Постанова

від 27.03.2013 по справі 801/522/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2013 р. (12:18 год.) Справа №801/522/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газконтиненталь»

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Єфремов І.Є., довіреність б/н від 02.01.13р., паспорт серії ЕС 662972; Півень Л.В., довіреність б/н від 02.01.01р., паспорт серії ЕЕ 547004;

від відповідача: Тимощук С.В., довіреність № 487/10/10-0 від 04.03.13р., службове посвідчення серія УКР № 059361;

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газконтиненталь» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000842301 вих. № 16341 1522/22-0 від 21.12.2012р. та №0000832301 вих. № 16340 1523/22-0 від 21.12.2012р., винесені Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим ДПС на підставі Акту документальної планової виїзної перевірки № 1002/22/31913283.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, вважає, що відповідач неправомірно визнав бартерною операцією господарську операцію з отримання та повернення позивачем - ТОВ «Газконтиненталь» (позичальником) за договором позики № 348 від 24.04.2012р. ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» (позикодавцю) товару (сульфат барію).

При цьому пояснив, що відповідно до договору позики №348 від 24.04.2012р. позикодавець - ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" надав позичальнику - ТОВ "Газконтиненталь" товар (сульфат барію) терміном позики 180 днів, після чого ТОВ "Газконтиненталь" зобов'язався повернути товар тієї ж вартості і в тій же кількості, що прямо узгоджується з положеннями ст. 1046 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

В той же час, відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. В силу п. 5 цієї ж статті договором може бути встановлений обмін майна на роботи. Крім того, згідно з п. 1 ст. 293 Господарського кодексу України за договором міни (бартеру) певний товар в обмін на інший товар може бути переданий кожній із сторін не лише у власність, але і в повне господарське відання або оперативне управління.

В даному ж випадку, як вважає позивач, по-перше - за договором позики позивач зобов'язався повернути такий же товар тієї ж вартості і в тій же кількості, а по-друге - отримавши у власність за договором позики товар - 513 тонн сульфату барію, позивач повністю його реалізував, передавши по накладній №6/2 від 30.06.2012р. Спільній діяльності №4024 від 26.11.2007р. і відповідно до пункту 138.4 Податкового кодексу України поставив суму реалізованої продукції у витрати другого кварталу 2012 року.

Позивач пояснив, що частину товару в кількості 135 тонн на суму 353 363 грн. він за договором Позики №348 від 24.04.2012р. повернув по Акту прийому-передачі №1 від 27.08.2012 року. Ця операція відображена в податковій декларації по податку на додану вартість за серпень 2012р., а остаточне виконання договору позики №348 від 24.04.2012р. було ним здійснене 08.10.2012 року, коли по видатковій накладній № ГК-0000002 від 08.10.2012р. позивач повернув сульфат барію в кількості 378 тонн на суму 989415,00 грн. без ПДВ, відобразивши вказану операцію в податковій декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку відбувалось саме повернення товару на виконання умов договору позики, а не бартерна операція.

На думку позивача, неправомірне визнання даної угоди бартерною операцією, а також невідображення в акті перевірки факту реалізації продукції договору спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р. спричинило неправильне застосування норм Податкового та цивільного законодавства.

Правомірним вважає позивач і віднесення ним до складу витрат в 4 кварталі 2011 року 54 859,00грн. на підставі п.139.1.5 ст.139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України та до складу податкового кредиту на підставі п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України витрат, отриманих від Спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р. як відшкодування витрат по ремонту установки підігріву теплоносія в сумі 54859,00грн., ПДВ 10972,00грн., оскільки ТОВ "Газконтиненталь" є власником Установки комплексної підготовки газу (далі УКПГ), до складу якої включена установка підігріву теплоносія, зазначена Установка є основним засобом ТОВ "Газконтиненталь", а витрати по ремонту установки підігріву теплоносія в сумі 54859,00грн., отримані від спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р., не перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Крім того, позивач вважає неправильним застосування ДПІ до операцій з відшкодування витрат по виплаті відсотків за кредитним договором положень п. 196.1.5 ст.196 Податкового кодексу України, що призвело до помилкових висновків про заниження податкових зобов'язань по ПДВ за 9 міс. 2012р. на суму 303909,31грн.

При цьому пояснив, що в серпні 2010 року він отримав кредит в ПАТ "Укргазпромбанк" за договором №155КЛ/10 від 31.08.2010р. на суму 10000тис.грн. Кредит був придбаний і використаний на ведення господарської діяльності Договору Спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р. За використання кредиту щомісячно ТОВ "Газконтиненталь" відносив у витрати відсотки по кредиту, які потім згідно Договору №778/06 від 29.09.2006р. на послуги і роботи з ведення спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р. перевиставляв Спільній Діяльності №4024 від 26.11.2004р., з віднесенням суми у валові доходи ТОВ "Газконтиненталь".

На думку позивача, передача Спільною Діяльністю №4024 від 26.11.2004р. відсотків для ТОВ "Газконтиненталь" не є відшкодуванням послуг, а є операцією по залученню, розміщенню і поверненню грошових коштів за договорами позики, яка відповідно до п. 196.1.5 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі № 801/522/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 18.02.2013р. позивач надав суду пояснення по справі по кожному з епізодів виявлених порушень з посиланням на первинні документи (а.с. 114-116).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 207-209).

Зокрема, пояснив, що 26.11.2004р. між ТОВ «Газконтиненталь» (Сторона-1) та ДАТ «Чорноморнафтогаз» (Сторона-2) був укладений договір про спільну діяльність № 4024, згідно з п. 4.2 якого Сторона-1 вносить у спільну діяльність право користування Установкою комплексної підготовки газу.

В свою чергу, відповідно до п. 7.2 Договору витрати на обслуговування, ремонт та експлуатацію обладнання, у тому числі свердловин, право користування якими передається Сторонами у спільну діяльність, покриваються за рахунок Спільної діяльності.

Таким чином, як вважає відповідач, у порушення пп. 14.1.185, пп. 14.1 203 ст. 14, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачем до складу валових витрат у 4 кв. 2011р. були віднесені витрати, отримані від Спільної діяльності як відшкодування витрат по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ у сумі 54859,00грн. згідно рахунку № 10 від 31.10.2011р. Зазначив, що позивачем до перевірки не були надані документи на підтвердження фактичного виконання робіт по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ та зв'язку витрат по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ в розмірі 54 859,00грн. із власною господарською діяльністю ТОВ «Газконтиненталь», тож неправомірне включення цих витрат до складу валових витрат 4 кварталу 2011р. призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12618,00грн.

З цієї ж причини, а саме - відсутності зв'язку між відшкодуванням позивачем витрат по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ, що використовується в рамках договору про спільну діяльність, та використанням таких витрат у власній господарській діяльності, за висновком ДПІ, у порушення пп. 14.1.36 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем у жовтні 2011р. необгрунтовано до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ у розмірі 10 972,00грн. за податковою накладною № 10 від 31.10.2011р., виданою СД № 4024, що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2011р. у розмірі 10 972,00грн.

Що стосується операцій між позивачем та ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» в рамках договору позики № 348 від 24.04.2012р., за яким ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» надав товар (сульфат барію) строком позики 180 днів, після чого ТОВ «Газконтиненталь» зобов'язане повернути товар тієї ж вартості та у тій же кількості, то відповідач в розумінні податкового законодавства вважає їх бартерними, адже відповідно до п. 14.1.10 ст. 14 Податкового кодексу України бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

На його думку, згідно з п. 2 ст. 715 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін, а що стосується об'єктів, якими обмінюються сторони, то вони можуть бути подібними або неподібними.

Відповідач визнає, що отриманий товар (сульфат барію) був оприбуткований згідно акту прийму-передачі б/н від 08.06.2012р. на суму 1342778грн. (без урахування ПДВ) в кількості 513 тон за ціною 2617,50грн. за 1 тону (без ПДВ), та з бази ПТО (с. Каменоломні) був перевезений СПД ОСОБА_5 згідно договору № 010212 від 01.02.2012р. на адресу АДРЕСА_1, УКПГ, а також те, що повернення частини товару (сульфату барію) було здійснено позивачем згідно акту прийому-передачі № 1 від 27.08.2012р. на суму 353 363грн. (без ПДВ) в кількості 135 тонн ціною 2617,50грн. за 1 тону (без ПДВ), для чого позивач придбав його у підприємства ТОВ «Нафтосервіс» за договором № 0608 від 06.08.2012р. і цей товар був перевезений по залізниці до ст. с. Каменоломні (Євпаторія товарна), однак вважає, що для бартерних (товарообмінних) операцій Податковим кодексом окремого порядку оподаткування не передбачено, тому при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій застосовуються загальні норми оподаткування ПДВ, передбачені розділом V цього Кодексу.

Зокрема, зауважив, що відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Крім того, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

В свою чергу, при реалізації товарів, виконанні робіт або наданні послуг згідно з договором міни (бартеру) доходи від таких операцій слід визначати відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, а саме: дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар; дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

За таких обставин, вважає, що при придбанні товарів, робіт або послуг за договором міни (бартеру) витрати від таких операцій слід визнавати у такому порядку: якщо придбано товари для наступного перепродажу, то у момент оприбуткування таких активів підприємство ще не включає до складу витрат їх собівартість. Проте пізніше витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, слід відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України визнати витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що у порушення пп. 14.1.10, пп. 14.1.80 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, п. 153.10 ст. 153 Податкового кодексу України ТОВ «Газконтиненталь» при отриманні товару (сульфат барію) в межах договору позики (бартеру) від ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» у червні 2012р. суму вартості отриманого товару у розмірі 1342778,00грн. включило на момент оприбуткування до витрат, а при поверненні частки товару в межах бартерних операцій в доходи віднесло тільки частину повернення товару у сумі 353362,00грн., тобто сума 989416,00грн. підприємством необгрунтовано віднесена до витрат за 9 місяців 2012р., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 207 777,00грн.

Крім того, ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС пояснила, що у серпні 2010р. позивач отримав кредит у ПАТ «Укргазбанк» за договором № 15КЛ/10 від 31.08.2010р. на суму 10000тис.грн. За використання кредиту щомісячно позивач відносив до витрат відсотки по кредиту, які потім згідно договору про спільну діяльність № 4024 передавав як відшкодування витрат з віднесенням суми у валові доходи ТОВ «Газконтиненталь». У 2011р. позивач самостійно нараховував на суму відсотків податкове зобов'язання по ПДВ, а починаючи з 01.01.2012р. при передачі відсотків по кредитному договору ТОВ «Газконтиненталь» не нараховував ПДВ на суму передачі відсотків, чим порушив пп.14.1.191, пп.14.1.185, пп.14.1.258 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Вважає, що п.196.1.5 ст. 196 Податкового кодексу України, відповідно до якого не є об'єктом оподаткування операції із залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного) та на який посилається позивач у позові, не регулює правовідносини між ТОВ «Газконтиненталь» та Договором про спільну діяльність №4024 стосовно відшкодування відсотків за кредитом з огляду на те, що жоден з них не є фінансово-кредитною установою та між ними не було укладено договорів позики, депозиту, вкладу.

Передача відсотків, на думку ДПІ, для ТОВ «Газконтиненталь» є відшкодуванням послуг, які згідно з Податковим кодексом України оподатковуються податком на додану вартість, а тому у порушення вищевказаних норм, позивачем занижені податкові зобов'язання з ПДВ за 9 місяців 2012р. на суму 303 909,31грн., у тому числі: березень 2012р. - 94739,72грн., квітень 2012р. - 32273,97грн., червень 2012р. - 63 506,85грн., липень 2012р. - 31 232,88грн., серпень 2012р. - 42 273,97грн. та вересень 2012р. - 39 881,92грн.

У судовому засіданні 13.03.2013р. позивач надав суду доповнення до пояснень по справі, де пояснив, що передача відсотків для ТОВ «Газконтиненталь» не є наданням послуг, а є операцією по відшкодуванню витрат з виплати відсотків за користування кредитом по договору позики, оскільки згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю вказану послугу, якщо інше не встановлено договором. П. 14.1.185 Податкового кодексу України містить визначення поставки послуг в розумінні податкового законодавства, однак спірна операція під ці визначення не підходить. Тому, на думку позивача, передача відсотків по кредитному договору не є ані послугою в розумінні Цивільного кодексу України, ані наданням послуг в розумінні Податкового кодексу України, а отже ця операція не є об'єктом оподаткування в розумінні п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України. (а.с. 235-238)

У судовому засіданні 27.03.2013р. позивач додатково у письмових поясненнях повідомив, що відповідно до п. 2.2 договору з технічної експлуатації Фонтанівського промислу № 37 від 18.01.2010р., укладеного між ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» та Спільною діяльністю № 4024 від 26.11.2004р., був здійснений ремонт установки підігріву теплоносія. Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг по договору від 18.01.2010р. № 37 та калькуляції проведений ремонт установки підігріву теплоносія на УКПГ Фонтан на суму 54 859,04грн. (без ПДВ). Даний ремонт був здійснений відповідно до п. 7.2 Договору спільної діяльності № 4024 від 26.11.2004р. за кошти спільної діяльності. В подальшому, на підставі усного договору між Спільною діяльністю № 4024 від 26.11.2004р. та ТОВ «Газконтиненталь», підтвердженого Актом здачі-приймання робіт № СД 0000001, вищевказані ремонтній роботи (поліпшення) були перепродані Спільною діяльністю № 4024 від 26.11.2004р. ТОВ «Газконтиненталь» - власнику УКПГ для збереження цілісності майна. Пояснив, що вказана операція була здійснена як окрема господарська операція між Спільною діяльністю № 4024 від 26.11.2004р. та ТОВ «Газконтиненталь», на підставі якої до валових витрат були віднесені витрати в сумі 54 859,00грн. та податковий кредит в сумі 10 972,00грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у Ленінському районі АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим ДПС у зв'язку з дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також прийняттям таких податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газконтиненталь» має статус юридичної особи з 25.03.2002р., що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ серія ААВ № 389439 (а.с. 101).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік платника податків в ДПІ у Ленінському районі 19.04.2002р. та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200102994 від 04.06.2002р. (а.с. 103).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Газконтиненталь» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

22.11-05.12.2012р. ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Газконтиненталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт перевірки № 1002/22/31913283 від 12.12.2012р. (а.с. 7-55)

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.14.1.10, п.14.1.80 п.14.1.185, п.14.1.203 ст.14, п.138.2 п.138.4 п.138.8 ст. 138, п.139.1.5, п.139.1.9 ст. 139, п 153.10 ст. 153 Податкового кодексу України № 2577 - VI від 02.12.2010р., в результаті чого підприємству донараховано податок на прибуток всього 220 395 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2011 року в сумі 12618,00 грн.; 9 місяців 2012 року у сумі 207 777,00 грн.; п.14.1.36 п. 14.1.191., п.14.1.185, п.14.1.258, ст. 14, п. 185.1, ст. 185, п.187.1, ст187, п.188.1 ст. 188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України № 2577 - VI від 02.12.2010р., в результаті чого підприємству донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість всього на суму 314 881,31грн., у тому числі по періодах: жовтень 2011р.- 10972,00 грн.; березень 2012р. - 94739,72 грн.; квітень 2012р. - 32 273,97 грн., червень 2012р. - 63 506,85 грн., липень 2012р. - 31 232 88 грн., серпень 2012р. - 42 273,97 грн., вересень 2012р. - 3988192грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС № 0000842301 від 21.12.2012р. про збільшення ТОВ «Газконтиненталь» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 393 601,63грн., в тому числі 314 881,31грн. основного платежу та 78 720,32грн. штрафних санкцій, а також №0000832301 від 21.12.2012р. про збільшення ТОВ «Газконтиненталь» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 272 339,25грн., в тому числі 220 395,00грн. основного платежу та 51 944,25грн. штрафних санкцій (а.с. 56-57).

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 3.1.2 акту перевірки, висновки якого покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. встановлено завищення валових витрат усього на суму 1 044 275грн., у т.ч. за 4 квартал 2011р. - на суму 54 859грн., за 9 міс. 2012р. - на суму 989 416грн.

Зокрема, вказано, що на порушення пп.14.1.10, пп.14.1.80 ст.14, п.138.4 ст.138, п.153.10 ст.153 Податкового кодексу України ТОВ «Газконтиненталь» при отриманні товару (сульфат барію) в межах договору позики (бартеру) від ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» у червні 2012р. суму вартості отриманого товару у розмірі 1342778,00грн. включило у момент оприбуткування до витрат, а при поверненні частки товару в межах бартерних операцій в доходи віднесло тільки частину повернення товару у сумі 353362,00грн., тобто сума 989416,00грн. підприємством необгрунтовано віднесена до витрат за 9 місяців 2012р. (а.с.14).

Посилаючись на положення п. 137.1 ст. 137, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, відповідач дійшов висновку про те, що при придбанні товарів, робіт або послуг за договором міни (бартеру) витрати від таких операцій слід визнавати у такому порядку: якщо придбано товари для наступного перепродажу, то у момент оприбуткування таких активів підприємство ще не включає до складу витрат їх собівартість. Проте пізніше витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, слід відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України визнати витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів.

Також відповідачем було встановлено, що у порушення пп.14.1.185, пп.14.1 203 ст.14, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.5, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачем до складу валових витрат у 4 кв. 2011р. необґрунтовано були віднесені витрати, отримані від Спільної діяльності як відшкодування витрат по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ у сумі 54859,00грн. згідно рахунку № 10 від 31.10.2011р., оскільки позивачем до перевірки не були надані документи на підтвердження фактичного виконання робіт по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ та зв'язку витрат по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ в розмірі 54 859,00грн. із власною господарською діяльністю ТОВ «Газконтиненталь».

З цієї ж причини, а саме - відсутності зв'язку між відшкодуванням позивачем витрат по ремонту установки підігріву теплоносія УКПГ, що використовується в рамках договору про спільну діяльність, та використанням таких витрат у власній господарській діяльності, за висновком ДПІ, у порушення пп. 14.1.36 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем у жовтні 2011р. необгрунтовано до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ у розмірі 10 972,00грн. за податковою накладною № 10 від 31.10.2011р., виданою СД № 4024, що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2011р. у розмірі 10 972,00грн.

Крім того, ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС було встановлено, що у серпні 2010р. позивач отримав кредит у ПАТ «Укргазбанк» за договором № 15КЛ/10 від 31.08.2010р. на суму 10000тис.грн. За використання кредиту щомісячно позивач відносив до витрат відсотки по кредиту, які потім згідно договору про спільну діяльність № 4024 передавав як відшкодування витрат з віднесенням суми у валові доходи ТОВ «Газконтиненталь». У 2011р. позивач самостійно нараховував на суму відсотків податкове зобов'язання по ПДВ, а починаючи з 01.01.2012р. при передачі відсотків по кредитному договору ТОВ «Газконтиненталь» не нараховував на суму передачі відсотків ПДВ, чим порушив пп.14.1.191, пп. 14.1.185, пп. 14.1.258 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та занизив податкові зобов'язання з ПДВ за 9 місяців 2012р. на суму 303 909,31грн., у тому числі: березень 2012р. - 94739,72грн., квітень 2012р. - 32273,97грн., червень 2012р. - 63 506,85грн., липень 2012р. - 31 232,88грн., серпень 2012р. - 42 273,97грн. та вересень 2012р. - 39 881,92грн.

Проте, суд вищевказані висновки ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС вважає безпідставними та необгрунтованими з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 26.11.2004р. між ТОВ «Газконтиненталь» (Сторона 1) та ДАТ «Чорноморнафтогаз» (Сторона 2) укладений договір про спільну діяльність № 4024 (договір простого товариства), за яким сторони зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи шляхом об'єднання своїх вкладів та зусиль в сфері видобутку, постачання і транспортування нафти, газу і газового конденсату для досягнення спільних господарських цілей (а.с. 86-90)

Ведення спільних справ за Договором доручається Стороні-1 (позивачу по справі). Під веденням спільної діяльності у цьому Договорі розуміється: представлення інтересів Учасників перед третіми особами, здійснення правочинів від імені Учасників спільної діяльності, ведення бухгалтерського і податкового обліку спільної діяльності та виконання інших дій, не заборонених законодавством України (п. 3.3 договору).

Сторона-1 є повноважним представником Сторони-2, керує всією спільною діяльністю та здійснює усі необхідні юридичні дії для досягнення поставлених за цим договором цілей (п. 3.4 договору).

Для забезпечення Договору Спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р., між ТОВ "Газконтиненталь" і Спільною діяльністю №4024 від 26.11.2004р. укладений договір №778/06 на надання послуг і робіт по веденню Спільної діяльності №4024 від 26.11.2004 р. (а.с. 69-73).

24.04.2012р. між ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» (Позикодавець) та ТОВ "Газконтиненталь" (Позичальник) був укладений договір позики №348 (а.с. 59-62).

Згідно договору позики №348 від 24.04.2012р. ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" надав товар (сульфат барія) терміном позики 180 днів ТОВ "Газконтиненталь", а ТОВ "Газконтиненталь" зобов'язався повернути товар тієї ж вартості і тієї ж кількості.

