ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2013 р. (13:26) Справа №801/574/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гордієнко О.О.,
розглянувши за участю представників:
позивача - Ярцева А.А., довіреність №б/н від 03.01.2013 року,
відповідача - Грязнової Г.М., довіреність №1908/9/10/10 від 01.03.2013 року,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія»
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001032200 від 14.12.2012 року про стягнення штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 198888,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в акті перевірки зазначено про відсутність реальності надання послуг за договором між позивачем та ТОВ «Сайгар Опт», проте посилання зроблено податковим органом без відповідних доказів, а отже є тільки припущенням. При цьому, факт надання послуг ТОВ «Сайгар Опт» підтверджується належними первинними документами. Таким чином, на підставі отриманих від контрагента податкових накладних позивач мав право формувати податковий кредит відповідного звітного періоду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.2013 року провадження по справі зупинялось до 28.02.2013 року.
Представник позивача, присутній у судовому засіданні 19.03.2013 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Сайгар Опт», що має ознаки «фіктивності». Отже, враховуючи відсутність фактичного здійснення господарської операції, складені за її наслідками первинні документи не можуть братися до уваги для ведення податкового обліку.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції 15.11.2012 року було проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Кримська фруктова компанія (ЄДРПОУ 32644372) з питань взаємовідносин з ТОВ «Сайгар Опт» (ЄДРПОУ 36635547) у грудні 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту у грудні 2009 року на суму 15910,00 грн.
Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.
На підставі податкової звітності, інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, Вироку Іллічівського міського суду Одеської області по справі №1-260/2011 від 17.04.2012 року по карній справі відносно ОСОБА_3 встановлено, що постачальник послуг ТОВ «Сайгар Опт» має ознаки «фіктивності» та його діяльність спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.
При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.
Висновок перевірки в частині фіктивної діяльності ТОВ «Сайгар Опт» заснований на вироку Іллічівського міського суду Одеської області по справі №1-260/2011 від 17.04.2012 року. Вироком суду засновника та директора ТОВ «Сайгар Опт» ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, що виявилось у фіктивному підприємництві.
Висновки перевірки зафіксовані в акті №3526/2200/32644372 від 22.11.2012 року (а.с.7-12).
На підставі даних акту перевірки податковим органом 14.12.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032200, в якому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій позивача з податку на додану вартість розмірі 198888,00 грн. (а.с.6).
Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.
На час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).
У відповідності до п.п.20.1.27 та п.п.20.1.28 цього Кодексу органам державної податкової служби надано право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.
Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були визначені Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України за №1440/18735.
Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 14.12.2012 року №0001032200, підставою для його прийняття став акт перевірки №3526/2200/32644372 від 22.11.2012 року. При цьому, штрафні (фінансові) санкції застосовані до платника податків ПрАТ «Кримська фруктова компанія» згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 та відповідно до п.123.1, п.123.2 Податкового кодексу України.
Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст. 54 України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Проте, не зважаючи на те, що у податковому повідомленні-рішенні від 14.12.2012 року №0001032200 зроблено посилання на дану норму закону, контролюючим органом не було визначено суму грошового зобов'язання (зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість) платника податків.
Що стосується визначення у податковому повідомленні-рішенні суми штрафних санкцій з податку на додану вартість, то суд зазначає наступне.
Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2012 року №0001032200, загальна сума застосованих до позивача штрафних санкцій становить 198888,00 грн. Дана сума сформована за рахунок застосування до позивача штрафних санкцій:
на підставі п.123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 25% суми виявленого заниження податку на додану вартість, що становить 39778,00 грн. (159110,00 грн.х25%),
на підставі п.123.2 ст. 123 ПК України у розмірі 100% суми виявленого заниження податку на додану вартість, що становить 159910,00 грн.
Відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Зі змісту даної норми вбачається, що застосуванню до платника податків штрафних санкцій обов'язково передує самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість такого платника.
Проте, штрафні санкції у відповідності до оспорюваного податкового повідомлення-рішення застосовані до позивача без визначення основної суми податкового зобов'язання. Не було податковим органом також проведено зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача.
Внаслідок цього, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.123.1 ст. 123 ПК України.
Положеннями п.123.2 ст. 123 ПК України встановлено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п.123.2 ст. 123 ПК України).
Таким чином, дана норма передбачає відповідальність платників податків, що мають податкову пільгу. Прим цьому, відповідальність, в даному випадку, полягає не у застосуванні до платників податків штрафних санкцій, а у стягненні до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що мали бути нараховані без застосування податкової пільги
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Кримська фруктова компанія» є сільськогосподарським підприємством, що перебуває на спеціальному (пільговому) режимі оподаткування у відповідності до ст. 209 ПК України.
Однак, питання щодо цільового використання позивачем сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не було предметом перевірки ПрАТ «Кримська фруктова компанія», яка проводилась податковим органом.
В матеріалах перевірки відсутні будь-які посилання на порушення позивачем спеціального режиму оподаткування.
За таких умов, суд дійшов висновку, про те, що відповідачем при визначенні розміру штрафних санкцій необґрунтовано застосовано положення п.123.2 ст. 123 ПК України.
Більш того, як зазначалось вище, вказана норма взагалі не передбачає застосування штрафних санкцій, а передбачає окремий вид відповідальності платника податків, що має податкові пільги.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що штрафні санкції застосовані до позивача з порушенням вимог податкового законодавства.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001032200 від 14.12.2012 року, суд дійшов висновку про його протиправність та не відповідність нормам закону. Внаслідок цього, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1988,88 грн. з Державного бюджету України.
У судовому засіданні, яке відбулось 19.03.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 25.03.2013 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001032200 від 14.12.2012 року.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1988,88 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2013 |
Оприлюднено | 26.06.2013 |
Номер документу | 32036302 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Сидоренко Д.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні