cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2013 року справа № 919/392/13
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гесс і Ко»
(вул. Леніна, 50, м. Севастополь, 99011)
до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (вул. Астана Кесаєва, 1, м. Севастополь, 99038),
за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 398960,00 грн.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників учасників судового процесу:
від позивача - Книга С.А., довіреність від 09.04.2013 №39;
Котлов В.В. - ліквідатор, постанова господарського суду міста Севастополя
від 18.01.2013 у справі №5020-949/2012;
від відповідача - Шашкіна В.А., довіреність від 14.02.2013 б/н.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гесс і Ко» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Гесс і Ко») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовною заявою до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (далі - відповідач, ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд») про стягнення 398960,00 грн.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 530, 630 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов угоди від 27.11.2009, укладеної між сторонами, в частині повного та своєчасного відшкодування витрат позивача на пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.
Ухвалою суду від 03.04.2013 позовна заява ТОВ «ТД «Гесс і Ко» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/392/13. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою суду від 18.04.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучений фонд комунального майна Севастопольської міської ради (далі - третя особа).
Ухвалою суду від 30.05.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 17.06.2013 та встановлений позивачу конкретний строк відстрочення сплати судового збору - до 14.06.2013.
Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, пояснення по суті заявлених позовних вимог не надала.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує у зв'язку з їх безпідставністю, вказуючи при цьому, що ним повністю відшкодовані фактично понесені позивачем витрати на пайову участь замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 250000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.11.2009 №376 на перерахування коштів у розмірі 100000,00 грн та розпискою заступника директора позивача від 14.05.2010 про отримання готівкових коштів у розмірі 150000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
14.07.2005 між Севастопольською міською радою (Орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Гесс і Ко» (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого (пункти 1.1, 2.1) Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5657 га для закінчення будівництва та обслуговування житлового 44-квартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Астана Кесаєва, 1.
Відповідно до пункту 10.1 цього договору Орендар прийняв на себе зобов'язання щодо участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя у відповідності з діючим законодавством та рішенням Севастопольської міської ради від 22.10.2003 №1329 «Про норми пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури у м. Севастополі».
За таких обставин, 25.11.2009 між фондом комунального майна Севастопольської міської ради (Уповноважений орган) та закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Гесс і Ко» (Замовник) укладений договір №60ф/09 про пайову участь замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (будівництво та обслуговування житлового багатоквартирного будинку по вул. А. Кесаєва, 1) (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Замовник здійснює пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя шляхом перерахування грошових коштів до цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя.
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору Замовник перераховує суму пайової участі у розмірі 498960,00 грн на рахунок Цільового фонду за наступним графіком (додаток 2): протягом 4-го кварталу 2009 року - 100 тис. грн; протягом 1-го кварталу 2010 року - 100 тис. грн; протягом 2-го кварталу 2010 року - 100 тис. грн; протягом 3-го кварталу 2010 року - 100 тис. грн; протягом 4-го кварталу 2010 року - 98,96 тис. грн.
Додатковою угодою від 30.03.2010 до Договору був погоджений новий графік внесення закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Гесс і Ко» пайового внеску до Цільового фонду: протягом 4-го кварталу 2009 року - 100 тис. грн; протягом 2010 року - 50 тис. грн; протягом 1-го кварталу 2011 року - 50 тис. грн; протягом 2-го кварталу 2011 року - 50 тис. грн; протягом 3-го кварталу 2012 року - 100 тис. грн; протягом 4-го кварталу 2012 року - 98,96 тис. грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень установчого договору про створення кооперативу, укладеного 23.04.2007 між відкритим акціонерним товариством «Кримелектромашторг», закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Гесс і Ко» (далі - ЗАТ «ТД «Гесс і Ко») та товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер», орендована за договором 14.07.2005 земельна ділянка площею 0,5657 га (вул. Астана Кесаєва, 1) разом з дозволом на виконання будівельних робіт була внесена ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» в якості пайового внеску до пайового фонду новозаснованої юридичної особи - обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд».
У зв'язку із зазначеною обставиною, 27.11.2009 між ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» та ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» укладена угода (далі - Угода), предметом якої є наступна домовленість сторін: ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд», який здійснює будівництво 9-поверхового будинку по вул. А. Кесаєва у м. Севастополі на земельній ділянці, яка надана Севастопольською міською радою у користування ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» за договором оренди земельної ділянки від 14.07.2005, зобов'язаний, як забудовник даної земельної ділянки, відшкодувати витрати ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» по пайовому внеску у створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» у строки, які вказані у додатку №1 та пункті 2.3 цього договору (пункт 1 Угоди).
Згідно з пунктом 2 Угоди ЗАТ «ТД «Гесс і Ко», як орендар земельної ділянки під будівництво об'єкта, зобов'язаний перераховувати отримані від ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» грошові кошти на розрахунковий рахунок цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.
За змістом пунктів 2.1-2.3 Угоди ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» зобов'язався перерахувати суму у розмірі 498960,00 грн в якості пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя на розрахунковий рахунок ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» для подальшого перерахування вказаної суми до цільового фонду за наступним графіком: протягом 4-го кварталу 2009 року - 100 тис. грн; протягом 1-го кварталу 2010 року - 100 тис. грн; протягом 2-го кварталу 2010 року - 100 тис. грн; протягом 3-го кварталу 2010 року - 100 тис. грн; протягом 4-го кварталу 2010 року - 98,96 тис. грн. При цьому, перерахування вказаних грошових коштів повинно бути здійснено ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» протягом трьох банківських днів після пред'явлення ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» відповідного рахунку.
З урахуванням наведених положень Угоди, 14.03.2013 ТОВ «ТД «Гесс і Ко», яке є правонаступником ЗАТ «ТД «Гесс і Ко», надіслало на адресу відповідача для сплати рахунки від 14.03.2013 на загальну суму 398960,00 грн для відшкодування витрат на пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя: №03-02 на суму 100000,00 грн (за 1 квартал 2010 року); №03-03 на суму 100000,00 грн (за 2 квартал 2010 року); №03-04 на суму 100000,00 грн (за 3 квартал 2010 року); №03-05 на суму 98960,00 грн (за 4 квартал 2010 року).
Несплата відповідачем у встановлений Угодою строк вказаних рахунків, і стала причиною звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, уклавши 27.11.2009 на основі вільного волевиявлення Угоду, відповідач, як фактичний забудовник земельної ділянки, взяв на себе зобов'язання відшкодовувати позивачу, як орендарю цієї земельної ділянки, витрати по сплаті пайового внеску на участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя.
На думку позивача, з урахуванням вимог пунктів 2, 2.1, 3.1 Угоди, таке відшкодування повинно бути здійснено відповідачем незалежно від стану фактичного виконання ТОВ «ТД «Гесс і Ко» своїх зобов'язань перед фондом комунального майна Севастопольської міської ради за договором №60ф/09 від 25.11.2009.
Водночас, на думку відповідача, яка ґрунтується на положеннях пункту 1 Угоди, виникнення у нього обов'язку по сплаті виставлених позивачем рахунків можливе лише у разі понесення останнім реальних витрат по сплаті пайового внеску до цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя.
Оцінюючі вказані доводи сторін та визначаючи відповідно до умов Угоди момент виникнення у відповідача обов'язку по виконанню виставлених позивачем рахунків на спірну суму, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.08.2012 порушено провадження у справі №5020-949/2012 про банкрутство ТОВ «ТД «Гесс і Ко».
Постановою суду від 18.01.2013 у справі №5020-949/2012 ТОВ «ТД «Гесс і Ко» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців.
Положеннями статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції закону, за якою здійснюється ліквідаційна процедура відносно позивача, - від 04.11.2012; далі - Закон) визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Частиною першою статті 25 Закону передбачено коло повноважень ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, до яких, зокрема, належить розгляд грошових вимог поточних кредиторів боржника, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими, та заявлення по них заперечень.
Як стверджує ліквідатор позивача, після визнання ТОВ «ТД «Гесс і Ко» банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, з поточними вимогами до боржника звернувся фонд комунального майна Севастопольської міської ради, у тому числі з вимогами за договором №60ф/09 про пайову участь замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (будівництво та обслуговування житлового багатоквартирного будинку по вул. А. Кесаєва, 1) у розмірі 265244,64 грн, з яких: 248960,00 грн - заборгованість по сплаті пайового внеску за 3 та 4 квартали 2012 року; 12988,93 грн - пеня; 3% річних - 2597,79 грн; інфляційні втрати - 697,92 грн.
Листом ліквідатора позивача від 14.06.2013 вищевказані вимоги фонду комунального майна Севастопольської міської ради були розглянуті та визнані частково - в сумі заборгованості по сплаті пайового внеску за 3 та 4 квартали 2012 року (248960,00 грн), 3% річних (2597,79 грн) та інфляційних втрат (697,92 грн), і включені до реєстру вимог кредиторів четвертої черги задоволення.
Черговість задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі боржника встановлена статтею 31 Закону. За змістом цієї норми законодавства кошти, одержані банкрутом в ліквідаційній процедурі, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, а саме шляхом задоволення шести черг вимог кредиторів. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали суду від 25.12.2012 у справі №5020-949/2012 про банкрутство ТОВ «ТД «Гесс і Ко» затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника з наступними загальними сумами вимог черг задоволення: першої черги - 2223355,00 грн; четвертої черги - 5064762,88 грн; шостої черги - 137323,68 грн.
Як раніш встановлено судом, за умовами Угоди позивач зобов'язався перераховувати отримані від відповідача грошові кошти саме на розрахунковий рахунок цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.
Але, з урахуванням наведених вище положень законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суд дійшов такого висновку: визнання постановою суду від 18.01.2013 у справі №5020-949/2012 позивача банкрутом і відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, - унеможливлює виконання останнім свого обов'язку за Угодою щодо перерахування у повному обсязі отриманих від відповідача грошових коштів саме до цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя.
За таких обставин, суд визнає наявність за Угодою у ТОВ «ТД «Гесс і Ко» права вимагати від ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» відшкодування лише реально понесених позивачем витрат по участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя, а у відповідача - обов'язку по сплаті цих фактичних витрат у встановлений строк на підставі отриманих рахунків.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував до цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя 250000,00 грн на підставі наступних платіжних доручень: від 25.11.2009 №1393 (100000,00 грн); від 14.07.2010 №581 (50000,00 грн); від 24.03.2011 №113 (100000,00 грн). Залишок заборгованості ТОВ «ТД «Гесс і Ко» перед фондом комунального майна Севастопольської міської ради складає 248960,00 грн (100000,00 грн пайового внеску за 3 квартал 2012 року та 146980,00 грн - за 4 квартал 2012 року).
За таких обставин, з урахуванням раніш зробленого висновку про наявність у відповідача обов'язку по відшкодуванню лише реально понесених позивачем витрат по участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя, суд відхиляє позовні вимоги ТОВ «ТД «Гесс і Ко» в частині стягнення з ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» 248960,00 грн.
Решту частину позовних вимог про стягнення з відповідача 150000,00 грн, фактична сплата яких позивачем до Цільового фонду підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.2010 №581 та від 24.03.2011 №113, суд задовольняє, виходячи з наступного.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 2.3 Угоди відповідач зобов'язався здійснити розрахунок з позивачем протягом трьох банківських днів з моменту пред'явлення останнім відповідних рахунків.
Як раніше встановлено судом, вказані рахунки були надіслані позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення 14.03.2013, що підтверджується долученим до матеріалів справи фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 14.03.2013 №5054 та відповідним описом вкладення поштового відправлення.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 N 1149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за N 1383/14650, передбачені нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема, місцевої кореспонденції - протягом 2 днів, без урахування дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, з урахуванням нормативних строків пересилання місцевих поштових відправлень, виставлені позивачем рахунки на спірну суму мали бути отримані відповідачем у період з 15.03.2013 по 18.03.2013, а у строк до 22.03.2013 ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» повинен був виконати обов'язок з перерахування на користь ТОВ «ТД «Гесс і Ко» суми реально понесених останнім витрат по участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя у розмірі 150000,00 грн.
За твердженням відповідача, на виконання своїх зобов'язань за Угодою, ще 14.05.2010 він сплатив на користь позивача зазначені 150000,00 грн, що підтверджується касовою документацією ОК «ЖБК «Партнер-Житлобуд» (витяг з касової книги, видатковий касовий ордер, звіт про використання коштів) та власноручною розпискою заступника директора ЗАТ «ТД «Гесс і Ко» Кравцова Ю.М. про отримання вказаної суми готівкових грошових коштів, засвідченою печаткою товариства.
Ліквідатор позивача проти вказаного твердження відповідача заперечує з підстав відсутності належних доказів проведення цієї касової операції.
За приписами частини першої статті 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Положення підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (пункт 2.6 Положення).
Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником (пункти 3.1, 3.3 Положення).
Пунктом 1.2 Положення визначено, що касові документи - це документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що чинне законодавство не відносить до переліку касових документів (первинних документів) розписку заступника керівника підприємства про отримання готівкових коштів.
В той же час, пунктом 2.3 Положення передбачено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі.
Постановою Правління Національного банку України №32 від 09.02.2005 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» у пункті 1 встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 зазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у розмірі 10000,00 грн.
Отже, відповідач, у разі здійснення на користь позивача за Угодою платежу на суму 150000,00 грн, зобов'язаний був провести його у безготівковій формі. Відповідно до частин першої та третьої статті 1088 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
До того ж, умовами Угоди (пункти 1, 2.1) сторони погодили саме безготівковий порядок розрахунків - «шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «ТД «Гесс і Ко».
Відповідно до вимог статей 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного вище, розписка заступника керівника підприємства про отримання від іншої юридичної особи готівкових коштів не може бути належним доказом проведення платежу відповідно до вимог чинного законодавства, а тому твердження відповідача про сплату 14.05.2010 позивачеві за Угодою 150000,00 грн є безпідставним, та судом відхиляється.
Судом встановлено, що станом на день звернення позивача з даним позовом до суду та на час вирішення спору сума заборгованості відповідача за Угодою складає 150000,00 грн, з яких: 100000,00 грн - сума відшкодування пайового внеску за 1 квартал 2010 року та 50000,00 грн - за 2 квартал 2010 року - 50000,00 грн (згідно з графіком перерахування сум, встановленим Додатком №1 до Угоди).
З урахуванням вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за Угодою у розмірі 150000,00 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За правилами статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.04.2013 (з урахуванням ухвали суду від 30.05.2013) позивачу відстрочено сплату ним судового збору - до 14.06.2013.
Заявою від 14.06.2013 (вх. №6312/13) позивач повідомив суд про неможливість сплати у встановлений строк судового збору з причин відсутності необхідної кількості грошових коштів на банківському рахунку.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, у зв'язку з несплатою позивачем судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зі сторін судовий збір в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні розміру судового збору, який підлягає стягненню, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону).
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 становить 1147,00 грн.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням судом позовних вимог ТОВ «ТД «Гесс і Ко», з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3000,00 грн (150000,00 грн*0,02), а з позивача - 4979,20 (248960,00 грн*0,02).
Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гесс і Ко» до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» про стягнення 398960,00 грн, - задовольнити частково.
2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (вул. Астана Кесаєва, 1, м. Севастополь, 99038; ідентифікаційний код 35097046) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гесс і Ко» (вул. Леніна, 50, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 20710364) заборгованість у розмірі 150000,00 грн (сто п'ятдесят тисяч грн 00 коп.).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Партнер-Житлобуд» (вул. Астана Кесаєва, 1, м. Севастополь, 99038; ідентифікаційний код 35097046) в доход державного бюджету (код отримувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок отримувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гесс і Ко» (вул. Леніна, 50, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 20710364) в доход державного бюджету (код отримувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок отримувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір у розмірі 4979,20 грн (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять грн 20 коп.).
Повне рішення складено 25.06.2013.
Суддя О.М.Архипенко
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2013 |
Оприлюднено | 26.06.2013 |
Номер документу | 32029280 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гоголь Юрій Михайлович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гоголь Юрій Михайлович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гоголь Юрій Михайлович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гоголь Юрій Михайлович
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Архипенко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні