну суму 195660 грн.

Епізод 8. Повторно, в ніч з 12 на 13 жовтня 2011 року за аналогічних обставин члени організованої злочинної групи на неосвітленій ділянці автодороги від села Липове до смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області, таємно викрали з вантажного автомобіля НОМЕР_7 з тентованим напівпричепом, який рухався в напрямку міста Дніпропетровськ майно, що належало ТОВ виробничо-комерційній фірмі «Автодом» на загальну суму 6993,91 грн.

В подальшому члени ОЗГ розпоряджалися викраденим майном на власний розсуд, реалізуючи його для отримання вигоди та для вчинення інших дій, пов'язаних з готуванням та вчиненням злочинів. Отримані від продажу викраденого майна кошти, розподілялися між усіма учасниками групи відповідно до ролі кожного у вчиненому злочині.

В апеляції прокурор який затверджував обвинувальний висновок ставить питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку. Ззаначає, що судове рішення щодо зменшення розміру завданих збитків є не обгрунтованим; не визначено на яку суму викрадено майно та якому розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину це відповідає; безпідставно застосовано до всіх засуджених положення ст. 69 КК України та не застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна при цьому судом не враховано тривалість вчинення злочинів, розмір заподіяної шкоди, зухвалість дій учасників злочинної групи; призначене покарання не індивідуалізоване; рішення про залишення цивільних позовів АТ «ДПД Україна», ТОВ «Космос», ПАТ «Транс Оіл» без розгляду не відповідає вимогам Закону.

Прокурор, який підтримував обвинувачення в суді, відкликав свою апеляцію.

Інші учасники вирок суду не оскаржували.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання апеляції, засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_5., а також їхніх захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперчили проти апеляції, провівши часткове судове слідство та судові дебати, надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подана апеляція підлягає до часткового задоволення.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні крадіжок в складі організованої злочинної групи, у великих та в особливо великих розмірах , поєднаних з проникненням у сховище грунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об"єктивно досліджених в суді доказах, які детально наведені у вирокуі ніким із учасників судового розгляду не оспорюються. У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 правильно кваліфіковані судом за ч.5 ст. 185 КК України.

Призначаючи засудженим покарання суд першої інстанції вказав у вироку, що враховує тяжкість вчинених злочинів, дані про особи винних, обставини, що обтяжують і пом"якшують покарання.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано положення ст. 69 КК України, безпідставно вказано про наявність в діях всіх засуджених таких пом"якшуючих покарання обставин як активне сприяння розкриттю злочину та усунення наслідків його вчинення, а також часткове відшкодування шкоди, відсутність тяжких наслідків від злочину.

Ретельним вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що всі епізоди злочинної діяльності, які інкримінуються засудженим, були викриті працівниками міліції без будь-якої активної допомоги зі сторони ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_5

Так, після отримання оперативної інформації про можливу причетність засудених до вчинення даних епізодів злочину, працівниками міліції було проведено ряд обшуків в приміщеннях гаражів належних як самим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 так і їх родичам, розташованих на території м. Кременчука Полтавської області, а також у арендованих гаражах, розташованих в м. Світловодськ Кіровоградської області. Обшуки також були проведені і в житлових приміщеннях та автомобілях, які використовувалися ОСОБА_7, ОСОБА_6. та ОСОБА_5

(а.с. 132 т.1)

В ході обшуків було виявлено речі викрадені із вантажних автомобілів, як то: косметика Лореаль та Ейвон, банка гербіциду „Атлант", коробки з насінням буряка „Баккара", нетбуки, ножі для мотокоси, тощо, а також автомобіль «Audi S6», шина з мотузкою та гачком, інші знаряддя вчинення злочину.

(а.с.164-167, 183-184, 190-191, 197-198, 205-208,226-227, 230,231,

235-236 , 269 т.1)

В той же час, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, перебуваючи в статусі обвинувачених по каримінальній справі, відмовлялися давати показання, а також від проведення відтворення з їхньою участю, заперечували свою причетність до вчинених злочинних дій.

(а.с.324, 324, 371, 375 т.1, а.с.21 т.10)

Із протоколу судового засідання вбачається, що засуджені вину визнавали частково, показання давали неохоче, не повідомляли деталі вчиненого злочину, що свідчить про відсутність їхньої активної позиції у сприянні розкриттю злочину.

Колегія суддів також не погоджується із твердження суду про наявність часткового відшкодування шкоди та усунення наслідків злочину, як пом"якшуючих покарання обставин.

Вбачається, що шкода частково відшкодована шляхом повернення викраденого працівниками міліції. Разом з тим, засуджені за весь період слідства кошти не відшкодовували.

Отже, висновки суду про наявність вказаних пом"якшуючих покарання обставин є надуманими та такими, що не грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання", суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Дослідженням доказів встановлено, що роль ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину є більш зачною та суттєвою, порівняно із діями ОСОБА_6.

Так, під час вчинення злочинів, ОСОБА_5 використовував свої навики водія під час руху вантажного автомобіля, утримував дистанцію з метою надання можливості ОСОБА_7 проникнути до напівпричепа та викрадати майно. Разом з тим ОСОБА_7, будучи спортсменом, вилазив на капот автомобіля та вчиняв крадіжку з напівпричепа.

З огляду на зухвалість дій засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та відсутність пом"якшуючих покарання обставин, визначених судом першої інстнації, колегія суддів вважає, що покарання призначене їм місцевим судом є неправильним внаслідок м"якості, а відтак апеляція прокурора в цій частині є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Разом з тим, ОСОБА_10 хоча і був активним учасником злочинної групи, проте його дії є більш поміркованими. Останній під час вчинення злочинів лише приймав коробки від ОСОБА_7 та слідкував за навколишньою обстановкою, при цьому він не використовував будь-які свої особливі навики.

Враховуючи положення ст. 65 КК України та п.8 вказаної вище постанови Пленуму, зважаючи на наявність на утриманні у ОСОБА_10 неповнолітньої дитини та визнання ним вини (його показання про те, що ОСОБА_7 запропонував вчинити злочини та фактично був організотором злочинної групи - є такими, що сприяють суду встановити всі фактичні обставини справи та свідчать про щире каяття ОСОБА_6.), з урахуванням особи останнього, який до затримання працював приватним підприємцем, закінчував навчання у вищому навчальному закладі, колегія суддів вважає за можливе застосувати ст.69 КК України при визначенні покарання ОСОБА_10

Відповідно до 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні у кримінальній справі пред"явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається разом із кримінальною справою.

Вбачається, що по епізодам №5 та 6 цивільні позови заявлено перевізниками АТ «ДПД Україна» та ТОВ «Космос», які фактично не є власниками викраденого майна. Вказані юридичні особи несуть матеріальну відповідальність згідно умов договору про надання послуг з перевезення вантажу. Така відповідальність не є прямими збитками від дій злочинців, тому висновки суду в частині залишення без розгляду цивільних позовів перевізників є законними, а апеляція прокурора в цій частині безпідставною.

Разом з тим, суд помилково залишив без розгляду цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Транс Оіл» з підстав, що викрадений товар вказаній юридичній особі не належить, оскільки товариство також здійснює свою діяльність шляхом надання послуг із перевезення.

Такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до рахунку на оплату №35 від 08.04.2011 року та товарно-транспортної накладної серії 1-02 СП №08042011 ПАТ «Транс Оіл» є продавцем-постачальником гербіциду «Атлант» покупцю - вантажоодержувачу ДП «Ілліч-Агро Донбас» (а.с.6-7 т.3).

Крім того, матеріали справи містять претензію ПАТ «Трас Оіл» до перевізника ТОВ «Бліц-Транс» в зв'язку з нестачею товару «Атлант» згідно акту від 09.04.2011 року, завірений представником одержувача ДП «Ілліч-Агро Донбас» (а.с.8 т.3)

Отже, суд першої інстанції мав би розглянути цивільний позов ПАТ «Транс Оіл» та прийняти одне з передбачених ч.1 ст. 328 КПК України (1960 року) рішень. Враховуючи викладене, апеляційні вимоги прокурора про скасування вироку суду в частині залишення цивільного позову ПАТ «Трас Оіл» без розгляду та направлення справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, є слушною.

Вбачається, і це підтверджують учасники процесу, що при визначенні розміру збитків, спричинених юридичним особам по епізодам 4, 6, 7, суд вказав їх без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток, їх наявність в ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки.

Отже, висновок суду про те, що розмір збитків, спричинений крадіжками підприємствам не включає в себе податок на додану вартість є хибним і таким, що не ґрунтується на законі.

Тому доводи прокурора про безпідставне зменшення судом розміру завданих збитків по епізодам №4,6,7 щодо викрадення гербіциду «Атлант», продукції Емвей та промислового товару належного ТОВ «Дієса» колегія суддів вважає правильними. (а.с.34 т.1, а.с.6, 114 т.3)

З огляду на викладене, вирок слід змінити та вказати, що вартість викраденого в ніч з 08 на 09 квітня 2011 року гербіциду Атлант становить 80121 грн., що відповідає 170 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян; загальна вартість викраденого майна в ніч на 22 вересня 2011 року перевізником якого був АТ ДПД України становить 7339,34 грн., що становить 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та загальна вартість викраденого 22.09.2011 року майна належного ТОВ «Дієса» становить 244576 гривень, що становить 519 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, вирок суду підлягає уточненню судом правильно визначено вид, кількість та вартість викраденого майна належного ТОВ Лореаль, проте у підсумку суд припустився арифметичної помилки та остаточно помилково вказав загальну вартість викраденого в кількості 226726,81 грн. що відповідає 776 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позаяк згідно розрахунку вартість викраденого становить 278330гривень 50 копійок, що відповідає 640 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян. Вказане уточнення не змінює обсягу обвинувачення та фактичних обставин та не впливає на кваліфікацію дій засуджених.

Суд безпідставно не зазначив якому розміру неоподатковуваному мінімуму доходів громадян на момент злочину відповідають розміри спричинених збитків по епізодам 2, 3, 5, 8, що також підлягає виправленню в апеляційній інстанції.

З наведеного вище вбачається, що доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинами справи, неправильне застосування кримінального закону в частині невідповідності призначеного покарання вимога ст. 65 КК України внаслідок м'якості, колегія вважає обґрунтованим. Разом з тим, на думку колегії ОСОБА_6 слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України проте, у більшому розмірі ніж було визначено судом першої інстанції.

Призначаючи засудженим покарання, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Обираючи всім засудженим міру покарання, колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: засуджені вчинили особливо тяжкий злочин, вартість викраденого за весь період злочинної діяльності становить 866 178 гривень 72 копійки, тривалість існування організованої злочинної групи, всі троє вперше притягують до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються. Колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мінімальну міру покарання. Враховуючи значно меншу роль ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, наявність кількох пом»якшуючих покарання обставин, про які зазначалося раніше, ОСОБА_6 слід призначити покарання із застосування ст. 69 КК України

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України ( 1960 року), колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 лютого 2013 року в частині призначення покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.5 ст. 185 КК України та в частині вирішення цивільного позову ПАТ «Транс Оіл» скасувати.

Призначити покарання:

ОСОБА_7 за ч.5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_5 за ч.5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_6 за ч.5 ст. 185 КК України з урахуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п»ять) років з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Вирок в частині вирішення цивільного позову ПАТ «Транс Оіл» направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Вирок в частині визначення розміру спричинених збитків по епізодам № 4,6,7 змінити, вказати наступне: збитки спричинені ПАТ «Транс Оіл» становлять 80121 грн., що відповідає 170 н.м.д.г., збитки спричинені під час перевезення АТ ДПД України становлять 7339,34 грн., що відповідає 15 н.м.д.г., збитки спричинені ТОВ «Дієса» становлять 244576 грн., що відповідає 519 н.м.д.г.

Вирок в частині визначення розміру збитків ТОВ Лореаль уточнити зазначити наступне: загальна сума становить 278330 грн. 50 коп. що відповідає 640 н.м.д.г.

Вказати у вироку, що по епізоду викрадення продукції "Ейвон" від 22.03.2011 року розмір збитків відповідає 20 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, по епізоду викрадення цукрового буряка "Бакара" від 22.03.2011 року розмір збитків відповідає 132 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян; по епізоду викрадення телевізорів "Самсунг" від 17.08.2011 року розмір збитків відповідає 375 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, по епізоду викрадення продукції від 13.10.2011 року з транспорту перевізника "Автодом" розмір збитків відповідає 14 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян

В решті вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без зміни.

Вирок колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи через апеляційний суд Полтавської області протягом місяця з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6. в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

СУДДІ :

Харлан Н.М. Захожай О.І. Корсун О.М.