Актом приймання-передачі від 08.06.2012р. підтверджується прийняття позивачем у позику товару - сульфату барію на суму 1342777,50грн., ПДВ 268555,50грн. (а.с. 63).

Вказаний товар був перевезений Перевізником - СПД ОСОБА_5 згідно договору №010212 від 01.02.2012р. з бази ПТО (с. Каменоломні) на адресу АДРЕСА_1 (а.с. 121-123).

Крім того, по даній господарській операції ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" була виписана податкова накладна № 1/8 від 08.06.2012р. на суму 1342777,50грн., ПДВ 268555,50грн., сума ПДВ по якій була включена до податкового кредиту за червень 2012р. (а.с. 64).

30 червня 2012 року ТОВ "Газконтиненталь" згідно видаткової накладної №6/2 передав у власність спільної діяльності №4024 від 26.11.2004р. 513 тонн сульфату барію на суму 1342777,50грн., ПДВ 268555,50грн., отриманого від ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" (а.с. 68).

30.06.2012 року ТОВ "Газконтиненталь" на суму реалізованого сульфату барію видало Спільній діяльності №4024 від 26.11.2004 року податкову накладну №2 і відображено суму ПДВ у податковій декларації по податку на додану вартість за червень 2012 року як податкове зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, для забезпечення повернення товару за договором позики, позивач придбав його у підприємства ТОВ «Нафтосервіс» за договором № 0608 від 06.08.2012р. і цей товар був перевезений по залізниці до ст. с. Каменоломні (Євпаторія товарна).

Частину отриманого за договором позики №348 від 24.04.2012р. товару ТОВ "Газконтиненталь" повернуло по Акту прийому-передачі №1 від 27.08.2012 року на суму 353 363 грн. у кількості 135 тонн та по видатковій накладній № ГК-0000001 від 27.08.2012р. (а.с. 65-66).

На суму повернутого товару ТОВ "Газконтиненталь" виписало податкову накладну від 27.08.2012р. (а.с. 67).

Остаточне виконання договору позики №348 від 24.04.2012р. здійснене 08.10.2012р., коли ТОВ "Газконтиненталь" по видаткової накладній № ГК-0000002 від 08.10.2012р. повернуло кількість сульфату барії, що залишилася, у кількості 378 тонн на суму 989415,00грн. без ПДВ, відобразивши вказану операцію у податковій декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012 року (а.с. 117-118).

На суму повернутого товару ТОВ "Газконтиненталь" виписало податкову накладну від 08.10.2012р. (а.с. 120).

Суд не погоджується з доводами ДПІ про те, що вчинені в рамках вищевказаного договору позики господарські операції є бартерними.

Так, відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (п. 5 цієї статті Кодексу). Крім того, згідно п. 1 ст. 293 Господарські кодекси за договором міни (бартеру) певний товар в обмін на інший товар може бути переданий кожній із сторін не лише у власність, але і в повне господарське ведення або оперативне управління.

П. 14.1.10 ст. 14 Податкового кодексу України також визначає, що бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Отже, бартерна операція характеризується обміном товарів, робіт, послуг в рамках однієї господарської операції та одного договору, а також характеризується тим, що між сторонами у такий негрошовий спосіб здійснюються розрахунки за договором.

Разом з тим, згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлене договором або законом.

Суд вважає, що в даному випадку отримання позивачем у позику певного товару з наступним поверненням товару тієї ж кількості та якості не можна вважати бартерною операцією, оскільки повернення товару не можна розцінювати як розрахунок між сторонами.

П. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України визначає, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, зроблених послуг, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнані доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, зроблених послуг.

Згідно Положення(стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрат" витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства за умові що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Таким чином, суд вважає, що реалізувавши отриманий за договором позики товар (сульфат барію) та передавши його по накладній №6/2 від 30.06.2012р. Спільній діяльності, ТОВ "Газконтиненталь" відповідно до пункту 138.4 ст. 138 ПКУ правомірно віднесло всю вартість отриманого та реалізованого товару у витрати другого кварталу 2012 року.

У 3кв. 2012р, у зв'язку з частковим поверненням товару на суму 353 363,00грн., сума витрат була зменшена.

В свою чергу, неправомірне визнання договору позики бартерною операцією, не відображення в Акті перевірки факту реалізації продукції договору Спільній діяльності №4024 від 26.11.2004р. спричинило неправильне застосування ДПІ норм податкового законодавства та неправильні висновки про завищення позивачем витрат у 3 кварталі 2012р. на суму 989416,00грн.

Судом також встановлено, що з метою виконання укладеного 26.11.2004р. між ТОВ "Газконтиненталь і ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" договору про спільну діяльність №4024 від 26.11.2004р., на підставі Акту фактичних внесків №2 від 22.05.2006р., ТОВ Газконтиненталь" внесло у спільну діяльність право користування Установкою Комплексної підготовки газу Фонтанівського газоконденсатного родовища (надалі-УКПГ) (а.с. 168)

Власником УКПГ, після передачі внесків, є ТОВ "Газконтиненталь", що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 91-92).

До складу УКПГ, на підставі свідоцтва про право власності, входить установка підігрівання теплосистем.

Вказана УКПГ є основним засобом ТОВ "Газконтиненталь", балансова вартість УКПГ на 31.10.2012 року складає 2 023 979,51 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою (а.с. 164-165).

ТОВ Газконтиненталь" проводить амортизаційні відрахування по УКПГ, що підтверджується довідкою про амортизаційне відрахування (а.с. 166-167).

Відповідно до п.2.2. договору по технічній експлуатації Фонтанівського промислу №37 від 18.01.2010 року, укладеного між ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" і Спільною діяльністю №4024 від 26.11.2004р., був проведений ремонт установки підігріву теплоносія.

Згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт від 12.10.2011р. за договором від 18 січня 2010 року №37 і калькуляції на ремонт установки підігріву теплоносія, вартість проведеного ремонту установки підігріву теплоносія на УКПГ Фонтан складає 54 859, 04грн. (без ПДВ) (а.с. 169, 170).

Згідно Акту №СД-0000001 здачі-прийому робіт (послуг) Спільна діяльність №4024 від 26.11.2004 року виставила до відшкодування суму ремонту установки підігрівання теплоносія ТОВ "Газконтиненталь", виписана податкова накладна №10 від 31.10.2011 року. Згідно із заліковою заявою ТОВ "Газконтиненталь" було зараховано зобов'язання по платі за ремонт теплоносія в сумі 54 859, 04 грн. (без ПДВ) (а.с. 83, 171).

Судом встановлено, що витрати по ремонту установки підігріву теплоносія в сумі 54859,00 грн. не перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року (сукупна балансова вартість основних засобів складає 2023979,51 грн.) і віднесені до складу валових витрат на підставі п.146.12 ст. 146 ПК України, відповідно до якого сума витрат, пов'язана з ремонтом і поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих в концесію або створених (побудованих) концесіонером в розмірі, який не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податків до складу витрат.

У жовтні 2011 року Спільна діяльність №4024 видала ТОВ "Газконтиненталь" податкову накладну №10 від 31.10.2011 року на відшкодування витрат по ремонту установки підігріву теплоносія на суму 54859,00 грн., ПДВ 10972,00 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактною) вартості товарів/послуг, але не вище за рівень звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 справжнього Кодексу, і складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків по ставці, встановленій пунктом 193.1 статей 193 справжні Кодекси, впродовж такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податків; придбанням (будівництвом, спорудою) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, такі товари/послуги і основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податку впродовж звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції впродовж такого звітного податкового періоду.

Таким чином, суд вважає, що на підставі п.198.3 ст.198 ПК України ТОВ "Газконтиненталь" правомірно віднесло до складу податкового кредиту витрати по ремонту установки підігріву теплоносія, оскільки господарська діяльність ТОВ "Газконтиненталь" безпосередньо пов'язана з обслуговуванням УКПГ.

Що стосується виявленого порушення податкового законодавства по господарській операції з передачі відсотків по кредитному договору, то судом встановлено наступне.

Рішенням зборів сторін спільної діяльності між ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ТОВ "Газконтиненталь" від 15 січня 2010 року, оформленим Протоколом №14 від 15 січня 2010 року, було прийнято рішення почати проведення робіт по вирізуванню "вікна" в експлуатаційній колоні свердловини №13 і проведення робіт по відновленню свердловини №5. У разі нестачі обігових коштів, використати кредитні кошти (а.с. 172).

Для виконання рішення сторін спільної діяльності ТОВ "Газконтиненталь" отримало кредит, про що 31.08.2010р. з ПАТ «Укргазпромбанк» уклало договір банківського кредиту №155-КЛ/10 (а.с. 74-82).

Згідно п. 2.1. Договору банківського кредиту №155-КЛ/10 кредит надається для проведення робіт по виявленню технічних можливостей відновлення свердловини №5 Фонтанівського газоконденсатного родовища, для проведення робіт по експлуатаційній розвідці з метою уточнення контурів заставляння корисних копалин і буріння бокового ствола на свердловині №13 Фонтанівського газо-конденсатного родовища.

Кошти, отримані за договором банківського кредиту №155-КЛ/10, були витрачені на виконання робіт і закупівлю матеріалів для виконання робіт на відновлення свердловини №5 Фонтанівського газоконденсатного родовища, для проведення робіт по експлуатаційній розвідці з метою уточнення контурів заставляння корисних копалини і буріння бокового ствола на свердловині №13 Фонтанівського газоконденсатного родовища, що підтверджується довідкою ТОВ "Газконтиненталь" про отримання і витрачання кредитних коштів за договором № №155-КЛ/10 від 31.08.2010 року (а.с. 193).

На виконання договору банківського кредиту №155-КЛ/10, ТОВ "Газконтиненталь сплачував Банку відсотки за користування кредитом.

Згідно журналу проводок на рахунок Банку були перераховані відповідно: 06.01.2012р. - 161,369,86 грн.; 06.02.2012 р. - 161 369,86 грн.; 03.032012 р. - 150958,90грн.; 06.04.201 р. - 161 369,90 грн.; 22.06.2012 р. - 317 534,24 грн.; 09.07.2012 р. - 156164,38 грн.; 03.08.2012 р. - 161 369,86 грн.; 31.08.2012 р. - 50 000,00 грн.; 05.09.2012 р. - 164 246,58 грн. (а.с. 173).

Відповідно до п. 1.1 Договору №778/06 від 29.09.2006р. на послуги і роботи по веденню спільної діяльності ДАТ "Чорноморнафтогаз" з ТОВ "Газконтиненталь" за Договором №4024 від 26.11.2004р. "Замовник" (Спільна Діяльність) доручає, а "Виконавець" (ТОВ "Газконтиненталь") переймає на себе зобов'язання виконувати послуги, роботи для ведення спільної діяльності за договором СД. "Виконавець" несе усі витрати які пов'язані з виконанням робіт, і послуг, пов'язаних з СД, а "Замовник" зобов'язується відшкодувати витрати на умовах дійсного договору і сплатити виконані роботи і послуги.

У зв'язку з цим, в рахунок відшкодування оплати відсотків за користування кредитом ТОВ "Газконтиненталь" виставив рахунки Спільній діяльності №4024 від 26.11.2004 року: №3/11 від 30.02.2012 року, №4/12 від 30.04.2012 року, №6/12 від 30 .062012 року, №7/11 від 31.07.2012 року, №8/13 від 31.08.2012 року, №9/16 від 30.09. 2012 року (а.с. 187-192).

Вказані суми були відшкодовані Спільною діяльністю №4014 від 26.11.2004 року позивачу як відшкодування витрат по відсотках за кредитним договором.

Відповідно до п.196.1.5 ст.196 ПК України не є об'єктом оподаткування ПДВ операції за поданням послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залученню, розміщенню і поверненню грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління засобами і цінними паперами (корпоративними правами і дериватами), доручення, надання, управління і поступка прав вимоги по фінансових кредитах фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що передача відсотків для ТОВ "Газконтиненталь" не є відшкодуванням послуг, а є операцією по залученню, розміщенню і поверненню грошових коштів за договорами позики, у зв'язку з чим ТОВ "Газконтиненталь" правомірно на підставі ст.196 Податкового кодексу України не обкладав податком на додану вартість суми відшкодування відсотків по кредиту, отримані від Спільної діяльності №4024 від 26.11.2004 року.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000842301 від 21.12.2012р. та №0000832301 від 21.12.2012р. прийняті відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.03.2013 року, були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 01.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби № 0000842301 від 21.12.2012р., №0000832301 від 21.12.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газконтиненталь» (ідентифікаційний код 31913283) витрати зі сплати судового збору у сумі 2146,00грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова